Telegram Group & Telegram Channel
Хто володіє німецькою — цікава розмова між професорами Мюклером та Хакке щодо України та війни

Хакке належить до школи політичного реалізму, згідно якої країни розглядаються як "чорні коробки" і не проводиться різниця між демократіями та автократіями, а політичні відносини між країнами зводяться до необхідності встановлення балансу сил задля миру. Щодо України, Хакке відстоює позицію, аналогічну до Міршаймера — захід спровокував Путіна постійним розширенням, необхідно якомога швидше переходити до переговорів і не давати Україні Тауруси. Задля підвищення рівня поступливості та готовності України до переговорів також варто обмежити нам постачання інших озбооєнь. Відмінність від Міршаймера в тому, що Хакке наголошує на особливій ролі ФРН як історичного примирювача між США та рф.
Хакке також вважає, що країни заходу спеціально втягнули Україну в війну проти рф аби ослабити останню, і США таким чином веде проксі-війну проти рф.

Опонент проф. Мюнклер наголошує на тому, що внутрішній режим в державі грає значну роль у процесі прийняття рішень. Авторитарний режим в рф призвів до того, що Путіну ніхто, особливо зі спецслужб, не міг сказати що сил вторгнення рф в 2022 році буде недостатньо, аби захопити Україну і встановити тут маріонетковий режим — по версії Мюнклера на чолі з Януковичем. Цей процес Мюнклер називає терміном, який можна перекласти як "самозадюрювання" диктатора в авторитарному режимі.
Також Мюнклер критикує раціональну логіку утилітаризму, яку політичний реалізм сприймає за пресупозицію всіх держав у відносинах, називаючи це "економізацією політики". Він наголошує, що цей підхід виключає антропологічні та психологічні фактори як лідерів, так і народу, а також шлях розвитку режиму. Це проявилось в тому, що Путін звик до маленьких переможних воєн починаючи з Другої Чеченської і що війна проти України на початку носила саме такий характер, тому і провалилась. Особисті риси Путіна а також те, що населення рф підтримувало Другу Чеченську, вторгнення в Грузію і аннексію Криму підвищували рейтинги та відповідали його експнсіоністським настроям стимулювало його пачати війну проти України.
Також Мюнклер наголошує, що ніякого колективного заходу не існує — на саміті НАТО в Бухаресті Франція та ФРН виступили проти майбтнього приєднання України, в той час як США і Британія були за.

Я здивований, наскільки синхронізованими є посили представників школи політичного реалізму: Джон Міршаймер і Стівен Волт в США і Крістіан Хакке та Макс Отте в ФРН говорять майже ті самі тези.

📈 Вісті Економіки
👉  Підписатись 👈

📱 Вісті в YouTube
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/vistieconomiky/2604
Create:
Last Update:

Хто володіє німецькою — цікава розмова між професорами Мюклером та Хакке щодо України та війни

Хакке належить до школи політичного реалізму, згідно якої країни розглядаються як "чорні коробки" і не проводиться різниця між демократіями та автократіями, а політичні відносини між країнами зводяться до необхідності встановлення балансу сил задля миру. Щодо України, Хакке відстоює позицію, аналогічну до Міршаймера — захід спровокував Путіна постійним розширенням, необхідно якомога швидше переходити до переговорів і не давати Україні Тауруси. Задля підвищення рівня поступливості та готовності України до переговорів також варто обмежити нам постачання інших озбооєнь. Відмінність від Міршаймера в тому, що Хакке наголошує на особливій ролі ФРН як історичного примирювача між США та рф.
Хакке також вважає, що країни заходу спеціально втягнули Україну в війну проти рф аби ослабити останню, і США таким чином веде проксі-війну проти рф.

Опонент проф. Мюнклер наголошує на тому, що внутрішній режим в державі грає значну роль у процесі прийняття рішень. Авторитарний режим в рф призвів до того, що Путіну ніхто, особливо зі спецслужб, не міг сказати що сил вторгнення рф в 2022 році буде недостатньо, аби захопити Україну і встановити тут маріонетковий режим — по версії Мюнклера на чолі з Януковичем. Цей процес Мюнклер називає терміном, який можна перекласти як "самозадюрювання" диктатора в авторитарному режимі.
Також Мюнклер критикує раціональну логіку утилітаризму, яку політичний реалізм сприймає за пресупозицію всіх держав у відносинах, називаючи це "економізацією політики". Він наголошує, що цей підхід виключає антропологічні та психологічні фактори як лідерів, так і народу, а також шлях розвитку режиму. Це проявилось в тому, що Путін звик до маленьких переможних воєн починаючи з Другої Чеченської і що війна проти України на початку носила саме такий характер, тому і провалилась. Особисті риси Путіна а також те, що населення рф підтримувало Другу Чеченську, вторгнення в Грузію і аннексію Криму підвищували рейтинги та відповідали його експнсіоністським настроям стимулювало його пачати війну проти України.
Також Мюнклер наголошує, що ніякого колективного заходу не існує — на саміті НАТО в Бухаресті Франція та ФРН виступили проти майбтнього приєднання України, в той час як США і Британія були за.

Я здивований, наскільки синхронізованими є посили представників школи політичного реалізму: Джон Міршаймер і Стівен Волт в США і Крістіан Хакке та Макс Отте в ФРН говорять майже ті самі тези.

📈 Вісті Економіки
👉  Підписатись 👈

📱 Вісті в YouTube

BY Вісті Економіки | #УкрТг


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/vistieconomiky/2604

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

That hurt tech stocks. For the past few weeks, the 10-year yield has traded between 1.72% and 2%, as traders moved into the bond for safety when Russia headlines were ugly—and out of it when headlines improved. Now, the yield is touching its pandemic-era high. If the yield breaks above that level, that could signal that it’s on a sustainable path higher. Higher long-dated bond yields make future profits less valuable—and many tech companies are valued on the basis of profits forecast for many years in the future. Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. Ukrainian forces have since put up a strong resistance to the Russian troops amid the war that has left hundreds of Ukrainian civilians, including children, dead, according to the United Nations. Ukrainian and international officials have accused Russia of targeting civilian populations with shelling and bombardments. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. Unlike Silicon Valley giants such as Facebook and Twitter, which run very public anti-disinformation programs, Brooking said: "Telegram is famously lax or absent in its content moderation policy."
from jp


Telegram Вісті Економіки | #УкрТг
FROM American