Останні кілька років, а активніше - з початком СВО російська культура і мова набули характеру дедалі більш «руссоїстських» (від прізвища Жана-Жака Руссо, а не назви країни) у контексті концепції про «шляхетного дикуна». У мистецтві (напевно мимоволі) це вкрай наглядно зобразив Гоша Рубчинський, представивши російську культуру як клоаку похмурих і недоброзичливих «граждан» в олімпійках західного бренду Адідас, логотип якого вони навіть виголюють на голові, ніби це карго-культ (Показ колекції за 2018 рік 14 січня в Єкатеринбурзі). До речі, досить автентично, адже в реальності раніше так іноді дійсно робили!
Головне тут те, що абсолютній більшості росіян сподобалась ця «клюква», яка буквально висміює їхню культуру, а не була піддана анафемі й засуджена, як це було б належне зробити. Подібне ми бачимо в літературі, де куди не глянь - скрізь вихваляють «могучий русский мат» в усьому його скоцтві та бидляцтві. І недаремно, адже всюдисуща пропаганда і репресивний режим навряд чи допустить до тиражування праць високоосвічених людей, які, як правило, засуджують цей же режим разом з його діями. Сучасна російська культура в ще більш провінційному становищі, ніж за часів Пушкіна або Достоєвського. Звісно, кілька століть тому аристократія в Росії не розмовляла російською у своєму колі, але в цьому то й річ: аристократії більше немає. Все ще набагато гірше.
З початком повномасштабної війни російська та українські культури почали поступово мінятися місцями. Почавши СВО, путінський режим значною мірою підірвав авторитет Росії навіть серед пострадянських республік. Те, скільки було «мовних скандалів» всередині Казахстану, навіть не перелічити, і все на ґрунті неприйняття російської мови! З одного боку, відмова цивілізаційної сторони людства від російської культури, з іншого - орієнтація російської культури на бидло і провінціалів, які становлять більшу частину солдатів ЗС-РФ. Нагадую, СВОшники - нова еліта Росії. Це ті, що у своїй масі кримінальники або алкаші. Ті, хто заради прибутку, помилування режимом або в п'яному угарі підписали контракт. Це точно не частина населення високоосвічених фахівців або бізнесменів без алко/наркозалежності. Важливо, щоб режим міг достукатися до своєї ЦА, а зробити це можна тільки розмовляючи їхньою мовою, через що доводиться підганяти російську культуру під рамки сприйняття алкаша-СВОшника, далі яких він бачити не в змозі.
З іншого боку, ми бачимо значущий ренессанс в українській культурі: безліч нових і якісних перекладів культурно значущих творів, багато з яких пишуть з нуля, а мова оригіналу в них українська, а ще більшому ще тільки належить бути написаним. Завжди помічав, що українська мова ніколи не здавалася провінційною, такою здавалася саме україно-російський суржик, часто поширений у селах. Нині ж почесно, а нерідко й обов'язково, щоб твоєю головною мовою завжди й скрізь була настільки літературна українська, наскільки це можливо. Тому дедалі частіше можна побачити як у минулому російськомовні, наприклад, артисти всі як один перейшли на українську. Крім того, можливо мимоволі, але українська діаспора поширює свою культуру на Європу, як морська вода виносить сіль на берег. У сумі з тим, що війна в Україні це загалом гучна подія, безліч іноземців теж почали заглиблюватися в українську культуру, іноді й пройнявшись нею, а наші співвітчизники почали дедалі активніше шукати «український логос». Також неможливий Гоша Рубчинський в українському середовищі - його просто зацькують за «шароварщину»!
Російська мова, навіть маючи статус міжнародної, більше не дає тих можливостей, що раніше, це вже не «вікно у світ» і не показник елітарності або освіченості. Іний раз знання «язика» може зіграти навіть злий жарт. Минуть роки, а ворожа мова тільки зміцниться у своєму становищі частини «культури худоби», якою була за часів Гольштейн-Готторп-Романових. Утім, усе ще й залежить від того, наскільки добре себе зможе зарекомендувати українська культура. Але принаймні для співвітчизників можу сказати ствердно: «Вчи українську, в Раю по-російськи ніхто не говорить»!
Останні кілька років, а активніше - з початком СВО російська культура і мова набули характеру дедалі більш «руссоїстських» (від прізвища Жана-Жака Руссо, а не назви країни) у контексті концепції про «шляхетного дикуна». У мистецтві (напевно мимоволі) це вкрай наглядно зобразив Гоша Рубчинський, представивши російську культуру як клоаку похмурих і недоброзичливих «граждан» в олімпійках західного бренду Адідас, логотип якого вони навіть виголюють на голові, ніби це карго-культ (Показ колекції за 2018 рік 14 січня в Єкатеринбурзі). До речі, досить автентично, адже в реальності раніше так іноді дійсно робили!
Головне тут те, що абсолютній більшості росіян сподобалась ця «клюква», яка буквально висміює їхню культуру, а не була піддана анафемі й засуджена, як це було б належне зробити. Подібне ми бачимо в літературі, де куди не глянь - скрізь вихваляють «могучий русский мат» в усьому його скоцтві та бидляцтві. І недаремно, адже всюдисуща пропаганда і репресивний режим навряд чи допустить до тиражування праць високоосвічених людей, які, як правило, засуджують цей же режим разом з його діями. Сучасна російська культура в ще більш провінційному становищі, ніж за часів Пушкіна або Достоєвського. Звісно, кілька століть тому аристократія в Росії не розмовляла російською у своєму колі, але в цьому то й річ: аристократії більше немає. Все ще набагато гірше.
З початком повномасштабної війни російська та українські культури почали поступово мінятися місцями. Почавши СВО, путінський режим значною мірою підірвав авторитет Росії навіть серед пострадянських республік. Те, скільки було «мовних скандалів» всередині Казахстану, навіть не перелічити, і все на ґрунті неприйняття російської мови! З одного боку, відмова цивілізаційної сторони людства від російської культури, з іншого - орієнтація російської культури на бидло і провінціалів, які становлять більшу частину солдатів ЗС-РФ. Нагадую, СВОшники - нова еліта Росії. Це ті, що у своїй масі кримінальники або алкаші. Ті, хто заради прибутку, помилування режимом або в п'яному угарі підписали контракт. Це точно не частина населення високоосвічених фахівців або бізнесменів без алко/наркозалежності. Важливо, щоб режим міг достукатися до своєї ЦА, а зробити це можна тільки розмовляючи їхньою мовою, через що доводиться підганяти російську культуру під рамки сприйняття алкаша-СВОшника, далі яких він бачити не в змозі.
З іншого боку, ми бачимо значущий ренессанс в українській культурі: безліч нових і якісних перекладів культурно значущих творів, багато з яких пишуть з нуля, а мова оригіналу в них українська, а ще більшому ще тільки належить бути написаним. Завжди помічав, що українська мова ніколи не здавалася провінційною, такою здавалася саме україно-російський суржик, часто поширений у селах. Нині ж почесно, а нерідко й обов'язково, щоб твоєю головною мовою завжди й скрізь була настільки літературна українська, наскільки це можливо. Тому дедалі частіше можна побачити як у минулому російськомовні, наприклад, артисти всі як один перейшли на українську. Крім того, можливо мимоволі, але українська діаспора поширює свою культуру на Європу, як морська вода виносить сіль на берег. У сумі з тим, що війна в Україні це загалом гучна подія, безліч іноземців теж почали заглиблюватися в українську культуру, іноді й пройнявшись нею, а наші співвітчизники почали дедалі активніше шукати «український логос». Також неможливий Гоша Рубчинський в українському середовищі - його просто зацькують за «шароварщину»!
Російська мова, навіть маючи статус міжнародної, більше не дає тих можливостей, що раніше, це вже не «вікно у світ» і не показник елітарності або освіченості. Іний раз знання «язика» може зіграти навіть злий жарт. Минуть роки, а ворожа мова тільки зміцниться у своєму становищі частини «культури худоби», якою була за часів Гольштейн-Готторп-Романових. Утім, усе ще й залежить від того, наскільки добре себе зможе зарекомендувати українська культура. Але принаймні для співвітчизників можу сказати ствердно: «Вчи українську, в Раю по-російськи ніхто не говорить»!
BY Публічний канал
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." In December 2021, Sebi officials had conducted a search and seizure operation at the premises of certain persons carrying out similar manipulative activities through Telegram channels. DFR Lab sent the image through Microsoft Azure's Face Verification program and found that it was "highly unlikely" that the person in the second photo was the same as the first woman. The fact-checker Logically AI also found the claim to be false. The woman, Olena Kurilo, was also captured in a video after the airstrike and shown to have the injuries. Telegram was co-founded by Pavel and Nikolai Durov, the brothers who had previously created VKontakte. VK is Russia’s equivalent of Facebook, a social network used for public and private messaging, audio and video sharing as well as online gaming. In January, SimpleWeb reported that VK was Russia’s fourth most-visited website, after Yandex, YouTube and Google’s Russian-language homepage. In 2016, Forbes’ Michael Solomon described Pavel Durov (pictured, below) as the “Mark Zuckerberg of Russia.” What distinguishes the app from competitors is its use of what's known as channels: Public or private feeds of photos and videos that can be set up by one person or an organization. The channels have become popular with on-the-ground journalists, aid workers and Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy, who broadcasts on a Telegram channel. The channels can be followed by an unlimited number of people. Unlike Facebook, Twitter and other popular social networks, there is no advertising on Telegram and the flow of information is not driven by an algorithm.
from kr
