🎓 Вільна школа у Львові: успіхи та провали
Цього літа ми, активісти “Прямої дії” у Львові, вирішили провести експеримент: створити місце, у якому студенти можуть у довільній формі поширювати свої знання та навички з иншими студентами — зробити “Вільну школу”. Наш проєкт разюче відрізняється від класичних занять в стінах університету, де програма, лектори та форма навчання зберігаються ще з радянських часів. Натомість у “Вільній школі” ми намагались створити щось нове, що подасть приклад сучасній системі освіти. У цьому тексті ми намагаємось проаналізувати нашу спробу та поділитись досвідом на загал.
📕 Детальніше – у нашому новому матеріалі.
Цього літа ми, активісти “Прямої дії” у Львові, вирішили провести експеримент: створити місце, у якому студенти можуть у довільній формі поширювати свої знання та навички з иншими студентами — зробити “Вільну школу”. Наш проєкт разюче відрізняється від класичних занять в стінах університету, де програма, лектори та форма навчання зберігаються ще з радянських часів. Натомість у “Вільній школі” ми намагались створити щось нове, що подасть приклад сучасній системі освіти. У цьому тексті ми намагаємось проаналізувати нашу спробу та поділитись досвідом на загал.
📕 Детальніше – у нашому новому матеріалі.
Погрожують виселити з гуртожитку?
Боїшся, що тебе відрахують з університету?
Затримують стипендію?
Адміністрація просить хабар?
Ти став/стала жертвою дискримінації?
Викладач або викладачка поводять себе неадекватно?
Або ж тебе просто хвилює питання чи ваше навчальне навантаження відповідає законодавчій нормі?
Тоді ти можеш звернутися до незалежної студентської профспілки «Пряма дія» для безоплатної консультації з юридичних та навколо юридичних питань. Ми розберемося в питанні і разом випрацюємо стратегію подальших дій.
Звісно не всі питання можна вирішити в юридичній площині, однак твоє звернення може стати поштовхом для самоорганізації студентства та системних змін заради кращої освіти та рівня життя студентів і студенток. Наша профспілка може вас підтримати та допомогти.
Якщо в тебе є (навколо)юридична проблема, то заповнюй форму!
Ми також запрошуємо студентів і студенток правників (а також тих, кому це цікаво і кого не лякають законодавчі документи) долучитися до нашої ініціативи. Для цього доєднуйся до профспілки! Цікавезну практику гарантуємо.
Боїшся, що тебе відрахують з університету?
Затримують стипендію?
Адміністрація просить хабар?
Ти став/стала жертвою дискримінації?
Викладач або викладачка поводять себе неадекватно?
Або ж тебе просто хвилює питання чи ваше навчальне навантаження відповідає законодавчій нормі?
Тоді ти можеш звернутися до незалежної студентської профспілки «Пряма дія» для безоплатної консультації з юридичних та навколо юридичних питань. Ми розберемося в питанні і разом випрацюємо стратегію подальших дій.
Звісно не всі питання можна вирішити в юридичній площині, однак твоє звернення може стати поштовхом для самоорганізації студентства та системних змін заради кращої освіти та рівня життя студентів і студенток. Наша профспілка може вас підтримати та допомогти.
Якщо в тебе є (навколо)юридична проблема, то заповнюй форму!
Ми також запрошуємо студентів і студенток правників (а також тих, кому це цікаво і кого не лякають законодавчі документи) долучитися до нашої ініціативи. Для цього доєднуйся до профспілки! Цікавезну практику гарантуємо.
Forwarded from Вільні читання
⭐️Запрошуємо на спільне читання та обговорення книжки французького філософа Жака Рансьєра “Учитель-незнайко. П'ять уроків із розкріпачення розуму”. Поговоримо про універсальну методику Жозефа Жакото та емансипативне навчання, яке має прийти на заміну дисцисплінарному. Власне, порефлексуємо про те, чи наше навчання в Могилянці емансипативне чи все ж дисциплінарне, а також поміркуємо, спираючись на Рансьєра, про те, що таке емансипація.
⭐️Читаємо перший розділ (та чуть-чуть другого), скан тексту надаємо після реєстрації. Будемо практикувати slow-reading, буквально повільне спільне читання вголос з паралельним обговоренням. Але для кращого досвіду можна прочитати перший та другий розділи наперед.
👉🏼Коли? П’ятниця, 20 вересня
👉🏼Де? Місце повідомляємо після реєстрації
Форма для реєстрації
До зустрічі!
⭐️Читаємо перший розділ (та чуть-чуть другого), скан тексту надаємо після реєстрації. Будемо практикувати slow-reading, буквально повільне спільне читання вголос з паралельним обговоренням. Але для кращого досвіду можна прочитати перший та другий розділи наперед.
👉🏼Коли? П’ятниця, 20 вересня
👉🏼Де? Місце повідомляємо після реєстрації
Форма для реєстрації
До зустрічі!
Forwarded from Пряма дія | ЛНУ
Запрошуємо на лекцію "Тома Пікетті. Історія нерівності" за мотивами праць економіста Тома Пікетті.
Звідки береться економічна нерівність? Як капітал та дохід впливають на її формування? Чому демографія важлива для розуміння нерівності? Як мінімальні податкові зміни можуть вплинути на розвиток рівності? На ці та інші питання ми спробуємо знайти відповіді під час лекції.
Ми розглянемо еволюцію нерівності, механізми її формування та інноваційні шляхи подолання. Окремо зупинимося на несподіваному зв'язку між літературою Джейн Остін та економічною статистикою.
Лектор: Андрій Потапов
Коли: 16:00, 27 вересня (п'ятниця)
Де: Центр (точну локацію повідомимо зареєстрованим учасникам)
Тисни сюди - Форма для реєстрації
Звідки береться економічна нерівність? Як капітал та дохід впливають на її формування? Чому демографія важлива для розуміння нерівності? Як мінімальні податкові зміни можуть вплинути на розвиток рівності? На ці та інші питання ми спробуємо знайти відповіді під час лекції.
Ми розглянемо еволюцію нерівності, механізми її формування та інноваційні шляхи подолання. Окремо зупинимося на несподіваному зв'язку між літературою Джейн Остін та економічною статистикою.
Лектор: Андрій Потапов
Коли: 16:00, 27 вересня (п'ятниця)
Де: Центр (точну локацію повідомимо зареєстрованим учасникам)
Тисни сюди - Форма для реєстрації
🙌Вітаємо! Ми продовжуємо досліджувати демократичні практики в освіті. На цей раз пропонуємо вам ознайомитися зі статтею дослідника вільної освіти Девіда Ґріббла "Практика вільної освіти в різноманітних школах світу". У ній він описує досвід різних шкіл та освітніх організацій зі всього світу (Америка, Британія, Японія, Таїланд, Індія та інші країни), які намагалися та намагаються організовувати навчальний процес на основі принципів прямої демократії, взаємодопомоги та гуманізму.
✨Захопливого ознайомлення!
✨Захопливого ознайомлення!
🤔 Чи стикалися ви колись із дискримінацією в університеті?
Багато хто відчував на собі кпини через зовнішність, необ’єктивне заниження оцінок, упереджене ставлення через стать, або й узагалі переслідування та насилля. Коли таке стається всередині інституції, часто здається, що виходу немає і цю муку доведеться просто пережити — навчання тимчасове, а рани рано чи пізно загояться.
☝🏼Проте так не має бути! Університет є місцем, де здобуваються і виробляються знання, зустрічаються друзі та колеги, твориться спільний простір.
Можна зрозуміти почуття, коли мимоволі применшуєш обсяги жаху, що з тобою стався, коли боїшся поскаржитись, бо це “нашкодить комусь іншому”, і коли сумніваєшся у нормальності і сприйнятті ситуації як такої.
📍Університети часто мають відділи, які б мали б протидіяти дискримінації, проте, якщо ви маєте сумнів щодо їх компетентності, чи боїтеся, що на вас махнуть рукою — звертайтеся до нас.
Ми пропонуємо шукати вихід разом: заповніть форму та розкажіть про ситуацію, що трапилася — ми постараємося надати необхідну допомогу. Незалежна студентська профспілка «Пряма Дія» надає юридичну, психологічну та активістську допомогу у боротьбі з випадками дискримінації.
🌈 Борімося разом за освіту без дискримінації!
Багато хто відчував на собі кпини через зовнішність, необ’єктивне заниження оцінок, упереджене ставлення через стать, або й узагалі переслідування та насилля. Коли таке стається всередині інституції, часто здається, що виходу немає і цю муку доведеться просто пережити — навчання тимчасове, а рани рано чи пізно загояться.
☝🏼Проте так не має бути! Університет є місцем, де здобуваються і виробляються знання, зустрічаються друзі та колеги, твориться спільний простір.
Можна зрозуміти почуття, коли мимоволі применшуєш обсяги жаху, що з тобою стався, коли боїшся поскаржитись, бо це “нашкодить комусь іншому”, і коли сумніваєшся у нормальності і сприйнятті ситуації як такої.
📍Університети часто мають відділи, які б мали б протидіяти дискримінації, проте, якщо ви маєте сумнів щодо їх компетентності, чи боїтеся, що на вас махнуть рукою — звертайтеся до нас.
Ми пропонуємо шукати вихід разом: заповніть форму та розкажіть про ситуацію, що трапилася — ми постараємося надати необхідну допомогу. Незалежна студентська профспілка «Пряма Дія» надає юридичну, психологічну та активістську допомогу у боротьбі з випадками дискримінації.
🌈 Борімося разом за освіту без дискримінації!
Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети
14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.
Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.
Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.
Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.
Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.
14 вересня Кабінет міністрів України зареєєстрував проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Прикінцевими положеннями цього проєкту КМУ пропонує зупинити на 2025 дію дію ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та абзацу 45 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та коммунального майна». Іншими словами, уряд хоче зняти заборону на приватизацію державних закладів освіти, а також їх приміщень.
Мотивація проста: збільшити надходження до казни. У пояснюваній записці уряд зазначає, що від продажу державного майна він хоче виручити 3 млрд 200 млн гривень. 50%, відповідно до ч.1, ст. 12 проєкту бюджету — це державні ВНЗ. Таким чином, Кабмін хоче розпродати державні заклади освіти на сумму 1,6 мільярдів гривень.
Навіть зараз, за наявності мораторію, адміністрації університетів розпродають "під аренду" землі вищів, корпуси. Зокрема, саме через скандали навколо незаконної забудови, уряд почав реорганізацію НАУ, призначена МОН в.о ректора Семенова одним із своїх перших рішень скасувала дозволи про забудову свого попередника Луцького. НАУ не єдиний університет, який прославився розпродажем освітньої інфраструктури: аналогічні історії є з КНУ та з університетом імені Карпенко-Карого.
Проте жодних вимог, які б гарантували те, що нові власники університетів їх не закриють, не розпродать території, корпуси та гуртожитки, не скоротять масово викладачів чи не введуть захмарні ціни на навчання, Кабмін не пропонує. Уряд хоче легких грошей, але наслідки приватизації можуть бути катастрофічними: і не лише для подальшої повоєнної відбудови, для якої нам треба зберегти і розвивати університети. Немає жодних гарантій, що розпродаж не зачепить військові академії, інститути, лабораторії і підрозділи, які займаються стратегічними розробками в області оборони та національної безпеки.
Наша профспілка виступає категорично проти приватизації. Університет — це суспільний інститут виробництва і поширення знань, який має бути доступним для всіх і розвиватись на партисипативних засадах. Знання — не товар, вони не мають належати олігархам. Гуртожитки, які десятиліттями ремонтувались самими студентами, тим паче.
Forwarded from Пряма дія | ЛНУ
Тепер ми офіційно зареєстровані!
Мін'юст затвердив реєстрацію "Прямої дії" як незалежної профспілки у ЛНУ. Що це означає?
- Ми можемо захищати права та інтереси членів профспілки перед адміністрацією університету та в державних органах згідно закону про профспілки.
- Університет не може відрахувати учасника профспілки без нашої згоди, або виселити його з гуртожитку.
- Ми маємо право на організацію страйків та інших форм протесту, передбачених нашим статутом.
- "Пряма дія" може здійснювати громадський контроль над студентськими гуртожитками у межах Львова.
- Забороняється втручання держ. органів у статутну діяльність профспілки, а перешкоджання такій діяльності карається законом.
Всі ці переваги є вагомим інструментом для захисту своїх прав, однак чи буде цей інструмент задіяно, залежить від нас — свідомого студентства.
Доєднатись до "Прямої дії"
Мін'юст затвердив реєстрацію "Прямої дії" як незалежної профспілки у ЛНУ. Що це означає?
- Ми можемо захищати права та інтереси членів профспілки перед адміністрацією університету та в державних органах згідно закону про профспілки.
- Університет не може відрахувати учасника профспілки без нашої згоди, або виселити його з гуртожитку.
- Ми маємо право на організацію страйків та інших форм протесту, передбачених нашим статутом.
- "Пряма дія" може здійснювати громадський контроль над студентськими гуртожитками у межах Львова.
- Забороняється втручання держ. органів у статутну діяльність профспілки, а перешкоджання такій діяльності карається законом.
Всі ці переваги є вагомим інструментом для захисту своїх прав, однак чи буде цей інструмент задіяно, залежить від нас — свідомого студентства.
Доєднатись до "Прямої дії"
Горе-експериментатори: Кабінет Міністрів змінює НАУ
6 вересня цього року Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, які обіцяють перевернути життя студентів НАУ (тепер вже “КАІ”) з ніг на голову.
Перша: НАУ був поділений на два нові заклади: Київський авіаційний університет та Українську державну льотну академію у Кропивницькому. При чому заклад у Києві тепер буде “державним некомерційним підприємством”. Колишній голова наглядової ради НАУ, Петро Чернишов, на початку літа описував такі зміни як “стандартний принцип організації публічних університетів”, який повинен забезпечити “набагато більше свободи в управлінських та фінансових рішеннях”.
Друга: Кабмін погодився на “експеримент” Міносвіти щодо посилення ролі наглядової ради у трьох вишах, серед яких і багатостраждальний НАУ. Їхніми основними завданнями буде збільшення обсягу небюджетного фінансування, підвищення заробітної плати працівників та знань студентів. Проте ці ради ще тільки належить створити.
Сама вже існуюча рада НАУ розпочала навчальний рік не в найкращій формі: через проблеми з опаленням студенти змушені опановувати семестровий обсяг навчання за 2 місяці, мають по 4-5 занять на день і вимушені навіть вчитися по суботах. Це однозначно порушення Рекомендацій щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи, яка передбачає, що тижневе аудиторне навантаження для, наприклад, студентів-бакалаврів не може перевищувати 30 годин (15 занять). У такий цинічний спосіб, ігноруючи вимоги законодавства й інтереси студентів НАУ-КАІ, адміністрація вирішила уникнути повторення минулорічних протестів за опалення в аудиторіях. У результаті, Університет не збирається забезпечувати адекватне опалення , а студенти вимушені вчитися на виснаження, щоб виконати навчальний план — усе в дусі неоліберальної освітньої політики уряду.
Можливо, МОН варто сфокусуватися на тому, щоб створити в кожному університеті стабільну систему, яка буде й стійкою від корупції, й ефективно готувати студентів, забезпечуючи адекватні умови навчання і проживання для студентів, а не гнатися за сумнівними інноваціями, які самі по собі не вирішують актуальні проблеми українських реалій.
6 вересня цього року Кабінет Міністрів ухвалив дві постанови, які обіцяють перевернути життя студентів НАУ (тепер вже “КАІ”) з ніг на голову.
Перша: НАУ був поділений на два нові заклади: Київський авіаційний університет та Українську державну льотну академію у Кропивницькому. При чому заклад у Києві тепер буде “державним некомерційним підприємством”. Колишній голова наглядової ради НАУ, Петро Чернишов, на початку літа описував такі зміни як “стандартний принцип організації публічних університетів”, який повинен забезпечити “набагато більше свободи в управлінських та фінансових рішеннях”.
Друга: Кабмін погодився на “експеримент” Міносвіти щодо посилення ролі наглядової ради у трьох вишах, серед яких і багатостраждальний НАУ. Їхніми основними завданнями буде збільшення обсягу небюджетного фінансування, підвищення заробітної плати працівників та знань студентів. Проте ці ради ще тільки належить створити.
Сама вже існуюча рада НАУ розпочала навчальний рік не в найкращій формі: через проблеми з опаленням студенти змушені опановувати семестровий обсяг навчання за 2 місяці, мають по 4-5 занять на день і вимушені навіть вчитися по суботах. Це однозначно порушення Рекомендацій щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи, яка передбачає, що тижневе аудиторне навантаження для, наприклад, студентів-бакалаврів не може перевищувати 30 годин (15 занять). У такий цинічний спосіб, ігноруючи вимоги законодавства й інтереси студентів НАУ-КАІ, адміністрація вирішила уникнути повторення минулорічних протестів за опалення в аудиторіях. У результаті, Університет не збирається забезпечувати адекватне опалення , а студенти вимушені вчитися на виснаження, щоб виконати навчальний план — усе в дусі неоліберальної освітньої політики уряду.
Можливо, МОН варто сфокусуватися на тому, щоб створити в кожному університеті стабільну систему, яка буде й стійкою від корупції, й ефективно готувати студентів, забезпечуючи адекватні умови навчання і проживання для студентів, а не гнатися за сумнівними інноваціями, які самі по собі не вирішують актуальні проблеми українських реалій.
Forwarded from Колективи Солідарності • Solidarity Collectives
🤝Ми звертаємося до вас із проханням підтримати антиавторитарну групу інтернаціональних бійців, які ризикують своїм життям у боротьбі проти російських загарбників. Серед них — Якуб із Чехії, Бендер та Локі. Вони борються проти російської диктатури, і зараз їм терміново потрібен позашляховик для виконання бойових завдань на Сході України.
✍️Як пишуть хлопці:
«Ми працюємо на східному напрямку, нашу ластівку нещодавно вночі спалили негідники сепари. Просимо вас допомогти у зборі коштів на нову машину, щоб ми могли продовжувати виконувати свої завдання та допомагати в боротьбі».
🔥Цей збір організовано Колективами Солідарності та Чеською анархістською федерацією AFED
Історії бійців:
🖤Якуб (Чехія):
Привіт, мене звати Якуб, я анархіст, маю дружину та доньку і нещодавно пішов воювати за Україну. Я прийняв це рішення разом з дружиною, яка родом звідси. Від самого початку ми обговорювали можливість активної участі, але це були здебільшого емоції, а не реальні міркування. Ситуація змінилася, коли наближалася друга річниця вторгнення. Стала відчутною нестача людей. Тому ми з дружиною вирішили, що маємо брати безпосередню участь у бойових діях. Хтось залишиться тут із донькою, а хтось піде і приєднається до захисту мирного населення від фашистської окупації. Ми розглядали обидва варіанти, але в підсумку вийшло так, що поїхав я. Зараз я воюю в мінометному підрозділі разом з кількома іншими товаришами-анархістами».
🦾Бендер:
«На питання “Навіщо ти приїхав воювати?”, я відповідаю просто: “А чому я не повинен був?” Боротьба з диктаторськими режимами, на кшталт путінського, — це мій шлях. Акції, протести та панк-концерти — назавжди в моєму серці. Україна та її хоробрий народ дуже мені подобаються, тут я почуваюся як удома. Я не міг стримати сліз, коли почув по радіо про повномасштабне вторгнення».
✊Локі:
«Мій позивний — Локі, і я мінометник. Для мене боротьба проти диктатури — це не нове явище. Коли в 90-х роках стало зрозуміло, що авторитарні режими можуть повертатися, я почав усвідомлювати, що нас чекає новий виток репресій. На жаль, цей сценарій повторюється: російський режим продовжує нести смерть і репресії не тільки своєму народу, а й сусіднім державам.
Російська імперська машина не змінилася — вона продовжує підтримувати ультраправі організації та диктатури по всьому світу. Ми не можемо дозволити їй поширювати свій вплив і далі. Тому я тут, у складі інтернаціональної групи бійців-антиавторитаріїв, щоб зупинити її та захистити свободу, яку так важко здобути. Ця боротьба — не дискусія, а
активне знищення фашистського режиму».
«З фашизмом не вступають у дискусії, його знищують». – Буенавентура Дурруті
🎯Ціль: 461 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2zsdimERt3
💳Номер картки банки
5375 4112 2244 7760
Paypal:
[email protected]
✍️Як пишуть хлопці:
«Ми працюємо на східному напрямку, нашу ластівку нещодавно вночі спалили негідники сепари. Просимо вас допомогти у зборі коштів на нову машину, щоб ми могли продовжувати виконувати свої завдання та допомагати в боротьбі».
🔥Цей збір організовано Колективами Солідарності та Чеською анархістською федерацією AFED
Історії бійців:
🖤Якуб (Чехія):
Привіт, мене звати Якуб, я анархіст, маю дружину та доньку і нещодавно пішов воювати за Україну. Я прийняв це рішення разом з дружиною, яка родом звідси. Від самого початку ми обговорювали можливість активної участі, але це були здебільшого емоції, а не реальні міркування. Ситуація змінилася, коли наближалася друга річниця вторгнення. Стала відчутною нестача людей. Тому ми з дружиною вирішили, що маємо брати безпосередню участь у бойових діях. Хтось залишиться тут із донькою, а хтось піде і приєднається до захисту мирного населення від фашистської окупації. Ми розглядали обидва варіанти, але в підсумку вийшло так, що поїхав я. Зараз я воюю в мінометному підрозділі разом з кількома іншими товаришами-анархістами».
🦾Бендер:
«На питання “Навіщо ти приїхав воювати?”, я відповідаю просто: “А чому я не повинен був?” Боротьба з диктаторськими режимами, на кшталт путінського, — це мій шлях. Акції, протести та панк-концерти — назавжди в моєму серці. Україна та її хоробрий народ дуже мені подобаються, тут я почуваюся як удома. Я не міг стримати сліз, коли почув по радіо про повномасштабне вторгнення».
✊Локі:
«Мій позивний — Локі, і я мінометник. Для мене боротьба проти диктатури — це не нове явище. Коли в 90-х роках стало зрозуміло, що авторитарні режими можуть повертатися, я почав усвідомлювати, що нас чекає новий виток репресій. На жаль, цей сценарій повторюється: російський режим продовжує нести смерть і репресії не тільки своєму народу, а й сусіднім державам.
Російська імперська машина не змінилася — вона продовжує підтримувати ультраправі організації та диктатури по всьому світу. Ми не можемо дозволити їй поширювати свій вплив і далі. Тому я тут, у складі інтернаціональної групи бійців-антиавторитаріїв, щоб зупинити її та захистити свободу, яку так важко здобути. Ця боротьба — не дискусія, а
активне знищення фашистського режиму».
«З фашизмом не вступають у дискусії, його знищують». – Буенавентура Дурруті
🎯Ціль: 461 000.00 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2zsdimERt3
💳Номер картки банки
5375 4112 2244 7760
Paypal:
[email protected]
ℹ️ Наші публікації за вересень:
🔻Спільна заява — результат колективного обговорення на Міжнародному саміті студентського руху про виклики, з якими стикаються студенти в умовах капіталізму та війни, зокрема про проблеми комерціалізації освіти та складність побудови міжнародної солідарності.
🔻Підтримка студентів КНЛУ — підтримайте студентську ініціативу та підпишіть петицію за збереження Київського національного лінгвістичного університету.
🔻Результати нашого Другого Зʼїзду, де ми обговорювали плани роботи профспілки на новий навчальний рік.
🔻"Вільна школа у Львові: успіхи та провали" — стаття-аналіз про наш досвід створення простору, де студенти мали змогу вільно ділитися знаннями та навичками, на противагу традиційній університетській системі освіти.
🔻Правова допомога для студентів — тепер ви маєте можливість звернутися до нашої профспілки за безкоштовною юридичною консультацією у разі проблем з гуртожитком, відрахуванням, стипендією чи іншими порушеннями.
🔻"Практика вільної освіти в різноманітних школах світу" — стаття дослідника вільної освіти Девіда Ґріббла про досвід різних шкіл та освітніх організацій зі всього світу, які намагалися та намагаються організовувати навчальний процес на основі принципів прямої демократії, взаємодопомоги та гуманізму.
🔻"Чи стикалися ви колись із дискримінацією в університеті?" — тепер кожен може поділитися випадками дискримінації, переслідувань чи упередженого ставлення в університеті, заповнивши спеціальну форму для отримання юридичної та психологічної допомоги.
🔻"Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети" — рефлексія над тим, яку небезпеку може нести рішення про зняття заборони на приватизацію державних закладів освіти, а також їхніх приміщень.
🔻Мін'юст затвердив реєстрацію "Прямої дії" як незалежної профспілки у ЛНУ!
🔻Горе-експериментатори: Кабінет Міністрів змінює НАУ — пост про недавні зміни в Національному авіаційному університеті, які передбачають його поділ на два заклади та експеримент з посиленням наглядових рад.
Усіх студенток і студентів закликаємо зберігати рішучість і боронити свої права! 🎓
🔻Спільна заява — результат колективного обговорення на Міжнародному саміті студентського руху про виклики, з якими стикаються студенти в умовах капіталізму та війни, зокрема про проблеми комерціалізації освіти та складність побудови міжнародної солідарності.
🔻Підтримка студентів КНЛУ — підтримайте студентську ініціативу та підпишіть петицію за збереження Київського національного лінгвістичного університету.
🔻Результати нашого Другого Зʼїзду, де ми обговорювали плани роботи профспілки на новий навчальний рік.
🔻"Вільна школа у Львові: успіхи та провали" — стаття-аналіз про наш досвід створення простору, де студенти мали змогу вільно ділитися знаннями та навичками, на противагу традиційній університетській системі освіти.
🔻Правова допомога для студентів — тепер ви маєте можливість звернутися до нашої профспілки за безкоштовною юридичною консультацією у разі проблем з гуртожитком, відрахуванням, стипендією чи іншими порушеннями.
🔻"Практика вільної освіти в різноманітних школах світу" — стаття дослідника вільної освіти Девіда Ґріббла про досвід різних шкіл та освітніх організацій зі всього світу, які намагалися та намагаються організовувати навчальний процес на основі принципів прямої демократії, взаємодопомоги та гуманізму.
🔻"Чи стикалися ви колись із дискримінацією в університеті?" — тепер кожен може поділитися випадками дискримінації, переслідувань чи упередженого ставлення в університеті, заповнивши спеціальну форму для отримання юридичної та психологічної допомоги.
🔻"Університет НА базар: Кабмін хоче приватизувати державні університети" — рефлексія над тим, яку небезпеку може нести рішення про зняття заборони на приватизацію державних закладів освіти, а також їхніх приміщень.
🔻Мін'юст затвердив реєстрацію "Прямої дії" як незалежної профспілки у ЛНУ!
🔻Горе-експериментатори: Кабінет Міністрів змінює НАУ — пост про недавні зміни в Національному авіаційному університеті, які передбачають його поділ на два заклади та експеримент з посиленням наглядових рад.
Усіх студенток і студентів закликаємо зберігати рішучість і боронити свої права! 🎓
Боротьба студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожитку
Новий навчальний рік для лісотехніків розпочався несподівано погано, адже в їхні кімнати тепер селять чотири людини замість трьох, як раніше. Переповнений гуртожиток №1 виявився неготовим до такої кількості людей, оскільки деякі нові мешканці не отримали навіть ліжок, не кажучи вже про нові меблі та двері. Зустріти гарячу воду зранку – рідкість, бо перед поселенням нові бойлери не встановлювали.
У таких умовах ми вирішили підтримати студентів, змусивши адміністрацію звернути увагу на ці проблеми та вжити заходів для їх вирішення. Для цього ми організували збори, які пройшли п'ятнадцятого вересня. На них відгукнулися небайдужі до долі гуртожитку студенти та студентки, однак нашу зустріч перервали “представники” студентів з профкому та студради НЛТУ, які спільно запевняли, що жодних проблем в гуртожитку немає, а робити збори не потрібно. Таке нахабне втручання показало фальшивість цього представництва, адже замість того, щоб допомагати будувати діалог зі студентами, вони його знищували.
Гуртожиток №1 не став чекати поки їхні “представники” будуть тихенько домовлятись з адміністрацією про те, як найскоріше про це все забути. Натомість студенти вирішили зібрати підписи для колективної скарги до МОН, в якій описали всі проблеми, з якими вони стикаються щодня в умовах життя в гуртожитку. Це і відсутність гарячої води, і старі меблі та двері, і несправні розетки, крани та газові плити, і загалом невідповідність умов проживання санітарним нормам. За один день їм вдалося зібрати 146 підписів, що свідчить про те, наскільки актуальними та болючими є ці питання для студентів.
Наразі скарга перебуває на розгляді і ми разом зі студентами НЛТУ очікуємо відповіді, однак такі дії вже зараз змусили адміністрацію рухатись, тому що на наступний день після зборів комендантша пообіцяла провести ремонт і навести лад з бойлерами. Це лише перші кроки, але ми розуміємо, що на обіцянках справа може й закінчитися, якщо не продовжувати тиснути на адміністрацію. Саме тому ми разом зі студентами НЛТУ будемо діяти далі та закликаємо інших студентів долучатися до боротьби за кращі умови в гуртожитках!
Новий навчальний рік для лісотехніків розпочався несподівано погано, адже в їхні кімнати тепер селять чотири людини замість трьох, як раніше. Переповнений гуртожиток №1 виявився неготовим до такої кількості людей, оскільки деякі нові мешканці не отримали навіть ліжок, не кажучи вже про нові меблі та двері. Зустріти гарячу воду зранку – рідкість, бо перед поселенням нові бойлери не встановлювали.
У таких умовах ми вирішили підтримати студентів, змусивши адміністрацію звернути увагу на ці проблеми та вжити заходів для їх вирішення. Для цього ми організували збори, які пройшли п'ятнадцятого вересня. На них відгукнулися небайдужі до долі гуртожитку студенти та студентки, однак нашу зустріч перервали “представники” студентів з профкому та студради НЛТУ, які спільно запевняли, що жодних проблем в гуртожитку немає, а робити збори не потрібно. Таке нахабне втручання показало фальшивість цього представництва, адже замість того, щоб допомагати будувати діалог зі студентами, вони його знищували.
Гуртожиток №1 не став чекати поки їхні “представники” будуть тихенько домовлятись з адміністрацією про те, як найскоріше про це все забути. Натомість студенти вирішили зібрати підписи для колективної скарги до МОН, в якій описали всі проблеми, з якими вони стикаються щодня в умовах життя в гуртожитку. Це і відсутність гарячої води, і старі меблі та двері, і несправні розетки, крани та газові плити, і загалом невідповідність умов проживання санітарним нормам. За один день їм вдалося зібрати 146 підписів, що свідчить про те, наскільки актуальними та болючими є ці питання для студентів.
Наразі скарга перебуває на розгляді і ми разом зі студентами НЛТУ очікуємо відповіді, однак такі дії вже зараз змусили адміністрацію рухатись, тому що на наступний день після зборів комендантша пообіцяла провести ремонт і навести лад з бойлерами. Це лише перші кроки, але ми розуміємо, що на обіцянках справа може й закінчитися, якщо не продовжувати тиснути на адміністрацію. Саме тому ми разом зі студентами НЛТУ будемо діяти далі та закликаємо інших студентів долучатися до боротьби за кращі умови в гуртожитках!
Базова загальновійськова підготовка (БЗВП): що це таке і як це стосується кожного студента?
Цієї весни внесли зміни до Закону України про військовий обов’язок та військову службу, згідно з якими з вересня 2025 року в університетах почнеться обов’язкове для студентів-чоловіків бакалаврату проведення теоретичної частини БЗВП та формування списків на проходження практичної частини. Однак ЗМІ поки не проявляють багато інтересу до вивчення БЗВП, хоча питань до нього предостатньо. Які військові звання та військово-облікові спеціальності (ВОСи) будуть даватися студентам після БЗВП? Яким буде навантаження на студентів під час БЗВП? Яка є альтернатива БЗВП для людей, які не здобувають вищу освіту чи для відрахованих студентів? Коли буде проходити практична частина БЗВП?
На ці питання зголосився відповісти Павло Кортекс, студент Національного університету "Острозька академія" та активіст Прямої Дії, в інтерв’ю Олені Ткаліч для новинного порталу Соцпортал.
Цієї весни внесли зміни до Закону України про військовий обов’язок та військову службу, згідно з якими з вересня 2025 року в університетах почнеться обов’язкове для студентів-чоловіків бакалаврату проведення теоретичної частини БЗВП та формування списків на проходження практичної частини. Однак ЗМІ поки не проявляють багато інтересу до вивчення БЗВП, хоча питань до нього предостатньо. Які військові звання та військово-облікові спеціальності (ВОСи) будуть даватися студентам після БЗВП? Яким буде навантаження на студентів під час БЗВП? Яка є альтернатива БЗВП для людей, які не здобувають вищу освіту чи для відрахованих студентів? Коли буде проходити практична частина БЗВП?
На ці питання зголосився відповісти Павло Кортекс, студент Національного університету "Острозька академія" та активіст Прямої Дії, в інтерв’ю Олені Ткаліч для новинного порталу Соцпортал.
Сьогодні День професійних спілок України
Зародившись в 19-ому сторіччі в середовищі свідомих трударів, ідея професійної спілки стала для мільйонів одним із головних засобів виживання та соціальної боротьби проти експлуатації.
Справжня профспілка — це не про "путівки", проїзні та сліпих бюрократів з профкомів. Це про низові організації, в які люди об'єднуються для захисту своїх прав на робочому місці. Доки існує прекарна праця, неекологічне виробництво, виснажливі робочі дні, платна освіта, порушення прав студентів і трударів, свавілля ректорів і підприємців, психологічне насильство та відсутнє робітниче самоврядування — ідея профспілки актуальна так само, як й в 19-ому столітті.
На жаль, усі вище перелічені явища властиві Україні. Саме тому сьогодні мало приводів святкувати. Ми, студенти, бувши частиною робітничого руху, маємо організовуватись і боротись, щоб подолати проблеми існуючого ладу. Ми повинні надати слову "профспілка" живого і справжнього значення, яке полягає в тому, що вона — це інструмент конструктивних змін на краще, а не корупційна структура, яка обслуговує інтереси кого-завгодно, а не самих трударів і студентів.
Тому пропонуємо вам ознайомитися або перечитати наші матеріали, які здатні показати подібний надихаючий досвід боротьби, і які також можуть стати вам в пригоді:
Мітинг Студентської ради Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого проти забудови на території університету.
Буклет про протидію психологічному насильству з боку викладачів.
Опис досвіду боротьби та перемоги польських студентів із профспілки "Робітнича ініціатива" проти приватизації гуртожитку.
Інтерв'ю з Брі — учасницею інтерсекційної феміністичної освітньої ініціативи "FemSolution" й у минулому профспілковою активісткою "Прямої дії".
Допис про протести грецьких студентів проти приватизації університетів і інтерв'ю з одним грецьким студентом, який брав участь у цих протестах.
Допис про боротьбу студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожитку.
Переклад статті про захоплення підприємств і боротьбу французьких робітників за кращі умови під час Травневої революції 1968-го року.
Також рекомендуємо історичну статтю Віктора Савченка про досвід робітничого самоврядування одеських моряків під час Української революції 1917-1921 рр.
Вступайте в профспілку
Зародившись в 19-ому сторіччі в середовищі свідомих трударів, ідея професійної спілки стала для мільйонів одним із головних засобів виживання та соціальної боротьби проти експлуатації.
Справжня профспілка — це не про "путівки", проїзні та сліпих бюрократів з профкомів. Це про низові організації, в які люди об'єднуються для захисту своїх прав на робочому місці. Доки існує прекарна праця, неекологічне виробництво, виснажливі робочі дні, платна освіта, порушення прав студентів і трударів, свавілля ректорів і підприємців, психологічне насильство та відсутнє робітниче самоврядування — ідея профспілки актуальна так само, як й в 19-ому столітті.
На жаль, усі вище перелічені явища властиві Україні. Саме тому сьогодні мало приводів святкувати. Ми, студенти, бувши частиною робітничого руху, маємо організовуватись і боротись, щоб подолати проблеми існуючого ладу. Ми повинні надати слову "профспілка" живого і справжнього значення, яке полягає в тому, що вона — це інструмент конструктивних змін на краще, а не корупційна структура, яка обслуговує інтереси кого-завгодно, а не самих трударів і студентів.
Тому пропонуємо вам ознайомитися або перечитати наші матеріали, які здатні показати подібний надихаючий досвід боротьби, і які також можуть стати вам в пригоді:
Мітинг Студентської ради Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого проти забудови на території університету.
Буклет про протидію психологічному насильству з боку викладачів.
Опис досвіду боротьби та перемоги польських студентів із профспілки "Робітнича ініціатива" проти приватизації гуртожитку.
Інтерв'ю з Брі — учасницею інтерсекційної феміністичної освітньої ініціативи "FemSolution" й у минулому профспілковою активісткою "Прямої дії".
Допис про протести грецьких студентів проти приватизації університетів і інтерв'ю з одним грецьким студентом, який брав участь у цих протестах.
Допис про боротьбу студентів НЛТУ за кращі умови в гуртожитку.
Переклад статті про захоплення підприємств і боротьбу французьких робітників за кращі умови під час Травневої революції 1968-го року.
Також рекомендуємо історичну статтю Віктора Савченка про досвід робітничого самоврядування одеських моряків під час Української революції 1917-1921 рр.
Вступайте в профспілку