І насамкінець - вертаємося до харасменту й Винничука. Не сказав дідо нічого катастрофічно травматичного. Ну згадав молодість в статті до порталу, який уже й так мало хто читає. Висловився, побурчав, пальчиком покрутив біля скроні, мовляв світ звар'ював. І... отримав на себе непропорційно смердючу купу лайна звідусіль. Мало не прямі побажання здохнути. Камон, пані та панове, організаторки Київ-прайду прямо бажали здохнути на фронті в посадці азовцям та іншим військовим, щоб вони могли тут без них будувати демократичне суспільство. Відчуваєте іронію ситуації? Піздєцову іронію, якщо вже точніше. Може, такі от речі треба стримувати і кенселити таких от лідерів думок? Риторичне питання, звісно. Далі. Про харасмент треба говорити й говорити голосно. От тільки не двадцать лєт спустя, як Дюма про мушкетерів. Бо толку тоді з того. Щоб з висоти своєї кар'єри опустити 87-літнього діда? Це не є адекватною реакцією. Один гучний ляпас у ситуації, коли тебе гладять по руці, одна заява в поліцію по свіжих слідах - це речі, які змінюють статус кво. Натомість мовчання - це толерування. Зло існує доти, доки хороші люди ігнорують і толерують поганих. Світ збіса несправедливий, а життя жорстоке. І воно - постійна боротьба. Якщо отримувати психологічну травму на все життя, бо соромишся сказати діду, щоб не чіпав твою руку - то як вивезти той пиздець, що твориться навколо? І навпаки - якщо мовчати в ситуаціях, коли мовчати не можна, то стаєш співучасником. *тепер можете відписуватися* У мене є добрий десяток знайомих дівчат/жінок, які свого часу стали жертвами зґвалтування. Не колись в часи совєтські, а в нормальних собі двотисячних. І ЖОДНА з них не заявила на свого кривдника. Майже всі приховували це навіть від своїх рідних роками, або й не зізналися досі. Питання: яким чином має бути покараний злочин, про який нікому невідомо? Розповіддю в фейсбуці через двадцять років потому? Коли ґвалтівник познущається зі ще якихось дівчат? Раніше я був сповнений співчуття і розуміння того, що страшно, що соромно, що, врешті, банально ВАЖКО добиватися справедливості. Але тепер це викликає в мене не співчуття, а злість. Важко добиватися справедливості? Звісно, що важко! А як інакше? Є якийсь інший спосіб? Немає.
В такі моменти постійно згадую особисті мотиви Богдана Хмельницького на початку козацької революції. В 1647 році Даніель Чаплинський захоплює хутір Хмельницького в Суботові, забиває малого сина Остапа і викрадає дружину Мотрону. Що сталося потім - усі ми знаємо. Особливо добре знають поляки, нащадки тих, які чотириста років тому отримали піздюлів. А якби це сталося зараз? Напевно, Хмельницькому порадили б хорошого психотерапевта і забути про Мотрону й вбитого сина. Він би лежав на кушетці й плакав, розповідаючи психологу про те, що квіти в саду нагадують йому дружину щодня. Спився б чоловік у безкінечних жалощах до себе й, напевно, написав би сльозливий пост у фейсбуці.
Чомусь в усіх інших сферах життя суспільства дискурс боротьби цілком органічно себе почуває і повсюдно заохочується. Не досяг успіху? А ти їбашив як папа карло з п'ятої ранку? Нє? Ну то не жалійся. Ниєш, що мало заробляєш? А ти напряжися! Добивайся успіху! Хочеш гарну дівчину - заробляй по 4к доларів в місяць і вона погодиться йти з тобою на побачення. Боїшся тцк? Уууухилянт! Чого не на фронті?
Написати заяву в поліцію на ґвалтівника? Емм, а може якось нє, може не треба... От тільки сексуальне насильство інакше не викорінити, ніж як жорстким покаранням злочинця. Як Хмельницький покарав Чаплинського і всю грьобану систему. Натомість ми бачимо хвилю заяв про побутовий харасмент, де масні жарти чи погладжування рук підміняють собою реальні злочини так, ніби погладжування по руці - це проблема більша, ніж зґвалтування.
А старий дідо, що іронізує над цим в інтернеті, - страшніший за ґвалтівника.
І насамкінець - вертаємося до харасменту й Винничука. Не сказав дідо нічого катастрофічно травматичного. Ну згадав молодість в статті до порталу, який уже й так мало хто читає. Висловився, побурчав, пальчиком покрутив біля скроні, мовляв світ звар'ював. І... отримав на себе непропорційно смердючу купу лайна звідусіль. Мало не прямі побажання здохнути. Камон, пані та панове, організаторки Київ-прайду прямо бажали здохнути на фронті в посадці азовцям та іншим військовим, щоб вони могли тут без них будувати демократичне суспільство. Відчуваєте іронію ситуації? Піздєцову іронію, якщо вже точніше. Може, такі от речі треба стримувати і кенселити таких от лідерів думок? Риторичне питання, звісно. Далі. Про харасмент треба говорити й говорити голосно. От тільки не двадцать лєт спустя, як Дюма про мушкетерів. Бо толку тоді з того. Щоб з висоти своєї кар'єри опустити 87-літнього діда? Це не є адекватною реакцією. Один гучний ляпас у ситуації, коли тебе гладять по руці, одна заява в поліцію по свіжих слідах - це речі, які змінюють статус кво. Натомість мовчання - це толерування. Зло існує доти, доки хороші люди ігнорують і толерують поганих. Світ збіса несправедливий, а життя жорстоке. І воно - постійна боротьба. Якщо отримувати психологічну травму на все життя, бо соромишся сказати діду, щоб не чіпав твою руку - то як вивезти той пиздець, що твориться навколо? І навпаки - якщо мовчати в ситуаціях, коли мовчати не можна, то стаєш співучасником. *тепер можете відписуватися* У мене є добрий десяток знайомих дівчат/жінок, які свого часу стали жертвами зґвалтування. Не колись в часи совєтські, а в нормальних собі двотисячних. І ЖОДНА з них не заявила на свого кривдника. Майже всі приховували це навіть від своїх рідних роками, або й не зізналися досі. Питання: яким чином має бути покараний злочин, про який нікому невідомо? Розповіддю в фейсбуці через двадцять років потому? Коли ґвалтівник познущається зі ще якихось дівчат? Раніше я був сповнений співчуття і розуміння того, що страшно, що соромно, що, врешті, банально ВАЖКО добиватися справедливості. Але тепер це викликає в мене не співчуття, а злість. Важко добиватися справедливості? Звісно, що важко! А як інакше? Є якийсь інший спосіб? Немає.
В такі моменти постійно згадую особисті мотиви Богдана Хмельницького на початку козацької революції. В 1647 році Даніель Чаплинський захоплює хутір Хмельницького в Суботові, забиває малого сина Остапа і викрадає дружину Мотрону. Що сталося потім - усі ми знаємо. Особливо добре знають поляки, нащадки тих, які чотириста років тому отримали піздюлів. А якби це сталося зараз? Напевно, Хмельницькому порадили б хорошого психотерапевта і забути про Мотрону й вбитого сина. Він би лежав на кушетці й плакав, розповідаючи психологу про те, що квіти в саду нагадують йому дружину щодня. Спився б чоловік у безкінечних жалощах до себе й, напевно, написав би сльозливий пост у фейсбуці.
Чомусь в усіх інших сферах життя суспільства дискурс боротьби цілком органічно себе почуває і повсюдно заохочується. Не досяг успіху? А ти їбашив як папа карло з п'ятої ранку? Нє? Ну то не жалійся. Ниєш, що мало заробляєш? А ти напряжися! Добивайся успіху! Хочеш гарну дівчину - заробляй по 4к доларів в місяць і вона погодиться йти з тобою на побачення. Боїшся тцк? Уууухилянт! Чого не на фронті?
Написати заяву в поліцію на ґвалтівника? Емм, а може якось нє, може не треба... От тільки сексуальне насильство інакше не викорінити, ніж як жорстким покаранням злочинця. Як Хмельницький покарав Чаплинського і всю грьобану систему. Натомість ми бачимо хвилю заяв про побутовий харасмент, де масні жарти чи погладжування рук підміняють собою реальні злочини так, ніби погладжування по руці - це проблема більша, ніж зґвалтування.
А старий дідо, що іронізує над цим в інтернеті, - страшніший за ґвалтівника.
"The argument from Telegram is, 'You should trust us because we tell you that we're trustworthy,'" Maréchal said. "It's really in the eye of the beholder whether that's something you want to buy into." That hurt tech stocks. For the past few weeks, the 10-year yield has traded between 1.72% and 2%, as traders moved into the bond for safety when Russia headlines were ugly—and out of it when headlines improved. Now, the yield is touching its pandemic-era high. If the yield breaks above that level, that could signal that it’s on a sustainable path higher. Higher long-dated bond yields make future profits less valuable—and many tech companies are valued on the basis of profits forecast for many years in the future. 'Wild West' These entities are reportedly operating nine Telegram channels with more than five million subscribers to whom they were making recommendations on selected listed scrips. Such recommendations induced the investors to deal in the said scrips, thereby creating artificial volume and price rise. Following this, Sebi, in an order passed in January 2022, established that the administrators of a Telegram channel having a large subscriber base enticed the subscribers to act upon recommendations that were circulated by those administrators on the channel, leading to significant price and volume impact in various scrips.
from kr
