✙ НТП ✙

Українському Православ'ю потрібне Антисофіївське Братство, тільки в первинному значенні приставки "анти" — "замість", а не "проти". Софіївське Братство це чудова і потрібна ініціатива, але вона охоплює переважно ліберально налаштованих людей. У нас і так уже є повністю ліберальна ПЦУ, яка нав'язала усім хибну дихотомію: якщо ліберал, то значить за Україну, якщо традиціоналіст — то москаль. Ти за старий календар, церковнослов'янську, дрескод у храмах, відділений іконостасом і вратами вівтар, за порядок і традиції? Ти безумовно москаль і українофоб. Усі українці за відкриту Церкву, за те, щоб у храми вдягалися як завгодно, за лавки і перетворення храму на протестантський дім молитви.

І консервативне крило у нас дійсно монополізоване проросійським духовенством із УПЦ. Але ставлення до лібералізму і обновленства насправді не має стосунку до проукраїнськості чи проросійськості. У 20-х роках минулого століття в радянській РФ виникла Жива Церква, або Православна Церква в СРСР, яку називали обновленською. Ця організація, оголосивши себе єдиною законною Церквою, поки патріарх Тихон перебував за ґратами, перейшла на новий календар, закривала монастирі, дозволила єпископам одружуватись, а священникам одружуватись вдруге, декларувала "повернення до практик ранніх християн" і всіляко викорінювала "імперські монархічні пережитки". Це робили московити в РФ. Якщо слідувати логіці хибної дихотомії ПЦУ, то підтримка ліберальних реформ мало б означати проросійськість, бо цим займались росіяни.

Тому повертаючись до початку нашого допису — нам потрібне братство таке, як Софіїівське, яке б об'єднувало проукраїнське духовенство і мирян ПЦУ, УПЦ і УПЦ КП, але не на ідеях обновленства, а навпаки — на ідеях традиціоналізму.

А ці ідеї наступні:
- чіткий спротив ліберальній ідеології — пропаганді ЛГБТ, фемінізму та абортам; підтримка сімейних цінностей;
- використання в богослужінні церковнослов'янської мови, яка була в усіх українських церквах задовго до приєднання до Московії, а саме з 988-го року, коли Москви не існувало, але повернути їй нашу природню українську вимову, а не штучно нав'язану московську;
- те саме з Юліанським календарем — це не московський календар і не більшовицький (більшовики навпаки змушували Церкву перейти на новий календар), це календар яким користується Церква зі свого початку існування в І столітті і до наших днів. Він став традиційним для українців з 988-го року, до нього прив'язані усі наші традиції на обряди.
- повага до православних традицій, як церковних, так і народних; припинити їх нищити під виглядом боротьби з усім "російським".

Якщо ви розділяєте нашу думку і маєте ідеї та пропозиції —пишіть на [email protected]

НТП

www.group-telegram.com/jp/nt_orthodox.com/7310

1.2K viewsedited  Oct 3 at 08:58

Українському Православ'ю потрібне Антисофіївське Братство, тільки в первинному значенні приставки "анти" — "замість", а не "проти". Софіївське Братство це чудова і потрібна ініціатива, але вона охоплює переважно ліберально налаштованих людей. У нас і так уже є повністю ліберальна ПЦУ, яка нав'язала усім хибну дихотомію: якщо ліберал, то значить за Україну, якщо традиціоналіст — то москаль. Ти за старий календар, церковнослов'янську, дрескод у храмах, відділений іконостасом і вратами вівтар, за порядок і традиції? Ти безумовно москаль і українофоб. Усі українці за відкриту Церкву, за те, щоб у храми вдягалися як завгодно, за лавки і перетворення храму на протестантський дім молитви.

І консервативне крило у нас дійсно монополізоване проросійським духовенством із УПЦ. Але ставлення до лібералізму і обновленства насправді не має стосунку до проукраїнськості чи проросійськості. У 20-х роках минулого століття в радянській РФ виникла Жива Церква, або Православна Церква в СРСР, яку називали обновленською. Ця організація, оголосивши себе єдиною законною Церквою, поки патріарх Тихон перебував за ґратами, перейшла на новий календар, закривала монастирі, дозволила єпископам одружуватись, а священникам одружуватись вдруге, декларувала "повернення до практик ранніх християн" і всіляко викорінювала "імперські монархічні пережитки". Це робили московити в РФ. Якщо слідувати логіці хибної дихотомії ПЦУ, то підтримка ліберальних реформ мало б означати проросійськість, бо цим займались росіяни.

Тому повертаючись до початку нашого допису — нам потрібне братство таке, як Софіїівське, яке б об'єднувало проукраїнське духовенство і мирян ПЦУ, УПЦ і УПЦ КП, але не на ідеях обновленства, а навпаки — на ідеях традиціоналізму.

А ці ідеї наступні:
- чіткий спротив ліберальній ідеології — пропаганді ЛГБТ, фемінізму та абортам; підтримка сімейних цінностей;
- використання в богослужінні церковнослов'янської мови, яка була в усіх українських церквах задовго до приєднання до Московії, а саме з 988-го року, коли Москви не існувало, але повернути їй нашу природню українську вимову, а не штучно нав'язану московську;
- те саме з Юліанським календарем — це не московський календар і не більшовицький (більшовики навпаки змушували Церкву перейти на новий календар), це календар яким користується Церква зі свого початку існування в І столітті і до наших днів. Він став традиційним для українців з 988-го року, до нього прив'язані усі наші традиції на обряди.
- повага до православних традицій, як церковних, так і народних; припинити їх нищити під виглядом боротьби з усім "російським".

Якщо ви розділяєте нашу думку і маєте ідеї та пропозиції —пишіть на [email protected]

НТП

BY ✙ НТП ✙