Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας

Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας

УКРАЇНСЬКА БРАМА ЄВРОПИ. Трагічне падіння Царгороду в 1453 році змінило історію Східної Європи, яка сповідувала і досі сповідує Православ’я. У XVI столітті монах Філофей Псковський, чернець із монастиря Свято-Єліазарівського, що на Псковщині, констатував…

Тоді, як Москва формувалася виключно як деструктивна держава, Україна ж, втративши свою родоначальницю Київської Митрополії, Ромейську Державу, особливо в контексті об’єднання Князівства Литовського, в яке були інкорпоровані руські землі, з Королівством Польским у Річпосполитську Державу після Люблінської Унії 1569 року, і особливо після Берестейської Унії 1596 року, гостро стикнулася з питанням захисту Русинства, Слов’янства і старожитнього Православ’я, яке сягало часів Володимира Великого, X століття.

На противагу деструктивному використанню Православ’я Московією, Україна-Русь об’єднала в собі любов до західної науки і водночас ревниво зберегла свою східноєвропейську сутність, Руську Віру, руську мову та ту давню пам’ять, що сягає часів існування Царгородської держави.

Внаслідок Берестейської Унії 1596 року і в контексті окафоличення і полонізації утворювалися різні православні громади і братства на руських землях. Можна згадати, наприклад, Львівське Братство, засноване приблизно в 1439 році, Віленське Святодухівське Братство 1587 року, Луцьке Хрестовоздвиженське Братство, що утворилося наприкінці XVI століття, Київське Богоявленське Братство 1615 року - всі вони вдало поєднували любов до західноєвропейської науки та водночас поширювали і зберігали все, що ми називаємо Українством, тобто Русинством. Частиною цієї ідентичності була руська віра, руська мова (викладали також сім вільних мистецтв, trivium quadriviumque, які поєднувалися із викладанням старословʼянської, латини і грецької). Відомо, що вони займалися книгодрукуванням, благодійністю, але найголовніше - захистом Православ’я.

Підтримували також Козацтво.

www.group-telegram.com/jp/scriptoriumpatavinum.com/387

1.2K viewsІван Денісевич-Медвідь, edited  Nov 6 at 11:17

Тоді, як Москва формувалася виключно як деструктивна держава, Україна ж, втративши свою родоначальницю Київської Митрополії, Ромейську Державу, особливо в контексті об’єднання Князівства Литовського, в яке були інкорпоровані руські землі, з Королівством Польским у Річпосполитську Державу після Люблінської Унії 1569 року, і особливо після Берестейської Унії 1596 року, гостро стикнулася з питанням захисту Русинства, Слов’янства і старожитнього Православ’я, яке сягало часів Володимира Великого, X століття.

На противагу деструктивному використанню Православ’я Московією, Україна-Русь об’єднала в собі любов до західної науки і водночас ревниво зберегла свою східноєвропейську сутність, Руську Віру, руську мову та ту давню пам’ять, що сягає часів існування Царгородської держави.

Внаслідок Берестейської Унії 1596 року і в контексті окафоличення і полонізації утворювалися різні православні громади і братства на руських землях. Можна згадати, наприклад, Львівське Братство, засноване приблизно в 1439 році, Віленське Святодухівське Братство 1587 року, Луцьке Хрестовоздвиженське Братство, що утворилося наприкінці XVI століття, Київське Богоявленське Братство 1615 року - всі вони вдало поєднували любов до західноєвропейської науки та водночас поширювали і зберігали все, що ми називаємо Українством, тобто Русинством. Частиною цієї ідентичності була руська віра, руська мова (викладали також сім вільних мистецтв, trivium quadriviumque, які поєднувалися із викладанням старословʼянської, латини і грецької). Відомо, що вони займалися книгодрукуванням, благодійністю, але найголовніше - захистом Православ’я.

Підтримували також Козацтво.

BY Ὑπὸ τῇ Ἀμπέλῳ τῆς Ὀρθοδοξίας