✍🏻 З днем пам’яті преподобного отця Сави Освяченого, ігумена Єрусалимо-Палестинського 🌿

… Долго считали, что завещание, которое преп. Савва оставил своему приемнику игумену Мелиту, было тем типиконом, который и до наших дней именуется уставом лавры преп. Саввы Освященного. Но открытие данного завещания проф. А.А. Дмитриевским дало возможность определить точное отношение преподобного к приписываемому ему уставу. Оказывается, что в завещании практически ничего не говорится о чине служб и уставных особенностях. Правила завещания касаются более дисциплинарного и нравственного устроения монастырей.
В них говорится:
– об обязательном присутствии всей братии на всенощных бдениях, совершаемых с вечера на воскресные и в праздничные дни;
– об удаляющихся на время в пустыню с согласия настоятеля и подвизающихся там иноков;
– о запрете грузинам, сирийцам, франкам совершать полную литургию в их церквах (только литургию оглашенных);
– о запрете выходить из Лавры в субботу ввиду имеющего быть всенощного бдения, помимо нужды и монастырских дел;
– о запрете иметь кому-либо келию в случае возведения его в сан епископа или игумена другого монастыря;
– о примирении раздоров между братиями;
– об исправлении согрешивших и епитимиях;
– об изгнании из обители и др.
Кроме указаний об обязательных субботних богослужениях здесь практически ничего не говорится о чинопоследовании служб. Не видно и из самого жития преп. Саввы, чтобы он занимался составлением богослужебного устава …
_________________________________
©️ Носенко А., прот. Литургика... — Комсомольск, 2012. — С. 3-4.

Як було анонсовано до пам’яті святителя Миколая, ділюся сьогодні текстом ©️ «Чúну благословéнiѧ пúва» (в оригіналі — ©️BENEDICTIO CEREVISIÆ), взятого із Rituale Romanum (аналог православного Евхологіóну, альбо Трéбника) за 1️⃣9️⃣2️⃣5️⃣ рік. Молитва перекладена ЦСМ у 2️⃣0️⃣1️⃣6️⃣ році із опущенням вказівки на кроплення святою водою та має єдине доповнення, яке відсутнє в оригіналі — це кінцевий виголос-настанова пресвітера 🍻

Важливо зазначити, що східна традиція класично знає лише благословення вина, як компоненту для звершення Божествéнної Євхаристії. Благословення інших подібних напоїв, зокрема пива, починає зустрічатися на теренах історичної Київської Митрополії вже в післямогилянський період. Так, до прикладу, Унівський Евхологіон розміщує в собі Чин благословення пивниці, себто таверни, де акцент в молитві також ставиться на Кані Галілейській.

Жив колись на світі один добрий чоловік: він був образом лагідності та зразком віри, і, смиряючись, підносився, а бідніючи — багатів. Звали його Миколай Феофáнович і був він Христовим служителем в Малій Азії, займаючи кафедру архієпископа Мир, митрополита Лікійського.

Все своє життя він присвятив невтомній праці на славу Божу і заради ввіреної йому пастви, що не було навіть часу коли і сісти, аби хоча би чи то молитвочку написати в декілька речень, чи коротенький трактат проти єретиків. Так трудився і спочив святий владика із миром в провінційному Мѷрі, а знають його у всьому мíрѣ.

Але от через тисячу років після блаженної його кончини митрополит Невпакський і Артський Дамаскін Студит взяв і почав популяризувати епізод життя святителя, де він, нібито засідаючи на Нікейському Соборі і будучи зразком лагідності, став тоді на мить «образом лютості» і вдарив чи то по щоці, чи то по потилиці єретика Арія, аби він поменше говорив неправославні речі. А потім цю розповідь через три століття бравий козак ієромонах Димитрій Туптало, що колись стане Ростовським митрополитом, взяв і помістив до своєї збірки Житій святих, звідки ми, як правило, цю розповідь беремо, розповідаємо та на лаврських [і не тільки] фресках зображаємо, як ото тільки ловко владиченька-митрополит врозумив лящем батюшечку-протопопа.

Ця [сьогоднішня] думка до того, що народна любов до святого Миколая надзвичайно велика. Любов, як до святителя, який, згідно із заповітом першоапостола Павла, був бездоганним і чесним єпископом, в грошах щастя не вбачав, не сварився, не пиячив і не бився (пор. 1Тим. 3:2-3). За те і люблять святого, що він був класичним доброчесним другом Христовим (див. Ін. 15:14) — себто християнином, із якого треба брати приклад життя у променях Євангелія, а не, жартуючи, виправдовувати свої слабкості «святителем-боксером» або ж робити чи не найбільшим досягненням життя святого його участь в «кулачних боях» на Вселенських Соборах…
*
Зі святом, Миколаєлюбці 🕊

🗓 Завтра пам’ять вельмишановного святителя Амвросія, єпископа Медіоланського — плідного латинського гімнографа і автора окремої Медіоланської анафори (дуже мені подобається, до речі), філософсько-освіченого богослова і одного із найбільших вселенських вчителів за версією Західної Церкви.
Він був тим:
🔸хто навернув до християнства майбутнього святителя Августина Гіппонського (щодо цього рекомендую сінематографію «Restless Heart: The Confessions of Saint Augustine» 2010 року);
🔸хто викривав уже християнського імператора Феодосія Великого у його владних жорстоких злодіяннях;
🔸хто одним із перших (як і Арій) почав писати спеціальні мелодії для співу християнських гімнів (через два століття після його смерті цю практику використає Папа Григорій Діалог, а ще через декілька десятиліть — Мансур ібн Серджун ат-Таглибі, тобто — монах Іоанн Дамаскін).

І, традиційно, декілька висловів святого Міланського біскупа:
🩸 Не могла відкупити нас кров пророків, не відкупив нас Петро чи Павло, тільки Той міг викупити нас Своєю смертю, Хто є і Богом і Людиною, бо цього ніколи не в змозі була б зробити проста людина.

📖 Як у Раю, Бог ходить у Писаннях, шукаючи людину. Відкривай щодня Святе Письмо і Бог знайде тебе.

🌾 Свобода Церкви має бути вище відданості державі.

🗣 Ти не повинен починати молитву немов голодний, який говорить тільки про їжу, але починай її із славослов’я Богові.

🏆 За гідністю людина стала останньою, як ціль природи, створена для правди, щоб бути провісникцею правди між іншими тваринами … справедливо вона стала останньою: як вінець всього творіння, як причина світу, для якої створено все.

🌿 Велика та людина, яка схожа на небагатьох, а не на більшість.

📿 В періоди постів, зокрема Пасхальний та Різдвяний, у нашій церковній практиці склалася гарна благочестива традиція — приступати до Таїнства Єлеосвячення.

Нагадую, що цьогоріч на першій седмиці Святої Сороківниці у співпраці із протоієреєм Димитрієм Гарчуком були укладені альтернативні молитви до Чинопослідування згаданого Таїнства із афонського Симонопетрського Агіазматаріону 2008 року, що знаходяться за цим посиланням 📖

🗓 З прийдешньою пам’яттю святителя Іоасафа Білгородського — сина прилуцького полковника Андрія Горленка, внука Гетьмана Війська Запорозького Данила Апостола та дядька видатного українського драматурга Григорія Квітки-Основ’яненка.

Ora pro nobis 🕊

🎶 Наближається свято, а тому у Portable Document Format викладаю файл «Из’ рукопúснаго Прáвuла Славѧ́но-Бóлгарскїѧ Зωгрáфскїѧ обúтелu на Аѳώнѣ, úже во свѧты́хъ отцà нáшегω Спѷрїдώна чудотвóрца, єпíскопа Трїмѷфíйскагω, по полѷелéu тропарù, глáсъ 5» 📜

І хай молитвáми святого пастуха і праведного пастиря, Господь благословить нас на те, щоб 25 грудня без календарних чвар одні гідно зустріли Різдво Христове [а такі є і в УПЦ], а інші — піднесли свої палкі і щирі молитви до Тримифунтського архіпастиря, який своїм заступництвом із «провінції» весь світ обіймає 🕊

Дорогі брати і сестри!
На правах реклами, пропоную Вашій увазі сайт церковного начиння із європейського деревного матеріалу 🪵

📦 Тут Ви можете замовити:
✅ напрестольні та настільні хрести;
✅ наперсні хрести;
✅ постригальні хрести;
✅ параманні хрести;
✅ архієрейські панагії та двійники;
✅ ікони.

🎨 Окремі вироби оздоблені іконописними зображеннями.

⚒️ Майстер-виробник знаходиться у м. Горішні Плавні Полтавської області. Зв’язатися із ним можна на вказаному вище сайті 📲

Карикатура Едварда Козака, опублікована в заснованому ним сатиричному журналі «Лис Микита», 1967 р., США, відображає співіснування в діаспорі традицій зустрічати Різдво 2️⃣4️⃣ грудня і 6️⃣ січня — залежно від деномінації. І хоча карикатура, як і належить цьому жанру, висміює «роздвоєння» одного свята, однак, цікаво, що останні кілька десятиліть багато українців у США та Канаді святкували Різдво двічі: 2️⃣4️⃣–2️⃣5️⃣ грудня разом з усією країною та західним світом, а 6️⃣–7️⃣ січня — з родиною та українською громадою як суто «своє» свято на противагу комерціалізованому «католицькому Різдву» 🎄

Джерело тут 🌐

А я додам лиш одне: паки і паки я не проти «новостильного» Різдва, проте я категорично проти цим ділити український [дужечки вірю і сподіваюсь] православний народ! Сто років тому не було дурніших від нас українців, але вони таки щось знали…

Щось таки знали…

Без маніпуляцій. Просто факт. Молитвáми святителя Спиридона, бережи нас, Пресвяте Немовлятко ✨

🗓 25 (12) грудня — не тільки торжество святителя Спиридона, але й пам'ять священномученика Олександра, Єпископа Елії Капітолини (Єрусалима), котрий створив у Святому Граді велику (у можливостях для III ст.) бібліотеку. У цій бібліотеці були зібрання Книг Святого Письма і вже існуючі на той час книги християнських письменників ✍🏻

Святителя Олександра, за його любов до книжної освіти, називають покровителем бібліотек та бібліотекарів 📚

Молѝ Бóга за нас, святи́телю премудрíйший, яко да во гряду́щом вíці спасти́ся нам і во Христì Ісу́сі жительствовáти, а в сем ні мáло не отвращáтися і напоя́тися от мудротóчних клáдезей книговмісти́лищних 🙏🏻