Галицька Молодь, вчергове, долучилась до акції на підтримку полонених та безвісти зниклих захисників України. Серед спокійного життя, далеко від фронту, важливо не забувати про всіх тих, хто перебуває в полоні, та пам'ятати про полеглих. Продовжуємо боротьбу та очікуємо повернення кожного героя додому!
#GM
#FREEAZOV
#GM
#FREEAZOV
Галицька Молодь закликає :
Зупинись. Вшануй. Памʼятай.
Завтра о 9:00 мить тиші для тих, хто віддав усе за Україну. Незалежність. Свободу.
Тих, хто з вірою в серці боронив нашу землю. Тих, хто зараз тримає небо над нами.
Про тих, хто ще в строю. Про тих, хто більше не скаже «Мамо, я вдома», але продовжить жити у наших серцях та історії.
Ця хвилина - про вдячність. Про біль. Про незламність.
Їхні імена викарбувані в нашій пам’яті. Їхня жертва – у кожному дні нашої свободи.
Герої не вмирають. Вмирає лише темрява, що намагалась нас зламати.
#GM
Зупинись. Вшануй. Памʼятай.
Завтра о 9:00 мить тиші для тих, хто віддав усе за Україну. Незалежність. Свободу.
Тих, хто з вірою в серці боронив нашу землю. Тих, хто зараз тримає небо над нами.
Про тих, хто ще в строю. Про тих, хто більше не скаже «Мамо, я вдома», але продовжить жити у наших серцях та історії.
Ця хвилина - про вдячність. Про біль. Про незламність.
Їхні імена викарбувані в нашій пам’яті. Їхня жертва – у кожному дні нашої свободи.
Герої не вмирають. Вмирає лише темрява, що намагалась нас зламати.
#GM
Forwarded from 3-тя окрема штурмова бригада
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
24 лютого 2025 року, 3:40 ранку
Харківський напрямок на позиціях Третьої штурмової бригади. Ранок третьої річниці повномасштабного вторгнення.
Війна триває. Помстимося!
P. S. Найтемніша ніч завжди перед світанком.
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
Харківський напрямок на позиціях Третьої штурмової бригади. Ранок третьої річниці повномасштабного вторгнення.
Війна триває. Помстимося!
P. S. Найтемніша ніч завжди перед світанком.
3ОШБр | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримай Третю штурмову🇺🇦
24 лютого 2025 року. Три роки боротьби. 11 років звитяги.
Три роки тому, вранці 24 лютого, світ для кожного українця розколовся на «до» і «після». Росія прийшла з війною, але замість страху й покори натрапила на стіну непохитної волі. І в перших лавах цієї оборони були ті, хто не чекав наказів, не вагався, не шукав виправдань – молоді українці, для яких слово «Гідність» було не просто гаслом, а життєвим принципом.
Серед них – учасники МФ «Галицька молодь». Ті, хто ще вчора будував громадянське суспільство, розвивав культуру, творив майбутнє, наступного дня одягнув військову форму. Вони стали до зброї не через примус, а через поклик серця. Хлопці й дівчата, які об’єднували громади, підтримували ветеранів, популяризували історію, тепер писали її власними руками – у боях під Києвом, на околицях Бахмута, в окопах Запорізького степу, у міських боях Маріуполя та в багатьох інших найгарячіших точках супротиву. Вони не відступили.
Ці три роки стали випробуванням, яке вимірюється не лише кілометрами звільненої землі, а й втратами, болем, пекучою пам’яттю. Ми схиляємо голови перед тими, хто не повернувся. Вони назавжди залишаться з нами – у вільному небі, у кожному переможному дні, у серцях побратимів і посестер.
МФ «Галицька молодь» – це більше, ніж організація. Це символ незламності, готовності діяти, боротися, перемагати. І сьогодні, як і три роки тому, ми стоїмо на сторожі нашої свободи, бо для нас Україна – це не просто місце на мапі.
Пишаємося вами.
І віримо – попереду перемога.
Три роки тому, вранці 24 лютого, світ для кожного українця розколовся на «до» і «після». Росія прийшла з війною, але замість страху й покори натрапила на стіну непохитної волі. І в перших лавах цієї оборони були ті, хто не чекав наказів, не вагався, не шукав виправдань – молоді українці, для яких слово «Гідність» було не просто гаслом, а життєвим принципом.
Серед них – учасники МФ «Галицька молодь». Ті, хто ще вчора будував громадянське суспільство, розвивав культуру, творив майбутнє, наступного дня одягнув військову форму. Вони стали до зброї не через примус, а через поклик серця. Хлопці й дівчата, які об’єднували громади, підтримували ветеранів, популяризували історію, тепер писали її власними руками – у боях під Києвом, на околицях Бахмута, в окопах Запорізького степу, у міських боях Маріуполя та в багатьох інших найгарячіших точках супротиву. Вони не відступили.
Ці три роки стали випробуванням, яке вимірюється не лише кілометрами звільненої землі, а й втратами, болем, пекучою пам’яттю. Ми схиляємо голови перед тими, хто не повернувся. Вони назавжди залишаться з нами – у вільному небі, у кожному переможному дні, у серцях побратимів і посестер.
МФ «Галицька молодь» – це більше, ніж організація. Це символ незламності, готовності діяти, боротися, перемагати. І сьогодні, як і три роки тому, ми стоїмо на сторожі нашої свободи, бо для нас Україна – це не просто місце на мапі.
Пишаємося вами.
І віримо – попереду перемога.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Славомір Ментцен, ПІДАР, свого часу блокував український кордон, тому його доступ до Львова та України має бути закритий! Такі люди не мають права бути на нашій землі. Адекватних поляків , які підтримують нас у боротьбі, завжди чекаємо в гостях. А ось провокатори, як Ментцен, що працюють на руку рашки, повинні отримати жорстку відсіч.
22 лютого 2025 року, за пів години до початку матчу «Рух – ЛНЗ», фани FC LNZ вже були на місці, тримаючи в руках плакати, що нагадують про полонених «Азовців». Однак на «Арені Львів» їх знову не пропустили з банерами.
Працівники стадіону лише відмахнулися, мовляв, рішення приймають агенти безпеки клубів. Як з’ясувалося, агент ЛНЗ уже чекав фанатів на секторі, а от інші відповідальні особи просто спостерігали за ситуацією з кабінету, не втручаючись. Поліція та персонал стадіону висловлювали своє «занепокоєння», навіть говорили, що їм незручно перед військовими, які після поранень проходять реабілітацію і теж прийшли з плакатами. Але далі слів справа не пішла.
Зрештою, хлопці просто махнули рукою й пішли на свій сектор. Сперечатися не було з ким.
Усе зафіксовано на відео. Усе видно. Усе зрозуміло.
Чому таке регулярно відбувається тільки на «Арені Львів»? У третю річницю повномасштабного вторгнення вже не повинно бути дискусій щодо того, що є речі, які забороняти не можна, а є теми, які потребують підтримки і активного сприяння.
Питань багато. І відповідей поки немає.
Працівники стадіону лише відмахнулися, мовляв, рішення приймають агенти безпеки клубів. Як з’ясувалося, агент ЛНЗ уже чекав фанатів на секторі, а от інші відповідальні особи просто спостерігали за ситуацією з кабінету, не втручаючись. Поліція та персонал стадіону висловлювали своє «занепокоєння», навіть говорили, що їм незручно перед військовими, які після поранень проходять реабілітацію і теж прийшли з плакатами. Але далі слів справа не пішла.
Зрештою, хлопці просто махнули рукою й пішли на свій сектор. Сперечатися не було з ким.
Усе зафіксовано на відео. Усе видно. Усе зрозуміло.
Чому таке регулярно відбувається тільки на «Арені Львів»? У третю річницю повномасштабного вторгнення вже не повинно бути дискусій щодо того, що є речі, які забороняти не можна, а є теми, які потребують підтримки і активного сприяння.
Питань багато. І відповідей поки немає.