Telegram Group Search
Антиавторитаризм як риторична рамка для поступок

41% українців вважають, що країна рухається до авторитаризму, але лише 7% з них вказують на реальні ознаки — як-от відсутність виборів чи концентрація влади.

Серед цієї групи значно більше готових до територіальних поступок Росії — вдвічі або втричі більше, ніж серед тих, хто бачить рух до демократії.

Це не означає, що обґрунтована критика обмежень свобод неможлива чи не потрібна. Але нині під соусом «боротьби з авторитаризмом» часто просуваються зовсім інші меседжі — зокрема, ідеї капітуляції.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
цікавий приклад використання опитування громадської думки як політичного інструменту
Орбан знову блокує вступ України до ЄС, і цього разу — під виглядом опитування громадської думки. Але чи справді 95% угорців проти євроінтеграції України, як стверджує уряд? Чи мають такі "національні консультації" юридичну силу і що насправді стоїть за ними?
Відповіді на ці питання в статті "Глас народу чи маніпуляція? Що стоїть за опитуванням Орбана про вступ України до ЄС" пропонує позаштатна експертка Ради зовнішньої політики "Українська призма" Юлія Невмержицька.

Читать на русском.

🚀Підтримати🤝__🤝

🚀Приєднатися до ZN.UA
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤝 У часи війни влада часто централізується, а демократична участь відходить на другий план. Але в Україні — інша історія. Попри обмеження воєнного стану, багато громад продовжують залучати громадянське суспільство до ухвалення рішень, розподілу ресурсів і надання публічних послуг.

У 2024 році 71% органів місцевого самоврядування повідомили, що реалізовували ініціативи з інформування або залучення мешканців і бізнесу. Цей показник залишався стабільним навіть у районах, які зазнавали активних бойових дій (69%) або були звільнені з-під окупації (64%).

Особливо зросла взаємодія з переселенцями. Понад 750 органів місцевого та регіонального самоврядування створили ради з питань ВПО. Залучають і ветеранів: 10–15% ОМС консультуються з ними не лише щодо ветеранської політики. ГО та бізнес теж беруть активну участь в антикризовому врядуванні.

Така співпраця сприяє зміцненню стійкості суспільства, залученню нових ресурсів від стейкхолдерів та посиленій легітимності на місцевому рівні.

Детальніше — у дослідженні 👇

👉 Підписуйтеся на канал Вокс Україна/VoxUkraine!
ChatGPT одночасно покращує індивідуальні ідеї, але шкодить колективному мисленню.

Два нові дослідження у Nature Human Behaviour показують: штучний інтелект може зробити окремі ідеї кращими, але водночас зменшує різноманітність мислення.

🔹 Дослідження 1: ChatGPT підсилює креативність ідей
(Lee & Chung, 2024)

Автори порівнювали три варіанти, як люди генерують ідеї: без допомоги, з Google, з ChatGPT.

Завдання були різні:

- Придумати нову іграшку.
- Придумати, як використати побутовий предмет інакше.
- Зробити щось нове для дитини тощо.

👉 Після цього незалежні експерти оцінювали ідеї за критеріями оригінальності, доречності, виразності (як добре сформульовано).

📊 Результати

- ChatGPT показує кращі результати, ніж Google і люди, коли мова йде про креативність.
- Його ідеї виглядають креативними, бо добре сформульовані, чітко пояснені й доречні.
- Найкраще ChatGPT працює в так званій інкрементальній креативності — не “з нуля”, а у вигляді вдосконалення та розвитку ідеї.

🔹 Дослідження 2: ChatGPT знижує різноманітність ідей
(Meincke, Nave & Terwiesch, 2025)

Учасники виконували типове креативне завдання — вигадати нову іграшку, наприклад, використовуючи цеглинку та вентилятор. Частина людей робила це самостійно, а частина — за допомогою ChatGPT.

📊 Результати

- У групі з ChatGPT 94% ідей мали схожі концепції. Наприклад, 9 учасників (!) вигадали дуже схожий виріб — Build-a-Breeze Castle.
- У групі без ChatGPT усі ідеї були унікальні.

Тобто, AI спрямовує людей до одних і тих самих рішень, навіть якщо вони виглядають креативно. Люди не копіюють один одного — вони незалежно отримують схожі підказки від ChatGPT.

Дослідники називають це “зменшенням когнітивного простору” — ChatGPT не повторює ті самі слова, але веде людей одними і тими ж шляхами.

Що це означає на практиці?

- ChatGPT — це інструмент для редагування й доопрацювання, але не замінник живої дискусії чи “хаотичного” креативу.
- Якщо ви команда, що шукає нові ідеї — краще почніть без AI, а використовуйте його потім для вдосконалення.
- Якщо ви працюєте самостійно — ChatGPT може дати поштовх, але не варто покладатися лише на нього.
🧓 “Тихий” мегатренд: старіння населення

Усі чули про старіння населення в Україні. Але Світовий банк нагадує: старіння — не лише українська проблема, а глобальний тренд, який охоплює і країни, що розвиваються, і найбідніші регіони світу.

📊 Ключові факти:

 Країни, що розвиваються, старіють значно швидше, ніж це було в розвинених.
Те, що у Франції зайняло 115 років (подвоєння частки 65+ з 7% до 14%), в Китаї, Індії, Бразилії та В'єтнамі станеться менш ніж за 30 років.
Африка теж старіє: до 2050 року кількість людей похилого віку в Субсахарській Африці зросте втричі.
 Старші люди — здоровіші, ніж будь-коли:
70-річний у 2022 має такі самі когнітивні навички, що 53-річний у 2000 (дані МВФ).

📌 Що радить Світовий банк: три стовпи політики старіння

1. Здорове старіння — інвестувати в здоров’я на всіх етапах життя.
2. Заможне старіння — дати можливість працювати після 60: перекваліфікація, часткова зайнятість, підтримка бізнесу.
3. Гідне старіння — зменшити бідність у літньому віці: соціальні пенсії, догляд, охоплення неформального сектору.

🔍 Тож що це означає для України?

У контексті відбудови та демографічного спаду це не просто “соціальна” тема - це стратегічне питання виживання.

 Ринок праці скорочується: менше молоді, більше старших. Треба ефективно використовувати весь людський капітал, який ми маємо, включно з людьми 60+.
 Ринок послуг зміниться: зросте попит на медичні, доглядові, освітні та цифрові послуги для літніх. Це потенціал для малого бізнесу й соціальних ініціатив — але лише якщо старші матимуть дохід і купівельну спроможність, тобто повертаємось до пункту про гідне старіння й пенсійну реформу.
 Відбудова — шанс перебудувати міста під будь-який вік: міста, сервіси, зайнятість мають бути зручними і для літніх, і для молодих.
 Активне старіння — наш мобілізаційний резерв: досвідчені працівники, місцеві лідери, наставники, волонтери. Але потрібна політика, яка дає їм змістовну роль в суспільстві, а не лише пенсію.
Forwarded from The Page
😰 Україна втратила 40% робочої сили

Роботодавці масово скаржаться на нестачу кадрів. 1,7 млн українців залишились за кордоном, а в самій країні стрімко старіє нація — вже кожен п’ятий мешканець старший за 65.

У Мінсоцполітики наголошують: щоб витягнути економіку, треба відкривати ринок для тих, кому за 50 і нарешті подолати ейджизм — інакше працювати просто не буде кому.

📍The Page | fb | inst | youtube
Генії думають однаково (це я про себе і Дарію Марчак):

"Вона зауважила, що тренд на старіння населення продовжиться. Але при цьому, за словами Марчак, лише 27% людей віком старше 50 років працюють. Крім того, для відновлення економіки Україні необхідно додатково 4-5 млн людей.

Заступниця міністра зауважила, що через демографічну кризу Україна має викоренити ейджизм (дискримінація за віком, упереджене ставлення до людей на основі їх віку), який присутній у різних сферах життя, включаючи ринок праці. Марчак повідомила, що 69% чоловіків та 67% жінок віком 50 років і старше стикалися з ейджизмом, а роботодавці часто пропонують вакансії молодим."
Друзі, відкрив допоміжну банку на великий збір для кількох підрозділів.

Допомагаю зібрати на:
• пікап для «Люті»
• приціли, моноблоки, маскувальні накидки, навушники — для 142 ОМБр і снайперів
• зарядну станцію для 155 ОМБр

Напрямки — Покровськ, Торецьк, Костянтинівка.

Буду дуже вдячний за ваш донат
https://send.monobank.ua/jar/57P4dnziJ
У 2025 році соціальні мережі закріпилися як головне джерело новин у дедалі більшій кількості країн.

Цікавий новий звіт Digital News Report, який охоплює 48 країн.

- У США вже третина населення споживає новини переважно через соцмережі — вперше зрівнявшись із Бразилією.
- В Україні ситуація подібна: хоча в опитуваннях не питають прямо про основне джерело новин, 70–80% українців вказують, що отримують новини з соцмереж — це найбільша частка серед усіх каналів.

Як думаєте, чому соцмережі стали такими популярними в одних країнах, а в інших — ні?
Мінеконом представив перші напрацювання Стратегії зайнятості населення України 2030
2025/07/05 15:18:37
Back to Top
HTML Embed Code: