💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики. Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік. Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
У грудні також знизили ставки: 🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%); 🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%); 🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року); 🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні: 🔸Банк Японії – 0,25%; 🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%; 🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років); 🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг; 🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року); 🔸Банк Англії – 4,75%; 🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах); 🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань; 🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.
BY Данило Гетманцев
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
As the war in Ukraine rages, the messaging app Telegram has emerged as the go-to place for unfiltered live war updates for both Ukrainian refugees and increasingly isolated Russians alike. In a statement, the regulator said the search and seizure operation was carried out against seven individuals and one corporate entity at multiple locations in Ahmedabad and Bhavnagar in Gujarat, Neemuch in Madhya Pradesh, Delhi, and Mumbai. It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." The War on Fakes channel has repeatedly attempted to push conspiracies that footage from Ukraine is somehow being falsified. One post on the channel from February 24 claimed without evidence that a widely viewed photo of a Ukrainian woman injured in an airstrike in the city of Chuhuiv was doctored and that the woman was seen in a different photo days later without injuries. The post, which has over 600,000 views, also baselessly claimed that the woman's blood was actually makeup or grape juice. Stocks closed in the red Friday as investors weighed upbeat remarks from Russian President Vladimir Putin about diplomatic discussions with Ukraine against a weaker-than-expected print on U.S. consumer sentiment.
from jp
