Ви помітили, як дивовижно змінюється позиція деяких видатних лібертаріанців щодо збереження окремих податкових пільг, якщо ці пільги стосуються бізнесу видатних лібертаріанців?
Якою все ж таки неймовірно гнучкою видається ліберальна теорія у переказі вітчизняних неокласиків;)
Якою все ж таки неймовірно гнучкою видається ліберальна теорія у переказі вітчизняних неокласиків;)
Виповнився рік від відкриття продажу сільськогосподарської землі юридичним особам (заснованим виключно громадянами України).
Черговий етап земельної реформи з допуском на ринок юридичних осіб було розпочато 1 січня 2024 року.
Як і очікувалось, не справдився ще один міф, яким напередодні 2024 року лякали країну «професійні» противники ринку землі, які багато років позбавляли селян права розпоряджатися своєю власністю – що з виходом на нього юридичних осіб останні масово поскупають за безцінь ділянки громадян, які в результаті залишаться ні з чим.
💲Протягом 2024 року усього продано понад 106,6 тис. ділянок загальною площею майже 320,7 тис. га, при цьому середня вартість 1 гектара склала 46 678 грн.
Зокрема:
✔️юридичними особами придбано понад 25,1 тис. ділянок загальною площею більше 78,3 тис. га (середня ціна гектару склала 62 656 грн.);
✔️фізичними особами куплено близько 81,5 тис. ділянок загальною площею майже 242,4 тис. га (середня ціна – 41 510 грн. за гектар).
Таким чином, частка юридичних осіб за кількістю укладених угод склала 23,5%, за площею – 24,4%.
Найбільша кількість сільськогосподарських земель в 2024 році реалізована у:
🔹Полтавській області (45,6 тис. га);
🔹Одеській області (33,0 тис. га);
🔹Дніпропетровській області (30,6 тис. га).
Найвищі ціни зафіксовані у:
🔸Івано-Франківській області (89 744 грн.);
🔸Львівській області (71 390 грн.);
🔸Полтавській області (66 232 грн.).
Усього від початку земельної реформи (з 1 липня 2021 року) продано 198,3 тис. ділянок загальною площею 604 тис. га, або менш ніж 3,5% від тих земель, на продаж яких раніше був встановлений мораторій (17,5 млн. га).
👨🏻💻Тривала робота і щодо поповнення Державного земельного кадастру – до нього внесено відомості про 651 тисячу земельних ділянок, 514 меж адміністративно-територіальних одиниць, 71 межу територій територіальних громад, 447 обмежень у використанні земель, 114 функціональних зон, а також відомості про нормативну грошову оцінку земель 2 858 населених пунктів (найбільше – у Львівській (665), Одеській (286), Дніпропетровській (217) областях).
Черговий етап земельної реформи з допуском на ринок юридичних осіб було розпочато 1 січня 2024 року.
Як і очікувалось, не справдився ще один міф, яким напередодні 2024 року лякали країну «професійні» противники ринку землі, які багато років позбавляли селян права розпоряджатися своєю власністю – що з виходом на нього юридичних осіб останні масово поскупають за безцінь ділянки громадян, які в результаті залишаться ні з чим.
💲Протягом 2024 року усього продано понад 106,6 тис. ділянок загальною площею майже 320,7 тис. га, при цьому середня вартість 1 гектара склала 46 678 грн.
Зокрема:
✔️юридичними особами придбано понад 25,1 тис. ділянок загальною площею більше 78,3 тис. га (середня ціна гектару склала 62 656 грн.);
✔️фізичними особами куплено близько 81,5 тис. ділянок загальною площею майже 242,4 тис. га (середня ціна – 41 510 грн. за гектар).
Таким чином, частка юридичних осіб за кількістю укладених угод склала 23,5%, за площею – 24,4%.
Найбільша кількість сільськогосподарських земель в 2024 році реалізована у:
🔹Полтавській області (45,6 тис. га);
🔹Одеській області (33,0 тис. га);
🔹Дніпропетровській області (30,6 тис. га).
Найвищі ціни зафіксовані у:
🔸Івано-Франківській області (89 744 грн.);
🔸Львівській області (71 390 грн.);
🔸Полтавській області (66 232 грн.).
Усього від початку земельної реформи (з 1 липня 2021 року) продано 198,3 тис. ділянок загальною площею 604 тис. га, або менш ніж 3,5% від тих земель, на продаж яких раніше був встановлений мораторій (17,5 млн. га).
👨🏻💻Тривала робота і щодо поповнення Державного земельного кадастру – до нього внесено відомості про 651 тисячу земельних ділянок, 514 меж адміністративно-територіальних одиниць, 71 межу територій територіальних громад, 447 обмежень у використанні земель, 114 функціональних зон, а також відомості про нормативну грошову оцінку земель 2 858 населених пунктів (найбільше – у Львівській (665), Одеській (286), Дніпропетровській (217) областях).
💸🇪🇺В Україну надійшли перші у 2025 році кошти від Європейського Союзу.
До державного бюджету перераховано 3 млрд. євро.
Ці кошти є першим траншем від Європейського Союзу у рамках загального кредиту від країн G7 за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), яка передбачає передачу Україні загалом 50 млрд. доларів, підтриманих непередбачуваними доходами від знерухомлених активів російської федерації.
Необхідні для цього документи були підписані у листопаді-грудні минулого року.
Загальний внесок ЄС у спільний кредит становить 18,1 млрд. євро (20 млрд. доларів).
💲Нагадаю, що у грудні ми отримали перші два мільярди у рамках часток США, Японії та Великої Британії, а США окрім цього у рамках свого внеску загальним розміром 20 млрд. доларів перевела на рахунки Світового банку 15 млрд. доларів, щодо виділення яких Україні в останні дні минулого року уклали відповідну угоду ця міжнародна фінансова установа та український Мінфін.
🇺🇦🤝🏻🇪🇺Вдячні нашим європейським партнерам за послідовну політику допомоги України та принципову підтримку позиції «росія має заплатити за все»!
До державного бюджету перераховано 3 млрд. євро.
Ці кошти є першим траншем від Європейського Союзу у рамках загального кредиту від країн G7 за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), яка передбачає передачу Україні загалом 50 млрд. доларів, підтриманих непередбачуваними доходами від знерухомлених активів російської федерації.
Необхідні для цього документи були підписані у листопаді-грудні минулого року.
Загальний внесок ЄС у спільний кредит становить 18,1 млрд. євро (20 млрд. доларів).
💲Нагадаю, що у грудні ми отримали перші два мільярди у рамках часток США, Японії та Великої Британії, а США окрім цього у рамках свого внеску загальним розміром 20 млрд. доларів перевела на рахунки Світового банку 15 млрд. доларів, щодо виділення яких Україні в останні дні минулого року уклали відповідну угоду ця міжнародна фінансова установа та український Мінфін.
🇺🇦🤝🏻🇪🇺Вдячні нашим європейським партнерам за послідовну політику допомоги України та принципову підтримку позиції «росія має заплатити за все»!
Данило Гетманцев
⚡️Цифра дня⚡️ Залишки коштів місцевих бюджетів за рік зросли на 10%. 📈Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами на 1 січня 2025 року становлять 121,9 млрд грн. Це на 9,7% (+ 10,8 млрд грн) більше…
👥✔️Восени минулого року, враховуючи звернення органів місцевого самоврядування, Верховна рада суттєво розширила можливість використання залишку коштів місцевих бюджетів, в тому числі на придбання державних цінних паперів (військових облігацій) із строком обігу більше одного року, які йдуть на фінансування потреб оборони і підтримку економіки у воєнний час.
Утім за підсумками 2024 року портфель ОВДП у власності територіальних громад, не те що не збільшився, а зменшився з 1,94 до 0,7 млрд. грн., що становить трохи більше ніж 0,5% від залишку коштів місцевих бюджетів, і 0,04% від всіх ОВДП в обігу.
💁♂️Ні на що не натякаю, але як на мене, наявність такого постійного великого залишку викликає як мінімум питання щодо доцільності його акумулювання в умовах військового часу. Цікаво було б почути позицію місцевого самоврядування з цього приводу.
Утім за підсумками 2024 року портфель ОВДП у власності територіальних громад, не те що не збільшився, а зменшився з 1,94 до 0,7 млрд. грн., що становить трохи більше ніж 0,5% від залишку коштів місцевих бюджетів, і 0,04% від всіх ОВДП в обігу.
💁♂️Ні на що не натякаю, але як на мене, наявність такого постійного великого залишку викликає як мінімум питання щодо доцільності його акумулювання в умовах військового часу. Цікаво було б почути позицію місцевого самоврядування з цього приводу.
✔️За підсумками 2024 року споживча інфляція склала 12%
За даними Держслужби статистики, споживчі ціни у грудні зросли на 1,4% (до листопада 2024 року). Це менше, ніж у попередні місяці (1,5% у вересні, 1,8% у жовтні, 1,9% у листопаді).
📈Водночас, річна інфляція у грудні продовжила прискорюватись. За підсумками 2024 року споживча інфляція склала 12% (до грудня 2023 року), середня по року – 6,5%.
Отже, маємо прискорення інфляції на кінець минулого року (у порівнянні із 5,1% на кінець 2023 р.). Водночас середня інфляція була нижчою (12,9% у 2023 р).
💁♂️Попри пришвидшення інфляції в останні місяці і її повернення до двозначних чисел, ситуація як для третього року війни залишається контрольованою.
Більше про основні інфляційні тенденції минулого року згодом.
За даними Держслужби статистики, споживчі ціни у грудні зросли на 1,4% (до листопада 2024 року). Це менше, ніж у попередні місяці (1,5% у вересні, 1,8% у жовтні, 1,9% у листопаді).
📈Водночас, річна інфляція у грудні продовжила прискорюватись. За підсумками 2024 року споживча інфляція склала 12% (до грудня 2023 року), середня по року – 6,5%.
Отже, маємо прискорення інфляції на кінець минулого року (у порівнянні із 5,1% на кінець 2023 р.). Водночас середня інфляція була нижчою (12,9% у 2023 р).
💁♂️Попри пришвидшення інфляції в останні місяці і її повернення до двозначних чисел, ситуація як для третього року війни залишається контрольованою.
Більше про основні інфляційні тенденції минулого року згодом.
Велике інтервʼю для Обозу з усіх цікавих для вас питань.
Чтиво на вихідні).
🔗 https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/pro-kadrovi-perestanovki-v-podatkovij-nelegalni-tovari-ta-novovvedennya-intervyu-z-danilom-getmantsevim/amp.htm
Чтиво на вихідні).
🔗 https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/pro-kadrovi-perestanovki-v-podatkovij-nelegalni-tovari-ta-novovvedennya-intervyu-z-danilom-getmantsevim/amp.htm
OBOZREVATEL
Про кадрові перестановки в податковій, нелегальні товари та нововведення: інтерв'ю з Данилом Гетманцевим
Як та коли змінять правила в Україні
Щодо основних інфляційних тенденцій за підсумками 2024 року
Найбільший внесок у зростання споживчих цін мала продовольча інфляція.
Продукти харчування і безалкогольні напої за рік (ту і далі до грудня 2023 року) в цілому подорожчали на 14,1%
💲🔺З продуктів харчування найбільшими темпами зросли в ціні:
▪️овочі (+48,3%),
▪️масло (+33,9%),
▪️олія соняшникова (+20,9%),
▪️молоко (+18,8%),
▪️хліб (+18,2%).
Загалом у 2024 році ціни зросли на всі позиції продовольчої групи, окрім цукру, ціна на який не змінилась.
Серед непродовольчих товарів і послуг, у 2024 році найбільшими темпами подорожчали ЖК-послуги та утримання житла (+18,9%), насамперед за рахунок підняття тарифів на е/е (+63,8%) для побутових споживачів з 1 червня 2024 року. Водночас зростання цін стримував мораторій на підняття тарифів на газ, тепло та гарячу воду, а також незмінні тарифи на водопостачання і водовідведення.
💲🔺Двозначними темпами у 2024 році також подорожчали:
▪️Автомобільні пасажирські перевезення (+10%)
▪️Освітні послуги (+12%)
▪️Алкогольні напої, тютюнові вироби (+13,2%)
▪️Послуги охорони здоров’я (+13,2%)
▪️Готелі і ресторан (+13,»%).
🔸Дещо стримували інфляцію зниження цін на одяг та взуття (-4,3%) та помірне зростання цін на пальне (+4,8%), предмети домашнього вжитку і побутову техніку (+2,1%).
Найбільший внесок у зростання споживчих цін мала продовольча інфляція.
Продукти харчування і безалкогольні напої за рік (ту і далі до грудня 2023 року) в цілому подорожчали на 14,1%
💲🔺З продуктів харчування найбільшими темпами зросли в ціні:
▪️овочі (+48,3%),
▪️масло (+33,9%),
▪️олія соняшникова (+20,9%),
▪️молоко (+18,8%),
▪️хліб (+18,2%).
Загалом у 2024 році ціни зросли на всі позиції продовольчої групи, окрім цукру, ціна на який не змінилась.
Серед непродовольчих товарів і послуг, у 2024 році найбільшими темпами подорожчали ЖК-послуги та утримання житла (+18,9%), насамперед за рахунок підняття тарифів на е/е (+63,8%) для побутових споживачів з 1 червня 2024 року. Водночас зростання цін стримував мораторій на підняття тарифів на газ, тепло та гарячу воду, а також незмінні тарифи на водопостачання і водовідведення.
💲🔺Двозначними темпами у 2024 році також подорожчали:
▪️Автомобільні пасажирські перевезення (+10%)
▪️Освітні послуги (+12%)
▪️Алкогольні напої, тютюнові вироби (+13,2%)
▪️Послуги охорони здоров’я (+13,2%)
▪️Готелі і ресторан (+13,»%).
🔸Дещо стримували інфляцію зниження цін на одяг та взуття (-4,3%) та помірне зростання цін на пальне (+4,8%), предмети домашнього вжитку і побутову техніку (+2,1%).
Данило Гетманцев
Щодо основних інфляційних тенденцій за підсумками 2024 року Найбільший внесок у зростання споживчих цін мала продовольча інфляція. Продукти харчування і безалкогольні напої за рік (ту і далі до грудня 2023 року) в цілому подорожчали на 14,1% 💲🔺З продуктів…
📈Отже, у грудні 2024 року річна споживча інфляція пришвидшилась до 12% (проти 5,1% у грудні 2023). Посилення інфляційного тиску пояснюються фундаментальними факторами, які штовхали угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення, імпортом інфляції через послаблення валютного курсу, а також сезонними (тимчасовими) чинниками, в т.ч. через несприятливі погодні умови, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
🔹Тенденція до пришвидшення інфляції збережеться на початку наступного року. Це посилюватиме аргументи для НБУ на найближчому своєму засіданні 23 січня щодо подальшого підвищення облікової ставки, яка наразі становить 13,5%.
У базовому сценарію споживча інфляція почне йти на спад ближче до середини цього року із вичерпанням ефекту гіршого врожаю та завдяки більш жорсткій монетарній політиці НБУ. Нацбанк, який відповідає за інфляцію, розраховує, що за підсумками цього року зростання цін становитиме 6,9%. Уряд є більш скептичним у своїх прогнозах (9,5%). Хто з них виявиться ближчим до істини, побачимо.
💁♂️Головне, що на третьому році повномасштабної війни ми продовжуємо захищати відносну вартість гривні, що є важливим для збереження макрофінансової стабільності в цілому та підтримки реальних доходів громадян.
🔹Тенденція до пришвидшення інфляції збережеться на початку наступного року. Це посилюватиме аргументи для НБУ на найближчому своєму засіданні 23 січня щодо подальшого підвищення облікової ставки, яка наразі становить 13,5%.
У базовому сценарію споживча інфляція почне йти на спад ближче до середини цього року із вичерпанням ефекту гіршого врожаю та завдяки більш жорсткій монетарній політиці НБУ. Нацбанк, який відповідає за інфляцію, розраховує, що за підсумками цього року зростання цін становитиме 6,9%. Уряд є більш скептичним у своїх прогнозах (9,5%). Хто з них виявиться ближчим до істини, побачимо.
💁♂️Головне, що на третьому році повномасштабної війни ми продовжуємо захищати відносну вартість гривні, що є важливим для збереження макрофінансової стабільності в цілому та підтримки реальних доходів громадян.
👥🇩🇪У Німеччині пройшло 25-те засідання Контактної групи з питань оборони України, у який беруть участь понад півсотні держав світу.
Від початку повномасштабної війни учасники «Рамштайну» задекларували військову допомогу Україні на більш ніж 145 млрд. доларів, військову техніку та озброєння на понад 122 млрд. доларів вже передано нашій державі.
✔️Знакова подія, яка відбулась у рамках 25-го засідання Контактної групи – затвердження Дорожніх карт розвитку українських Сил оборони до 2027 року у рамках 8 «Коаліцій спроможностей» (авіація, протиповітряна оборона, морські спроможності, артилерія, броньована техніка, ІТ, безпілотні системи, розмінування), які забезпечать перехід від оперативного закриття першочергових потреб до середньо- та довгострокового планування посилення спроможностей ЗСУ.
Є і конкретні нові оголошення про підтримку від держав-союзників👇🏼
🔹США надають 74 транш військової підтримки у рамках Президентських повноважень з вивільнення запасів на загальну суму 500 млн. доларів, який передбачає передачу ракет AIM-7, RIM-7 і AIM-9M для протиповітряної оборони, ракет класу «повітря-земля», допоміжного обладнання для F-16, танкових мостоукладачів, засобів захищеного зв'язку, стрілецької зброї та боєприпасів, запасних частин, допоміжного обладнання тощо.
🔹Канада виділяє Україні новий пакет військової допомоги на 440 млн. канадських доларів (понад 305 млн. доларів США), з яких 200 млн. канадських доларів спрямують на «чеську ініціативу» із закупівлі та доставки великокаліберних артилерійських боєприпасів, 100 млн. канадських доларів – на закупівлю безпілотників українського виробництва за «данською моделлю», 64 млн. канадських доларів – на безпілотні камери високої роздільної здатності, 30 млн. канадських доларів – на зимове спорядження для військових.
🔹Від учасників коаліції безпілотних систем (Велика Британія, Данія, Нідерланди, Латвія та Швеція) в Україну надійде 30 тис. нових безпілотників на загальну суму 45 млн. фунтів стерлінгів.
🔹Норвегія виділить 700 млн. норвезьких крон для закупівлі дронів у рамках багатонаціональної ініціативи. У 2025 році країна спрямує Україні найбільшу військову допомогу у своїй історії – понад 2 млрд. євро, передбачивши кошти у розмірі 43 млн. євро на інвестиції в наш ОПК та анонсувавши запуск власної «норвезької моделі» на доповнення до вже працюючої «данської»;
🔹Данія на 2025 рік зарезервувала 135 млн. євро для нових інвестицій в український ОПК за «данською моделлю», завдяки якій у 2024 році Сили безпеки і оборони України отримали озброєння та військову техніку на майже 538 млн. євро.
🔹Німеччина оголосила про передачу у 2025 році 6 систем ППО IRIS-T та постачання найближчим часом 50 ракет-перехоплювачів до цих систем.
🔹Ісландія заявила про виділення українському ОПК за механізмами «данської моделі» 2 млн. євро.
🤝🏻🇺🇦Вдячні усім партнерам і союзникам за послідовну підтримку та надання чергових пакетів допомоги, які посилять спроможності ЗСУ!
Від початку повномасштабної війни учасники «Рамштайну» задекларували військову допомогу Україні на більш ніж 145 млрд. доларів, військову техніку та озброєння на понад 122 млрд. доларів вже передано нашій державі.
✔️Знакова подія, яка відбулась у рамках 25-го засідання Контактної групи – затвердження Дорожніх карт розвитку українських Сил оборони до 2027 року у рамках 8 «Коаліцій спроможностей» (авіація, протиповітряна оборона, морські спроможності, артилерія, броньована техніка, ІТ, безпілотні системи, розмінування), які забезпечать перехід від оперативного закриття першочергових потреб до середньо- та довгострокового планування посилення спроможностей ЗСУ.
Є і конкретні нові оголошення про підтримку від держав-союзників👇🏼
🔹США надають 74 транш військової підтримки у рамках Президентських повноважень з вивільнення запасів на загальну суму 500 млн. доларів, який передбачає передачу ракет AIM-7, RIM-7 і AIM-9M для протиповітряної оборони, ракет класу «повітря-земля», допоміжного обладнання для F-16, танкових мостоукладачів, засобів захищеного зв'язку, стрілецької зброї та боєприпасів, запасних частин, допоміжного обладнання тощо.
🔹Канада виділяє Україні новий пакет військової допомоги на 440 млн. канадських доларів (понад 305 млн. доларів США), з яких 200 млн. канадських доларів спрямують на «чеську ініціативу» із закупівлі та доставки великокаліберних артилерійських боєприпасів, 100 млн. канадських доларів – на закупівлю безпілотників українського виробництва за «данською моделлю», 64 млн. канадських доларів – на безпілотні камери високої роздільної здатності, 30 млн. канадських доларів – на зимове спорядження для військових.
🔹Від учасників коаліції безпілотних систем (Велика Британія, Данія, Нідерланди, Латвія та Швеція) в Україну надійде 30 тис. нових безпілотників на загальну суму 45 млн. фунтів стерлінгів.
🔹Норвегія виділить 700 млн. норвезьких крон для закупівлі дронів у рамках багатонаціональної ініціативи. У 2025 році країна спрямує Україні найбільшу військову допомогу у своїй історії – понад 2 млрд. євро, передбачивши кошти у розмірі 43 млн. євро на інвестиції в наш ОПК та анонсувавши запуск власної «норвезької моделі» на доповнення до вже працюючої «данської»;
🔹Данія на 2025 рік зарезервувала 135 млн. євро для нових інвестицій в український ОПК за «данською моделлю», завдяки якій у 2024 році Сили безпеки і оборони України отримали озброєння та військову техніку на майже 538 млн. євро.
🔹Німеччина оголосила про передачу у 2025 році 6 систем ППО IRIS-T та постачання найближчим часом 50 ракет-перехоплювачів до цих систем.
🔹Ісландія заявила про виділення українському ОПК за механізмами «данської моделі» 2 млн. євро.
🤝🏻🇺🇦Вдячні усім партнерам і союзникам за послідовну підтримку та надання чергових пакетів допомоги, які посилять спроможності ЗСУ!
📈У 2024 році українська металургійна промисловість збільшила обсяги виробництва.
Такі оперативні дані наводить ОП «Укрметалургпром».
У січні-грудні виготовлення основних видів металургійної продукції зросло:
🔸чавуну – на 18,1% (з 6 003 тис. тонн до 7 090 тис. тонн);
🔸сталі – на 21,6% (з 6 228 тис. тонн до 7 575 тис. тонн);
🔸прокату – на 15,8% (з 5 372 тис. тонн до 6 222 тис. тонн).
Середньодобовий випуск чавуну збільшився з 16,4 тис. тонн у 2023 році до 19,4 тис. тонн у 2024 році, сталі – з 16,2 тис. тонн до 20,7 тис. тонн, прокату – з 14,7 тис. тонн до 17,0 тис. тонн.
Основний приріст виробництва був досягнений у перші десять місяців (за винятком прокату, де у вересні, листопаді та грудні зафіксоване падіння на 3,0%, 4,4% та 5,4% відповідно), у тому числі на тлі низької бази порівняння на початку минулого року, однак по мірі її збільшення все одно українським металургам вдалось за підсумками року вийти на двозначні показники зростання виробництва.
🏆За підсумками 11 місяців Україна зайняла 13 місце у світі серед 40 держав-виробників чавуну та 20 місце серед 71 країни-виробника сталі.
💁♂️Враховуючи умови та виклики, в яких доводилось працювати українським металургам, досягнутий результат є дуже гарним.
Такі оперативні дані наводить ОП «Укрметалургпром».
У січні-грудні виготовлення основних видів металургійної продукції зросло:
🔸чавуну – на 18,1% (з 6 003 тис. тонн до 7 090 тис. тонн);
🔸сталі – на 21,6% (з 6 228 тис. тонн до 7 575 тис. тонн);
🔸прокату – на 15,8% (з 5 372 тис. тонн до 6 222 тис. тонн).
Середньодобовий випуск чавуну збільшився з 16,4 тис. тонн у 2023 році до 19,4 тис. тонн у 2024 році, сталі – з 16,2 тис. тонн до 20,7 тис. тонн, прокату – з 14,7 тис. тонн до 17,0 тис. тонн.
Основний приріст виробництва був досягнений у перші десять місяців (за винятком прокату, де у вересні, листопаді та грудні зафіксоване падіння на 3,0%, 4,4% та 5,4% відповідно), у тому числі на тлі низької бази порівняння на початку минулого року, однак по мірі її збільшення все одно українським металургам вдалось за підсумками року вийти на двозначні показники зростання виробництва.
🏆За підсумками 11 місяців Україна зайняла 13 місце у світі серед 40 держав-виробників чавуну та 20 місце серед 71 країни-виробника сталі.
💁♂️Враховуючи умови та виклики, в яких доводилось працювати українським металургам, досягнутий результат є дуже гарним.
Данило Гетманцев
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
Проте, не можу не додати від себе декілька ремарок.
▪️Читаючи повідомлення про запровадження чергових пакетів санкцій, кожного разу згадую слова Президента В.Зеленського. Якби такі санкції були запроваджені до початку повномасштабної війни, у відповідь на ганебний та принизливий «ультиматум росії» до США та НАТО, оголошений у грудні 2021 року під виглядом пропозицій про «гарантії безпеки», або хоча були б анонсовані як жорстка та рішуча відповідь у разі ескалації з боку росії – то, можливо, події розвивались би іншим чином, ніж те, у чому ми живемо майже три роки.
Адже, якщо спиратись на розрахунки Великої Британії, за ці майже три роки вільної непідсанкційної діяльності лише тільки «Газпром нефть» та «Сургутнефтегаз» отримали майже 70 млрд. доларів, значна частина яких пішла на спонсорування розв’язаної росією війни та геноциду українців. А скільки ще таких масштабних бізнесів і досі не під санкціями…
▪️Відверто не вірю у «позитивну зміну поведінки». На це можна було б розраховувати у перші пару місяців від початку повномасштабного російського вторгнення, коли можна було б хоч щось списати за умови щирих вибачень на те, що «були дезорієнтовані», «приголомшені», «не розібралися». Навіть один рік – більш ніж достатній строк, щоб в усьому розібратися та «позитивно змінити поведінку». Особи, що нині, рік, два роки тому потрапили під санкції – свідомо прийняли для себе рішення про участь у війні: чи прямо, видобуваючи та постачаючи енергетичні, металургійні та інші ресурси для потреб російської армії, чи опосередковано – сплачуючи податки, які фінансують війну та виробництво зброї, підтримуючи різноманітними благодійними допомогами чи постачаючи гарматне м’ясо для армії загарбників (відносно бізнесів), чи приймаючи певні управлінські рішення, перебуваючи на державній службі чи на позиціях топ-менеджерів російських державних корпорацій.
▪️Будь-які запроваджені санкції, щоб вони були насправді дієвими – мають супроводжуватись ефективними системами контролю за їх дотриманням, попередження від їх ухилення, та жорсткими реальними покараннями за їх порушення. Адже не так і складно «перефарбувати» судно, зробивши йому нові документи, «нових власників», новий прапор реєстрації, новий порт приписки, як потім витрачати місяці, щоб упіймати його на гарячому та підвести під обмеження (а є ще серйозний резерв у сотні старих «танкерів у простої», які у разі чого можуть поповнити втрати «тіньового флоту» росії). А створити замість 30 «підсанкційних» трейдерів – 60 нових, тим більше у державах з ліберальними реєстраційними системами, які особливо не переймаються перевіркою ані поданих документів, ані джерел походження коштів «засновників» – взагалі легше простого.
Якщо не буде масового арешту та конфіскацій майна «спонсорів війни» (зокрема танкерів, нафти і нафтопродуктів, блокування рахунків трейдерів тощо), вилучення усіх знарядь та засобів такого «бізнесу» на користь України – зло ще довго почуватиме себе досить впевнено і не буде схильним до «позитивної зміни поведінки»…
▪️Читаючи повідомлення про запровадження чергових пакетів санкцій, кожного разу згадую слова Президента В.Зеленського. Якби такі санкції були запроваджені до початку повномасштабної війни, у відповідь на ганебний та принизливий «ультиматум росії» до США та НАТО, оголошений у грудні 2021 року під виглядом пропозицій про «гарантії безпеки», або хоча були б анонсовані як жорстка та рішуча відповідь у разі ескалації з боку росії – то, можливо, події розвивались би іншим чином, ніж те, у чому ми живемо майже три роки.
Адже, якщо спиратись на розрахунки Великої Британії, за ці майже три роки вільної непідсанкційної діяльності лише тільки «Газпром нефть» та «Сургутнефтегаз» отримали майже 70 млрд. доларів, значна частина яких пішла на спонсорування розв’язаної росією війни та геноциду українців. А скільки ще таких масштабних бізнесів і досі не під санкціями…
▪️Відверто не вірю у «позитивну зміну поведінки». На це можна було б розраховувати у перші пару місяців від початку повномасштабного російського вторгнення, коли можна було б хоч щось списати за умови щирих вибачень на те, що «були дезорієнтовані», «приголомшені», «не розібралися». Навіть один рік – більш ніж достатній строк, щоб в усьому розібратися та «позитивно змінити поведінку». Особи, що нині, рік, два роки тому потрапили під санкції – свідомо прийняли для себе рішення про участь у війні: чи прямо, видобуваючи та постачаючи енергетичні, металургійні та інші ресурси для потреб російської армії, чи опосередковано – сплачуючи податки, які фінансують війну та виробництво зброї, підтримуючи різноманітними благодійними допомогами чи постачаючи гарматне м’ясо для армії загарбників (відносно бізнесів), чи приймаючи певні управлінські рішення, перебуваючи на державній службі чи на позиціях топ-менеджерів російських державних корпорацій.
▪️Будь-які запроваджені санкції, щоб вони були насправді дієвими – мають супроводжуватись ефективними системами контролю за їх дотриманням, попередження від їх ухилення, та жорсткими реальними покараннями за їх порушення. Адже не так і складно «перефарбувати» судно, зробивши йому нові документи, «нових власників», новий прапор реєстрації, новий порт приписки, як потім витрачати місяці, щоб упіймати його на гарячому та підвести під обмеження (а є ще серйозний резерв у сотні старих «танкерів у простої», які у разі чого можуть поповнити втрати «тіньового флоту» росії). А створити замість 30 «підсанкційних» трейдерів – 60 нових, тим більше у державах з ліберальними реєстраційними системами, які особливо не переймаються перевіркою ані поданих документів, ані джерел походження коштів «засновників» – взагалі легше простого.
Якщо не буде масового арешту та конфіскацій майна «спонсорів війни» (зокрема танкерів, нафти і нафтопродуктів, блокування рахунків трейдерів тощо), вилучення усіх знарядь та засобів такого «бізнесу» на користь України – зло ще довго почуватиме себе досить впевнено і не буде схильним до «позитивної зміни поведінки»…
🔻У 2024 році темпи нарощування кредитування бізнесу були утричі меншими, ніж населення
Нацбанк опублікував оперативні дані динаміки банківського кредитування за підсумками грудня і 2024 року у цілому.
Грудень став найгіршим місяцем для кредитування минулого року. Це єдиний місяць за 2024 рік, коли скорочувалось кредитування як бізнесу, так і домогосподарств, як у гривні, так і в іноземній валюті. Найбільш суттєво гривневе кредитування скоротилось у корпоративному сегменті – на 2,4% (-14,2 млрд. грн.).
Нацбанк опублікував оперативні дані динаміки банківського кредитування за підсумками грудня і 2024 року у цілому.
Грудень став найгіршим місяцем для кредитування минулого року. Це єдиний місяць за 2024 рік, коли скорочувалось кредитування як бізнесу, так і домогосподарств, як у гривні, так і в іноземній валюті. Найбільш суттєво гривневе кредитування скоротилось у корпоративному сегменті – на 2,4% (-14,2 млрд. грн.).
Данило Гетманцев
🔻У 2024 році темпи нарощування кредитування бізнесу були утричі меншими, ніж населення Нацбанк опублікував оперативні дані динаміки банківського кредитування за підсумками грудня і 2024 року у цілому. Грудень став найгіршим місяцем для кредитування минулого…
📊В цілому за минулий рік кредитування відновлювалось, однак його динаміка у розрізі окремих сегментів і валют була неоднорідною:
▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол.
▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний.
▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів:
✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою;
✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті);
✔️зменшення кредитних ставок,
✔️підтримка за рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).
💁♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни.
Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.
👨🏻💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.
▪ Кредити в гривні зросли на 14,1% (+102,3 млрд. грн.) до 828,7 млрд. грн., тоді як у валюті – скоротились на 5,7% (-0,38 млрд. дол.) до 6,28 млрд. дол.
▪ Темпи приросту гривневого кредитування у корпоративному сегменті були у 2,5 рази меншими, ніж у роздрібному. За 2024 рік кредити у гривні підприємствам зросли на 9,8% (+50,6 млрд. грн.), тоді як населенню – на 24,5% (+51,7 млрд. грн.). Із врахуванням скорочення валютного кредитування, темп приросту кредитного портфелю у всіх валютах у корпоративному сегменті був майже утричі меншим за роздрібний.
▪ Ставки за новими гривневими кредитами бізнесу (без овердрафту) мали тенденцію до скорочення. Середня ставка по року скоротилась із 19,3% у 2023 до 15,8% у 2024 році. Водночас під кінець року на тлі підвищення інфляції і облікової ставки НБУ, ставка за новими гривневими кредитами бізнесу зросла із 14,4% до 14,7%. Ставки за роздрібними кредитами (населенню) залишались стабільними протягом року на рівні 34%.
Отже, у порівнянні із 2022-2023 рр, коли кредитування по року скорочувалось або стагнувало, минулий рік став першим роком його повноцінного відновлення. Цьому сприяли декілька факторів:
✔️збереження стійкої роботи банківської системи, яка є належно капіталізованою, ліквідною і високоприбутковою;
✔️продовження економічного зростання і зростання реальних доходів громадян (що трансформується у покращення фінансового стану позичальників, насамперед у роздрібному сегменті);
✔️зменшення кредитних ставок,
✔️підтримка за рахунок державних програм (портфельні гарантії, єОселя, 5-7-9, хоча вклад останньої скорочувався).
💁♂️Утім вкотре акцентую увагу, що темпи відновлення, насамперед, гривневого корпоративного кредитування є млявими і не достатніми для підтримки економіки під час війни.
Корпоративні кредити у гривні на кінець 2024 року були лише на 9,5% (+49,1 млрд. грн.) більшими, ніж на початку війни у лютому 2022. Загальний кредитний портфель бізнесу і населенню у всіх валютах на кінець 2024 року сягнув 1,1 трлн. грн. або близько 14,5% ВВП (що за оцінками НБУ/МВФ складе близько 7,6 трлн. грн.). Це менше ніж минулого року (15,3% ВВП) і набагато менше, ніж до війни (22,6% ВВП у 2020 році), хоча і до повномасштабної війни цей рівень був неоптимальним, враховуючи низький рівень розвитку інших сегментів фінансового ринку.
👨🏻💻На цьому каналі неодноразово розбирали причини, які стримують кредитування, в т.ч. щодо повільної розчистки непрацюючих кредитів бізнесу, затримки запуску Національної установи розвитку, повільного розвитку спеціалізованого кредитування (насамперед ОПК), прогалин у флагманській державній програмі «5-7-9» та ін. Сподіваюсь, що у нинішньому новому році принаймні частина з цих проблемних питань буде знята. Фінансовий стан банківської системи залишає місце для більш активного нарощування кредитного портфелю, зважаючи на потреби відновлення економіки та підтримки військових зусиль у довгостроковій перспективі.
Щиро та відверто обговорили результати нашої спільної роботи у 2024 році та плани роботи в 2025-у році.
Серед питань окремо зупинилися на підтримці впровадження європейських правил оподаткування ПДВ дистанційних продажів. Обговорили необхідність більш широкого залучення бізнесу до запровадження е-аудиту.
Наголосили на необхідності збереження високої динаміки детінізації економіки держави у 2025 році, а також проведення перезавантаження митниці та БЕБ.
Дуже тішить зацікавленість компаній потрапити до переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Домовились повернутися до перегляду (можливого розширення) критеріїв за наслідками першого кварталу 2025 року.
🤝Дякую за зустріч.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📈Минулого року банківські вклади продовжили зростати, але удвічі меншими темпами ніж у 2023 році
За оперативними даними НБУ, у 2024 році гривневі банківські вклади зросли на 15,8% (+257 млрд. грн.) до 1 885,3 млрд. грн., вклади у валюті зросли на 4,2% (+0,8 млрд. дол.) до 20,1 млрд. дол.
При цьому більшу половину приросту гривневих вкладів досягнуто у грудні, насамперед, за рахунок депозитів підприємств.
За оперативними даними НБУ, у 2024 році гривневі банківські вклади зросли на 15,8% (+257 млрд. грн.) до 1 885,3 млрд. грн., вклади у валюті зросли на 4,2% (+0,8 млрд. дол.) до 20,1 млрд. дол.
При цьому більшу половину приросту гривневих вкладів досягнуто у грудні, насамперед, за рахунок депозитів підприємств.
Данило Гетманцев
📈Минулого року банківські вклади продовжили зростати, але удвічі меншими темпами ніж у 2023 році За оперативними даними НБУ, у 2024 році гривневі банківські вклади зросли на 15,8% (+257 млрд. грн.) до 1 885,3 млрд. грн., вклади у валюті зросли на 4,2% (+0…
За підсумками року депозитний портфель поділено:
▪️У гривні (57,8% належить підприємствам, 42,2% - населенню);
▪️У валюті (50,4% належить підприємствам, 49,6% - населенню).
У 2024 році депозити підприємств зростали у півтори рази швидше за депозити населення.
Остаточні дані по строковості вкладів будуть трохи згодом, але по року частка строкових вкладів не сильно змінилась. Якщо у грудні 2023 року гривневі депозити на вимогу складали 67,8% всіх вкладів (решта – строкові депозити), то у листопаді 2024 року вклади на вимогу займали 68,3%.
🔻По року середня ставка за новими депозитами населення у гривні скоротилась до 10,8% (з 11,7% у 2023 році), за депозитами підприємств скоротилась до 9% (із 12,4% у 2023 році).
💁♂️Отже, у 2024 році банки продовжували користуватись стабільним приростом депозитної бази як свого головного джерела фондування. З початку війни депозити у гривні зросли більш ніж у два рази (див. графік).
Утім буде вірним і те, що приріст банківських вкладів у 2024 році помітно (більш ніж у два рази) пригальмував порівняно із позаминулим роком. Частково це пов’язано із скороченням ставок по новим депозитам і зменшенням їх доходності, що особливо помітно по корпоративним вкладам, частково – із більшими середніми темпами девальвації гривні по року. Під кінець року, у грудні, на тлі підвищення облікової ставки НБУ ставки по новим депозитам відновили зростання, що має підтримати привабливість банківських вкладів.
▪️У гривні (57,8% належить підприємствам, 42,2% - населенню);
▪️У валюті (50,4% належить підприємствам, 49,6% - населенню).
У 2024 році депозити підприємств зростали у півтори рази швидше за депозити населення.
Остаточні дані по строковості вкладів будуть трохи згодом, але по року частка строкових вкладів не сильно змінилась. Якщо у грудні 2023 року гривневі депозити на вимогу складали 67,8% всіх вкладів (решта – строкові депозити), то у листопаді 2024 року вклади на вимогу займали 68,3%.
🔻По року середня ставка за новими депозитами населення у гривні скоротилась до 10,8% (з 11,7% у 2023 році), за депозитами підприємств скоротилась до 9% (із 12,4% у 2023 році).
💁♂️Отже, у 2024 році банки продовжували користуватись стабільним приростом депозитної бази як свого головного джерела фондування. З початку війни депозити у гривні зросли більш ніж у два рази (див. графік).
Утім буде вірним і те, що приріст банківських вкладів у 2024 році помітно (більш ніж у два рази) пригальмував порівняно із позаминулим роком. Частково це пов’язано із скороченням ставок по новим депозитам і зменшенням їх доходності, що особливо помітно по корпоративним вкладам, частково – із більшими середніми темпами девальвації гривні по року. Під кінець року, у грудні, на тлі підвищення облікової ставки НБУ ставки по новим депозитам відновили зростання, що має підтримати привабливість банківських вкладів.
Багато хто питає… це дивно саме по собі, але відповім всім.
Чутки про мою кончину дещо перебільшені.
Чорти не дочекаються. Відпишіться від них. Особливо від тих дегенератів, які плутають фінансовий комітет з групою дружби з Ізраїлем.
А взагалі, якщо що, ви дізнаєтесь першими;).
Чутки про мою кончину дещо перебільшені.
Чорти не дочекаються. Відпишіться від них. Особливо від тих дегенератів, які плутають фінансовий комітет з групою дружби з Ізраїлем.
А взагалі, якщо що, ви дізнаєтесь першими;).