під стінами костелу в луцьку поховані сотні людей, які це собі обрали. кількасторічні черепи тих, хто жив і молився богу на цьому місці під шарами грунту нині може роздивитися пересічний заінтригований турист. усміхнена екскурсоводка, що зрозуміла його інтерес, має шанс укотре мовити свій перевірений жарт, що тіні й досі блукають підземеллями, забираючи до себе в засвіти.
за спиною екскурсоводки, коли вона відійде розповідати безкінечні історії давно померлих, наляканий турист може зробити в відчайдушному пориві страху те єдине, що дійсно залишить його на цьому світі назавжди — принаймні одним маленьким слідом: видряпати (бажано так, щоби ніколи не замазалося!) «тут був [і вставити ім'я]» — і поставити чисельце року. поряд із «здєсь бил іван 1953» котрогось із освободітєлєй-більшовиків, що охороняв під костелом перетворену на риббазу поховальницю, поряд із древніми записами прихожан костелу, що їх досі розшифровують покоління за поколінням археологи, копирсаючи чужі кістки в сусідстві з вічнозмінними туристами і гідами: «тут був [ім'я]».
бо навіть пересічний турист добре відчуває, що він «був», що вже не «є», як і вони — «були», як всі вони — не є. а зрештою, ми всі туристи.
на фотовідбитку — наша тінь на стінах замку — трохи перед тим, як переглянемося з кількасторічним черепом в одній паралельній площині.
тут були ліля і вадим, 11.01.2025.
за спиною екскурсоводки, коли вона відійде розповідати безкінечні історії давно померлих, наляканий турист може зробити в відчайдушному пориві страху те єдине, що дійсно залишить його на цьому світі назавжди — принаймні одним маленьким слідом: видряпати (бажано так, щоби ніколи не замазалося!) «тут був [і вставити ім'я]» — і поставити чисельце року. поряд із «здєсь бил іван 1953» котрогось із освободітєлєй-більшовиків, що охороняв під костелом перетворену на риббазу поховальницю, поряд із древніми записами прихожан костелу, що їх досі розшифровують покоління за поколінням археологи, копирсаючи чужі кістки в сусідстві з вічнозмінними туристами і гідами: «тут був [ім'я]».
бо навіть пересічний турист добре відчуває, що він «був», що вже не «є», як і вони — «були», як всі вони — не є. а зрештою, ми всі туристи.
на фотовідбитку — наша тінь на стінах замку — трохи перед тим, як переглянемося з кількасторічним черепом в одній паралельній площині.
тут були ліля і вадим, 11.01.2025.
group-telegram.com/veememve/9361
Create:
Last Update:
Last Update:
під стінами костелу в луцьку поховані сотні людей, які це собі обрали. кількасторічні черепи тих, хто жив і молився богу на цьому місці під шарами грунту нині може роздивитися пересічний заінтригований турист. усміхнена екскурсоводка, що зрозуміла його інтерес, має шанс укотре мовити свій перевірений жарт, що тіні й досі блукають підземеллями, забираючи до себе в засвіти.
за спиною екскурсоводки, коли вона відійде розповідати безкінечні історії давно померлих, наляканий турист може зробити в відчайдушному пориві страху те єдине, що дійсно залишить його на цьому світі назавжди — принаймні одним маленьким слідом: видряпати (бажано так, щоби ніколи не замазалося!) «тут був [і вставити ім'я]» — і поставити чисельце року. поряд із «здєсь бил іван 1953» котрогось із освободітєлєй-більшовиків, що охороняв під костелом перетворену на риббазу поховальницю, поряд із древніми записами прихожан костелу, що їх досі розшифровують покоління за поколінням археологи, копирсаючи чужі кістки в сусідстві з вічнозмінними туристами і гідами: «тут був [ім'я]».
бо навіть пересічний турист добре відчуває, що він «був», що вже не «є», як і вони — «були», як всі вони — не є. а зрештою, ми всі туристи.
на фотовідбитку — наша тінь на стінах замку — трохи перед тим, як переглянемося з кількасторічним черепом в одній паралельній площині.
тут були ліля і вадим, 11.01.2025.
за спиною екскурсоводки, коли вона відійде розповідати безкінечні історії давно померлих, наляканий турист може зробити в відчайдушному пориві страху те єдине, що дійсно залишить його на цьому світі назавжди — принаймні одним маленьким слідом: видряпати (бажано так, щоби ніколи не замазалося!) «тут був [і вставити ім'я]» — і поставити чисельце року. поряд із «здєсь бил іван 1953» котрогось із освободітєлєй-більшовиків, що охороняв під костелом перетворену на риббазу поховальницю, поряд із древніми записами прихожан костелу, що їх досі розшифровують покоління за поколінням археологи, копирсаючи чужі кістки в сусідстві з вічнозмінними туристами і гідами: «тут був [ім'я]».
бо навіть пересічний турист добре відчуває, що він «був», що вже не «є», як і вони — «були», як всі вони — не є. а зрештою, ми всі туристи.
на фотовідбитку — наша тінь на стінах замку — трохи перед тим, як переглянемося з кількасторічним черепом в одній паралельній площині.
тут були ліля і вадим, 11.01.2025.
BY субстанція кловська | югтг
![](https://photo.group-telegram.com/u/cdn4.cdn-telegram.org/file/MZmk9dRabHc_lu8ifSo6M_p5g4h42U9S0zPHXhpmXYUIk7httPQSKNORarJIxILNb_3Ta0g4iQ0YPquBdS-p0FCBIXxikpYLEAf255SBMejdE5jkBDBAA10ZAaKTJCoDtrhlmSnDPUDKE4Y4Ft-dMDCD9xJbLzGCeBQqIAbP2rF4OxI7qaBPLR8ebcY_acPWcXm6MTh2b5jTjk8o2acosilU3yA7TSZpLRBCTp--F6a4IaxqBjS8bbv7fHUAXJ-05uTF213JBU801A1s5ar-hTOpVUAlNO199-hvn6_3-Zhlk6HCLYrLIsnidpXhrzXmnwkD1QKhcSqAwOiC93jqYg.jpg)
![](https://photo.group-telegram.com/u/cdn4.cdn-telegram.org/file/T6qi0Qh6OXtvLfxVwJSebYy5T7i8WTZjJtoeoaIPTa5HQXjzeyh2o8EIEa3Zg3yvhGUtPW9xTxIlbO3mAsei2ZlKAlbw2PLXlT3vTwnVkgzvi8IxUV0PWT9YYyI7s9n6a3xFqCLYpJNsx2IJtaNzDEYVwvAWc7pQkNY0jOTees_qqLlo3JbH_ow7M33-wv-dvBDdo9OSgJRF31Wix7cwlLNz2PxsEUKOLKMGK-vXzd0zQ71Q1TSslI3ESiTY1YFfP6JpisCidhos5IMzzxcLoipDtih-9q_FOoFdANPMR0tohNLY4lntx14XIYfYlyzJI5DBfa9rNfYxdjKpjhmzTQ.jpg)
Share with your friend now:
group-telegram.com/veememve/9361