Преподобному Савве Освященному

Тропарь, глас 8

Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней, сия́я чудесы́, Са́вво, о́тче наш,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.

Кондак, глас 8

Я́ко от младе́нства Бо́гу же́ртва непоро́чная/ прине́слся еси́ доброде́телию, Са́вво блаже́нне,/ садоде́латель быв благоче́стия,/ те́мже был еси́ преподо́бных удобре́ние,/ граждани́н же пусты́нный достохва́лен.// Те́мже зове́м ти: ра́дуйся, Са́вво пребога́те.

☦️З благословення митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела багато храмів Одеської єпархії проводять благодійні акції для підтримки тих, кому потрібна допомога.

⛪️Храм на честь Входу Господнього до Єрусалиму в рамках проєкту #Добро_Об‘єднує провів акцію «Мати Життя», мета якої зібрати кошти для відділення реанімації передчасно народжених дітей національної лікарні «Охматдит» м. Київ.

🙏Небайдужі парафіяни разом з настоятелем протоієреєм Димитрієм Гарчуком зібрали більше 100.000 грн та передали маски для неінвазивної вентиляції легень маленьких пацієнтів. Продовжуємо робити все можливе задля допомоги тим, хто цього потребує.

☦️📖 Митрополит Сурозький Антоній про святителя Миколая Чудотворця:

☦️🌹 Коли читаєш житіє святителя Миколая Чудотворця, дивуєшся, що він піклувався не лише про духовне, але й про кожну людську потребу, навіть про найскромніші потреби.

☦️🌻 Він умів радіти з тими, хто радіє, умів плакати з тими, хто плаче, умів втішити й підтримати тих, кому це було потрібно.

☦️🌺 Ось чому народ, мирлікійська паства, так полюбила його, і чому весь християнський світ так його шанує: не було нічого надто незначного, на що він не звернув би увагу своєю творчою любов’ю.

☦️🌼 Немає нічого на землі, що здавалося б негідним його молитов і трудів: хвороба, бідність, знедоленість, зганьбленість, страх, гріх, радість, надія та любов — усе знаходило живий відгук у його глибокому людському серці.

☦️🌸 Він залишив нам образ людини, яка є відблиском Божої краси, він у собі залишив немовби живу, діючу ікону справжньої людини.

📝 Письмо святителю Николаю от маленького прихожанина захваченного Собора в Корсунь-Шевченковском 😢

Микільські хрести


Тільки у 1896 році, наперсний хрест став видаватися одразу після хіротонії в сан пресвітера, таким чином, ставши асоціативним символом образу священника. Нововведення було встановлено указом імператора Миколая II, в зв’язку з цим, ці хрести називали «микільськими». Такий хрест був восьмикінечним, срібним, з рельєфним зображенням Розіпʼятого Христа на лицевій стороні, а на тильній — з гравіюванням слів з Послання апостола Павла до Тимофія: «…будь взірцем для віруючих у слові своєму, поведінці, любові, у своїй вірі, у чистоті життя» (1 Тим 4;12) церковнослов’янською мовою.
До речі, цей хрест використовується у більшості випадків хіротоній як в УПЦ, так і інших православних конфесіях України( ПЦУ, УПЦ КП, колишній УАПЦ).
#наперснийхрест

🙏🏥В Одесі парафія УПЦ зібрала 100 тис. грн для відділення реанімації передчасно народжених дітей лікарні «Охматдит».

Парафіяни одеського храму УПЦ на честь Входу Господнього в Єрусалим у рамках проєкту «Добро Об’єднує» провели акцію «Мати Життя». Як повідомляє пресслужба Одеської єпархії, православним одеситам вдалося зібрати понад 100 тис. грн для відділення реанімації передчасно народжених дітей лікарні «Охматдит» Києва, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Небайдужі парафіяни разом із настоятелем протоієреєм Димитрієм Гарчуком зібрали гроші та передали їх разом із масками для неінвазивної вентиляції легень маленьких пацієнтів.

Завідувач інтенсивного виходжування глибоко недоношених дітей НДСЛ Тетяна Орлова та завідувач кабінету «Комплексного нейромоніторингу з дитячою лабораторією сну» Роман Шевченко подякували за підтримку митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела і вірян Одеської єпархії.

«Продовжуємо робити все можливе задля допомоги тим, хто цього потребує», – розповіли в єпархії.

Искренне уважаемый мною отец Илия с проникновенным словом о доверии Богу

https://youtu.be/61VYrt7PC8k?si=5bD00nLF-Te7yYHF
#проповедь

***
Однією з основ обрядового Закону Старого Завіту є відоме розділення тварин на чистих і нечистих. Існують різні тлумачення щодо того, якими саме були справжні мотиви такого розділення і чому воно взагалі виникло. Наприклад, свт. Фотій Великий пише, що нечистими деякі тварини стали не за власною природою, а через саму людину. Інакше кажучи, ті тварини, в яких найбільше символічно віддзеркалювалися людські вади, й були визначені Законом нечистими. До числа нечистих тварин Біблія відносить, зокрема, такого птаха як баклан (שלך). Книга Левіт ставить його з-поміж птахів, яких прямо називає «огидою» (Лев. 11: 13-14). Історично ця тварина мала погану репутацію істоти, яка дозволяє використовувати себе в чужих інтересах на шкоду собі й іншим представникам свого виду – так було від Древнього Єгипту до Китаю. В останньому досі збереглася цікава і водночас дуже жорстока традиція рибальства, яка найкраще пояснює, які людські вади уособлює баклан і чому ретроспективно його можна по-біблійному сприймати як «огиду». Суть полягає в тому, що рибалка туго перев’язує баклану горло, але настільки, аби він міг дихати і поїдати дрібну рибину – це підпитує ілюзію, ніби рибалка він, а не людина в човні. Коли баклан хапає велику рибу, він фізично не може її проковтнути – в цей момент рибалка хапає баклана, забирає крупну здобич і відпускає птаха назад на річку. Баклан не здатний усвідомити, що з ним щось не так, і щоразу пірнає за крупною здобиччю, яку він може піймати, та не для себе. Характер баклана, як і багатьох обрядово нечистих тварин, мабуть, заслуговує не на осуд, а на те, аби не наслідувати йому в світі людей і не буди біблійною «огидою». В цьому власне й полягає суть багатьох обрядових заборон Старого Завіту, які насправді націлені саме на виховання людини.

На світлині – та сама китайська традиція «鸬鹚捕鱼». Ззовні, як і годиться картинці, виглядає гарно.

доцент Київської Духовної Академії, ієромонах Герман (Ковач)

Ничего нет более великого, чем чистое сердце, потому что такое сердце становится престолом Божиим.

Святитель Нектарий Эгинский

#цитаты #цитаты_святых

Запровадження носіння наперсного хреста

Введення традиції носіння наперсного хреста для всіх ієреїв і ієромонахів було повʼязано з тим, що повсякденний одяг священників видозмінювався протягом історії і зовнішній вигляд духовенства і монахів з плином часу зовсім перестали відрізнятися. Як священники, так і прості монахи носили підрясник, а поверх нього рясу, що дозволяло відрізнити пресвітера від інока. Це, в свою чергу, призводило до деяких конфузів, наприклад, коли у простого монаха намагалися брати благословіння.

#наперснийхрест

5 ЧУДЕС СВЯТИТЕЛЯ СПИРИДОНА

Множество чудес явил Господь по молитвам Своего угодника, святителя Спиридона Тримифунтского, как во время его земной жизни, так и после смерти. Потому святого Церковь называет чудотворцем.

Святой Спиридон жил на рубеже III и IV веков и поначалу был простым пастухом. Он отличался большим милосердием к странникам и нищим. За свою любовь к Богу и к ближним, ещё будучи мирским человеком, удостоился от Бога дара чудотворений.

После смерти супруги Спиридон всецело посвятил себя служению людям. Со временем его избрали епископом города Тримифунт. Почил святой, достигнув старости, около 348 года. С XV века его мощи хранятся на греческом острове Корфу (Керкира).

Предлагаем вспомнить о пяти чудесах, произошедших по молитвам святителя-чудотворца.

1. ЖИВОЕ ЗОЛОТО

Однажды на острове Кипр был неурожай и наступил голод. Тогда к святому Спиридону пришёл бедный земледелец и в слезах рассказал, что богач-хлеботорговец, привёзший большой запас зерна, отказался дать ему хлеб взаймы. Денег же, чтобы купить хлеб, у него не было. Святой успокоил бедняка, а на следующий день принёс ему целую груду золота — с тем, чтобы он отдал золото в залог. Поступив так и получив хлеб, бедняк спасся от голодной смерти. Когда настал урожай, он вернул хлеботорговцу долг зерном, а отданное в залог золото получил обратно.

Принеся золото святому, земледелец стал свидетелем неимоверного чуда. Святитель Спиридон повёл его в свой сад и высыпал золото на землю. «Господи мой, Иисусе Христе, — воззвал святой в молитве, — Своею волею всё созидающий и претворяющий! Ты некогда Моисеев жезл на глазах у царя Египетского превратил в змия (Исх. 7:10) — повели и этому золоту, ранее превращённому Тобою из животного, опять принять первоначальный вид свой: тогда и этот человек узнает, какое попечение имеешь Ты о нас и самым делом научится тому, что сказано в Священном Писании, — что “Господь творит всё, что хочет” (Пс. 134:6)!»

В этот момент золото превратилось в змею, и та уползла по своим делам.

2. БОГ — ТРОИЦА!

В 325 году святитель Спиридон участвовал в I Вселенском Соборе. Желая доказать еретикам, что Бог Един в Трёх Лицах, он взял в руки плинфу (кирпич), перекрестил и стиснул: тут же вверх полыхнул огонь, вниз истекла вода, в руке же святого осталась глина. «Вот три стихии, а кирпич один, — сказал святитель Спиридон. — Так и в Пресвятой Троице — Три Лица, а Божество Едино».

3. СПИРИДОН ТРИМИФУНТСКИЙ ПРИБЛИЖАЕТСЯ!

Однажды в египетском городе Александрия, в то время ещё полном идолов, собрались на молитву епископы с разных городов. Тогдашний патриарх Александрийский созвал всех подчинённых ему архиереев с тем, чтобы по их соборной (общей) молитве в городе и окрестностях сокрушились все кумиры.

И вот, когда они усердно молились Богу, все идолы пали, кроме одного. Сохранился целым один особо чтимый язычниками кумир. Патриарх долго молился, прося Господа, чтобы и этот идол сокрушился. Тогда однажды ночью ему было открыто, что это изваяние оставлено для того, чтобы его сокрушил своей молитвой святитель Спиридон. И сказано было, чтобы патриарх скорее призвал Спиридона.

Получив послание, святитель сел на корабль и отплыл в Александрию. Когда корабль, на котором был святой, пристал к берегу и угодник Божий сходил на землю, в эту минуту разрушился и идол, и все его многочисленные жертвенники.

Это стало знаком для всех, что прибыл святитель Спиридон.

Когда патриарх Александрийский узнал, что идол пал, то сказал остальным епископам: «Друзья! Спиридон Тримифунтский приближается». И все пошли навстречу святому.

4. СТАНЬ!

Однажды попал в беду друг святителя Спиридона. Оклеветанный, он оказался в тюрьме, а затем ни за что был приговорён к смертной казни. Узнав об этом, угодник Божий поспешил спасти друга. На пути ему встретилась речушка, которая в те дни вышла из привычных берегов и потому стала преградой святому.

— Стань! — обратился святитель Спиридон к реке. — Так повелевает тебе Владыка всего мира, дабы я мог перейти и спасён был муж, ради которого я спешу.

Тут же поток воды остановился и встал стеной, обеспечив ему сухой путь.

Видевшие это чудо люди поспешили к судье и, оказавшись у него раньше святого, рассказали обо всём. И судья сразу отпустил оклеветанного друга святого Спиридона на свободу.

УРОК ДЛЯ ВОРОВ

В одну ночь в загон овец святителя Спиридона залезли воры. Выбрав несколько животных, они уже думали уйти, но внезапно оказались связанными невидимой силой. Застывших как изваяния воров утром обнаружил святой.

Помолившись, он освободил их от невидимых чудесных пут и наставил, чтобы впредь никогда не брали чужого. Прощаясь, святитель Спиридон дал ворам одного барана, чтобы, по его словам, не пропал даром их труд и бессонная ночь.

#жития_святых

Из Зографской рукописи службы святителю Спиридону:
По поліеле́и тропари́, гла́съ 5:
Благослове́нъ еси́, Го́споди, научи́ мя Спиридо́на пѣ́ти.
Ангельское мно́жество и ли́ки человѣ́честіи со удивле́ніемъ зову́тъ: сме́рти крѣ́пость Спиридо́нъ разори́, и́бо во гро́бѣ дѣ́йствуетъ чудес[ы]́ и безъ истлѣ́нія живе́тъ, я́ко безсме́ртный.
Благослове́нъ еси́, Го́споди, научи́ мя Спиридо́на пѣ́ти.
Почто́ сле́зъ то́ки источа́ете, вѣ́рніи, ко іера́рху? — небе́сный а́нгеловъ ли́къ глаго́лаше ко керкире́омъ, — ви́дите вы́ его́ ны́нѣ и ра́дуйтеся, я́коже у́бо жи́ва зри́те во гро́б[ѣ].
Благослове́нъ еси́, Го́споди, научи́ мя Спиридо́на пѣ́ти.
Зѣло́ тща́тельно Спиридо́нъ тече́ къ Сѵно́ду въ Нике́и, и предста́ де́рзостнѣ ко Арі[ю], и рече́: ба́сней вре́мя преста́, о безбо́жне, [въ] Тро́ицу же, я́ко и мы́, вѣ́руй.
Благослове́нъ еси́, Го́споди, научи́ мя Спиридо́на пѣ́ти.
Мѵрото́чныя мо́щи [твоя́] па́че на́рда, Спиридо́не всече́стне, благоуха́ютъ: а́нгелы бо сему́ содѣ́йствуютъ. Что́ бо, я́ко ме́ртва, жива́го вмѣня́ете? Не ме́ртвъ бо, но жи́въ на́мъ явля́ется.
Сла́ва Отцу́, и Сы́ну, и Свято́му Ду́ху.
Поклони́мся Отцу́, и Безлѣ́тному Сы́ну, отъ Того́ рожде́нному, и Утѣ́шителю Боже́ственному, отъ Отца́ происходя́щему, и со а́нгелы взыва́емъ: Свя́тъ, Свя́тъ, Свя́тъ еси́, Го́споди.
И ны́нѣ и при́сно и во вѣ́ки вѣко́въ. Ами́нь.
Живопода́тельная утро́ба Твоя́, Приснодѣ́во Отрокови́це, Сы́на и Бо́га Твоего́ заче́ншая неизрече́нно, и вмѣсти́вшая Еди́на, точа́щаго на́мъ правле́ніе къ жи́зни, хода́тайствы Твои́ми къ Бо́гу и человѣ́комъ.
Аллилуія, Аллилуія, Аллилуія, слава Тебѣ, Боже. [Три́жды.]

Кто терпит несправедливость — самые любимые Божии чада. Ведь терпя несправедливость, эти люди носят в своем сердце потерпевшего несправедливость
Христа. В ссылке или в тюрьме они радуются так, словно находятся в Раю, ибо Рай — там, где Христос.

Преподобный Паисий Святогорец
#цитаты