group-telegram.com/booksanuta/2913
Last Update:
видавництво: Fortuna Libri, 9/10
Літньо, повчально та неочікувано.
Вкотре переконуюся, що анотації – це зло, бо інколи очікування можуть розчарувати. Та в цьому випадку воно до кращого.
За зав’язкою маємо Кейт, яка втрачає маму, і в якої на фоні цього не складаються стосунки із чоловіком, який щиро хоче підтримати, але натикається на брилу льоду з її сторони. Потім вона розуміє, що вони з мамою планували поїхати до Італії, яку її ненька так обожнювала, і вирішує зробити то сама, аби розібратися в собі та зрозуміти, чому ж матір так збожнювала цю країну та постійно згадувала той відпочинок 92-го року.
Якщо на цьому моменті ви уявляєте собі типовий ромком, де вона знаходить хлопця своєї мрії, кидає свого чоловіка та закохується в Італію, я вас розчарую. Насправді, все куди заплутаніше та хвайніше.
Перша, кого вона зустрічає на цьому відпочинку, стає жінка, дуже схожа на її матір зовнішньо (наче вона помолоділа), яку там само звати і яка насолоджується життям, паралельно затягуючи головну героїню в вир подій. Другим, звісно, є чоловік на ім’я Адам. Але не шукайте гріха там, де його немає. Головна героїня весь час думками про свого чоловіка Еріка, що мене неймовірно радувало, оскільки я не люблю зради. Та все ж момент, що розчарував мене був (без подробиць).
Ця історія навчає відпускати людей, переосмислювати певні речі, допомагає зрозуміти, що деякі спогади із дитинства є викривлені, і що нормально розчаровуватися в них. Нагадує, що стосунки – це також робота і що важко обманути серце.
Мені сподобалася історія. Надто сильно. Не певна, що вона ввійде в топ року, але перечитати через певний час буде прекрасним рішенням.
Раджу!
#дегустація