Telegram Group & Telegram Channel
Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.

«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.

👉 Реалістичних джерел на сьогодні є три: друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків.

Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?

Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.

1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:

- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);

- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.

Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.

Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.

2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.

3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.

Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.

Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.

🥤 Ще залишився без групи акциз на солодкі напої.

Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.

Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».

Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.

Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.

Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.

🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.

І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.

Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.

Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.

На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.

📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.

Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM



group-telegram.com/thinktankces/2467
Create:
Last Update:

Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

Позиція ЦЕС у дописі нашого податкового експерта Юрія Гайдая.

«Сьогодні на потреби оборони бракує 500 млрд грн, близько $12 млрд — це щоб профінансувати зовсім базові потреби армії та зберегти хоча б приблизний паритет з РФ.

👉 Реалістичних джерел на сьогодні є три: друк грошей, фінансові репресії та підвищення податків/зменшення видатків.

Емісія є очевидно найгіршим інструментом, кроком останньої надії (і чим далі відтягували рішення по фінансуванню, тим імовірнішою вона ставала). Легкі фінансові репресії для банків можна очікувати. Бо додаткові 220 млрд грн ОВДП треба розмістити.
А решта – податки і видатки. Що ми бачимо?

Основна ставка зроблена на військовий збір (ВЗ). Загалом би виділив три групи.

1) “Дійні корови”. 3/4 всіх додаткових надходжень мають принести два джерела:

- 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту);

- підвищений до 5% ВЗ із доходів громадян.

Ще в цю групу можна додати 5% ВЗ на мобільний зв’язок і авансові внески з податку на прибуток з паливних мереж, у прив’язці до об’ємів резервуарів.

Пробачте за метафору дійних корів, але вона відверто описує цю групу – джерела, з яких уряд очікує легко і прогнозовано зібрати податки.

2) Оподаткування «розкішного споживання»/імпорту. Тут 15% ВЗ від вартості на першу реєстрацію авто в Україні, 30% ВЗ від реалізації ювелірки, 5% ВЗ від вартості проданої фізособами нерухомості, та повернення ПДВ для ввезення товарів до 150 євро.

3) «Справедливість для ФОПів». ВЗ 1% від доходу для третьої групи та 5% від двох МЗП (зараз 800 грн) для інших груп.

Це має принести всього 1 млрд грн на місяць, тому, на наш погляд, основна мета тут – на фоні підвищення ВЗ для найманих працівників та загальної системи ввести хоч якийсь ВЗ для спрощенки, яка його досі не платила.

Цікаво, що уряд не відважився "влупити" для спрощенців вищу ставку ВЗ, яка обговорювалася раніше. Хоча це був творчий спосіб трохи зменшити зловживання спрощенкою.

🥤 Ще залишився без групи акциз на солодкі напої.

Основна мета — зменшити споживання цукру українцями, але поки незрозуміло, як цей акциз планують адмініструвати і чи буде це ефективно.

Але такому дизайні пакету підвищення податків є серйозна проблема. Він ігнорує значну тіньову економіку, економічних «ухилянтів».

Я не вірю в те, що можна зібрати «на вчора» істотні суми через покращення адміністрування і вольове розширення бази існуючих податків.

Хоча деякі кроки законопроєкт передбачає — обов’язок щодо інвентаризації на вимогу податкового органу під загрозою адмінарешту майна, вартісні межі для ввезення товарів у ручній поклажі та багажі, ті ж аванси з ПнП для паливних мереж.

Але в цілому пропоновані кроки покладають практично все навантаження на білий бізнес та найманих працівників.

🧮 Альтернативою є підвищення непрямих податків, тобто підвищення оподаткування всього кінцевого споживання.

І контрабандисти, і обнальщики, і криптоскамери, і гаражні СТО, і власники магазинчиків з контрабандною польською молочкою, італійською ковбасою та побутовою хімією купують товари з ПДВ і акцизами.

Підвищення ставки ПДВ до 23% (як у Польщі) могло б замінити підвищення ВЗ для найманих працівників.

Підвищення ставки ПДВ до 25% (як у Хорватії чи Данії) могло б замінити 1% податок з обороту для юросіб.

На наш погляд, це було б кращою альтернативою у наших обставинах.

📌 І, вкотре повторимо, дуже на часі є функціональний перегляд витрат із скороченням усього, що ще можна скоротити.

Бо анонсоване скорочення видатків на 65 млрд грн є радше технічним - це урахування реструктуризації зовнішнього боргу».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

BY Що з економікою?




Share with your friend now:
group-telegram.com/thinktankces/2467

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

In addition, Telegram now supports the use of third-party streaming tools like OBS Studio and XSplit to broadcast live video, allowing users to add overlays and multi-screen layouts for a more professional look. The next bit isn’t clear, but Durov reportedly claimed that his resignation, dated March 21st, was an April Fools’ prank. TechCrunch implies that it was a matter of principle, but it’s hard to be clear on the wheres, whos and whys. Similarly, on April 17th, the Moscow Times quoted Durov as saying that he quit the company after being pressured to reveal account details about Ukrainians protesting the then-president Viktor Yanukovych. Andrey, a Russian entrepreneur living in Brazil who, fearing retaliation, asked that NPR not use his last name, said Telegram has become one of the few places Russians can access independent news about the war. The account, "War on Fakes," was created on February 24, the same day Russian President Vladimir Putin announced a "special military operation" and troops began invading Ukraine. The page is rife with disinformation, according to The Atlantic Council's Digital Forensic Research Lab, which studies digital extremism and published a report examining the channel. One thing that Telegram now offers to all users is the ability to “disappear” messages or set remote deletion deadlines. That enables users to have much more control over how long people can access what you’re sending them. Given that Russian law enforcement officials are reportedly (via Insider) stopping people in the street and demanding to read their text messages, this could be vital to protect individuals from reprisals.
from kr


Telegram Що з економікою?
FROM American