Старий вояка

Сьогодні знов був у Києві. Дві години друг Іраклій водив мене по центру колами. Я іноді зупинявся і щось фотографував або відосив, зображуючи справжнього туриста.

Потім погнав на метро до клініки на Дарницю, підлаштували звук в слухових апаратах (знов). Лікарка показала мені повний асортимент апаратів. Мої виявилися найпростішими і найдешевшими, в них є лише базовий набір вшитих функцій і вони добре працюють лише в тихому приміщенні з одним або двома співбесідниками. А ті, що мені підійшли би краще, мають додаткові функції, їх можна носити на шумній вулиці, вони мають добре працювати в натовпі людей. Але ціна! Мінімальний поріг 51000 грн за пару. Показала і апарати за 84000 за пару, вони внутриканальні, зовсім маленькі і непомітні, але з навороченим мікрокомп'ютером в кожному. З такими апаратами можна користуватися накладними навушниками відкритого або закритого типу, щоб слухати музику.

Під клінікою мене вже чекав друг Антоха на машині. Часу на прогулянки вже не залишалося, та і їсти хотілося, і він повіз мене кудись жерти хінкалі з індичкою. Ніколи не буду жити в Києві. Ви бачили ці відстані? Ви бачили ті ЦІНИ?!
Поки ми сиділи в доволі гамірному, забитому людьми закладі, мені зателефонував замкомвзводу з навчального центру. Дежурний офіцер не знайшов мій рапорт на недільне звільнення і тепер нервує. Треба написати рапорт на якомусь папірці, сфотографувати і фотку відіслати йому ))) Щоб ви зрозуміли, це той самий офіцер, про якого написані два коротких поста вище. Попросив у офіціантки аркуш паперу і ручку. Їбануті офіцери мають отримати те що хочуть, інакше життя не буде нікому. Воно буде зайобувати всіх, поки не отримає бажаного. Господі, і я добровільно вліз у все це.

www.group-telegram.com/jp/oldsoldier_ua.com/318

75 viewsJan 26 at 20:49

Сьогодні знов був у Києві. Дві години друг Іраклій водив мене по центру колами. Я іноді зупинявся і щось фотографував або відосив, зображуючи справжнього туриста.

Потім погнав на метро до клініки на Дарницю, підлаштували звук в слухових апаратах (знов). Лікарка показала мені повний асортимент апаратів. Мої виявилися найпростішими і найдешевшими, в них є лише базовий набір вшитих функцій і вони добре працюють лише в тихому приміщенні з одним або двома співбесідниками. А ті, що мені підійшли би краще, мають додаткові функції, їх можна носити на шумній вулиці, вони мають добре працювати в натовпі людей. Але ціна! Мінімальний поріг 51000 грн за пару. Показала і апарати за 84000 за пару, вони внутриканальні, зовсім маленькі і непомітні, але з навороченим мікрокомп'ютером в кожному. З такими апаратами можна користуватися накладними навушниками відкритого або закритого типу, щоб слухати музику.

Під клінікою мене вже чекав друг Антоха на машині. Часу на прогулянки вже не залишалося, та і їсти хотілося, і він повіз мене кудись жерти хінкалі з індичкою. Ніколи не буду жити в Києві. Ви бачили ці відстані? Ви бачили ті ЦІНИ?!
Поки ми сиділи в доволі гамірному, забитому людьми закладі, мені зателефонував замкомвзводу з навчального центру. Дежурний офіцер не знайшов мій рапорт на недільне звільнення і тепер нервує. Треба написати рапорт на якомусь папірці, сфотографувати і фотку відіслати йому ))) Щоб ви зрозуміли, це той самий офіцер, про якого написані два коротких поста вище. Попросив у офіціантки аркуш паперу і ручку. Їбануті офіцери мають отримати те що хочуть, інакше життя не буде нікому. Воно буде зайобувати всіх, поки не отримає бажаного. Господі, і я добровільно вліз у все це.

BY Старий вояка