Коротко про те, який я був на посаді психолога

Кацапи зробили мем, а ми довели його до ідеалу.

Написати нам | Мерч | Підтримати канал

Ми та противник: в 2022 почали використовувати скиди з мавіків.
ІДІЛ: робили це в 2015.

Ми та противник: почали лазити по трубах для заходу в тил.
ІДІЛ: робили це в 2015.

Косплей ІДІЛ норм так вийшов.

https://www.group-telegram.com/bigbattlepanda/15827

Сьогодні вночі була атака БпЛА ЗСУ Росії.
Один із росіян збив безпілотник рушницею.

Тепер йому ш'ють статтю по використанню зброї в населеному пункті.

В такі моменти я згадую, що колишній командир київського беркуту, нинішній командир московського ОМОНу. Справжній українець, який б'є москаля за його кошт.

https://ibis.net.ua/zbroia/details/karabin-colt-m5-carbine-14-5-kal-223-rem/

❤️
Made in USA.
Використання в т.ч. військових набоїв. Рахуй військова зброя для цивільних.

P.S.
Ні, я не багатий, просто можна взяти в кредит.

"Люди із зброєю вдома дивляться, як люди без зброї купляють їм гречку та тушонку" (с)

І під кінець цієї теми.
В залежності від економічного розвитку та стабільності люди можуть вкладатися (найвищий пункт це максимально стабільне життя):
1. Національна валюта;
2. Долари/євро;
3. Крипта;
4. Золото;
5. Тушняк, сірники, сіль, крупи, паливо, генератор.
6. Зброя та бк.

Десь є нерухомість але то уже "по багатому", а ми діти робітничого класу.

Пісня про нього від Муцураєва.

Згадав одну історію.
Був один-єдиний генерал чеченець в Радянському союзі -- Джохар Дудаєв. Після розвалу Союзу Чечня, а тоді Чеченська республіка Ічкерія захотіла незалежності. Компромісною фігурою між світською владою та релігійною став Джохар. Не пройшло багато часу, як Росія зміцнішала і почала проводити "наведення конституційного ладу" з бомбардируваннями Грозного. Закінчилось перемир'єм після якого настала друга війна.

А чого згадав?
Джохара вбили росіяни ракетою коли той обговорював мирний договір.

Пишу це все під артдуель.
Це коли розрахунки обох гармат рахують за потрібне знищити одне одного. Не допомагає нічого, навіть обстріл позиції, який підсвічує борт. Зупиняються тільки тоді коли снаряди закінчуються. Такий собі артилерійський кураж, азарт, виклик.

О, касети пішли, давно їх не чув.

А так-то, може десь і мир, а у нас тривога щодня з ~19.
Далі КАБи по лінії, а по тилу шахеди.

Оце поки слухаю, як двері бліндажа ходять, то напишу одну історію.
Ізюм, ми в прямому підпорядкуванні ОК, а це ніфіга собі, у нас супер важливі місії.
І по чудовій (ні) артилерійській звичці ми працюємо біля нашого засобу ураження. Ну щоб засіб розвідки та ураження був в одному місці а те, що все через Інтернет передається, то фігня. Саме в той день вранці був в РАГСі, тільки біля вечора приїхав в район, а тут кажуть, що треба виїхати, бо не справляються найоб чистої води. Приїхав, пішли в роботу, от "нєчєво дєлать" питаю в начальника, який на звук "прильот". Той глянув скоса, бо військові, то народ забобонний а таке запитати на позиції до чогось поганого. Ближче до ночі почалась дійсно цікава робота і, ясна річ, контбатарейка по нам. Я, і ще один молодий наречений, побігли в поле по борт, час від часу заскочуючи в вирви від снарядів, бо таки зурочив. Як в один момент знову наші почали відпрацьовувати по противнику. Начальник дав команду зібратися і уйобувать нахуй їхати додому мити ноги та лягати спати. Під час переміщення, я відчув дивне поколихування ГАЗ-66, і хоч це була грунтовка, проте спалахи світла зліва явно натякали, що почалась явно не здорова хуйня (не)передбачувана ситуація. Повертаю голову вліво, а там водій уже прийняв позу ембріона. В цей момент згадавши слова зампотєха, -- "тримай каску біля серденька, раптом збереже", -- перекинув каску з живота на лівий бік та приєднався до рухів водія, стараючись максимально зменшити свій силует в кабіні. Якщо що, то наші дії були не правильні, правильні були дії начальника. Приїхавши в район зосередження ми зустріли начальника з водієм уже в трусах та з відрами води в руках. Як виявилось, вони під час обстрілу зробили усе правильно, а саме вистрибнули із машини, лягли на землю та прикрили голову руками. Ну як на землю... В калюжу.

Оце було весело, а зараз "не тот кампот".

Ех

Як виявилось потім, ця ракета летіла в ту будівлю де ми в ту ніч спали, проте впала раніше. Підрозділ, який був на території місця падіння ракети, того ж ранку переїхав. А що ми? А ми в той же день заїхали на їх місце))0)

Коли вдавалось приїхати раніше, то сідав з кавою, як раз в той момент почав курити, у альтанку. Попивав кохве, закурював дзиґару та дивився на виходи РСЗВ. Якийсь такий спокій був на душі. Думав, що це все не на довго. Що ми зараз відіб'ємо, і знову мир, буденність, ппд, наряди, може навіть сектор, а там і звільнення у зв'язку із закінченням терміну контракту.

🍆

Уже наступного місяця інший куточок України.
Наш дизельний дракар, який не витримав армійського палива, пішов на ремонт, через що місцеві таксисти мали навар.

Збройні Сили України це подорожі. А кожна подорож це класно. Тим паче коли є шанс побачити рідних.

я своїх, як завжди, хуй бачив, зате бійці з родичами побачились, а я пізнав ще одну цікаву історію із життя інших людей