🌘Двоповня. Закони Невриди. Том 1 - Катерина Самойленко🌒
це дуже хороший письменницький дебют, який, за винятком деяких моментів, відчувається "зрілішим" текстом, ніж деякі зарубіжні роментезі від досвідчених авторок. якщо чесно, я навіть не певна, що це прямо роментезі, бо любовна лінія не веде сюжет (хіба якщо рахувати любов героїні до перекурів).
🌘це історія про потраплянку з нашого "Зовнішнього" світу в магічний "Прихований", яку занесло туди, коли вона рятувалася від свого аб'юзивного бойфренда, що тримав її зв'язаною на ліжку.
🌗особливість Прихованого світу полягає в його двоїстості: два місяці, два сонця і, що цікаво, дві душі - людська та тваринна. тут є більші та менші князівства, представники яких можуть перетворюватися на птахів чи звірів. Ріна перебуває в домі "вовків", де гостює у свого рятівника князя Івейла з дуже мутними намірами (бо нам поки так і не пояснили, чому він аж так горить бажанням допомогти героїні). є також його дорослі діти - господиня маєтку Лія та спадкоємець титулу Севастіан, з яким у Ріни зі старту склалися досить напружені стосунки, що ніби мають перерости в троп "від ворогів до коханців", але там є нюанс))
🌖як і кожна потраплянка, Ріна не палає бажанням досліджувати принади магічного світу, бо їй потрібно якнайшвидше повернутися додому до бабусі та хочеться покурити. на вирішенні цих двох проблем дівчина і вирішує зосередитися.
🌑не скажу, що я одразу прикипіла душею до героїні, бо мене бісила її невиправдана грубість без причини, але потім мені це навіть сподобалося, бо деколи втомлюєшся від однакових благородних ввічливих персонажок. вона відкрито критикує застарілі норми цього світу з чіткими ґендерними ролями, гомофобією (яка типу як "виправдана", бо потрібно рожати більше діток, аби магічна сила не слабшала) та фактично рабовласницьким ставленням до прислуги, роль якої відіграють "нижчі" види типу альв та брауні, яким часто навіть імен не дають.
🌔Ріна не збиралася затримуватися у світі Двоповні. і точно не планувала загострювати конфлікт між домами вовків та зміїв, князем яких виявився її мудацький колишній Натаїр, укладати сумнівну угоду з темною богинею та переживати всі "принади" народної революції, яка назріває після років примусового насадження нової релігії та збільшення данини. люди хочуть крові і її тут проллється чимало, особливо завдяки постійним набігам хтоні.
🌓романтична лінія тут дуже неспішна та починає розвиватися вже десь з другої половини. але це не "вчора я тебе ненавиділа, а сьогодні хочу зірвати одяг та клястися у вічному коханні", а "можливо, я не довіряю тобі вже трішки менше та не хочу, щоб ти помер". головний герой (хоча в цій частині в нього не так багато "екранного" часу, тож головний він поки умовно) подобається мені з багатьох причин, які я не можу перелічити, не зруйнувавши при цьому інтригу, хто ж буде обранцем Ріни.
🌒ближче до кінця першої частини сюжет починає нестися в шаленому темпі, залишивши нас з купою питань та передчуттям, що далі буде все набагато гірше для всіх персонажів (сподіваюся, що дехто таки вижив, бо я вже й так раз плакала над цією книгою, не треба розбивати мені серце вдруге).
🌕лор Прихованого світу цікаво переплітає в собі міфології різних країн, не лише нашу, а в тексті знайдеться купа посилань на класику літератури (не обійшлося без Шекспіра, цитатками якого один з персонажів фліртує). це досить нетиповий, але цікавий мікс культур.
ну і про недоліки: в мене було чітке відчуття, що на етапі редагування нещадно порізали шматки абзаців, а от склеїти ті розриви докупи забули. мені знадобився час, щоб змиритися з цим нюансом, для когось це може стати причиною кинути книгу після п'ятидесяти сторінок.
накину бал за квір-персонажів та крука, ще один - за сильний дебют, тож маємо 9 з 10, це якісний "український ісекай", як каже моя подруга. чекаю продовження навесні.
🌘Двоповня. Закони Невриди. Том 1 - Катерина Самойленко🌒
це дуже хороший письменницький дебют, який, за винятком деяких моментів, відчувається "зрілішим" текстом, ніж деякі зарубіжні роментезі від досвідчених авторок. якщо чесно, я навіть не певна, що це прямо роментезі, бо любовна лінія не веде сюжет (хіба якщо рахувати любов героїні до перекурів).
🌘це історія про потраплянку з нашого "Зовнішнього" світу в магічний "Прихований", яку занесло туди, коли вона рятувалася від свого аб'юзивного бойфренда, що тримав її зв'язаною на ліжку.
🌗особливість Прихованого світу полягає в його двоїстості: два місяці, два сонця і, що цікаво, дві душі - людська та тваринна. тут є більші та менші князівства, представники яких можуть перетворюватися на птахів чи звірів. Ріна перебуває в домі "вовків", де гостює у свого рятівника князя Івейла з дуже мутними намірами (бо нам поки так і не пояснили, чому він аж так горить бажанням допомогти героїні). є також його дорослі діти - господиня маєтку Лія та спадкоємець титулу Севастіан, з яким у Ріни зі старту склалися досить напружені стосунки, що ніби мають перерости в троп "від ворогів до коханців", але там є нюанс))
🌖як і кожна потраплянка, Ріна не палає бажанням досліджувати принади магічного світу, бо їй потрібно якнайшвидше повернутися додому до бабусі та хочеться покурити. на вирішенні цих двох проблем дівчина і вирішує зосередитися.
🌑не скажу, що я одразу прикипіла душею до героїні, бо мене бісила її невиправдана грубість без причини, але потім мені це навіть сподобалося, бо деколи втомлюєшся від однакових благородних ввічливих персонажок. вона відкрито критикує застарілі норми цього світу з чіткими ґендерними ролями, гомофобією (яка типу як "виправдана", бо потрібно рожати більше діток, аби магічна сила не слабшала) та фактично рабовласницьким ставленням до прислуги, роль якої відіграють "нижчі" види типу альв та брауні, яким часто навіть імен не дають.
🌔Ріна не збиралася затримуватися у світі Двоповні. і точно не планувала загострювати конфлікт між домами вовків та зміїв, князем яких виявився її мудацький колишній Натаїр, укладати сумнівну угоду з темною богинею та переживати всі "принади" народної революції, яка назріває після років примусового насадження нової релігії та збільшення данини. люди хочуть крові і її тут проллється чимало, особливо завдяки постійним набігам хтоні.
🌓романтична лінія тут дуже неспішна та починає розвиватися вже десь з другої половини. але це не "вчора я тебе ненавиділа, а сьогодні хочу зірвати одяг та клястися у вічному коханні", а "можливо, я не довіряю тобі вже трішки менше та не хочу, щоб ти помер". головний герой (хоча в цій частині в нього не так багато "екранного" часу, тож головний він поки умовно) подобається мені з багатьох причин, які я не можу перелічити, не зруйнувавши при цьому інтригу, хто ж буде обранцем Ріни.
🌒ближче до кінця першої частини сюжет починає нестися в шаленому темпі, залишивши нас з купою питань та передчуттям, що далі буде все набагато гірше для всіх персонажів (сподіваюся, що дехто таки вижив, бо я вже й так раз плакала над цією книгою, не треба розбивати мені серце вдруге).
🌕лор Прихованого світу цікаво переплітає в собі міфології різних країн, не лише нашу, а в тексті знайдеться купа посилань на класику літератури (не обійшлося без Шекспіра, цитатками якого один з персонажів фліртує). це досить нетиповий, але цікавий мікс культур.
ну і про недоліки: в мене було чітке відчуття, що на етапі редагування нещадно порізали шматки абзаців, а от склеїти ті розриви докупи забули. мені знадобився час, щоб змиритися з цим нюансом, для когось це може стати причиною кинути книгу після п'ятидесяти сторінок.
накину бал за квір-персонажів та крука, ще один - за сильний дебют, тож маємо 9 з 10, це якісний "український ісекай", як каже моя подруга. чекаю продовження навесні.
In addition, Telegram now supports the use of third-party streaming tools like OBS Studio and XSplit to broadcast live video, allowing users to add overlays and multi-screen layouts for a more professional look. But Telegram says people want to keep their chat history when they get a new phone, and they like having a data backup that will sync their chats across multiple devices. And that is why they let people choose whether they want their messages to be encrypted or not. When not turned on, though, chats are stored on Telegram's services, which are scattered throughout the world. But it has "disclosed 0 bytes of user data to third parties, including governments," Telegram states on its website. So, uh, whenever I hear about Telegram, it’s always in relation to something bad. What gives? "Markets were cheering this economic recovery and return to strong economic growth, but the cheers will turn to tears if the inflation outbreak pushes businesses and consumers to the brink of recession," he added.
from jp
