Антиавторитаризм як риторична рамка для поступок
41% українців вважають, що країна рухається до авторитаризму, але лише 7% з них вказують на реальні ознаки — як-от відсутність виборів чи концентрація влади.
Серед цієї групи значно більше готових до територіальних поступок Росії — вдвічі або втричі більше, ніж серед тих, хто бачить рух до демократії.
Це не означає, що обґрунтована критика обмежень свобод неможлива чи не потрібна. Але нині під соусом «боротьби з авторитаризмом» часто просуваються зовсім інші меседжі — зокрема, ідеї капітуляції.
41% українців вважають, що країна рухається до авторитаризму, але лише 7% з них вказують на реальні ознаки — як-от відсутність виборів чи концентрація влади.
Серед цієї групи значно більше готових до територіальних поступок Росії — вдвічі або втричі більше, ніж серед тих, хто бачить рух до демократії.
Це не означає, що обґрунтована критика обмежень свобод неможлива чи не потрібна. Але нині під соусом «боротьби з авторитаризмом» часто просуваються зовсім інші меседжі — зокрема, ідеї капітуляції.
цікавий приклад використання опитування громадської думки як політичного інструменту
Forwarded from ZN.UA (Дзеркало тижня / Зеркало недели): новини України та світу, аналітика, інтерв'ю | Війна
Відповіді на ці питання в статті "Глас народу чи маніпуляція? Що стоїть за опитуванням Орбана про вступ України до ЄС" пропонує позаштатна експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма" Юлія Невмержицька.
Читать на русском.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly
Глас народу чи маніпуляція? Що стоїть за опитуванням Орбана про вступ України до ЄС
Як Угорщина легітимізує антиукраїнську політику
Forwarded from Вокс Україна/VoxUkraine
🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.
У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).
Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.
Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.
Детальніше — у дослідженні 👇
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).
Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.
Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.
Детальніше — у дослідженні 👇
👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
VoxUkraine
Люди як головний ресурс: Мережі кризового реагування та громадська участь на місцевому рівні під час війни
У часи війни врядування зазвичай стає більш централізованим, спрямованим «згори донизу» та орієнтованим на безпеку (Hart, Rosenthal and Kouzmin 1993,...
ChatGPT одночасно покращує індивідуальні ідеї, але шкодить колективному мисленню.
Два нові дослідження у Nature Human Behaviour показують: штучний інтелект може зробити окремі ідеї кращими, але водночас зменшує різноманітність мислення.
🔹 Дослідження 1: ChatGPT підсилює креативність ідей
(Lee & Chung, 2024)
Автори порівнювали три варіанти, як люди генерують ідеї: без допомоги, з Google, з ChatGPT.
Завдання були різні:
- Придумати нову іграшку.
- Придумати, як використати побутовий предмет інакше.
- Зробити щось нове для дитини тощо.
👉 Після цього незалежні експерти оцінювали ідеї за критеріями оригінальності, доречності, виразності (як добре сформульовано).
📊 Результати
- ChatGPT показує кращі результати, ніж Google і люди, коли мова йде про креативність.
- Його ідеї виглядають креативними, бо добре сформульовані, чітко пояснені й доречні.
- Найкраще ChatGPT працює в так званій інкрементальній креативності — не “з нуля”, а у вигляді вдосконалення та розвитку ідеї.
🔹 Дослідження 2: ChatGPT знижує різноманітність ідей
(Meincke, Nave & Terwiesch, 2025)
Учасники виконували типове креативне завдання — вигадати нову іграшку, наприклад, використовуючи цеглинку та вентилятор. Частина людей робила це самостійно, а частина — за допомогою ChatGPT.
📊 Результати
- У групі з ChatGPT 94% ідей мали схожі концепції. Наприклад, 9 учасників (!) вигадали дуже схожий виріб — Build-a-Breeze Castle.
- У групі без ChatGPT усі ідеї були унікальні.
Тобто, AI спрямовує людей до одних і тих самих рішень, навіть якщо вони виглядають креативно. Люди не копіюють один одного — вони незалежно отримують схожі підказки від ChatGPT.
Дослідники називають це “зменшенням когнітивного простору” — ChatGPT не повторює ті самі слова, але веде людей одними і тими ж шляхами.
Що це означає на практиці?
- ChatGPT — це інструмент для редагування й доопрацювання, але не замінник живої дискусії чи “хаотичного” креативу.
- Якщо ви команда, що шукає нові ідеї — краще почніть без AI, а використовуйте його потім для вдосконалення.
- Якщо ви працюєте самостійно — ChatGPT може дати поштовх, але не варто покладатися лише на нього.
Два нові дослідження у Nature Human Behaviour показують: штучний інтелект може зробити окремі ідеї кращими, але водночас зменшує різноманітність мислення.
🔹 Дослідження 1: ChatGPT підсилює креативність ідей
(Lee & Chung, 2024)
Автори порівнювали три варіанти, як люди генерують ідеї: без допомоги, з Google, з ChatGPT.
Завдання були різні:
- Придумати нову іграшку.
- Придумати, як використати побутовий предмет інакше.
- Зробити щось нове для дитини тощо.
👉 Після цього незалежні експерти оцінювали ідеї за критеріями оригінальності, доречності, виразності (як добре сформульовано).
📊 Результати
- ChatGPT показує кращі результати, ніж Google і люди, коли мова йде про креативність.
- Його ідеї виглядають креативними, бо добре сформульовані, чітко пояснені й доречні.
- Найкраще ChatGPT працює в так званій інкрементальній креативності — не “з нуля”, а у вигляді вдосконалення та розвитку ідеї.
🔹 Дослідження 2: ChatGPT знижує різноманітність ідей
(Meincke, Nave & Terwiesch, 2025)
Учасники виконували типове креативне завдання — вигадати нову іграшку, наприклад, використовуючи цеглинку та вентилятор. Частина людей робила це самостійно, а частина — за допомогою ChatGPT.
📊 Результати
- У групі з ChatGPT 94% ідей мали схожі концепції. Наприклад, 9 учасників (!) вигадали дуже схожий виріб — Build-a-Breeze Castle.
- У групі без ChatGPT усі ідеї були унікальні.
Тобто, AI спрямовує людей до одних і тих самих рішень, навіть якщо вони виглядають креативно. Люди не копіюють один одного — вони незалежно отримують схожі підказки від ChatGPT.
Дослідники називають це “зменшенням когнітивного простору” — ChatGPT не повторює ті самі слова, але веде людей одними і тими ж шляхами.
Що це означає на практиці?
- ChatGPT — це інструмент для редагування й доопрацювання, але не замінник живої дискусії чи “хаотичного” креативу.
- Якщо ви команда, що шукає нові ідеї — краще почніть без AI, а використовуйте його потім для вдосконалення.
- Якщо ви працюєте самостійно — ChatGPT може дати поштовх, але не варто покладатися лише на нього.
🧓 “Тихий” мегатренд: старіння населення
Усі чули про старіння населення в Україні. Але Світовий банк нагадує: старіння — не лише українська проблема, а глобальний тренд, який охоплює і країни, що розвиваються, і найбідніші регіони світу.
📊 Ключові факти:
▪ Країни, що розвиваються, старіють значно швидше, ніж це було в розвинених.
Те, що у Франції зайняло 115 років (подвоєння частки 65+ з 7% до 14%), в Китаї, Індії, Бразилії та В'єтнамі станеться менш ніж за 30 років.
▪Африка теж старіє: до 2050 року кількість людей похилого віку в Субсахарській Африці зросте втричі.
▪ Старші люди — здоровіші, ніж будь-коли:
70-річний у 2022 має такі самі когнітивні навички, що 53-річний у 2000 (дані МВФ).
📌 Що радить Світовий банк: три стовпи політики старіння
1. Здорове старіння — інвестувати в здоров’я на всіх етапах життя.
2. Заможне старіння — дати можливість працювати після 60: перекваліфікація, часткова зайнятість, підтримка бізнесу.
3. Гідне старіння — зменшити бідність у літньому віці: соціальні пенсії, догляд, охоплення неформального сектору.
🔍 Тож що це означає для України?
У контексті відбудови та демографічного спаду це не просто “соціальна” тема - це стратегічне питання виживання.
▪ Ринок праці скорочується: менше молоді, більше старших. Треба ефективно використовувати весь людський капітал, який ми маємо, включно з людьми 60+.
▪ Ринок послуг зміниться: зросте попит на медичні, доглядові, освітні та цифрові послуги для літніх. Це потенціал для малого бізнесу й соціальних ініціатив — але лише якщо старші матимуть дохід і купівельну спроможність, тобто повертаємось до пункту про гідне старіння й пенсійну реформу.
▪ Відбудова — шанс перебудувати міста під будь-який вік: міста, сервіси, зайнятість мають бути зручними і для літніх, і для молодих.
▪ Активне старіння — наш мобілізаційний резерв: досвідчені працівники, місцеві лідери, наставники, волонтери. Але потрібна політика, яка дає їм змістовну роль в суспільстві, а не лише пенсію.
Усі чули про старіння населення в Україні. Але Світовий банк нагадує: старіння — не лише українська проблема, а глобальний тренд, який охоплює і країни, що розвиваються, і найбідніші регіони світу.
📊 Ключові факти:
▪ Країни, що розвиваються, старіють значно швидше, ніж це було в розвинених.
Те, що у Франції зайняло 115 років (подвоєння частки 65+ з 7% до 14%), в Китаї, Індії, Бразилії та В'єтнамі станеться менш ніж за 30 років.
▪Африка теж старіє: до 2050 року кількість людей похилого віку в Субсахарській Африці зросте втричі.
▪ Старші люди — здоровіші, ніж будь-коли:
70-річний у 2022 має такі самі когнітивні навички, що 53-річний у 2000 (дані МВФ).
📌 Що радить Світовий банк: три стовпи політики старіння
1. Здорове старіння — інвестувати в здоров’я на всіх етапах життя.
2. Заможне старіння — дати можливість працювати після 60: перекваліфікація, часткова зайнятість, підтримка бізнесу.
3. Гідне старіння — зменшити бідність у літньому віці: соціальні пенсії, догляд, охоплення неформального сектору.
🔍 Тож що це означає для України?
У контексті відбудови та демографічного спаду це не просто “соціальна” тема - це стратегічне питання виживання.
▪ Ринок праці скорочується: менше молоді, більше старших. Треба ефективно використовувати весь людський капітал, який ми маємо, включно з людьми 60+.
▪ Ринок послуг зміниться: зросте попит на медичні, доглядові, освітні та цифрові послуги для літніх. Це потенціал для малого бізнесу й соціальних ініціатив — але лише якщо старші матимуть дохід і купівельну спроможність, тобто повертаємось до пункту про гідне старіння й пенсійну реформу.
▪ Відбудова — шанс перебудувати міста під будь-який вік: міста, сервіси, зайнятість мають бути зручними і для літніх, і для молодих.
▪ Активне старіння — наш мобілізаційний резерв: досвідчені працівники, місцеві лідери, наставники, волонтери. Але потрібна політика, яка дає їм змістовну роль в суспільстві, а не лише пенсію.
World Bank Blogs
Activating the aging agenda: A fresh look at an overlooked mega trend
Almost every country in the world today is facing a predictable, but addressable, trend that will profoundly impact societies and economies: Aging. Supporting healthy aging is key. A recent World Bank report offers practical solutions that countries can customize…
Forwarded from The Page
😰 Україна втратила 40% робочої сили
Роботодавці масово скаржаться на нестачу кадрів. 1,7 млн українців залишились за кордоном, а в самій країні стрімко старіє нація — вже кожен п’ятий мешканець старший за 65.
У Мінсоцполітики наголошують: щоб витягнути економіку, треба відкривати ринок для тих, кому за 50 і нарешті подолати ейджизм — інакше працювати просто не буде кому.
📍The Page | fb | inst | youtube
Роботодавці масово скаржаться на нестачу кадрів. 1,7 млн українців залишились за кордоном, а в самій країні стрімко старіє нація — вже кожен п’ятий мешканець старший за 65.
У Мінсоцполітики наголошують: щоб витягнути економіку, треба відкривати ринок для тих, кому за 50 і нарешті подолати ейджизм — інакше працювати просто не буде кому.
📍The Page | fb | inst | youtube
Генії думають однаково (це я про себе і Дарію Марчак):
"Вона зауважила, що тренд на старіння населення продовжиться. Але при цьому, за словами Марчак, лише 27% людей віком старше 50 років працюють. Крім того, для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей.
Заступниця міністра зауважила, що через демографічну кризу Україна має викоренити ейджизм (дискримінація за віком, упереджене ставлення до людей на основі їх віку), який присутній у різних сферах життя, включаючи ринок праці. Марчак повідомила, що 69% чоловіків та 67% жінок віком 50 років і старше стикалися з ейджизмом, а роботодавці часто пропонують вакансії молодим."
"Вона зауважила, що тренд на старіння населення продовжиться. Але при цьому, за словами Марчак, лише 27% людей віком старше 50 років працюють. Крім того, для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей.
Заступниця міністра зауважила, що через демографічну кризу Україна має викоренити ейджизм (дискримінація за віком, упереджене ставлення до людей на основі їх віку), який присутній у різних сферах життя, включаючи ринок праці. Марчак повідомила, що 69% чоловіків та 67% жінок віком 50 років і старше стикалися з ейджизмом, а роботодавці часто пропонують вакансії молодим."
Друзі, відкрив допоміжну банку на великий збір для кількох підрозділів.
Допомагаю зібрати на:
• пікап для «Люті»
• приціли, моноблоки, маскувальні накидки, навушники — для 142 ОМБр і снайперів
• зарядну станцію для 155 ОМБр
Напрямки — Покровськ, Торецьк, Костянтинівка.
Буду дуже вдячний за ваш донат
https://send.monobank.ua/jar/57P4dnziJ
Допомагаю зібрати на:
• пікап для «Люті»
• приціли, моноблоки, маскувальні накидки, навушники — для 142 ОМБр і снайперів
• зарядну станцію для 155 ОМБр
Напрямки — Покровськ, Торецьк, Костянтинівка.
Буду дуже вдячний за ваш донат
https://send.monobank.ua/jar/57P4dnziJ
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
У 2025 році соціальні мережі закріпилися як головне джерело новин у дедалі більшій кількості країн.
Цікавий новий звіт Digital News Report, який охоплює 48 країн.
- У США вже третина населення споживає новини переважно через соцмережі — вперше зрівнявшись із Бразилією.
- В Україні ситуація подібна: хоча в опитуваннях не питають прямо про основне джерело новин, 70–80% українців вказують, що отримують новини з соцмереж — це найбільша частка серед усіх каналів.
Як думаєте, чому соцмережі стали такими популярними в одних країнах, а в інших — ні?
Цікавий новий звіт Digital News Report, який охоплює 48 країн.
- У США вже третина населення споживає новини переважно через соцмережі — вперше зрівнявшись із Бразилією.
- В Україні ситуація подібна: хоча в опитуваннях не питають прямо про основне джерело новин, 70–80% українців вказують, що отримують новини з соцмереж — це найбільша частка серед усіх каналів.
Як думаєте, чому соцмережі стали такими популярними в одних країнах, а в інших — ні?
Мінеконом представив перші напрацювання Стратегії зайнятості населення України 2030