Моєю, мабуть, найулюбленішою особливістю є любов режисера, до неприродних або дивних залежностей. В "Мемуарах" одне з таких равлики, в "Мері та Макс" це листування. Головні герої відлюдники, які часто знаходяться в аморальному просторі, але завжди! залишаються собою.

Була щаслива побачити омажі на Мельєза, бо в "Мері та Макс" був омаж на "Сніданок у Тіффані". Видно що він дуже сильно поважає мистецтво і, навіть це, робить в своєрідному стилі. Смішно було побачити камео Фіделя Кастро, бо ми минулому фільмі був Енштейн.