КРЮЧОК

Продовжую вести щоденник санкційного журналіста з Києва.

Минув місяць. Сюжет почав грати новими барвами.

Санкції мали свій ефект, розширили вікно Овертона і полетіли крізь нього чорти, тролі, біси та лукаві. Небо потемніло в моїй Джуманджі, режисер увімкнув градус на підвищення і почалося.

Вночі 14 лютого таємний та одержимий шанувальник, який вважав, що санкцій у моєму житті недостатньо, привітав мене з Днем Закоханих – спалив автівку.

Горіло так, як горить серце від нерозділеного кохання у моменти відчайдушної лихоманки. Можна було скликати усіх відьом з Печерського пагорба та влаштувати там шабаш, але всі готувалися до свята, тож я вирішила на честь п'ятниці не робити особливого галасу. І так надто багато мого імені у простор. Аж відчуваю, як у мене вуха горять.

Я витримала паузу, щоб поспостерігати, хто і як проявиться, та щоб не заважати поліції робити свою роботу, і ось сьогодні новина просочилася в пресу.

Вимушена прокоментувати.

Що сказати? Замовники зрозумілі, виконавців шукає поліція, і, судячи з першого враження, у цій організації є професіонали, які люблять свою роботу, тому я вірю, що вони впораються з пошуком зловмисника і без мене.

Висновків не буде.
Я не змінююсь.
Не поміняюсь.
Не зраджу.
Не злякаюся
Не втечу
Не заткнусь

Я чудово усвідомлюю ціну свободи слова в нашій країні, цінність вчинку, плату за велику розкіш запалювати вогні не в тому напрямку, куди рухається натовп, а на власному острові свободи.

Сьогодні я тут одна, але завтра ви не знайдете вільного квитка, щоб купити там місце.

І побажання собі - нехай Джуманджі подарує мені гідних ворогів, які вміють боротися красиво та елегантно, а не сцикунів, що ховають обличчя за анонімними екаунтами у соцмережах. Погодьтеся - гідний ворог це розкіш у наші часи.

www.group-telegram.com/us/kryuchoktv.com/59340

10.7K viewsFeb 17 at 12:40

Продовжую вести щоденник санкційного журналіста з Києва.

Минув місяць. Сюжет почав грати новими барвами.

Санкції мали свій ефект, розширили вікно Овертона і полетіли крізь нього чорти, тролі, біси та лукаві. Небо потемніло в моїй Джуманджі, режисер увімкнув градус на підвищення і почалося.

Вночі 14 лютого таємний та одержимий шанувальник, який вважав, що санкцій у моєму житті недостатньо, привітав мене з Днем Закоханих – спалив автівку.

Горіло так, як горить серце від нерозділеного кохання у моменти відчайдушної лихоманки. Можна було скликати усіх відьом з Печерського пагорба та влаштувати там шабаш, але всі готувалися до свята, тож я вирішила на честь п'ятниці не робити особливого галасу. І так надто багато мого імені у простор. Аж відчуваю, як у мене вуха горять.

Я витримала паузу, щоб поспостерігати, хто і як проявиться, та щоб не заважати поліції робити свою роботу, і ось сьогодні новина просочилася в пресу.

Вимушена прокоментувати.

Що сказати? Замовники зрозумілі, виконавців шукає поліція, і, судячи з першого враження, у цій організації є професіонали, які люблять свою роботу, тому я вірю, що вони впораються з пошуком зловмисника і без мене.

Висновків не буде.
Я не змінююсь.
Не поміняюсь.
Не зраджу.
Не злякаюся
Не втечу
Не заткнусь

Я чудово усвідомлюю ціну свободи слова в нашій країні, цінність вчинку, плату за велику розкіш запалювати вогні не в тому напрямку, куди рухається натовп, а на власному острові свободи.

Сьогодні я тут одна, але завтра ви не знайдете вільного квитка, щоб купити там місце.

І побажання собі - нехай Джуманджі подарує мені гідних ворогів, які вміють боротися красиво та елегантно, а не сцикунів, що ховають обличчя за анонімними екаунтами у соцмережах. Погодьтеся - гідний ворог це розкіш у наші часи.

BY КРЮЧОК