Telegram Group & Telegram Channel
Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети

14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.

Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.

Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.

Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.

Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.



group-telegram.com/priama_diia/535
Create:
Last Update:

Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети

14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.

Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.

Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.

Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.

Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.

BY Пряма дія | Незалежна студентська профспілка




Share with your friend now:
group-telegram.com/priama_diia/535

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences. These entities are reportedly operating nine Telegram channels with more than five million subscribers to whom they were making recommendations on selected listed scrips. Such recommendations induced the investors to deal in the said scrips, thereby creating artificial volume and price rise. On December 23rd, 2020, Pavel Durov posted to his channel that the company would need to start generating revenue. In early 2021, he added that any advertising on the platform would not use user data for targeting, and that it would be focused on “large one-to-many channels.” He pledged that ads would be “non-intrusive” and that most users would simply not notice any change. At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion.
from jp


Telegram Пряма дія | Незалежна студентська профспілка
FROM American