Telegram Group & Telegram Channel
ДМИТРО МИРОН “ОРЛИК” — ЖИТТЯ І БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Дмитро Мирон, відомий під псевдонімом “Орлик”, народився 5 листопада 1911 року в селі Рай на Тернопільщині, у звичайній робітничій родині. Його дитинство і юність пройшли у час, коли Україна перебувала під польською владою, що формувало його патріотичний світогляд і бажання боротися за національну незалежність. Мирон з ранніх років виявляв зацікавленість до українського визвольного руху, а його перші кроки на цьому шляху були пов’язані з молодіжною організацією “Пласт”, де він був активним членом куреня імені Павла Полуботка.

У 1930 році, ще зовсім молодим, Дмитро приєднався до Юнацтва Організації Українських Nаціоналістів (ОУN). Перший рік його діяльності в ОУN був сповнений ризикованих акцій, спрямованих проти польської окупаційної влади. Він брав участь у саботажі — підпільники нищили майно окупантів, привертаючи увагу до боротьби українського народу за свої права. Паралельно Мирон займався редагуванням підпільних видань, через які поширював ідеї Nаціоналізму.

Однак його боротьба не залишалася непоміченою владою. У травні 1932 року під час сутички з польською поліцією Дмитра було затримано. Після кількох місяців він був звільнений, але вже у жовтні 1933 року Мирона заарештували знову. Його звинуватили у поширенні забороненої літератури і активній участі в ОУN, засудивши до 7 років ув’язнення. У польській тюрмі він провів 5 років, використовуючи цей час для поглиблення знань з ідеології Nаціоналізму та подальшого зміцнення своєї волі.

Після звільнення у серпні 1938 року Дмитро Мирон написав важливу працю — “Ідея і чин”. Цей підручник став основоположним текстом для навчання підпільників ОУN та майбутніх повстанців Української Повстанської Армії (УПА). В “Ідея і чин” він обґрунтував принципи українського Nаціоналізму, наголошуючи на важливості збройного спротиву та ідеологічної самосвідомості.

У 1938 році Дмитро став політично-ідеологічним референтом Краєвої Екзекутиви ОУN на заході України. У червні 1939 року він був призначений провідником ОУN на заході України. Його головне завдання полягало в тому, щоб зберегти і посилити структуру ОУNу складних умовах радянської окупації, яка незабаром стала реальністю. Мирон проявив себе як вмілий організатор і стратег, розбудовуючи підпільні мережі і готуючи їх до майбутньої боротьби.

Кульмінацією його діяльності стало 30 червня 1941 року, коли після проголошення Акту відновлення Української Держави по всьому заході України розпочали формуватися українські управи і скликатися народні віча. Мирон відігравав ключову роль у цьому процесі, продовжуючи розбудовувати ідеологічну базу визвольного руху. Він також займався організацією ідеологічних вишколів для українських батальйонів “Нахтігаль” і “Роланд”, які ставили собі за мету захист національних інтересів.

У червні 1941 року Дмитро Мирон разом з Особливою похідною групою вирушив до Києва, щоб проголосити незалежність Української Держави. Під час цієї небезпечної місії в серпні 1941 року його арештували німецькі окупанти у Василькові. Однак навіть після затримання він зумів втекти і продовжив свою підпільну діяльність у Києві. Він не зупинявся, працюючи над створенням нових підпільних осередків та поширенням ідеології ОУN.

На жаль, його шлях завершився трагічно. У липні 1942 року Дмитро Мирон загинув у Києві від рук гестапо. Його смерть стала великою втратою для українського Nаціонально-визвольного руху. Проте навіть після загибелі Мирона його ідеї продовжували жити і надихати нові покоління українців на боротьбу за незалежність.

Дмитро Мирон “Орлик” залишив по собі величезну спадщину як ідеолог, стратег і безстрашний борець за свободу України. Його життя було яскравим прикладом самопожертви в ім’я Nаціональної ідеї, а його праці залишилися важливими для української історії і Nаціональної свідомості.



group-telegram.com/galmolod/1606
Create:
Last Update:

ДМИТРО МИРОН “ОРЛИК” — ЖИТТЯ І БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Дмитро Мирон, відомий під псевдонімом “Орлик”, народився 5 листопада 1911 року в селі Рай на Тернопільщині, у звичайній робітничій родині. Його дитинство і юність пройшли у час, коли Україна перебувала під польською владою, що формувало його патріотичний світогляд і бажання боротися за національну незалежність. Мирон з ранніх років виявляв зацікавленість до українського визвольного руху, а його перші кроки на цьому шляху були пов’язані з молодіжною організацією “Пласт”, де він був активним членом куреня імені Павла Полуботка.

У 1930 році, ще зовсім молодим, Дмитро приєднався до Юнацтва Організації Українських Nаціоналістів (ОУN). Перший рік його діяльності в ОУN був сповнений ризикованих акцій, спрямованих проти польської окупаційної влади. Він брав участь у саботажі — підпільники нищили майно окупантів, привертаючи увагу до боротьби українського народу за свої права. Паралельно Мирон займався редагуванням підпільних видань, через які поширював ідеї Nаціоналізму.

Однак його боротьба не залишалася непоміченою владою. У травні 1932 року під час сутички з польською поліцією Дмитра було затримано. Після кількох місяців він був звільнений, але вже у жовтні 1933 року Мирона заарештували знову. Його звинуватили у поширенні забороненої літератури і активній участі в ОУN, засудивши до 7 років ув’язнення. У польській тюрмі він провів 5 років, використовуючи цей час для поглиблення знань з ідеології Nаціоналізму та подальшого зміцнення своєї волі.

Після звільнення у серпні 1938 року Дмитро Мирон написав важливу працю — “Ідея і чин”. Цей підручник став основоположним текстом для навчання підпільників ОУN та майбутніх повстанців Української Повстанської Армії (УПА). В “Ідея і чин” він обґрунтував принципи українського Nаціоналізму, наголошуючи на важливості збройного спротиву та ідеологічної самосвідомості.

У 1938 році Дмитро став політично-ідеологічним референтом Краєвої Екзекутиви ОУN на заході України. У червні 1939 року він був призначений провідником ОУN на заході України. Його головне завдання полягало в тому, щоб зберегти і посилити структуру ОУNу складних умовах радянської окупації, яка незабаром стала реальністю. Мирон проявив себе як вмілий організатор і стратег, розбудовуючи підпільні мережі і готуючи їх до майбутньої боротьби.

Кульмінацією його діяльності стало 30 червня 1941 року, коли після проголошення Акту відновлення Української Держави по всьому заході України розпочали формуватися українські управи і скликатися народні віча. Мирон відігравав ключову роль у цьому процесі, продовжуючи розбудовувати ідеологічну базу визвольного руху. Він також займався організацією ідеологічних вишколів для українських батальйонів “Нахтігаль” і “Роланд”, які ставили собі за мету захист національних інтересів.

У червні 1941 року Дмитро Мирон разом з Особливою похідною групою вирушив до Києва, щоб проголосити незалежність Української Держави. Під час цієї небезпечної місії в серпні 1941 року його арештували німецькі окупанти у Василькові. Однак навіть після затримання він зумів втекти і продовжив свою підпільну діяльність у Києві. Він не зупинявся, працюючи над створенням нових підпільних осередків та поширенням ідеології ОУN.

На жаль, його шлях завершився трагічно. У липні 1942 року Дмитро Мирон загинув у Києві від рук гестапо. Його смерть стала великою втратою для українського Nаціонально-визвольного руху. Проте навіть після загибелі Мирона його ідеї продовжували жити і надихати нові покоління українців на боротьбу за незалежність.

Дмитро Мирон “Орлик” залишив по собі величезну спадщину як ідеолог, стратег і безстрашний борець за свободу України. Його життя було яскравим прикладом самопожертви в ім’я Nаціональної ідеї, а його праці залишилися важливими для української історії і Nаціональної свідомості.

BY Галицька Молодь




Share with your friend now:
group-telegram.com/galmolod/1606

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

The company maintains that it cannot act against individual or group chats, which are “private amongst their participants,” but it will respond to requests in relation to sticker sets, channels and bots which are publicly available. During the invasion of Ukraine, Pavel Durov has wrestled with this issue a lot more prominently than he has before. Channels like Donbass Insider and Bellum Acta, as reported by Foreign Policy, started pumping out pro-Russian propaganda as the invasion began. So much so that the Ukrainian National Security and Defense Council issued a statement labeling which accounts are Russian-backed. Ukrainian officials, in potential violation of the Geneva Convention, have shared imagery of dead and captured Russian soldiers on the platform. NEWS In the United States, Telegram's lower public profile has helped it mostly avoid high level scrutiny from Congress, but it has not gone unnoticed. In February 2014, the Ukrainian people ousted pro-Russian president Viktor Yanukovych, prompting Russia to invade and annex the Crimean peninsula. By the start of April, Pavel Durov had given his notice, with TechCrunch saying at the time that the CEO had resisted pressure to suppress pages criticizing the Russian government. Sebi said data, emails and other documents are being retrieved from the seized devices and detailed investigation is in progress.
from kr


Telegram Галицька Молодь
FROM American