Данило Гетманцев

Данило Гетманцев

📈З початку повномасштабної війни держборг збільшився на 73 млрд. дол.

Пропоную подивитись на ще один вимір аспекту «ціна війни» - борговий.  
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився:
▪️у гривневому еквіваленті – на 156% (+4 251 млрд. грн.)
▪️у валютному еквіваленті – на 78% (+72,7 млрд. дол).

🔺Боргове навантаження на економіку зросло із 49% ВВП за підсумками 2021 року до очікуваних 90,4% ВВП у 2024 році.
Структура державного боргу стала більш вразливою до коливань обмінного курсу:
▫️зовнішній держборг збільшився до 72,3% на кінець 2024 року (до війни - 60,9%),
▫️борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) збільшився до 74,7% (до війни - 65,1%).
Отже, через повномасштабну війну обсяг державного боргу помітно збільшився, боргове навантаження на економіку зросло майже удвічі, а валютна структура держборгу об’єктивно погіршилась.
Тим не менш, за три роки повномасштабної війни ніякої боргової катастрофи, точніше дефолту, яким час від часу лякали експерти та ЗМІ, не відбулось.    

Це пояснюється низкою факторів:
🔹Надання зовнішнього офіційного боргу на пільгових умовах. Левову частку приросту державного боргу становлять зовнішні офіційні позики від ЄС, МФО, урядів дружніх країн. Увесь цей борг надається на пільгових умовах із низькими процентними ставками або на умовах компенсації ставки самим позичальником, на довгий строк і значним пільговим періодом обслуговування. Як наслідок, дюрація зовнішнього боргу збільшується, а агрегована процентна ставка за ним скорочується. Це зменшує поточне навантаження на бюджет. Зокрема, у 2024 році видатки на обслуговування державного боргу в цілому становили 8,8% видатків загального фонду держбюджету (проти 12,2% у 2021 році).
🔹Реструктуризація частини зовнішнього боргу. Наприкінці 2023 року Україна повторно реструктуризувала борг перед Паризьким клубом і країнами G7 (із відстрочкою платежів до березня 2027 року). Тоді як у серпні 2024 року Мінфін провів успішну боргову операцію із обміну єврооблігацій, в т.ч. із частковим списанням основної суми боргу. В результаті номінальна вартість такого боргу скоротилась на 37%, відповідні боргові платежі зменшились на 11,4 млрд. дол. протягом періоду дії Програми EFF до 2027 року і на 22,75 млрд. дол. до 2033 року, середній термін обігу облігацій було подовжено на 4 роки.
🔹Активізація ринку ОВДП. У 2023-2024 рр. завдяки спільним діям НБУ та Мінфіну вдалося перезапустити внутрішній борговий ринок, насамперед, за рахунок стимулювання більш активної участі банків на ньому.  У 2024 році роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 167% (зі 153% у 2023 році і 68%(!) у 2022 році).

💁‍♂️Все це разом дозволяє утримувати поточне боргове навантаження на бюджет на прийнятному рівні та уникнути емісійного фінансування у 2023-2024 рр.
Таким чином, попри зростання показників державного боргу, Україна зберігає боргову стійкість (відповідно до параметрів програми EFF) і головне - довіру кредиторів. Це залишає простір для остаточного вирішення питання накопиченого за останні три роки зовнішнього офіційного боргу за наслідками завершення війни.
 

www.group-telegram.com/jp/getmantsevdanil.com/8692

4.6K viewsJan 28 at 06:38

Пропоную подивитись на ще один вимір аспекту «ціна війни» - борговий.  
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився:
▪️у гривневому еквіваленті – на 156% (+4 251 млрд. грн.)
▪️у валютному еквіваленті – на 78% (+72,7 млрд. дол).

🔺Боргове навантаження на економіку зросло із 49% ВВП за підсумками 2021 року до очікуваних 90,4% ВВП у 2024 році.
Структура державного боргу стала більш вразливою до коливань обмінного курсу:
▫️зовнішній держборг збільшився до 72,3% на кінець 2024 року (до війни - 60,9%),
▫️борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) збільшився до 74,7% (до війни - 65,1%).
Отже, через повномасштабну війну обсяг державного боргу помітно збільшився, боргове навантаження на економіку зросло майже удвічі, а валютна структура держборгу об’єктивно погіршилась.
Тим не менш, за три роки повномасштабної війни ніякої боргової катастрофи, точніше дефолту, яким час від часу лякали експерти та ЗМІ, не відбулось.    

Це пояснюється низкою факторів:
🔹Надання зовнішнього офіційного боргу на пільгових умовах. Левову частку приросту державного боргу становлять зовнішні офіційні позики від ЄС, МФО, урядів дружніх країн. Увесь цей борг надається на пільгових умовах із низькими процентними ставками або на умовах компенсації ставки самим позичальником, на довгий строк і значним пільговим періодом обслуговування. Як наслідок, дюрація зовнішнього боргу збільшується, а агрегована процентна ставка за ним скорочується. Це зменшує поточне навантаження на бюджет. Зокрема, у 2024 році видатки на обслуговування державного боргу в цілому становили 8,8% видатків загального фонду держбюджету (проти 12,2% у 2021 році).
🔹Реструктуризація частини зовнішнього боргу. Наприкінці 2023 року Україна повторно реструктуризувала борг перед Паризьким клубом і країнами G7 (із відстрочкою платежів до березня 2027 року). Тоді як у серпні 2024 року Мінфін провів успішну боргову операцію із обміну єврооблігацій, в т.ч. із частковим списанням основної суми боргу. В результаті номінальна вартість такого боргу скоротилась на 37%, відповідні боргові платежі зменшились на 11,4 млрд. дол. протягом періоду дії Програми EFF до 2027 року і на 22,75 млрд. дол. до 2033 року, середній термін обігу облігацій було подовжено на 4 роки.
🔹Активізація ринку ОВДП. У 2023-2024 рр. завдяки спільним діям НБУ та Мінфіну вдалося перезапустити внутрішній борговий ринок, насамперед, за рахунок стимулювання більш активної участі банків на ньому.  У 2024 році роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 167% (зі 153% у 2023 році і 68%(!) у 2022 році).

💁‍♂️Все це разом дозволяє утримувати поточне боргове навантаження на бюджет на прийнятному рівні та уникнути емісійного фінансування у 2023-2024 рр.
Таким чином, попри зростання показників державного боргу, Україна зберігає боргову стійкість (відповідно до параметрів програми EFF) і головне - довіру кредиторів. Це залишає простір для остаточного вирішення питання накопиченого за останні три роки зовнішнього офіційного боргу за наслідками завершення війни.
 

BY Данило Гетманцев