Бар Тушканчик

Бар Тушканчик

Командир відділення почав підходити до кожного і ставити лише одне питання "Позивний"? Я почав чути багато смішних варіантів: "Апельсин","Хрест","Джин" і так далі раз за разом все смішніші особисто до мене. І от черга дійшла до мене. Я нічого не зміг придумати…

Я почав займатися спортом,ще більше часу читати,не забуваючи щоправда вчитися щоб не засмучувати батьків. Однак вже після завершення 11 класу я повністю впевнився що не хочу бути дипломатом. Проте щоб приспати увагу батьків я поступив до університету, провчився там рік, навіть мав відносини з найкращою подругою дитинства яка так подобалася моїм батькам

Однак місць назад я покинув її,бо ніколи не любив її щиро,та й вона кохала іншого, кинув університет і втік сюди. Паперова тяганина, спроби батька витягти мене звідси через зв'язки, потім підписання контракту на 4 роки і от я тут

Поки я все це розповідав Хорват встиг докурити свою цигарку,не відводячи від мене погляду а вогнище поступово почало згасати

- Історія прямо на Голівуд тягне - проговорив він

Я лиш посміхнувся нічого не відповідаючи йому,однак майже відразу спитав його

- А ти чому тут? Ти наче зі мною одного віку

Хорват трішки похмурів, однак все ж почав свою розповідь

- життя в мене було просте: мама, тато в молодший брат. Сім'я простих людей які працювали на звичайних роботах. Брат мене на 2 роки молодший,ми з ним з дитинства разом все робили: разом у дворі з гопниками билися, разом після школи по гаражах стрибали,разом і від батьків наганяй отримували

Я збирався стати військовим,а він хотів у поліцію піти,от і готувалися разом, майже кожен день спортом займалися. Однак рік тому він різко захотів сталкером стати. Ми відговорювали його як могли, казали що це небезпечно,що йому ледве 17 виповнилося, однак він не послухав.. в один день просто зникнув, залишали записку що йде у Зону і все. Мати з інфарктом у лікарню потрапила через декілька місяців коли через знайомих дізналися що загинув він.. бандити на смітнику хотіли пограбувати,а він..героїствувати почав

Я відчував як у Хорвата ледве-ледве дається стримувати сльози і біль який він у собі тримав розповідаючи про це

- після цього я вирішив що буду боротися з Зоною,буду боротися з покидьками на кшталт тих бандитів,і тому обрав Варту

Закінчивши свою розповідь він тяжко видихнув і нічого не сказавши встав та пішов намету. Я ще декілька хвилин обдумуючи почуте теж загасив багаття водою і взявши книгу відправився у намет відпочивати

www.group-telegram.com/jp/Bar_Tuhkan_Stalker.com/2208

135 viewsJan 12 at 12:43

Я почав займатися спортом,ще більше часу читати,не забуваючи щоправда вчитися щоб не засмучувати батьків. Однак вже після завершення 11 класу я повністю впевнився що не хочу бути дипломатом. Проте щоб приспати увагу батьків я поступив до університету, провчився там рік, навіть мав відносини з найкращою подругою дитинства яка так подобалася моїм батькам

Однак місць назад я покинув її,бо ніколи не любив її щиро,та й вона кохала іншого, кинув університет і втік сюди. Паперова тяганина, спроби батька витягти мене звідси через зв'язки, потім підписання контракту на 4 роки і от я тут

Поки я все це розповідав Хорват встиг докурити свою цигарку,не відводячи від мене погляду а вогнище поступово почало згасати

- Історія прямо на Голівуд тягне - проговорив він

Я лиш посміхнувся нічого не відповідаючи йому,однак майже відразу спитав його

- А ти чому тут? Ти наче зі мною одного віку

Хорват трішки похмурів, однак все ж почав свою розповідь

- життя в мене було просте: мама, тато в молодший брат. Сім'я простих людей які працювали на звичайних роботах. Брат мене на 2 роки молодший,ми з ним з дитинства разом все робили: разом у дворі з гопниками билися, разом після школи по гаражах стрибали,разом і від батьків наганяй отримували

Я збирався стати військовим,а він хотів у поліцію піти,от і готувалися разом, майже кожен день спортом займалися. Однак рік тому він різко захотів сталкером стати. Ми відговорювали його як могли, казали що це небезпечно,що йому ледве 17 виповнилося, однак він не послухав.. в один день просто зникнув, залишали записку що йде у Зону і все. Мати з інфарктом у лікарню потрапила через декілька місяців коли через знайомих дізналися що загинув він.. бандити на смітнику хотіли пограбувати,а він..героїствувати почав

Я відчував як у Хорвата ледве-ледве дається стримувати сльози і біль який він у собі тримав розповідаючи про це

- після цього я вирішив що буду боротися з Зоною,буду боротися з покидьками на кшталт тих бандитів,і тому обрав Варту

Закінчивши свою розповідь він тяжко видихнув і нічого не сказавши встав та пішов намету. Я ще декілька хвилин обдумуючи почуте теж загасив багаття водою і взявши книгу відправився у намет відпочивати

BY Бар Тушканчик