Веганство — це не питання вибору, вигоди чи соціального схвалення. Це не про екологію, здоров’я чи тренди. Веганство — це етичний принцип, згідно з яким людина має жити без експлуатації тварин. Воно не про покращення умов їх експлуатації, а про повне скасування їхнього товарного статусу.
Веганство — не дієта і не стиль життя — це базова справедливість. Будь-які поступки чи спроби «балансувати» між людською вигодою й емансипацією тварин лише закріплюють їхній статус рабів. Це — переосмислення стосунків між людьми й тваринами, у якому їх більше не розглядають як засоби для людських цілей.
Веганство — не дієта і не стиль життя — це базова справедливість. Будь-які поступки чи спроби «балансувати» між людською вигодою й емансипацією тварин лише закріплюють їхній статус рабів. Це — переосмислення стосунків між людьми й тваринами, у якому їх більше не розглядають як засоби для людських цілей.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У деспотичному суспільстві легко відмахнутися від проблеми. Легко сміятися, тролити, знецінювати.
Суспільство навчило нас дивитися на інші види крізь настільки принизливу призму, що вони навіть не розглядаються як особистості з притаманною їм моральною цінністю. У цьому суспільстві вони не мають значення: їх ігнорують, об’єктивують, вони навіть не вважаються кимось, а лише інструментами в руках людини.
Будьте веганами: відкиньте суспільну обумовленість щодо них, почніть бачити в них унікальних істот, якими вони є — тих, що мають значення, які відчувають світ. Перестаньте бачити в них засіб досягнення власної мети. Вони — істоти, чия цінність ніколи не повинна визначатися корисністю для людини.
Незалежно від того, чи над ними знущаються, вбивають, катують, чи вони страждають від використання — їхні життя, виділення і тіла не належать нам — ані живими, ані мертвими. Кожен акт їхньої експлуатації за своєю суттю є несправедливим, незалежно від того, наскільки «добрим» він є.
Суспільство навчило нас дивитися на інші види крізь настільки принизливу призму, що вони навіть не розглядаються як особистості з притаманною їм моральною цінністю. У цьому суспільстві вони не мають значення: їх ігнорують, об’єктивують, вони навіть не вважаються кимось, а лише інструментами в руках людини.
Будьте веганами: відкиньте суспільну обумовленість щодо них, почніть бачити в них унікальних істот, якими вони є — тих, що мають значення, які відчувають світ. Перестаньте бачити в них засіб досягнення власної мети. Вони — істоти, чия цінність ніколи не повинна визначатися корисністю для людини.
Незалежно від того, чи над ними знущаються, вбивають, катують, чи вони страждають від використання — їхні життя, виділення і тіла не належать нам — ані живими, ані мертвими. Кожен акт їхньої експлуатації за своєю суттю є несправедливим, незалежно від того, наскільки «добрим» він є.
Світ настільки звик до об’єктивації тварин, що з пір’я створюють цілі індустрії: моду, декор, прикраси, подушки, ковдри. Усе це — не речі. Це щоденне просування ідеї, що тварини — це ресурси для людей, щоденне використання тварин.
Тож, можливо, це була всього лише пір’їнка.
Але саме з неї починається те, що називається фундаментальною несправедливістю. І якщо ми не готові зупинити себе вже тут, у найменшій точці, — як ми сподіваємося протистояти іншим масивним проявам тієї самої ментальності?
Тож, можливо, це була всього лише пір’їнка.
Але саме з неї починається те, що називається фундаментальною несправедливістю. І якщо ми не готові зупинити себе вже тут, у найменшій точці, — як ми сподіваємося протистояти іншим масивним проявам тієї самої ментальності?