💸 Ще кілька думок на тему американців та українських копалин 一 можливості та загрози

(З допису заступниці директора ЦЕС Марія Репко).

Плюси:

«1) Це дасть нам буст до захисту 一 американці будуть більш схильні захищати території, де їхні інтереси та бізнес. А поклади копалин у нас здебільшого на окупованих або ризикованих територіях, там, де треба захист.

2) Інвестиції захистять від розвалу наші існуючі дослідницько-видобувні-виробничі кластери, які наразі тріщать по швах, поки ключові фахові люди виїжджають на роботу за кордон. Дуже важливо їх зберегти 一 це означає, що ми будуватимемо економічне зростання не на пустому місці.

3) Традиційний аргумент 一 прямі іноземні інвестори приносять гроші, створюють робочі місця в галузі та в суміжних/обслуговуючих галузях. Крім того, що це прекрасно саме по собі, це чудово для ризикованих регіонів, де будь-яка толкова економічна активність 一 велике благо і добро.

4) Великі імена та гроші зі Штатів у будь-яку галузь 一 це чарівна паличка, яка відкриває на Україну очі тим, хто нас "в упор" не бачив 一 страховики/перестраховики, фінансові посередники.

5) Нам же буде приємно, якщо від безпеки та самодостатності в ресурсних ланцюжках вартості виграють наші друзі та партнери, це програш мерзотних болотянців. У США та Європи є списки критичних матеріалів, які їм потрібні для зменшення залежності від Китаю та/або інших імпортерів, а у нас теоретично (!) якраз є потрібні поклади.

👉 Мінуси:

1) Видобувати всю ту історію може бути економічно недоцільно, і багато чого із потенційних запасів лежить досі в надрах не просто так, а через ймовірну збитковість видобутку. Умовно кажучи, буде дешевше доставляти з Австралії або Канади, аніж створювати з нуля цикл видобутку в Україні.

2) Розвідано насправді незрозуміло що, із незрозумілою якістю та неясно де. Дані закриті, а те, що було, кажуть, базувалося ще на епосі СРСР. Нормальна розвідка із нормальними competent person, яка за міжнародними стандартами підтвердить наявність копалин поки що не про Україну. І ще це дуже дорого, з порога не менше кількох десятків (а може сотень, якщо говорити про глибокі поклади) мільйонів євро. Хтось має їх вкласти на старті, без впевненості у результаті.

3) Дуже велика проблема 一 довіра інвесторів. Корупція в країнах третього світу 一 явище поширене, і видобувні компанії із ним навіть навчилися існувати. Але важко собі уявити того, хто буде ОК із тим, що ти домовився із корумпованим чиновником про щось, а завтра він передумав, чи на його місце прийшов інший корумпований чиновник та все перетасував.  

Важить напевне навіть не корупція сама по собі, а сталі правила гри. Якщо вони відомі, і за ними грають усі 一  можна на щось розраховувати. Якщо завтра тебе кинуть із ймовірністю 90% 一 напевне сьогодні ти не інвестуватимеш. Відповідно потрібна якась дуже сильна політична історія, щоб переламати цей негатив».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ще трохи про металургію та Покровськ з матеріалу The Kyiv Independent. 

(Нагадаємо, що на цю тему ми записали подкаст зі старшим аналітиком Dragon Capital Денисом Саквою).

▪️ Україна 一 одна з чотирьох країн світу, яка має всі сировинні ресурси для виробництва сталі, включно з коксівним вугіллям. У 2013 році виробництво коксу в Україні досягло 23,7 млн т. Після вторгнення Росії на схід у 2014 році, де знаходиться більша частина українського коксівного вугілля, виробництво коксу впало до 11,7 млн т у 2015 році і до 2,7 млн т минулого року.

▪️ Загалом з 2021 року українська металургійна промисловість скоротилася в 3,5 рази. Щоб зберегти виробництво сталі на рівні 2024 року (7,5 млн тонн), Україні потрібно буде імпортувати приблизно 1,9 млн тонн коксівного вугілля.

▪️ До 2022 року найбільшим джерелом імпорту коксу для України була Росія. У 2024 році 85% імпорту припадало на Польщу. Хоча коксівне вугілля Польща теж імпортує 一 з США та Австралії.

▪️ Україна теоретично може імпортувати до 1 млн тонн коксу та 2-3 млн тонн коксівного вугілля, проте це економічно невигідно. Високі логістичні витрати підвищать собівартість сталі на 11%.

▪️ Водночас на ринок виходить серйозний конкурент Індонезія. Індія нещодавно запровадила обмеження на імпорт коксу, а це означає, що Індонезія стане «більш агресивною» на світовому ринку коксу, і її ціни привабливі.

▪️ У 2023 році металургійна галузь забезпечила 5,7% ВВП, а результат за 2024 рік ймовірно буде більшим, оскільки виробництво сталі зросло на 21% завдяки експорту морем. Втрата шахт у Покровську може скоротити ВВП України на 1%, за оцінками Oxford Economics.

📌 Детальніше 一 у статті. Також прикріпляємо карту про річне виробництво коксу та коксівного вугілля в Україні. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У січні Україна зменшила імпорт електроенергії 

Минулого місяця Україна продала за кордон 85 ГВт·год електроенергії. Найбільшими покупцями були Молдова (37,4 ГВт·год), Угорщина (28 ГВт·год) та Румунія (10,3 ГВт·год).

Імпорт сягнув 183,1 ГВт·год 一 і це суттєво менше, ніж у грудні 2024 р (433 ГВт·год). Приблизно половину Україна купила в Угорщини та Словаччини (47,5 та 46,4 ГВт·год відповідно). Третина імпорту (60 ГВт·год) надійшла з Польщі, яка у разі потреби готова збільшити поставки електроенергії до України.

Чистий експорт електроенергії був позитивним тільки 4 дні.

💡 Минулого року ситуація із зовнішньою торгівлею електроенергією була гіршою. У січні 2024 року Україна експортувала всього 4,9 ГВт·год електроенергії — для порівняння, це всього кілька годин роботи АЕС. Імпорт електроенергії в січні 2024 був у 25 разів більшим за експорт та склав 122,8 ГВт.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Як Україні використати додаткові кошти партнерів для фронту? 

Вперше від початку вторгнення Україна має резерв зовнішньої допомоги щонайменше на рік вперед. Завдяки програмі ERA на $50 млрд за рахунок російських активів Україна повністю покриє дефіцит бюджету 一 $38 млрд 一 у 2025 році. 

🧐 Чи реально спрямувати «фінансову подушку» на армію і покращити умови на полі бою? Якщо так, що першочергове: озброєння, дрони чи доплати рекрутам?

13 лютого о 17:00 організовуємо подію спільно з Центром ініціатив «Повернись живим» та German Economic Team (GET).

🔗 Реєстрація за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція у річному вимірі обігнала депозитні ставки 

💰 Якщо покласти гроші на річний депозит, то ставка за ним (12,5%) не покриє інфляції (12,9%) — і це без урахування податків.

Як і раніше, ОВДП залишаються найбільш привабливим гривневим інструментом. Їхня реальна дохідність перевищує інфляцію, а дохід від ОВДП для фізичних осіб не оподатковується.

У січні інфляція пришвидшилась до 12,9% р/р. За останній місяць споживчі ціни зросли на 1,2%. Темп зростання цін поступово зменшується.

📞 Найбільше за місяць подорожчав зв’язок — на 9,1%. Ціни зростають через подорожчання електроенергії для бізнесу та використання автономних джерел живлення.

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Вийшли на вулицю і запитали людей про економіку 🤓

Повне відео в нашому інстаграмі. 

😎 Як вам такий формат? Чи змогли б ви відповісти краще? 

Які питання слід поставити ще (коли потеплішає)?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Замість валентинки, бюджет недоотримав 1 млрд грн

Наш старший економіст Юрій Гайдай зареєстрував петицію з вимогою підписати закон щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби. 

🚬 Уже більше 1 млрд грн бюджет недоотримав через те, що Президент не підписує ухвалений минулого року депутатами закон, який передбачає підвищення акцизів на тютюн. 

Тим часом тютюнові компанії все одно поступово підвищують ціни на тютюн, і ці гроші йдуть їм в прибуток замість бюджету.

Підписуйте та поширюйте.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Як змінювались бюджетні видатки за останні п'ять років 一 графік 

Цьогорічні видатки державного бюджету сягнули рекордних 4,5 трлн грн. Це на 12% більше номінально, ніж минулого року, але з урахуванням інфляції — фактично на тому ж рівні. З головного:

▪️ 65% видатків спрямовано на оборону

▪️ Серед необоронних видатків найбільша цивільна категорія — соціальні видатки — залишилася без змін. Водночас зростають витрати на обслуговування держборгу (малиновий колір на графіку) 一 +24% до 307 млрд грн або 7% від усіх видатків бюджету.

📈Частка власних надходжень у покритті видатків зросла до 44% (у 2023-му було менше 40%). Решту покриваємо завдяки міжнародній підтримці та випуску держоблігацій.

Нагадаємо, що на 2025 рік Рада розглядає виділити додаткові $5-7 млрд на оборону з доходів на заморожені російські активи. 

Графік 一 огляд економіки у лютому.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Усюди добре, а вдома краще?

20 лютого о 15:00 ЦЕС презентує нове дослідження про українських біженців.

👨‍👩‍👧‍👦 Ми досліджуємо стан та настрої українців за кордоном з 2022 року. За цей час ми тричі опитували вимушених мігрантів, вивчали, як вони живуть, і що потрібно для їхнього повернення.

Наступного тижня ми презентуємо четверте дослідження з оновленими даними, які спираються на опитування агенції Info Sapiens, проведене наприкінці 2024 року.

Інфографіка 一 тизер з дослідження про те, де українським біженцям подобається більше — в Україні чи за кордоном.

👉 Всі головні цифри презентуємо 20 лютого о 15:00 в Zoom. Реєстрація за посиланням.

Що ще цікавого буде у дослідженні:

▪️ Скільки українських біженців за кордоном і як змінюється ця цифра?
▪️ Які країни вони обирають і як живуть там?
▪️ Які країни ставляться найкраще до українських біженців, а які найгірше?
▪️ Як неповернення вплине на економіку і що з цим робити?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

На Європейській правді вийшов цікавий матеріал про подробиці переговорів з Мюнхена та зірваної угоди про копалини

Коротко:

▪️ Вашингтон вимагав, щоб Україна підписала угоду про розподіл українських надр – без доопрацювання, просто зараз, – хоча було відомо, що запропонована редакція є наперед неприйнятною для України. 

▪️ В угоді передбачався розподіл прибутку від надр 50/50 між Україною та США: з українського боку – державні ресурси, з американського – приватні інвестори, яких поки не визначено. США пропонували створити фонд, який наділяв би їх правами на розробку надр, включно з рідкісноземельними металами, літієм та традиційними ресурсами. Документ не містив безпекових гарантій, окрім факту присутності американських інвесторів.

▪️ Американський розрахунок на те, що Київ у безпековій скруті погодиться на будь-які умови, не спрацював. "Режим максимального тиску" вимкнули в один момент, і діалог продовжився так, немов нічого й не було. Понад те, сигнали щодо переговорів з Росією, що прозвучали від США, виявилися радше позитивними.

▪️ Усі українські співрозмовники підкреслюють, що Україна не відмовляється від угоди і зацікавлена у подальшій роботі над нею, адже, попри критику, ідея залучення великого американського капіталу в Україну дійсно є позитивною і виконує роль такої собі "доповнюючої" безпекової гарантії.

▪️ Його щонайменше треба привести у юридично прийнятну форму, бо зараз цього бракує. Є обґрунтоване припущення, що документ у його нинішньому вигляді готували не американські урядові юристи, а "приватники", що не відчувають специфіки міжурядових угод у порівнянні з комерційними документами.

📌 Детальніше 一 у статті.

👉 Нагадаємо, що ми записували подкаст на тему українських природних ресурсів та доступу США до них. Послухати можна за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram