Telegram Group & Telegram Channel
Центр Дослідження Фінляндії
✍🏻 Українська письменниця і перекладачка Галина Петросаня́к, яка мешкає на еміґрації, виклала на шпальтах провідної швейцарської газети "Neue Zürcher Zeitung" вкрай потрібне соціо-антропологічне дослідження. На основі лише одного прикладу етноциду удмуртів…
❗️УДМУРТИ, МАРІЙЦІ, ЕРЗІ, МОКШІ, МАНСІ ТА ХАНТИ, – МАЛІ НАРОДИ РОСІЇ НЕ ВИПАДКОВО ОПИНЯЮТЬСЯ НА ПЕРЕДОВІЙ В УКРАЇНІ❗️

На початку вересня 2019 р. літній чоловік привселюдно спалив себе перед будівлею адміністрації у столиці Удмуртії – Іжкарі. Його звали Альберт Разін, він був філософом, викладачем університету та керівником Інституту людини. Удмуртія розташована на захід від Уралу в європейській частині РФ і є батьківщиною удмуртів, корінного фіно-угорського народу. За розмірами реґіон трохи більше Швейцарії, має власну мову і культуру; населення становить лише 1,5 млн осіб.

Удмурти – не єдина фіно-угорська етнічна ґрупа РФ; ще є марійці, мокші, ерзі, комі, мансі, ханти та інші. На теренах їхнього проживання – найбільша кількість нафти й газу, але самі ці малі народи перебувають на межі зникнення. Жорстока політика асиміляції, яку колись влаштував СССР, продовжується й у РФ. Хоча у російській конституції йдеться про суб'єкти федерації та закріплено право народів на розвиток власних мов і культур, насправді це право зневажається.

Альберт Разін, який перетворив себе на живий смолоскип, був одним із ґрупи місцевих експертів, які роком раніше підписали відкритий лист із закликом до Державної ради Удмуртії не підтримувати законопроєкт російської Державної Думи про скасування обов'язкового викладання мов корінних народів у середніх школах. Однак Москва все одно виключила удмуртську мову зі списку обов'язкових предметів в Удмуртії.

За минулі 20 років кількість тих, хто нею розмовляє, скоротилася майже вдвічі: із приблизно 500 000 етнічних удмуртів лише ~250 000. Саме це й викликало в Альберта Разіна великий розпач. Удмуртія – типовий приклад зникнення мов та культур національних меншин у РФ. За даними UNESCO, близько 130 мов на теренах РФ перебувають під загрозою зникнення. У цьому контексті той факт, що представники автономних республік і територій становлять найвищий відсоток окупантів в Україні, ймовірно, не є збігом.

У своєму дослідженні OSINT-спільнота "Molfar", яка займається військовим аналізом, вивчила походження 1 348 загиблих російських солдатів. Найчисленнішими ґрупами виявилися: буряти (18%), даґестанці (14,8%), чеченці (12%), башкири (10,7%) та татари (7%). Тактика Москви щодо використання у поточному конфлікті переважно меншин заснована на тому, що у цих слаборозвинених районах майже немає опору мобілізації, бо фінансова пропозиція видається надто привабливою.

Рівночасно це частина ґрандіозного плану із тотального змосковщення населення. Безробітні молоді люди (переважно чоловіки), які перебувають у злиднях, готові йти воювати через гроші, адже належать до соціяльно незахищеної частини населення. Кремлівський режим також припускає, що у разі їхньої загибелі не буде жодних юридичних наслідків, якщо держава відмовиться виплачувати компенсацію: чим більше бурятів, даґестанців і представників інших народів у "м'ясних штурмах" в Україні, тим більше росіян у самій РФ, – щодо цього така політика вербування рівносильна "етнічним чисткам".

Але є й зворотна логіка: задля того, щоби поповнити ґенофонд представниками слов'янської ґрупи, Кремль силоміць переселяє українців до постраждалих районів. Зрозуміло, що мобілізуючи чоловіків із віддалених реґіонів, еліта та середній клас Москви, Санкт-Петербурґа, Краснодару та інших міст залишаються осторонь бойових дій. Кремль відчайдушно намагається уникнути політичних заворушень у цих стратеґічно важливих місцях.

Не дивно, що етнічне російське населення залишається байдужим до війни проти України, оскільки їх можна заколисувати ілюзією, що "це їх не стосується". На жаль, патріотична пропаґанда Кремля, підкріплена грошима, дуже впливає на представників малих народів: «Я тут заради майбутнього своїх дітей», – так пояснює свою участь у бойових діях солдатів із Саха-Якутії, розташованої за 7 000 км від України. Яке гідне майбутнє на них чекає, якщо ця етнічна ґрупа цілеспрямовано знищуватиметься Кремлем – це питання він собі явно не ставить.

#новини #війна #ФіноУгри #удмурти #культура

🌐 Telegram | Facebook



group-telegram.com/SuomenTutkimusKeskus/942
Create:
Last Update:

❗️УДМУРТИ, МАРІЙЦІ, ЕРЗІ, МОКШІ, МАНСІ ТА ХАНТИ, – МАЛІ НАРОДИ РОСІЇ НЕ ВИПАДКОВО ОПИНЯЮТЬСЯ НА ПЕРЕДОВІЙ В УКРАЇНІ❗️

На початку вересня 2019 р. літній чоловік привселюдно спалив себе перед будівлею адміністрації у столиці Удмуртії – Іжкарі. Його звали Альберт Разін, він був філософом, викладачем університету та керівником Інституту людини. Удмуртія розташована на захід від Уралу в європейській частині РФ і є батьківщиною удмуртів, корінного фіно-угорського народу. За розмірами реґіон трохи більше Швейцарії, має власну мову і культуру; населення становить лише 1,5 млн осіб.

Удмурти – не єдина фіно-угорська етнічна ґрупа РФ; ще є марійці, мокші, ерзі, комі, мансі, ханти та інші. На теренах їхнього проживання – найбільша кількість нафти й газу, але самі ці малі народи перебувають на межі зникнення. Жорстока політика асиміляції, яку колись влаштував СССР, продовжується й у РФ. Хоча у російській конституції йдеться про суб'єкти федерації та закріплено право народів на розвиток власних мов і культур, насправді це право зневажається.

Альберт Разін, який перетворив себе на живий смолоскип, був одним із ґрупи місцевих експертів, які роком раніше підписали відкритий лист із закликом до Державної ради Удмуртії не підтримувати законопроєкт російської Державної Думи про скасування обов'язкового викладання мов корінних народів у середніх школах. Однак Москва все одно виключила удмуртську мову зі списку обов'язкових предметів в Удмуртії.

За минулі 20 років кількість тих, хто нею розмовляє, скоротилася майже вдвічі: із приблизно 500 000 етнічних удмуртів лише ~250 000. Саме це й викликало в Альберта Разіна великий розпач. Удмуртія – типовий приклад зникнення мов та культур національних меншин у РФ. За даними UNESCO, близько 130 мов на теренах РФ перебувають під загрозою зникнення. У цьому контексті той факт, що представники автономних республік і територій становлять найвищий відсоток окупантів в Україні, ймовірно, не є збігом.

У своєму дослідженні OSINT-спільнота "Molfar", яка займається військовим аналізом, вивчила походження 1 348 загиблих російських солдатів. Найчисленнішими ґрупами виявилися: буряти (18%), даґестанці (14,8%), чеченці (12%), башкири (10,7%) та татари (7%). Тактика Москви щодо використання у поточному конфлікті переважно меншин заснована на тому, що у цих слаборозвинених районах майже немає опору мобілізації, бо фінансова пропозиція видається надто привабливою.

Рівночасно це частина ґрандіозного плану із тотального змосковщення населення. Безробітні молоді люди (переважно чоловіки), які перебувають у злиднях, готові йти воювати через гроші, адже належать до соціяльно незахищеної частини населення. Кремлівський режим також припускає, що у разі їхньої загибелі не буде жодних юридичних наслідків, якщо держава відмовиться виплачувати компенсацію: чим більше бурятів, даґестанців і представників інших народів у "м'ясних штурмах" в Україні, тим більше росіян у самій РФ, – щодо цього така політика вербування рівносильна "етнічним чисткам".

Але є й зворотна логіка: задля того, щоби поповнити ґенофонд представниками слов'янської ґрупи, Кремль силоміць переселяє українців до постраждалих районів. Зрозуміло, що мобілізуючи чоловіків із віддалених реґіонів, еліта та середній клас Москви, Санкт-Петербурґа, Краснодару та інших міст залишаються осторонь бойових дій. Кремль відчайдушно намагається уникнути політичних заворушень у цих стратеґічно важливих місцях.

Не дивно, що етнічне російське населення залишається байдужим до війни проти України, оскільки їх можна заколисувати ілюзією, що "це їх не стосується". На жаль, патріотична пропаґанда Кремля, підкріплена грошима, дуже впливає на представників малих народів: «Я тут заради майбутнього своїх дітей», – так пояснює свою участь у бойових діях солдатів із Саха-Якутії, розташованої за 7 000 км від України. Яке гідне майбутнє на них чекає, якщо ця етнічна ґрупа цілеспрямовано знищуватиметься Кремлем – це питання він собі явно не ставить.

#новини #війна #ФіноУгри #удмурти #культура

🌐 Telegram | Facebook

BY Центр Дослідження Фінляндії




Share with your friend now:
group-telegram.com/SuomenTutkimusKeskus/942

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Some privacy experts say Telegram is not secure enough On February 27th, Durov posted that Channels were becoming a source of unverified information and that the company lacks the ability to check on their veracity. He urged users to be mistrustful of the things shared on Channels, and initially threatened to block the feature in the countries involved for the length of the war, saying that he didn’t want Telegram to be used to aggravate conflict or incite ethnic hatred. He did, however, walk back this plan when it became clear that they had also become a vital communications tool for Ukrainian officials and citizens to help coordinate their resistance and evacuations. At its heart, Telegram is little more than a messaging app like WhatsApp or Signal. But it also offers open channels that enable a single user, or a group of users, to communicate with large numbers in a method similar to a Twitter account. This has proven to be both a blessing and a curse for Telegram and its users, since these channels can be used for both good and ill. Right now, as Wired reports, the app is a key way for Ukrainians to receive updates from the government during the invasion. "Someone posing as a Ukrainian citizen just joins the chat and starts spreading misinformation, or gathers data, like the location of shelters," Tsekhanovska said, noting how false messages have urged Ukrainians to turn off their phones at a specific time of night, citing cybersafety.
from kr


Telegram Центр Дослідження Фінляндії
FROM American