The Voicer

100 днів змін. Історія нового президента старої Аргентини. [частина перша]

Про нового президента Аргентини Хав'єра Мілея у світі широко відомі дві речі: у нього дивна зачіска, і він називає себе «філософським анархо-капіталістом». Відмінна комбінація для президента країни, чи не так? Взагалі новий президент Аргентини постать явно помітна та неоднозначна. Через це він є добрим об'єктом для політичної аналітики. Більше того, нещодавно виповнилося 100 днів з моменту його інавгурації, і ми вирішили дізнатися, як справи у нової політичної "рок-зірки". Приємного читання.

Почнемо із резюме президента. До приходу до влади Мілей був лібертаріанським активістом, вбирався у химерні костюми та критикував політичну еліту. Він не має реального досвіду управління, крім роботи депутатом у парламенті, на засіданнях якого він, втім, майже не з'являвся. Ймовірно з погляду професіоналізму він не дуже підходить на роль президента, але буде справедливо нагадати, що в історії Аргентини було вже чимало "професійних особистостей з необхідною освітою". Однак із кризи це країну не вивело.

І ось в Аргентині відбулися вибори, і Мілей зайняв президентське крісло. Варто одразу зауважити, що хоч він неодноразово заявляв, що підтримує ідеї мінархізму, тобто вважає, що уряд має якнайменше втручатися в життя суспільства і його повноваження мають бути зведені до мінімуму, перший час його правління був усіяний реформами та різкими змінами. Це логічно, враховуючи, як багато він хоче змінити у такій багатогранній, подекуди надзвичайно складній країні.

Насамперед Мілей почав виконувати передвиборчі обіцянки. Так, і таке буває. Він обіцяв позбутися великої кількості зайвих людей в уряді і першого ж тижня новий лідер розпустив 9 з 18 урядових міністерств, звільнив понад 5 тисяч держслужбовців та пообіцяв приватизувати державні компанії.

Це радикально, але цілком дієво, адже, як виявилося пізніше, це знизило неприйнятний дефіцит держбюджету та привернуло більше іноземних інвестицій. Також важливим було те, що рішення порадує Міжнародний валютний фонд, у якого країна перманентно просить грошей. Зважаючи на все, спроби спрацювали: наприкінці січня Виконавча рада МВФ схвалила виділення Мілею та його команді $4,7 млрд, щоб «підтримати рішучі політичні зусилля щодо відновлення макроекономічної стабільності». На радощах сповільнилася інфляція з 25,5% у грудні до 13,2% у лютому.

Друга частина | The Voicer | Підписатись

www.group-telegram.com/jp/voicer_analytics.com/314

467 viewsedited  Mar 24, 2024 at 17:35

100 днів змін. Історія нового президента старої Аргентини. [частина перша]

Про нового президента Аргентини Хав'єра Мілея у світі широко відомі дві речі: у нього дивна зачіска, і він називає себе «філософським анархо-капіталістом». Відмінна комбінація для президента країни, чи не так? Взагалі новий президент Аргентини постать явно помітна та неоднозначна. Через це він є добрим об'єктом для політичної аналітики. Більше того, нещодавно виповнилося 100 днів з моменту його інавгурації, і ми вирішили дізнатися, як справи у нової політичної "рок-зірки". Приємного читання.

Почнемо із резюме президента. До приходу до влади Мілей був лібертаріанським активістом, вбирався у химерні костюми та критикував політичну еліту. Він не має реального досвіду управління, крім роботи депутатом у парламенті, на засіданнях якого він, втім, майже не з'являвся. Ймовірно з погляду професіоналізму він не дуже підходить на роль президента, але буде справедливо нагадати, що в історії Аргентини було вже чимало "професійних особистостей з необхідною освітою". Однак із кризи це країну не вивело.

І ось в Аргентині відбулися вибори, і Мілей зайняв президентське крісло. Варто одразу зауважити, що хоч він неодноразово заявляв, що підтримує ідеї мінархізму, тобто вважає, що уряд має якнайменше втручатися в життя суспільства і його повноваження мають бути зведені до мінімуму, перший час його правління був усіяний реформами та різкими змінами. Це логічно, враховуючи, як багато він хоче змінити у такій багатогранній, подекуди надзвичайно складній країні.

Насамперед Мілей почав виконувати передвиборчі обіцянки. Так, і таке буває. Він обіцяв позбутися великої кількості зайвих людей в уряді і першого ж тижня новий лідер розпустив 9 з 18 урядових міністерств, звільнив понад 5 тисяч держслужбовців та пообіцяв приватизувати державні компанії.

Це радикально, але цілком дієво, адже, як виявилося пізніше, це знизило неприйнятний дефіцит держбюджету та привернуло більше іноземних інвестицій. Також важливим було те, що рішення порадує Міжнародний валютний фонд, у якого країна перманентно просить грошей. Зважаючи на все, спроби спрацювали: наприкінці січня Виконавча рада МВФ схвалила виділення Мілею та його команді $4,7 млрд, щоб «підтримати рішучі політичні зусилля щодо відновлення макроекономічної стабільності». На радощах сповільнилася інфляція з 25,5% у грудні до 13,2% у лютому.

Друга частина | The Voicer | Підписатись

BY The Voicer