21 грудня в Латвії відзначають Solstice - зимове сонцестояння, або найдовшу ніч року. До приходу німецьких хрестоносців у 13 столітті жителі Прибалтики були останніми язичниками Європи і до наших днів збереглося багато традицій давніх язичницьких святкувань, які, протягом століть, змішалися з християнськими.
Сьогодні нам вдалося побачити дві традиції:
Котіння поліна
Це традиція, яка повинна відлякувати злих духів, а також приносити родючість і удачу. Колоду з прив'язаними мотузками, котять через усе село чи місто, щоб зібрати всі невдачі, погані думки та вчинки року, що минає. Наприкінці ходи колоду спалюють у вогнищі, символічно спалюючи всі невдачі та печалі.
Коляда
Має кілька назв у різних частинах Латвії - budēļi, ķekatas, kaļadas. Люди вдягають костюми і ходять від дому до дому, співаючи, танцюючи та граючи в ігри. Традиційні маски: тварини (ведмідь або журавель), люди (циганка-ворожка) або надприродні істоти (смерть або диявол). Вважається, що колядники приносять удачу і відлякують злих духів.