🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
Photo
Рашеєв крізь десятиріччя
🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
Photo
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«На стикові 90-х я спостерігав за людьми, які мене оточували.Ті, кого я давно знав, змінювалися й ставали невпізнаваними. Значна частина з них чогось досягла в радянські часи. І раптом утратила. А звичка добре жити — лишилася. І вони почали розштовхувати одне одного ліктями, йти навпростець, що називається, по трупах. Час був складний, і швидко можна було зробити кар'єру, стати в чомусь успішним. На пальцях однієї руки можу перерахувати тих, хто залишився собою. Люди переживали метаморфози. Звісно, губили свої обличчя. У переносному значенні — як у житті, буквально — як я це задумав показати в фільмі».
Дивіться на ДЦ.Онлайн «Оберіг» (1991) — химерну екранізацію Володимира Дрозда; фільм Миколи Рашеєва про перевертнів, дуальність ідентичностей і світів, розпад держави, особистості й людських стосунків.
Тим часом обіцяємо, що вже зовсім скоро додамо в наш онлайн-кінотеатр іще один самобутній і прекрасний фільми Миколи Рашеєва🤫👾
Дивіться на ДЦ.Онлайн «Оберіг» (1991) — химерну екранізацію Володимира Дрозда; фільм Миколи Рашеєва про перевертнів, дуальність ідентичностей і світів, розпад держави, особистості й людських стосунків.
Тим часом обіцяємо, що вже зовсім скоро додамо в наш онлайн-кінотеатр іще один самобутній і прекрасний фільми Миколи Рашеєва🤫👾
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«НАШ ЧЕСНИЙ ХЛІБ» ОНЛАЙН
Другий спільний фільм Кіри та Олександра Муратових, який вони зняли 1964 року на Одеській кіностудії, відтепер на Довженко-Центр.Онлайн!
Вимушено взявши до дебютної повнометражної постановки конвенційний соцреалістичний фільм про село, Муратові докорінно змінили його очікувані сценарну, візуальну та режисерську складові. У результаті численних опрацювань молоді автори створили по-справжньому незвичайний і майстерний фільм на основі загальнолюдських питань.
Замість очікуваного успіху, «Наш чесний хліб» викликав скандал. Його декілька разів відмовлялися приймати в Києві та Москві. Тільки на перших етапах вимагали внести близько шістдесяти правок. Переробка розтягнулася на три роки. А коли фільм таки випустили в прокат, він пройшов майже не поміченим і так і залишився одним із найменш відомих робіт у творчості авторів.
Дивіться за посиланням
Другий спільний фільм Кіри та Олександра Муратових, який вони зняли 1964 року на Одеській кіностудії, відтепер на Довженко-Центр.Онлайн!
Вимушено взявши до дебютної повнометражної постановки конвенційний соцреалістичний фільм про село, Муратові докорінно змінили його очікувані сценарну, візуальну та режисерську складові. У результаті численних опрацювань молоді автори створили по-справжньому незвичайний і майстерний фільм на основі загальнолюдських питань.
Замість очікуваного успіху, «Наш чесний хліб» викликав скандал. Його декілька разів відмовлялися приймати в Києві та Москві. Тільки на перших етапах вимагали внести близько шістдесяти правок. Переробка розтягнулася на три роки. А коли фільм таки випустили в прокат, він пройшов майже не поміченим і так і залишився одним із найменш відомих робіт у творчості авторів.
Дивіться за посиланням
Після яскравого відкриття ретроспективи «Українське поетичне кіно. Витоки» стрічкою «Звенигора», ми продовжуємо нашу серію показів.
23 квітня о 19:00 дивимося заборонену авангардистську «Землю» (1930) Олександра Довженка — його найвище творче піднесення, другий найкращий український фільм в історії за рейтингом Довженко-Центру, класика, до якої тяжіють усі дороги подальшого українського поетичного і не лише кіно.
У типовій для тих часів пропагандистській історії індустріалізації на селі Довженко побудував значно ширший за будь-які агітаційні рамки пантеїстичний український макросвіт. Яблуневий сад із вічною боротьбою язичництва, християнства та атеїзму, предковічного і модерного, життя і смерті.
Фільм представить кінознавець Довженко-Центру Станіслав Битюцький. Музичний супровід від етно-гауз гурту «ДахаБраха».
Квитки за посиланням
23 квітня о 19:00 дивимося заборонену авангардистську «Землю» (1930) Олександра Довженка — його найвище творче піднесення, другий найкращий український фільм в історії за рейтингом Довженко-Центру, класика, до якої тяжіють усі дороги подальшого українського поетичного і не лише кіно.
У типовій для тих часів пропагандистській історії індустріалізації на селі Довженко побудував значно ширший за будь-які агітаційні рамки пантеїстичний український макросвіт. Яблуневий сад із вічною боротьбою язичництва, християнства та атеїзму, предковічного і модерного, життя і смерті.
Фільм представить кінознавець Довженко-Центру Станіслав Битюцький. Музичний супровід від етно-гауз гурту «ДахаБраха».
Квитки за посиланням
Не доживши кілька днів до свого 90-річчя, пішов у засвіти український режисер Олександр Муратов.
Серед його фільмів одне з найкращих українських кінематографічних перевідкриттів останніх років — міська поетична мелодрама «Чи вмієте ви жити» (1970); кілька фільмів у співавторстві з Кірою Муратовою, зокрема, «Наш чесний хліб» (1964), трилогія екранізацій Миколи Хвильового і ще з кількадесят зовсім різних робіт.
Незадовго до свого відходу, у 2024 році, Олександр Муратов подбав про збереження своєї колекції: масштабне надходження в Довженко-Центр поповнило колекції нашого Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду. Серед скарбів — фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. Є в Довженко-Центрі й матеріали, передані режисером ще в 2000 та 2003 роках.
Ми продовжуємо опрацьовувати таке важливе поповнення і будемо ділитися з вами його частинами. Світла пам'ять Олександру Ігорьовичу💔
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру
Серед його фільмів одне з найкращих українських кінематографічних перевідкриттів останніх років — міська поетична мелодрама «Чи вмієте ви жити» (1970); кілька фільмів у співавторстві з Кірою Муратовою, зокрема, «Наш чесний хліб» (1964), трилогія екранізацій Миколи Хвильового і ще з кількадесят зовсім різних робіт.
Незадовго до свого відходу, у 2024 році, Олександр Муратов подбав про збереження своєї колекції: масштабне надходження в Довженко-Центр поповнило колекції нашого Кіноархіву, Музею кіно та Фільмофонду. Серед скарбів — фотографії, диски з фільмами, асамбляжі, афіші, сценарії, книги, листи, монтажні аркуші. Є в Довженко-Центрі й матеріали, передані режисером ще в 2000 та 2003 роках.
Ми продовжуємо опрацьовувати таке важливе поповнення і будемо ділитися з вами його частинами. Світла пам'ять Олександру Ігорьовичу💔
Фото з колекції Кіноархіву Довженко-Центру
Мама мала чоловічий характер, носила пістолет, об'їжджала села верхи — вона була лікарем на п'ять сіл (...)
Мама грала в аматорській опері, чоловічі ролі. Коли мені було три роки, я вперше потрапив на «Ануш» — вірменська класика. І ось я бачу: герой — його як раз грала моя мама — кохає Ануш, а такий собі Мосі чинить йому перешкоди. З-за каменя (тоді я не знав, що це декорація) наш сусід Акоп цілиться в маму. Коли пролунав постріл, мама впала, і я на очах у закляклої няньки, яка привела мене в театр, притьмом метнувся на сцену (...)
Мама мене переконувала, що нічого страшного не відбувається. Але я продовжував її тримати, боячись залишити саму. Коли завісу дали вдруге, на сцені стояли і ридали мати з сином.
В ексклюзивному виданні «Польоти уві сні та наяву» про однойменний magnum opus Романа Гургеновича, режисер ділиться інтимними спогадами про свою маму. Незримий материнський образ стане ключовим для фільму.
Вітаємо Романа Балаяна з 84-річчям! Многая літа!
Мама грала в аматорській опері, чоловічі ролі. Коли мені було три роки, я вперше потрапив на «Ануш» — вірменська класика. І ось я бачу: герой — його як раз грала моя мама — кохає Ануш, а такий собі Мосі чинить йому перешкоди. З-за каменя (тоді я не знав, що це декорація) наш сусід Акоп цілиться в маму. Коли пролунав постріл, мама впала, і я на очах у закляклої няньки, яка привела мене в театр, притьмом метнувся на сцену (...)
Мама мене переконувала, що нічого страшного не відбувається. Але я продовжував її тримати, боячись залишити саму. Коли завісу дали вдруге, на сцені стояли і ридали мати з сином.
В ексклюзивному виданні «Польоти уві сні та наяву» про однойменний magnum opus Романа Гургеновича, режисер ділиться інтимними спогадами про свою маму. Незримий материнський образ стане ключовим для фільму.
Вітаємо Романа Балаяна з 84-річчям! Многая літа!