Державна влада продовжує репресії проти українських націоналістів. На цей раз поліція затримує активістів за те... що у них були плакати. Так, навіть не за розклейку плакатів, що вже абсурд, а просто за те, що вони у них лежали в кишені.

Так, 2-ого січня поліцейські незаконно затримали 3 учасників організації.

На Хрещатику поліцейські безпідставно затримали 2 учасників. Шестеро поліцейських оточили й розділили активістів, після чого  почали вимагати документ, підтверджуючий особистість. Однак, коли наші активісти показали поліції паспорти, що підтверджують особистість, цього їм виявилося недостатньо, а тому вони "з метою дізнавання" вивезли активістів у відділок.

Третій учасник — списаний по стану здоров'я ветеран війни, був так само безпідставно затриманий біля ТЦ "Україна". 1 поліцейський у формі і 3 невідомих не в поліцейській формі схопили ветерана за руки й ноги та заволокли у поліцейський автомобіль, після чого відвезли у той самий відділок.

Усіх 3 затриманих привезли до Шевченківського відділку поліції за адресою Герцена 9. Не дивлячись на те, що активісти не порушили жодного закону й були незаконно затримані, поліцейські фізично не випускали їх з відділку. Причому деякі поліцейські, знову ж таки, порушуючи законодавство, відмовлялися назвати свої дані. На місці на учасників чинили психологічних тиск. Поліцейські залякували їх статтям, які вони не порушували, а чоловік, що представився співробітником СБУ, погрожував, цитата, "відправкою на підвал". Оманою і погрозами у одного із активістів поліцейські відібрали телефон. Пізніше стало відомо, що телефон був взламаний і, більше того, поліцейські намагалися взламати особисті банківські рахунки учасника. Лише нещодавно, разом із адвокатом, націоналісту вдалося повернути свій телефон і знайти даний відеозапис. Плакати були також відібрані.

У відділку учасників звинувачували у "дискредитації влади під час війни", що по-перше підтверджує виключно політичний характер репресій, а по-друге дуже нагадує методи російських окупантів, поки що не настільки жорстокі, але такі ж самі цинічні й лицемірні.

Доволі іронічно, що у той час як ми нібито у вільній країні пам'ятаємо день українського політв'язня, поліція у центрі столиці по політичним мотивам безпідставно затримує українських націоналістів.

А ось прізвища деяких із співробітників Шевченківського відділку, що замість захисту своєї країни і боротьби з ворогом борються з українськими ветеранами і підлітками: Якубенко Василь Леонідович, слідча Міклош Ганна Володимирівна, Влад Корнієнко, Гришин, Дрофа.

Телега 🗡 Інст 🗡 Тт 🗡 Долучитися

День Соборності України — 106-та річниця Акту Злуки. У день підписання грандіозні святкування піднесеної нації заполонили вулиці Києва. Адже це подія, що ознаменувала формальне втілення тисячолітньої боротьби української нації.

На загальних зборах — величезній демонстрації, урочисто зачитали “Універсал соборності”, де йшлося:

“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка!”

Нажаль, ліва Директорія, що підписала Акт Злуки, невдовзі зруйнувала українську державність ізсередини, а остаточно УНР була знищена більшовицькими окупантами, що на частині українських земель встановили УРСР.

Полум'я ідеї Соборності перехопили наші попередники — Організація Українських Націоналістів, що ставила собі за мету побудову Української Самостійної Соборної Держави. У публіцистиці ОУН часів Других Визвольних Змагань ця подія отримала додаткову назву “Два Великих Січні” на честь 22 січня 1918 р. (дата випуску IV Універсалу) та 22 січня 1919 р. (безпосередньо самого Акту Злуки). Але й Другі Змагання зазнали поразки. Попри більшовицькі репресії, мавпування "Совітською Республікою" імені України, попри замовчування Дня Соборності, нація пам'ятала свою історію. Коли у 1990 році Народний Рух України організував “живий ланцюг” з українськими прапорами від Івано-Франківська через Львів до Києва, то участь у ньому взяли від 500 000 до 3 мільйонів українців.

Наш націоналістичний рух продовжує йти нога у ногу з ідеєю Соборності. У тилу і на війні ми об'єднуємо українську націю, долаючи розколюючі її на шматки лінії фронту, демократичних партій чи "мовного питання". Нехай у цей зловісний час День Соборності стане вам моральним піднесенням та невеличким нагадуванням про те, що боротьба триває і боремося ми не вперше і не востаннє! Зі святом!

На світлині листівка ОУН. Герби Великої України (Київської землі), Галичини, Гетьманщини, УНР та ОУН.

Телега 🗡 Інст 🗡 Тт 🗡 Долучитися