🇪🇺 Осінній прогноз Єврокомісії передбачає помірне відновлення економіки ЄС після періоду стагнації
Хоча темпи зростання будуть поступовими, очікується, що вони пришвидшаться завдяки збільшенню споживання та інвестицій.
Ключові моменти прогнозу:
📌 Поступове відновлення: Після відновлення у першому кварталі 2024 року, економіка ЄС продовжить зростати, хоча й повільними темпами.
📌 Зростання споживання та інвестицій: Збільшення заробітних плат та зниження процентних ставок стимулюватиме споживання. Інвестиції також відновляться завдяки покращенню фінансового стану компаній.
📌 Зниження інфляції: Після піку інфляція поступово знижуватиметься завдяки уповільненню зростання заробітних плат та підвищенню продуктивності праці.
📌 Сильний ринок праці: Рівень безробіття залишається низьким, а зайнятість продовжує зростати, хоча й повільнішими темпами.
📌 Фіскальна консолідація: Країни ЄС працюють над зменшенням державного боргу. Однак, загальний борг зросте з 82% ВВП ЄС у 2023 до 83,4% у 2026 році. Це відбудеться після його зниження на 10% у 2020-2023 роках і відображає зростання процентних витрат які більше не компенсуються високими темпами зростання ВВП.
📌 Невизначеність та ризики: Війна в Україні, енергетична криза та інші геополітичні фактори створюють значну невизначеність і ризики для економіки ЄС.
Загалом, економіка ЄС відновлюється, але шлях до стійкого зростання буде нелегким. Важливими факторами, які впливатимуть на економічну ситуацію, є успішна боротьба з інфляцією, збереження стабільності на енергетичних ринках та подолання наслідків геополітичних потрясінь.
Декілька слів про ключові економіки:
🇩🇪 Німеччина: після двох років спаду очікується незначне відновлення економіки наступного року. Основними проблемами залишаються висока невизначеність та слабкий зовнішній попит.
🇫🇷 Франція: демонструє стабільне зростання, яке підтримується державними інвестиціями та споживанням.
🇮🇹 Італія: зростає завдяки інвестиціям в інфраструктуру, які підтримуються фондами відновлення.
🇪🇸 Іспанія: демонструє найвищі темпи зростання серед розглянутих країн, що зумовлено динамічним створенням робочих місць та зростанням споживання.
🇵🇱 Польща: після невеликого спаду в минулому році, польська економіка демонструє стрімке зростання, яке підтримується інвестиціями та споживанням.
🇺🇦 Україна: незважаючи на війну, демонструє стійкість завдяки відновленню експорту та високим витратам на оборону.
Загальні ризики:
📌 Геополітична нестабільність: Війна в Україні та інші геополітичні конфлікти створюють значну невизначеність.
📌 Енергетична криза: Високі ціни на енергоносії обтяжують економіку багатьох країн.
📌 Інфляція: Хоча темпи інфляції знижуються, вона все ще залишається високою і може стримувати споживання.
📌 Фіскальна консолідація: Зменшення державних витрат може сповільнити економічне зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Хоча темпи зростання будуть поступовими, очікується, що вони пришвидшаться завдяки збільшенню споживання та інвестицій.
Ключові моменти прогнозу:
📌 Поступове відновлення: Після відновлення у першому кварталі 2024 року, економіка ЄС продовжить зростати, хоча й повільними темпами.
📌 Зростання споживання та інвестицій: Збільшення заробітних плат та зниження процентних ставок стимулюватиме споживання. Інвестиції також відновляться завдяки покращенню фінансового стану компаній.
📌 Зниження інфляції: Після піку інфляція поступово знижуватиметься завдяки уповільненню зростання заробітних плат та підвищенню продуктивності праці.
📌 Сильний ринок праці: Рівень безробіття залишається низьким, а зайнятість продовжує зростати, хоча й повільнішими темпами.
📌 Фіскальна консолідація: Країни ЄС працюють над зменшенням державного боргу. Однак, загальний борг зросте з 82% ВВП ЄС у 2023 до 83,4% у 2026 році. Це відбудеться після його зниження на 10% у 2020-2023 роках і відображає зростання процентних витрат які більше не компенсуються високими темпами зростання ВВП.
📌 Невизначеність та ризики: Війна в Україні, енергетична криза та інші геополітичні фактори створюють значну невизначеність і ризики для економіки ЄС.
Загалом, економіка ЄС відновлюється, але шлях до стійкого зростання буде нелегким. Важливими факторами, які впливатимуть на економічну ситуацію, є успішна боротьба з інфляцією, збереження стабільності на енергетичних ринках та подолання наслідків геополітичних потрясінь.
Декілька слів про ключові економіки:
🇩🇪 Німеччина: після двох років спаду очікується незначне відновлення економіки наступного року. Основними проблемами залишаються висока невизначеність та слабкий зовнішній попит.
🇫🇷 Франція: демонструє стабільне зростання, яке підтримується державними інвестиціями та споживанням.
🇮🇹 Італія: зростає завдяки інвестиціям в інфраструктуру, які підтримуються фондами відновлення.
🇪🇸 Іспанія: демонструє найвищі темпи зростання серед розглянутих країн, що зумовлено динамічним створенням робочих місць та зростанням споживання.
🇵🇱 Польща: після невеликого спаду в минулому році, польська економіка демонструє стрімке зростання, яке підтримується інвестиціями та споживанням.
🇺🇦 Україна: незважаючи на війну, демонструє стійкість завдяки відновленню експорту та високим витратам на оборону.
Загальні ризики:
📌 Геополітична нестабільність: Війна в Україні та інші геополітичні конфлікти створюють значну невизначеність.
📌 Енергетична криза: Високі ціни на енергоносії обтяжують економіку багатьох країн.
📌 Інфляція: Хоча темпи інфляції знижуються, вона все ще залишається високою і може стримувати споживання.
📌 Фіскальна консолідація: Зменшення державних витрат може сповільнити економічне зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🇪🇺 Вихід із зони комфорту: Європа і новий світовий порядок
Під таким лозунгом пройшов 34-ий Європейський банківський конгрес. І якщо голови Центробанків Франції та Німеччини були однозначні в необхідності негайних політичних рішень та того, що автократи та популісти напряму протидіять подальшій європейській інтеграції, у своєму виступі Крістін Лагард, Президент ЄЦБ, спробувала в технократичній манері оцінити стан справ і надати своє бачення можливого вирішення проблеми.
З минулого року, погіршення інноваційних позицій Європи стало більш очевидним. Технологічний розрив між США та Європою вже не викликає сумнівів.
Геополітичне середовище також стало менш сприятливим, а загрози для вільної торгівлі зростають з усіх куточків світу. Як найбільш відкрита з великих економік, ЄС більше за інших піддається впливу цих тенденцій.
Союз ринків капіталів знаходиться в центрі всіх цих викликів.
Однак ця зростаюча нагальність не супроводжується відчутним прогресом у впровадженні Союзу ринків капіталів, значною мірою через те, що його реалізація залишається нечітко визначеною. З 2015 року було подано понад 55 регуляторних пропозицій та 50 незаконодавчих ініціатив, але масштабність була досягнута за рахунок глибини. Це дозволило Союзу ринків капіталів бути розірваним на частини національними інтересами, які вбачають у тій чи іншій ініціативі загрозу.
Однак, зі слів пані Лагард основна проблема Союзу полягає в тому, що «канал» від тих хто заощаджує до тих хто займається інноваціями заблокований на трьох ключових етапах:
📌 По-перше, європейські заощадження не надходять на ринки капіталу в достатніх обсягах, оскільки вони сконцентровані в низькодохідних депозитах.
Як наслідок європейські домогосподарства набагато менш заможні, ніж могли б бути і потік заощаджень на ринки капіталу набагато нижчий, ніж міг би бути. Згідно з аналізом ЄЦБ, якби домогосподарства ЄС вирівняли своє співвідношення депозитів до фінансових активів з аналогічним показником США, запас до 8 трлн євро міг би бути перенаправлений у довгострокові ринкові інвестиції – близько 350 млрд євро щорічно.
Ключовою проблемою є те, що роздрібні інвестиції в Європі є фрагментованими, непрозорими і дорогими. Тому багато європейців за замовчуванням інвестують у гарантовані ощадні рахунки, але коли ринки стають більш конкурентними, а споживачі можуть вибирати з широкого спектру відповідних інвестиційних продуктів, поведінка змінюється.
Пропонується впровадити «європейський стандарт заощаджень» – стандартизований, загальноєвропейський набір ощадних продуктів. Простий для розуміння, доступний скрізь з широким спектром інвестиційних можливостей та гармонізованим податковим стимулом.
📌 По-друге, коли заощадження все ж потрапляють на ринки капіталу, вони залишаються замкненими в національних економіках і не поширюються на весь ЄС (або витікає в США).
Існує багато причин такої сегментації, але ключова з них полягає в тому, що інфраструктура фінансових ринків ЄС надзвичайно фрагментована. Основна проблема полягає в тому, що правові рамки в ЄС відрізняються, а всі значущі спроби гармонізації блокуються корисливими інтересами. Крім того гармонізація працює занадто повільно тому необхідно запровадити дворівневу структуру – регулювання на рівні ЄС (28-й режим) для великих транскордонних гравців через Європейську комісію з цінних паперів та бірж (яку необхідно створити) та на національну рівні для менших.
📌 По-третє, після того, як заощадження розподіляються ринками капіталу, вони не потрапляють до інноваційних компаній та секторів через нерозвиненість екосистеми венчурного капіталу.
Більше залучення довгострокових інвесторів (таких як пенсійні фонди), публічних гравців (ЄІБ) – для обʼєднання ризиків та залучення приватного капіталу та боргових зобовʼязань (секʼюритизація)
Ці три перешкоди потребують різних рішень, але їх слід розглядати як єдину проблему, оскільки вони є самопідсилюючими. Менша кількість швидкозростаючих компаній означає нижчу оцінку акцій та ліквідність на ринках ЄС, а також нижчу прибутковість для вкладників.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Під таким лозунгом пройшов 34-ий Європейський банківський конгрес. І якщо голови Центробанків Франції та Німеччини були однозначні в необхідності негайних політичних рішень та того, що автократи та популісти напряму протидіять подальшій європейській інтеграції, у своєму виступі Крістін Лагард, Президент ЄЦБ, спробувала в технократичній манері оцінити стан справ і надати своє бачення можливого вирішення проблеми.
З минулого року, погіршення інноваційних позицій Європи стало більш очевидним. Технологічний розрив між США та Європою вже не викликає сумнівів.
Геополітичне середовище також стало менш сприятливим, а загрози для вільної торгівлі зростають з усіх куточків світу. Як найбільш відкрита з великих економік, ЄС більше за інших піддається впливу цих тенденцій.
Союз ринків капіталів знаходиться в центрі всіх цих викликів.
Однак ця зростаюча нагальність не супроводжується відчутним прогресом у впровадженні Союзу ринків капіталів, значною мірою через те, що його реалізація залишається нечітко визначеною. З 2015 року було подано понад 55 регуляторних пропозицій та 50 незаконодавчих ініціатив, але масштабність була досягнута за рахунок глибини. Це дозволило Союзу ринків капіталів бути розірваним на частини національними інтересами, які вбачають у тій чи іншій ініціативі загрозу.
Однак, зі слів пані Лагард основна проблема Союзу полягає в тому, що «канал» від тих хто заощаджує до тих хто займається інноваціями заблокований на трьох ключових етапах:
📌 По-перше, європейські заощадження не надходять на ринки капіталу в достатніх обсягах, оскільки вони сконцентровані в низькодохідних депозитах.
Як наслідок європейські домогосподарства набагато менш заможні, ніж могли б бути і потік заощаджень на ринки капіталу набагато нижчий, ніж міг би бути. Згідно з аналізом ЄЦБ, якби домогосподарства ЄС вирівняли своє співвідношення депозитів до фінансових активів з аналогічним показником США, запас до 8 трлн євро міг би бути перенаправлений у довгострокові ринкові інвестиції – близько 350 млрд євро щорічно.
Ключовою проблемою є те, що роздрібні інвестиції в Європі є фрагментованими, непрозорими і дорогими. Тому багато європейців за замовчуванням інвестують у гарантовані ощадні рахунки, але коли ринки стають більш конкурентними, а споживачі можуть вибирати з широкого спектру відповідних інвестиційних продуктів, поведінка змінюється.
Пропонується впровадити «європейський стандарт заощаджень» – стандартизований, загальноєвропейський набір ощадних продуктів. Простий для розуміння, доступний скрізь з широким спектром інвестиційних можливостей та гармонізованим податковим стимулом.
📌 По-друге, коли заощадження все ж потрапляють на ринки капіталу, вони залишаються замкненими в національних економіках і не поширюються на весь ЄС (або витікає в США).
Існує багато причин такої сегментації, але ключова з них полягає в тому, що інфраструктура фінансових ринків ЄС надзвичайно фрагментована. Основна проблема полягає в тому, що правові рамки в ЄС відрізняються, а всі значущі спроби гармонізації блокуються корисливими інтересами. Крім того гармонізація працює занадто повільно тому необхідно запровадити дворівневу структуру – регулювання на рівні ЄС (28-й режим) для великих транскордонних гравців через Європейську комісію з цінних паперів та бірж (яку необхідно створити) та на національну рівні для менших.
📌 По-третє, після того, як заощадження розподіляються ринками капіталу, вони не потрапляють до інноваційних компаній та секторів через нерозвиненість екосистеми венчурного капіталу.
Більше залучення довгострокових інвесторів (таких як пенсійні фонди), публічних гравців (ЄІБ) – для обʼєднання ризиків та залучення приватного капіталу та боргових зобовʼязань (секʼюритизація)
Ці три перешкоди потребують різних рішень, але їх слід розглядати як єдину проблему, оскільки вони є самопідсилюючими. Менша кількість швидкозростаючих компаній означає нижчу оцінку акцій та ліквідність на ринках ЄС, а також нижчу прибутковість для вкладників.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🇪🇺 Європарламент проголосував за призначення нової Єврокомісії
370 депутатів Європарламенту проголосували «за», 282 – «проти», 36 – «утрималися». Для затвердження Колегії комісарів необхідна більшість голосів.
Запропонований склад Колегії комісарів був оцінений депутатами Європарламенту на спеціальних публічних слуханнях, що відбулися з 4 по 12 листопада. Кандидати виступили на слуханнях у комітетах Європарламенту, щоб оцінити їхню придатність та здатність виконувати обов'язки, пов'язані з портфелями, на які вони були призначені.
Конференція голів комітетів Європарламенту лише напередодні 27 листопада опублікувала оціночні листи всіх призначених комісарів. Головною перепоною стало протистояння соціал-демократів та зелених проти призначення кандидата від партії Мелоні на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії, а також спроба іспанської Народної Партії та Європейських консерваторів та реформістів заблокувати призначення на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії з найсильнішим портфелем кандидата від іспанських соціалістів, яку звинуватили в значній халатності діючого іспанського уряду щодо реагування на смертельні повені які сколихнули південь Іспанії, до якого пані Рібера належить.
Варто зазначити, що 18 липня за призначення пані Урсули на посаду президента Єврокомісії проголосував 401 євродепутат, 284 проголосував проти та 22 утримався. Таким чином підтримка нової Єврокомісії скоротилася на майже 10%, без значної зміни кількості противників. Однак, відбулися певні зміни серед тих хто не підтримав нову Комісію. Так, іспанські та словенські члени ЄНП проголосували проти через обрання єврокомісарами від їх країн соціалісток Терези Рібери та Марти Кос. Втратила фон дер Ляєн і значну підтримку «зелених», трохи менше половини з яких зараз голосують проти неї.
Таким чином, майже одностайно підтримали нову Комісію тільки ліберали з Ренью. ЄКР в більшості проголосував проти, однак партія Джорджи Мелоні повністю підтримала нову Комісію.
Щодо основних противників змін не відбулося – це «Патріоти» Обрана та Лепен, ультраліві та «сувереністи» на чолі з АфД.
Напередодні голосування Урсула фон дер Ляєн представила свою команду та програму. Пані фон дер Ляєн оголосила, що першою ініціативою Єврокомісії буде компас конкурентоспроможності, для того щоб скоротити інноваційний розрив Європи з США та Китаєм, підвищити безпеку та незалежність, а також забезпечити декарбонізацію. Щодо Європейського зеленого курсу, вона сказала, що «ми повинні і будемо дотримуватися його цілей». Вона пообіцяла представити угоду про чисту промисловість, розпочати стратегічний діалог про майбутнє європейської автомобільної промисловості, продовжити роботу над конкурентоспроможною циркулярною економікою та працювати над створенням Європейського союзу заощаджень та інвестицій.
Щодо воєн, які тривають в Україні, на Близькому Сході та в деяких частинах Африки, пані фон дер Ляєн сказала, що «Європа повинна відігравати сильнішу роль у всіх цих регіонах», підкресливши, що вона «потрібна більше, ніж будь-коли». Зміцнення нашої безпеки має вирішальне значення, сказала вона, закликавши Європу витрачати більше коштів на оборону. «Безпека Європи завжди буде пріоритетом цієї Комісії», – додала вона.
Очікується, що після офіційного призначення Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів нова Європейська Комісія приступить до виконання своїх обов'язків 1 грудня 2024 року.
Таким чином ми спостерігаємо як Урсула фон дер Ляєн укріплює власні позиції на посаді тоді як політичні партії не маючи змоги сформувати однозначні коаліції змушені поступатися одна одній для того щоб отримати хоч мінімально прийнятний результат.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
370 депутатів Європарламенту проголосували «за», 282 – «проти», 36 – «утрималися». Для затвердження Колегії комісарів необхідна більшість голосів.
Запропонований склад Колегії комісарів був оцінений депутатами Європарламенту на спеціальних публічних слуханнях, що відбулися з 4 по 12 листопада. Кандидати виступили на слуханнях у комітетах Європарламенту, щоб оцінити їхню придатність та здатність виконувати обов'язки, пов'язані з портфелями, на які вони були призначені.
Конференція голів комітетів Європарламенту лише напередодні 27 листопада опублікувала оціночні листи всіх призначених комісарів. Головною перепоною стало протистояння соціал-демократів та зелених проти призначення кандидата від партії Мелоні на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії, а також спроба іспанської Народної Партії та Європейських консерваторів та реформістів заблокувати призначення на посаду виконавчого віце-президента Єврокомісії з найсильнішим портфелем кандидата від іспанських соціалістів, яку звинуватили в значній халатності діючого іспанського уряду щодо реагування на смертельні повені які сколихнули південь Іспанії, до якого пані Рібера належить.
Варто зазначити, що 18 липня за призначення пані Урсули на посаду президента Єврокомісії проголосував 401 євродепутат, 284 проголосував проти та 22 утримався. Таким чином підтримка нової Єврокомісії скоротилася на майже 10%, без значної зміни кількості противників. Однак, відбулися певні зміни серед тих хто не підтримав нову Комісію. Так, іспанські та словенські члени ЄНП проголосували проти через обрання єврокомісарами від їх країн соціалісток Терези Рібери та Марти Кос. Втратила фон дер Ляєн і значну підтримку «зелених», трохи менше половини з яких зараз голосують проти неї.
Таким чином, майже одностайно підтримали нову Комісію тільки ліберали з Ренью. ЄКР в більшості проголосував проти, однак партія Джорджи Мелоні повністю підтримала нову Комісію.
Щодо основних противників змін не відбулося – це «Патріоти» Обрана та Лепен, ультраліві та «сувереністи» на чолі з АфД.
Напередодні голосування Урсула фон дер Ляєн представила свою команду та програму. Пані фон дер Ляєн оголосила, що першою ініціативою Єврокомісії буде компас конкурентоспроможності, для того щоб скоротити інноваційний розрив Європи з США та Китаєм, підвищити безпеку та незалежність, а також забезпечити декарбонізацію. Щодо Європейського зеленого курсу, вона сказала, що «ми повинні і будемо дотримуватися його цілей». Вона пообіцяла представити угоду про чисту промисловість, розпочати стратегічний діалог про майбутнє європейської автомобільної промисловості, продовжити роботу над конкурентоспроможною циркулярною економікою та працювати над створенням Європейського союзу заощаджень та інвестицій.
Щодо воєн, які тривають в Україні, на Близькому Сході та в деяких частинах Африки, пані фон дер Ляєн сказала, що «Європа повинна відігравати сильнішу роль у всіх цих регіонах», підкресливши, що вона «потрібна більше, ніж будь-коли». Зміцнення нашої безпеки має вирішальне значення, сказала вона, закликавши Європу витрачати більше коштів на оборону. «Безпека Європи завжди буде пріоритетом цієї Комісії», – додала вона.
Очікується, що після офіційного призначення Європейською Радою кваліфікованою більшістю голосів нова Європейська Комісія приступить до виконання своїх обов'язків 1 грудня 2024 року.
Таким чином ми спостерігаємо як Урсула фон дер Ляєн укріплює власні позиції на посаді тоді як політичні партії не маючи змоги сформувати однозначні коаліції змушені поступатися одна одній для того щоб отримати хоч мінімально прийнятний результат.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🇮🇹 Оборонна промисловість Італії – ключова опора європейської безпеки
Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського ВПК.
Стовп європейської безпеки
Італія залишається наріжним каменем оборонно-промислової бази Європи, досягаючи успіху в таких секторах, як аерокосмічна промисловість, електроніка та суднобудування, згідно з останнім аналізом галузі, проведеним Area Studi Mediobanca.
У звіті підкреслюється, що оборонний сектор країни є дуже диверсифікованим і побудований у вигляді піраміди з двома державними гігантами, Леонардо і Фінкантьєрі, на вершині. Ці компанії виступають головними підрядниками у найбільш важливих і вартісних сегментах ринку.
Другий рівень складається з середніх фірм, що спеціалізуються на підсистемах, в той час як мережа малих і середніх підприємств (МСП) утворює широку базу, демонструючи потенціал Італії в галузі інновацій і досконалості.
Ключові цифри і показники
Топ-100 італійських оборонних компаній, кожна з яких має дохід понад 19 млн. євро і понад 50 працівників у 2023 році згенерували сукупний оборот у 40,7 млрд. євро. З них приблизно 49% припадає безпосередньо на діяльність, пов'язану з обороною, що на 6,6% більше порівняно з 2022 роком і на 14,7% більше порівняно з 2021 роком.
З точки зору зайнятості, ці фірми працевлаштовують понад 181 000 працівників, з яких близько 54 000 безпосередньо пов'язані з оборонними операціями в Італії. Внесок сектору у ВВП Італії становить 0,3%.
Сильні сторони сектору та експортний потенціал
На аерокосмічну та автомобільну галузі припадає майже половина (49%) загальних доходів, за ними слідує суднобудування - 23,3%.
Леонардо і Фінкантьєрі домінують на цьому ринку, до них приєдналися лише вісім інших фірм, чий дохід перевищив 1 млрд. євро, що разом становить три чверті загального обороту галузі.
Італійські оборонні компанії значною мірою орієнтовані на експорт: 68,2% продажів у 2023 році припадало на зовнішні ринки. Без урахування компаній Леонардо і Фінкантьєрі ця частка знижується до 49,4%.
Європа поглинає 61% експорту, за нею йде США (29%), та інші регіони (10%).
Структура власності та іноземні інвестиції
Державні компанії забезпечують 59,3% загального доходу сектору, що підкреслює важливість державних інвестицій у галузь.
Іноземні групи контролюють 36 зі 100 найбільших компаній, на які припадає 25,1% доходів, а європейські та американські компанії володіють 12,2% та 10,1% відповідно.
Тим часом, італійські сімейні МСП, хоча і є більш чисельними, але на них припадає лише 15,6% доходів.
Інвестиції, R&D та прибутковість
Витрати на дослідження та розробки в середньому становили 6% від доходів у 2023 році, що відображає зосередженість галузі на інноваціях.
Прибутковість також покращилася: рентабельність за показником EBIT зросла з 5,7% у 2021 році до 6,2% у 2023 році.
Сімейні компанії перевершили своїх конкурентів з рентабельністю EBIT на рівні 12,2%, що пояснюється їхньою гнучкою та рухливою структурою.
Інвестиції зросли на 46,5% у 2021-2023 роках, сягнувши 3,9% від загального доходу минулого року. Сімейні фірми знову лідирували, збільшивши інвестиції на 71,9% за цей період і досягнувши інтенсивності 5,2% у 2023 році.
Фінансовий стан сектору покращився: співвідношення боргу до власного капіталу знизилося з 70,2% у 2021 році до 61,3% у 2023 році, тоді як рівень власного капіталу зріс на 20,2%, значно випереджаючи зростання боргу на 4,9%.
Однак ліквідність дещо знизилася з 47,2% фінансового боргу у 2021 році до 42,7% у 2023 році.
Протистояння викликам
У понеділок заступник міністра оборони М. ді Кремнаго наголосив на критичних викликах, що постають перед новими технологіями.
Він зазначив, що технології подвійного призначення привертають більший інтерес інвесторів завдяки їх здатності ефективно надавати рішення промислового масштабу, скорочуючи витрати і час розробки.
Це підтверджують і висновки звіту Mediobanca, який підкреслює зосередженість сектору на інноваціях і можливостях подвійного використання як рушійних силах зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Сьогодні у фокусі – брифінг про стан справ італійського ВПК.
Стовп європейської безпеки
Італія залишається наріжним каменем оборонно-промислової бази Європи, досягаючи успіху в таких секторах, як аерокосмічна промисловість, електроніка та суднобудування, згідно з останнім аналізом галузі, проведеним Area Studi Mediobanca.
У звіті підкреслюється, що оборонний сектор країни є дуже диверсифікованим і побудований у вигляді піраміди з двома державними гігантами, Леонардо і Фінкантьєрі, на вершині. Ці компанії виступають головними підрядниками у найбільш важливих і вартісних сегментах ринку.
Другий рівень складається з середніх фірм, що спеціалізуються на підсистемах, в той час як мережа малих і середніх підприємств (МСП) утворює широку базу, демонструючи потенціал Італії в галузі інновацій і досконалості.
Ключові цифри і показники
Топ-100 італійських оборонних компаній, кожна з яких має дохід понад 19 млн. євро і понад 50 працівників у 2023 році згенерували сукупний оборот у 40,7 млрд. євро. З них приблизно 49% припадає безпосередньо на діяльність, пов'язану з обороною, що на 6,6% більше порівняно з 2022 роком і на 14,7% більше порівняно з 2021 роком.
З точки зору зайнятості, ці фірми працевлаштовують понад 181 000 працівників, з яких близько 54 000 безпосередньо пов'язані з оборонними операціями в Італії. Внесок сектору у ВВП Італії становить 0,3%.
Сильні сторони сектору та експортний потенціал
На аерокосмічну та автомобільну галузі припадає майже половина (49%) загальних доходів, за ними слідує суднобудування - 23,3%.
Леонардо і Фінкантьєрі домінують на цьому ринку, до них приєдналися лише вісім інших фірм, чий дохід перевищив 1 млрд. євро, що разом становить три чверті загального обороту галузі.
Італійські оборонні компанії значною мірою орієнтовані на експорт: 68,2% продажів у 2023 році припадало на зовнішні ринки. Без урахування компаній Леонардо і Фінкантьєрі ця частка знижується до 49,4%.
Європа поглинає 61% експорту, за нею йде США (29%), та інші регіони (10%).
Структура власності та іноземні інвестиції
Державні компанії забезпечують 59,3% загального доходу сектору, що підкреслює важливість державних інвестицій у галузь.
Іноземні групи контролюють 36 зі 100 найбільших компаній, на які припадає 25,1% доходів, а європейські та американські компанії володіють 12,2% та 10,1% відповідно.
Тим часом, італійські сімейні МСП, хоча і є більш чисельними, але на них припадає лише 15,6% доходів.
Інвестиції, R&D та прибутковість
Витрати на дослідження та розробки в середньому становили 6% від доходів у 2023 році, що відображає зосередженість галузі на інноваціях.
Прибутковість також покращилася: рентабельність за показником EBIT зросла з 5,7% у 2021 році до 6,2% у 2023 році.
Сімейні компанії перевершили своїх конкурентів з рентабельністю EBIT на рівні 12,2%, що пояснюється їхньою гнучкою та рухливою структурою.
Інвестиції зросли на 46,5% у 2021-2023 роках, сягнувши 3,9% від загального доходу минулого року. Сімейні фірми знову лідирували, збільшивши інвестиції на 71,9% за цей період і досягнувши інтенсивності 5,2% у 2023 році.
Фінансовий стан сектору покращився: співвідношення боргу до власного капіталу знизилося з 70,2% у 2021 році до 61,3% у 2023 році, тоді як рівень власного капіталу зріс на 20,2%, значно випереджаючи зростання боргу на 4,9%.
Однак ліквідність дещо знизилася з 47,2% фінансового боргу у 2021 році до 42,7% у 2023 році.
Протистояння викликам
У понеділок заступник міністра оборони М. ді Кремнаго наголосив на критичних викликах, що постають перед новими технологіями.
Він зазначив, що технології подвійного призначення привертають більший інтерес інвесторів завдяки їх здатності ефективно надавати рішення промислового масштабу, скорочуючи витрати і час розробки.
Це підтверджують і висновки звіту Mediobanca, який підкреслює зосередженість сектору на інноваціях і можливостях подвійного використання як рушійних силах зростання.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Нове опитування Євробарометру показує рекордно високий рівень довіри до ЄС за останні роки
Останнє опитування Євробарометру свідчить про найвищий рівень довіри до Європейського Союзу з 2007 року та найвищу в історії підтримку євро. Опитування також показує, що європейці мають більш оптимістичний погляд на майбутнє. Вони хотіли б бачити ЄС сильнішим і незалежнішим, особливо перед обличчям нинішніх глобальних викликів.
Довіра до ЄС перебуває на найвищому рівні за останні 17 років
51% європейців схильні довіряти ЄС, що є найвищим результатом з 2007 року. Довіра до ЄС є найвищою серед молоді у віці 15-24 років (59%). Якщо говорити про довіру до національних урядів серед усіх країн-членів ЄС лише населення Люксембургу (76%), Данії (58%), Польщі (51%), Бельгії (50%), Австрії та Ірландії (по 48%) довіряють власним урядам. Разом з тим, довіра до Єврокомісії на історичному підйомі і складає 51% (найвищий рівень з 2007 року). Однак, населення Греції (64%), Словенії (52%), Кіпру (50%), Чехії (48%) та Франції (42%) не довіряють головній інституції ЄС.
Єврокомісії довіряють більше громадян ніж власному уряду в 25 з 27 країн-членів ЄС (Люксембург та Данія винятки)
Майже три чверті респондентів (74%) стверджують, що відчувають себе громадянами ЄС, що є найвищим показником за останні два десятиліття. Крім того, понад шість з десяти громадян ЄС (61%) також оптимістично налаштовані щодо майбутнього ЄС.
Водночас 44% громадян ЄС продовжують мати позитивний імідж ЄС, тоді як 38% мають нейтральний імідж і 17% мають негативний імідж ЄС.
Європейці хочуть сильнішого, більш незалежного і стійкого ЄС
Майже сім з десяти респондентів (69%) згодні з тим, що ЄС має достатньо влади та інструментів для захисту економічних інтересів Європи в глобальній економіці. Так само 69% згодні з тим, що Європейський Союз є місцем стабільності в неспокійному світі.
На думку європейців, безпека і оборона (33%) повинні бути основними пріоритетними сферами діяльності ЄС у середньостроковій перспективі, за ними йдуть міграція (29%), економіка (28%), клімат і навколишнє середовище (28%) та охорона здоров'я (27%). Водночас 44% європейських громадян вважають, що забезпечення миру і стабільності матиме найбільший позитивний вплив на їхнє життя в короткостроковій перспективі, за ним слідують забезпечення продовольства, охорони здоров'я та промислових поставок в ЄС і управління міграцією (обидві сфери - по 27%).
Історично висока підтримка євро та зростаючий оптимізм щодо економіки
Опитування Євробарометру зафіксувало найвищу за всю історію підтримку спільної валюти як в ЄС в цілому (74%), так і в єврозоні (81%). Що стосується сприйняття ситуації в європейській економіці, то 48% європейців (на один пункт більше, ніж навесні 2024 року) вважають її хорошою, тоді як 43% (на два пункти більше) - поганою. Сприйняття ситуації в європейській економіці стабільно покращується з осені 2019 року. Більшість громадян (49%) вважають, що економічна ситуація в Європі залишиться стабільною в наступні 12 місяців.
Продовження підтримки відповіді ЄС на війну в Україні
В умовах російської агресії проти України майже дев'ять з десяти європейців (87%) погоджуються з наданням гуманітарної підтримки людям, які постраждали від війни. 71% громадян ЄС підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній та приватних осіб, а 68% згодні з наданням фінансової підтримки Україні. Шість з десяти схвалюють надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а 58% згодні з тим, щоб ЄС фінансував закупівлю та постачання військового обладнання в Україну.
Війна в Україні продовжує вважатися найважливішим питанням на рівні ЄС (31%) з 15 пунктів (далі йдуть імміграція (28%) і міжнародна ситуація (22%)), в той час як 76% європейських респондентів згодні з тим, що вторгнення Росії в Україну є загрозою для безпеки ЄС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Останнє опитування Євробарометру свідчить про найвищий рівень довіри до Європейського Союзу з 2007 року та найвищу в історії підтримку євро. Опитування також показує, що європейці мають більш оптимістичний погляд на майбутнє. Вони хотіли б бачити ЄС сильнішим і незалежнішим, особливо перед обличчям нинішніх глобальних викликів.
Довіра до ЄС перебуває на найвищому рівні за останні 17 років
51% європейців схильні довіряти ЄС, що є найвищим результатом з 2007 року. Довіра до ЄС є найвищою серед молоді у віці 15-24 років (59%). Якщо говорити про довіру до національних урядів серед усіх країн-членів ЄС лише населення Люксембургу (76%), Данії (58%), Польщі (51%), Бельгії (50%), Австрії та Ірландії (по 48%) довіряють власним урядам. Разом з тим, довіра до Єврокомісії на історичному підйомі і складає 51% (найвищий рівень з 2007 року). Однак, населення Греції (64%), Словенії (52%), Кіпру (50%), Чехії (48%) та Франції (42%) не довіряють головній інституції ЄС.
Єврокомісії довіряють більше громадян ніж власному уряду в 25 з 27 країн-членів ЄС (Люксембург та Данія винятки)
Майже три чверті респондентів (74%) стверджують, що відчувають себе громадянами ЄС, що є найвищим показником за останні два десятиліття. Крім того, понад шість з десяти громадян ЄС (61%) також оптимістично налаштовані щодо майбутнього ЄС.
Водночас 44% громадян ЄС продовжують мати позитивний імідж ЄС, тоді як 38% мають нейтральний імідж і 17% мають негативний імідж ЄС.
Європейці хочуть сильнішого, більш незалежного і стійкого ЄС
Майже сім з десяти респондентів (69%) згодні з тим, що ЄС має достатньо влади та інструментів для захисту економічних інтересів Європи в глобальній економіці. Так само 69% згодні з тим, що Європейський Союз є місцем стабільності в неспокійному світі.
На думку європейців, безпека і оборона (33%) повинні бути основними пріоритетними сферами діяльності ЄС у середньостроковій перспективі, за ними йдуть міграція (29%), економіка (28%), клімат і навколишнє середовище (28%) та охорона здоров'я (27%). Водночас 44% європейських громадян вважають, що забезпечення миру і стабільності матиме найбільший позитивний вплив на їхнє життя в короткостроковій перспективі, за ним слідують забезпечення продовольства, охорони здоров'я та промислових поставок в ЄС і управління міграцією (обидві сфери - по 27%).
Історично висока підтримка євро та зростаючий оптимізм щодо економіки
Опитування Євробарометру зафіксувало найвищу за всю історію підтримку спільної валюти як в ЄС в цілому (74%), так і в єврозоні (81%). Що стосується сприйняття ситуації в європейській економіці, то 48% європейців (на один пункт більше, ніж навесні 2024 року) вважають її хорошою, тоді як 43% (на два пункти більше) - поганою. Сприйняття ситуації в європейській економіці стабільно покращується з осені 2019 року. Більшість громадян (49%) вважають, що економічна ситуація в Європі залишиться стабільною в наступні 12 місяців.
Продовження підтримки відповіді ЄС на війну в Україні
В умовах російської агресії проти України майже дев'ять з десяти європейців (87%) погоджуються з наданням гуманітарної підтримки людям, які постраждали від війни. 71% громадян ЄС підтримують економічні санкції проти російського уряду, компаній та приватних осіб, а 68% згодні з наданням фінансової підтримки Україні. Шість з десяти схвалюють надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а 58% згодні з тим, щоб ЄС фінансував закупівлю та постачання військового обладнання в Україну.
Війна в Україні продовжує вважатися найважливішим питанням на рівні ЄС (31%) з 15 пунктів (далі йдуть імміграція (28%) і міжнародна ситуація (22%)), в той час як 76% європейських респондентів згодні з тим, що вторгнення Росії в Україну є загрозою для безпеки ЄС.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Оперативний План «Німеччина»
Одними з першочергових завдань підготовки будь-якої армії до участі в можливому конфлікті є підготовка командних структур та логістики воєнного часу.
Бундесвер будучи армією з обмеженими можливостями мав неповноцінну командну структуру та майже відсутню національну систему оборони. Головною задачею в цьому столітті була участь в іноземних операціях тому потреби мати хоча б Територіальні командування не було. Однак, часи змінилися і змінилися пріоритети.
Національна оборона підштовхнула німецький уряд до кінцевої централізації Бундесверу щоб зробити його повноцінною армією.
Другим важливим пунктом стала розробка Оперативного Плану. Плану який радше нагадує нам масштаби Холодної війни, однак тепер Бундесвер виступає в ролі повноцінного і рівноправного гравця з іншими союзника по НАТО.
Німеччина готується до війни.
Про реформу Командування і Логістику читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Одними з першочергових завдань підготовки будь-якої армії до участі в можливому конфлікті є підготовка командних структур та логістики воєнного часу.
Бундесвер будучи армією з обмеженими можливостями мав неповноцінну командну структуру та майже відсутню національну систему оборони. Головною задачею в цьому столітті була участь в іноземних операціях тому потреби мати хоча б Територіальні командування не було. Однак, часи змінилися і змінилися пріоритети.
Національна оборона підштовхнула німецький уряд до кінцевої централізації Бундесверу щоб зробити його повноцінною армією.
Другим важливим пунктом стала розробка Оперативного Плану. Плану який радше нагадує нам масштаби Холодної війни, однак тепер Бундесвер виступає в ролі повноцінного і рівноправного гравця з іншими союзника по НАТО.
Німеччина готується до війни.
Про реформу Командування і Логістику читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🇷🇴Скасування виборів у Румунії: запит на нову тенденцію?
Рішення Верховного суду про скасування результатів виборів у Румунії на перший погляд не виглядає якимось незвичайним. Врешті, у різних країнах світу результати виборів скасовують за ті чи інші порушення, час від часу проводять і відповідні повторні голосування.
Однак румунський прецедент унікальний для усіх демократій Світу: вибори скасовані не через порушення виборчих процедур, фальшування бюлетнів, протоколів чи приміром підкуп членів виборчих комісій, як це зазвичай буває у всьому світі. Втручання РФ та, імовірно, Китаю у вибори через масову закупівлю реклами у ТікТок на користь кандидата-євроскептика Каліна Джорджеску названо основною проблемою, через яку довелося скасувати результат виборів. Де-факто, російські кібершпигуни навряд чи могли розраховувати на таку реакцію румунської політичної системи, оскільки досі вплив на виборців не ставав причиною скасування виборів, якщо сама процедура проведення була дотримана.
За даними Румунської розвідувальної служби (SRI), мережа акаунтів в Тіктоці що практично не діяла з 2016 року раптом активізувалася перед виборами. SRI також повідомила, що під час кампанії одна особа, яка підтримує кандидатуру Джорджеску, витратила майже мільйон євро, причому за репост платили до 950 євро. У документах стверджується, що сам TikTok отримав від нього 362 500 євро. Безпрецедентне рішення Румунії не було розкритиковане ЄК, а радше навпаки: Єврокомісія акуратно публічно підтримала його, зазначивши що компетенція з цих питань повністю на боці самої Румунії. Окрім того, ЄК офіційно звернулася до Тіктоку щодо розʼяснень за контролем контенту на самій платформі у контексті впливу на вибори в Румунії.
Наразі ЄС знаходиться у досить специфічному становищі, де політична єдність і контроль за політичними тенденціями в країнах-членах стали стратегічною запорукою майбутніх перспектив усього обʼєднання. Самі ж онлайн-платформи стали надзвичайним політичним інструментом, що обовʼязково впливає на вибір людей, їхні політичні та культурні преференції. А отже, ми знаходимось десь на зорі дискусії про потребу їх регулювання.
На першому етапі це регулювання виникало у формі захисту особистих даних користувача, збереження його права на конфіденційність та обмеження втручання корпорацій. Запроваджений 2016 року регламент General Data Protection Regulation в загальних рисах став ключовим документом не тільки в межах ЄС. ЄС виступили флагманом цифрового регулювання, тож їх наробками активно послуговуються при створенні власного законодавства у цій сфері по всьому Світу.
Нині ж наступає запит на другий етап регулювання цифрових платформ. І ця форма регулювання - приведення їх контенту у відповідність до вимог національних законодавств щодо обігу інформації, тобто вплив на наративну складову, робота по встановленню меж допустимого і формування барʼєрів від дезінформації чи зовнішнього інформаційного втручання. Це уже не так завдання для захисту окремого споживача (бо, власне кажучи, право бути обдуреним - його власне право), як захист суспільства, держави, самої політичної системи. В значній мірі і тут ЄС може виступити флагманом, запровадивши ефективне регулювання, яке потім візьмуть за основу і в США, і в Британії, в країнах Глобального Півдня і, звісно ж, в Україні.
🇪🇺Підписатися на 12 зірок
Рішення Верховного суду про скасування результатів виборів у Румунії на перший погляд не виглядає якимось незвичайним. Врешті, у різних країнах світу результати виборів скасовують за ті чи інші порушення, час від часу проводять і відповідні повторні голосування.
Однак румунський прецедент унікальний для усіх демократій Світу: вибори скасовані не через порушення виборчих процедур, фальшування бюлетнів, протоколів чи приміром підкуп членів виборчих комісій, як це зазвичай буває у всьому світі. Втручання РФ та, імовірно, Китаю у вибори через масову закупівлю реклами у ТікТок на користь кандидата-євроскептика Каліна Джорджеску названо основною проблемою, через яку довелося скасувати результат виборів. Де-факто, російські кібершпигуни навряд чи могли розраховувати на таку реакцію румунської політичної системи, оскільки досі вплив на виборців не ставав причиною скасування виборів, якщо сама процедура проведення була дотримана.
За даними Румунської розвідувальної служби (SRI), мережа акаунтів в Тіктоці що практично не діяла з 2016 року раптом активізувалася перед виборами. SRI також повідомила, що під час кампанії одна особа, яка підтримує кандидатуру Джорджеску, витратила майже мільйон євро, причому за репост платили до 950 євро. У документах стверджується, що сам TikTok отримав від нього 362 500 євро. Безпрецедентне рішення Румунії не було розкритиковане ЄК, а радше навпаки: Єврокомісія акуратно публічно підтримала його, зазначивши що компетенція з цих питань повністю на боці самої Румунії. Окрім того, ЄК офіційно звернулася до Тіктоку щодо розʼяснень за контролем контенту на самій платформі у контексті впливу на вибори в Румунії.
Наразі ЄС знаходиться у досить специфічному становищі, де політична єдність і контроль за політичними тенденціями в країнах-членах стали стратегічною запорукою майбутніх перспектив усього обʼєднання. Самі ж онлайн-платформи стали надзвичайним політичним інструментом, що обовʼязково впливає на вибір людей, їхні політичні та культурні преференції. А отже, ми знаходимось десь на зорі дискусії про потребу їх регулювання.
На першому етапі це регулювання виникало у формі захисту особистих даних користувача, збереження його права на конфіденційність та обмеження втручання корпорацій. Запроваджений 2016 року регламент General Data Protection Regulation в загальних рисах став ключовим документом не тільки в межах ЄС. ЄС виступили флагманом цифрового регулювання, тож їх наробками активно послуговуються при створенні власного законодавства у цій сфері по всьому Світу.
Нині ж наступає запит на другий етап регулювання цифрових платформ. І ця форма регулювання - приведення їх контенту у відповідність до вимог національних законодавств щодо обігу інформації, тобто вплив на наративну складову, робота по встановленню меж допустимого і формування барʼєрів від дезінформації чи зовнішнього інформаційного втручання. Це уже не так завдання для захисту окремого споживача (бо, власне кажучи, право бути обдуреним - його власне право), як захист суспільства, держави, самої політичної системи. В значній мірі і тут ЄС може виступити флагманом, запровадивши ефективне регулювання, яке потім візьмуть за основу і в США, і в Британії, в країнах Глобального Півдня і, звісно ж, в Україні.
🇪🇺Підписатися на 12 зірок
🇪🇺 Стратегічна автономія Європи
Еммануель Макрон навряд чи міг уявити ще 5 років тому що стане автором терміна який практично не існує. Сьогодні питання стратегічної автономії це питання існування ЄС в новому status quo, який вже не за горами. Тому в лексиконі європолітиків ви не почуєте цей грубий термін, а лише – конкурентоспроможність, зменшення ризиків (і так тому що ЄС це економічний союз в першу чергу).
Ми вже обговорили на нашому подкасті чому автономія ЄС це в першу чергу виклик для США, який змушуючи Європу робити більше і зменшуючи власний вплив на неї більшою мірою відштовхує Європу від себе, малюючи майбутні відносини двох партнерів в стан невизначеності.
Але питання набуває все більшої актуальності тому й дискусія оживає! Цього разу мали змогу поспілкуватися з журналістом Денисом Сігаєм, який в своєму відео лаконічно і змістовно описує всі події якими рухається Європа на шляху стратегічної автономії.
Обовʼязково для перегляду
P.S. Про те чому РФ більший «союзник» США ніж Європа слухайте в нашому подкасті про стратегічну автономію ЄС
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Еммануель Макрон навряд чи міг уявити ще 5 років тому що стане автором терміна який практично не існує. Сьогодні питання стратегічної автономії це питання існування ЄС в новому status quo, який вже не за горами. Тому в лексиконі європолітиків ви не почуєте цей грубий термін, а лише – конкурентоспроможність, зменшення ризиків (і так тому що ЄС це економічний союз в першу чергу).
Ми вже обговорили на нашому подкасті чому автономія ЄС це в першу чергу виклик для США, який змушуючи Європу робити більше і зменшуючи власний вплив на неї більшою мірою відштовхує Європу від себе, малюючи майбутні відносини двох партнерів в стан невизначеності.
Але питання набуває все більшої актуальності тому й дискусія оживає! Цього разу мали змогу поспілкуватися з журналістом Денисом Сігаєм, який в своєму відео лаконічно і змістовно описує всі події якими рухається Європа на шляху стратегічної автономії.
Обовʼязково для перегляду
P.S. Про те чому РФ більший «союзник» США ніж Європа слухайте в нашому подкасті про стратегічну автономію ЄС
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
YouTube
Шлях Європи до незалежності: перемога чи загроза для України?
Станьте спонсором цього каналу:
https://www.youtube.com/channel/UC82Og8iAxpmExsykm2nHyTA/join
PayPal: [email protected]
Байміекофі: https://www.buymeacoffee.com/denyssihay
Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2pRHZcuKtX
Патреон: https://www.patreon.com/denyssihay…
https://www.youtube.com/channel/UC82Og8iAxpmExsykm2nHyTA/join
PayPal: [email protected]
Байміекофі: https://www.buymeacoffee.com/denyssihay
Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/2pRHZcuKtX
Патреон: https://www.patreon.com/denyssihay…
🇩🇪 Бундестаг висловив вотум недовіри уряду канцлера Олафа Шольца. Партійна коаліція соціал-демократів, зелених та лібералів розпалася. Наприкінці лютого у Німеччині мають відбутися парламентські вибори.
🇨🇳 Китайський бізнес в ЄС висловлює занепокоєння на тлі зниження довіри
Незважаючи на зростаюче протистояння між ЄС та Китаєм в сфері торгівлі китайський бізнес висловлює стриманий оптимізм щодо свого майбутнього в ЄС, про це свідчать висновки звіту Китайської торгової палати в ЄС.
Однак лише 50% компаній зазначили про зростання доходів у 2023 році, що є різким зниженням з 94% у попередньому році. Близько 40% опитаних компаній планують збільшити інвестиції в ЄС у 2024 році, тоді як 43% очікують збереження поточного рівня інвестицій. Продовжуючи свій принцип «В Європі, для Європи».
24% та 23% характеризують бізнес клімат в Європі як позитивний/негативний, тоді як решта (53%) визнають його нейтральним. Однак, 2/3 компаній констатують, що за останні 5 років він суттєво погіршився.
І саме «невизначеність» 8/10 опитаних компаній вважають головною проблемою, разом з цим 6/10 скаржаться на високі витрати на дотримання стандартів ЄС та сильні антикитайські настрої. Більш того 64% компаній відзначають неоднакове ставлення до них порівнюючи з їх конкурентами, в тому числі з країн поза ЄС. Це проявляється в основному як обмеження доступу до державних закупівель, проблеми з виходом на ринок, зменшення права на отримання субсидій і пільг.
Компанії стурбовані впливом на їх діяльність нового законодавства в сфері корпоративної стійкості, примусової праці та іноземних субсидій.
Розслідування щодо субсидіювання китайських електромобілів про яке ми писали раніше найсильніше вдарило по китайських компаніях.
Незважаючи на ці виклики близько 21% респондентів вважають ЄС своїм найважливішим ринком за межами Китаю, а 66% очікують, що його стратегічне значення зросте в найближчі 1-3 роки. Понад 30% мають на меті розширити свою діяльність або відкрити нові представництва в ЄС.
І звісно завершується звіт рекомендаціями Китайської торгової палати в ЄС щодо покращення становища китайських компаній в ЄС. Головним закликом до обох сторін є уникнення політизації торговельно-економічних питань і підтримка справедливого, відкритого та передбачуваного бізнес-середовище.
Китайські компанії вже адаптуються до ринкових правил ЄС та зміцнюють партнерства з місцевим бізнесом задля сталого розвитку, однак від ЄС очікуюють більшої інклюзивності, поваги до ролі глобальних ланцюгів поставок і зменшення акценту на «економічній безпеці».
Китайський бізнес як і будь-який бізнес вміє рахувати гроші тому чітко розуміє, що загострення торгової війни між ЄС та Китаєм принесе йому лише збитки.
В 2023 році Китай експортував до ЄС товарів та послуг на 584 млрд.євро, що складає майже 19% всього китайського експорту (імпортувавши з ЄС товарів на 216 млрд.євро).
Детальніше з прес-релізом звіту ви можете ознайомитися в нашому матеріалі
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Незважаючи на зростаюче протистояння між ЄС та Китаєм в сфері торгівлі китайський бізнес висловлює стриманий оптимізм щодо свого майбутнього в ЄС, про це свідчать висновки звіту Китайської торгової палати в ЄС.
Однак лише 50% компаній зазначили про зростання доходів у 2023 році, що є різким зниженням з 94% у попередньому році. Близько 40% опитаних компаній планують збільшити інвестиції в ЄС у 2024 році, тоді як 43% очікують збереження поточного рівня інвестицій. Продовжуючи свій принцип «В Європі, для Європи».
24% та 23% характеризують бізнес клімат в Європі як позитивний/негативний, тоді як решта (53%) визнають його нейтральним. Однак, 2/3 компаній констатують, що за останні 5 років він суттєво погіршився.
І саме «невизначеність» 8/10 опитаних компаній вважають головною проблемою, разом з цим 6/10 скаржаться на високі витрати на дотримання стандартів ЄС та сильні антикитайські настрої. Більш того 64% компаній відзначають неоднакове ставлення до них порівнюючи з їх конкурентами, в тому числі з країн поза ЄС. Це проявляється в основному як обмеження доступу до державних закупівель, проблеми з виходом на ринок, зменшення права на отримання субсидій і пільг.
Компанії стурбовані впливом на їх діяльність нового законодавства в сфері корпоративної стійкості, примусової праці та іноземних субсидій.
Розслідування щодо субсидіювання китайських електромобілів про яке ми писали раніше найсильніше вдарило по китайських компаніях.
Незважаючи на ці виклики близько 21% респондентів вважають ЄС своїм найважливішим ринком за межами Китаю, а 66% очікують, що його стратегічне значення зросте в найближчі 1-3 роки. Понад 30% мають на меті розширити свою діяльність або відкрити нові представництва в ЄС.
І звісно завершується звіт рекомендаціями Китайської торгової палати в ЄС щодо покращення становища китайських компаній в ЄС. Головним закликом до обох сторін є уникнення політизації торговельно-економічних питань і підтримка справедливого, відкритого та передбачуваного бізнес-середовище.
Китайські компанії вже адаптуються до ринкових правил ЄС та зміцнюють партнерства з місцевим бізнесом задля сталого розвитку, однак від ЄС очікуюють більшої інклюзивності, поваги до ролі глобальних ланцюгів поставок і зменшення акценту на «економічній безпеці».
Китайський бізнес як і будь-який бізнес вміє рахувати гроші тому чітко розуміє, що загострення торгової війни між ЄС та Китаєм принесе йому лише збитки.
В 2023 році Китай експортував до ЄС товарів та послуг на 584 млрд.євро, що складає майже 19% всього китайського експорту (імпортувавши з ЄС товарів на 216 млрд.євро).
Детальніше з прес-релізом звіту ви можете ознайомитися в нашому матеріалі
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Підводимо підсумки року, що минає
Пропонуємо вам разом з нами згадати, що ми вже дізналися і трошки привідкрити завісу над тим, що на нас чекає.
Два роки тому ми розпочали з бази:
Перший цикл статей про шлях України до ЄС:
І. Зрозуміти Європу
ІІ. Україна-ЄС. Шлях до кандидатства
ІІІ. Україна-ЄС. Шлях до членства
ІV. Майбутнє Європи. ЄПС та Україна
V. Віднайдення України
І вже цього року розпочали новий етап:
Подкаст про Європейський Союз:
Серія І. Європейський парламент. Історія тихої революції
Серія ІІ. Європейський парламент. Яблуко розбрату
Серія ІІІ. Стратегічна автономія ЄС
Другий цикл статей про Стратегію ЄС на найближчі роки:
І. Стратегічний Порядок денний ЄС 2024-2029
ІІ. Політичні Орієнтири Єврокомісії 2024-2029
ІІІ. Конкурентоспроможність ЄС, звіт Маріо Драґі – короткий огляд та перші реакції, окрема думка американського бізнесу
Економіка домінувала як у внутрішніх дискусіях так і в зовнішніх протистояннях. Так, Енріко Летта пішов далі свого звіту про Спільний ринок ЄС, закликаючи вийти з фінансового «рабства» США. Разом з ним, підтримуючи головні ідеї Драґі, закликали до рішучих політичних дій і головні банкіри Європи. Підбила підсумки цієї дискусії президент ЄЦБ – К. Лаґард нагадавши, що час завершувати фінансову інтеграцію ЄС, новий світовий порядок вже тут.
Торгова війна з Китаєм
Ми багато писали про події торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини. Націлився Китай і на сектор молочних продуктів ЄС, звинувачуючи європейців в надмірному дотуванні сектору.
Однак, ослаблі лідери ЄС – Німеччина та Франція не змогли сформувати однозначну позицію щодо таких питань – лідерство перейшло в руки Єврокомісії.
Паралельно з цим ЄС розширює партнерство з іншими регіонами. Так 2024 року був проведений перший саміт за участю лідерів ЄС і країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки під назвою «Стратегічне партнерство заради миру і процвітання».
Пізніше, в грудні ЄС та МЕРКОСУР підписали епохальну Угоду про стратегічне партнерство, про яку ми ще будемо говорити.
Новий баланс сил в Євросоюзі виніс на перший план Єврокомісію та її президента Урсулу фон дер Ляєн, яка незважаючи на протидію з обох боків політичного спектру досягла своїх цілей і сформувала нову Колегію. Новий формат дає багато простору для роздумів – чи готова Європа до розширення і реформування. І чи справді необхідні кардинальні реформи щоб змусити важкий і неповороткий механізм Євросоюзу працювати?
Однак, це все питання «стратегічних перспектив». Очевидно, що сьогодні проблема номер один – оборона Союзу. І саме в цій сфері відбулося багато зрушень. Починаючи від призначення єврокомісара з питань Оборони і завершуючи розмовами про можливий вихід США з НАТО.
Ці розмови не були порожніми. Так ЄС знаходиться на фінальній стадій формування власних дієвих «сил швидкого реагування». І якщо питання спільних бойових підрозділів не нове для країн ЄС то формування спільної європейської розвідки є наступним кроком на шляху до подальшої інтеграції ЄС. Також ЄС починає фінансувати проекти з підтримки спільних закупівель оборонної продукції державами-членами. Необхідно згадати і про важливість ЄІБ який стане головним гарантом стабільних інвестицій і який вже розробляє відповідні програми фінансування.
Завершуючи тему оборони Європи згадаємо про ключовий документ цього року – Оперативний План «Німеччина»
І звісно – в очікуванні Трампа!
Те що на нас очікує:
📌 Угода ЄС-МЕРКОСУР. Чи справді вона епохальна?
📌 Стратегічний Порядок Денний на наступні 18 місяців. Плани Польщі, Данії та Кіпру.
📌 Нова Угода між ЄС та Швейцарією. Декілька років назад Швейцарія розпочала зміну курсу і навіть була «покарана» за свій нейтралітет. Прийшов час для нового формату співпраці. Шлях до ЄС?
📌 Ісландія та перспективи острова стати наступним членом ЄС.
І набагато більше.
Залишайтеся з нами – найцікавіше попереду!
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Пропонуємо вам разом з нами згадати, що ми вже дізналися і трошки привідкрити завісу над тим, що на нас чекає.
Два роки тому ми розпочали з бази:
Перший цикл статей про шлях України до ЄС:
І. Зрозуміти Європу
ІІ. Україна-ЄС. Шлях до кандидатства
ІІІ. Україна-ЄС. Шлях до членства
ІV. Майбутнє Європи. ЄПС та Україна
V. Віднайдення України
І вже цього року розпочали новий етап:
Подкаст про Європейський Союз:
Серія І. Європейський парламент. Історія тихої революції
Серія ІІ. Європейський парламент. Яблуко розбрату
Серія ІІІ. Стратегічна автономія ЄС
Другий цикл статей про Стратегію ЄС на найближчі роки:
І. Стратегічний Порядок денний ЄС 2024-2029
ІІ. Політичні Орієнтири Єврокомісії 2024-2029
ІІІ. Конкурентоспроможність ЄС, звіт Маріо Драґі – короткий огляд та перші реакції, окрема думка американського бізнесу
Економіка домінувала як у внутрішніх дискусіях так і в зовнішніх протистояннях. Так, Енріко Летта пішов далі свого звіту про Спільний ринок ЄС, закликаючи вийти з фінансового «рабства» США. Разом з ним, підтримуючи головні ідеї Драґі, закликали до рішучих політичних дій і головні банкіри Європи. Підбила підсумки цієї дискусії президент ЄЦБ – К. Лаґард нагадавши, що час завершувати фінансову інтеграцію ЄС, новий світовий порядок вже тут.
Торгова війна з Китаєм
Ми багато писали про події торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини. Націлився Китай і на сектор молочних продуктів ЄС, звинувачуючи європейців в надмірному дотуванні сектору.
Однак, ослаблі лідери ЄС – Німеччина та Франція не змогли сформувати однозначну позицію щодо таких питань – лідерство перейшло в руки Єврокомісії.
Паралельно з цим ЄС розширює партнерство з іншими регіонами. Так 2024 року був проведений перший саміт за участю лідерів ЄС і країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки під назвою «Стратегічне партнерство заради миру і процвітання».
Пізніше, в грудні ЄС та МЕРКОСУР підписали епохальну Угоду про стратегічне партнерство, про яку ми ще будемо говорити.
Новий баланс сил в Євросоюзі виніс на перший план Єврокомісію та її президента Урсулу фон дер Ляєн, яка незважаючи на протидію з обох боків політичного спектру досягла своїх цілей і сформувала нову Колегію. Новий формат дає багато простору для роздумів – чи готова Європа до розширення і реформування. І чи справді необхідні кардинальні реформи щоб змусити важкий і неповороткий механізм Євросоюзу працювати?
Однак, це все питання «стратегічних перспектив». Очевидно, що сьогодні проблема номер один – оборона Союзу. І саме в цій сфері відбулося багато зрушень. Починаючи від призначення єврокомісара з питань Оборони і завершуючи розмовами про можливий вихід США з НАТО.
Ці розмови не були порожніми. Так ЄС знаходиться на фінальній стадій формування власних дієвих «сил швидкого реагування». І якщо питання спільних бойових підрозділів не нове для країн ЄС то формування спільної європейської розвідки є наступним кроком на шляху до подальшої інтеграції ЄС. Також ЄС починає фінансувати проекти з підтримки спільних закупівель оборонної продукції державами-членами. Необхідно згадати і про важливість ЄІБ який стане головним гарантом стабільних інвестицій і який вже розробляє відповідні програми фінансування.
Завершуючи тему оборони Європи згадаємо про ключовий документ цього року – Оперативний План «Німеччина»
І звісно – в очікуванні Трампа!
Те що на нас очікує:
📌 Угода ЄС-МЕРКОСУР. Чи справді вона епохальна?
📌 Стратегічний Порядок Денний на наступні 18 місяців. Плани Польщі, Данії та Кіпру.
📌 Нова Угода між ЄС та Швейцарією. Декілька років назад Швейцарія розпочала зміну курсу і навіть була «покарана» за свій нейтралітет. Прийшов час для нового формату співпраці. Шлях до ЄС?
📌 Ісландія та перспективи острова стати наступним членом ЄС.
І набагато більше.
Залишайтеся з нами – найцікавіше попереду!
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🇬🇱 Поле битви – Гренландія
Премʼєр-міністр острова заявив про бажання провести референдум щодо незалежності Гренландії.
Він наголосив, що тільки незалежність може повністю закрити проблему «колоніального минулого».
Таким чином на фоні останніх заяв Трампа про бажання «купити» острів місцева влада яка знаходиться в руках партії, що виступає за незалежність острова, вирішила пришвидшити цей процес який триває з 1979 року.
Так ще минулого року, уряд Гренландії оприлюднив проект конституції який передбачає незалежність від Данії. Незалежність яку Данія готова надати у разі прийняття відповідного рішення на референдумі.
Бюджет Гренландії на дві третини наповнюється грантами з «метрополії» тому питання майбутнього виживання острова стоїть досить гостро. Один з виходів – посилення співпраці зі США які володіють військовою базою на острові або пошук інших джерел. Китай який хоч і зменшив свою присутність в Арктиці, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, може бути зацікавлений в тому щоб перешкодити посиленню США в регіоні. Не слід забувати і про Канаду, в складі якої існує цілий автономний інуїтський регіон – Нунавут. Біля берегів якого й знаходиться Гренландія.
Незалежність Гренландії перетворює її з обʼєкта торгів на учасника. Сторону з якою домовляються. І чи буде ця сторона більш договороздатною ніж метрополія покаже лиш час.
Про те яким чином розвивалися відносини між Гренландією та ЄС ми поговоримо з вами вже завтра.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Премʼєр-міністр острова заявив про бажання провести референдум щодо незалежності Гренландії.
Він наголосив, що тільки незалежність може повністю закрити проблему «колоніального минулого».
Таким чином на фоні останніх заяв Трампа про бажання «купити» острів місцева влада яка знаходиться в руках партії, що виступає за незалежність острова, вирішила пришвидшити цей процес який триває з 1979 року.
Так ще минулого року, уряд Гренландії оприлюднив проект конституції який передбачає незалежність від Данії. Незалежність яку Данія готова надати у разі прийняття відповідного рішення на референдумі.
Бюджет Гренландії на дві третини наповнюється грантами з «метрополії» тому питання майбутнього виживання острова стоїть досить гостро. Один з виходів – посилення співпраці зі США які володіють військовою базою на острові або пошук інших джерел. Китай який хоч і зменшив свою присутність в Арктиці, після початку повномасштабного вторгнення в Україну, може бути зацікавлений в тому щоб перешкодити посиленню США в регіоні. Не слід забувати і про Канаду, в складі якої існує цілий автономний інуїтський регіон – Нунавут. Біля берегів якого й знаходиться Гренландія.
Незалежність Гренландії перетворює її з обʼєкта торгів на учасника. Сторону з якою домовляються. І чи буде ця сторона більш договороздатною ніж метрополія покаже лиш час.
Про те яким чином розвивалися відносини між Гренландією та ЄС ми поговоримо з вами вже завтра.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🇬🇱 Дивлячись на карту розширення Євросоюзу мало хто помітить одну незначну, але масштабну зміну – вихід Гренландії зі складу на той момент Європейських Спільнот (прообразу ЄС).
Вчора ми згадували про рух Гренландії до незалежності. Рух який пришвидшується на фоні останніх новин зі США.
Однак, чому так важливий цей острів і чи зможе наступний президент США Д. Трамп втілити свої мрії про його «купівлю»?
Читайте в нашому матеріалі про те яким чином побудована співпраця між ЄС та Гренландією.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Вчора ми згадували про рух Гренландії до незалежності. Рух який пришвидшується на фоні останніх новин зі США.
Однак, чому так важливий цей острів і чи зможе наступний президент США Д. Трамп втілити свої мрії про його «купівлю»?
Читайте в нашому матеріалі про те яким чином побудована співпраця між ЄС та Гренландією.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок