Доки містом вирує любов, хочу розповісти вам про ту, що несла її впродовж усього життя
Любов Панченко — художниця, дизайнерка, майстриня текстилю, шістдесятниця. Народилася за рік до початку Другої світової (1938), а померла у 2022, внаслідок окупації рідної Бучі.
Днями в Музеї історії Києва, спільно з його філією Музеєм шістдесятництва, презентували першу ретроспективу мисткині — «Всесвіт любові». Я вже не раз бачила роботи Панченко, однак щораз дивувалася тому, як скромно їх демонструють. Нарешті вшанування творчого спадку мисткині вийшло на достойний рівень.
У кожному витворі Панченко живе любов: костюмі, текстильній картині, графічному начерку, ніжній акварелі. Експозиція настільки розмаїта, що ви точно маєте вподобати бодай якусь грань її мистецтва.
Музей історії Києва (локація)
«Всесвіт любов»
Вхід — 100/200 грн
Виставка діє до 1 червня
#куди_сходити_у_лютому
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
#куди_сходити_у_травні
Любов Панченко — художниця, дизайнерка, майстриня текстилю, шістдесятниця. Народилася за рік до початку Другої світової (1938), а померла у 2022, внаслідок окупації рідної Бучі.
Днями в Музеї історії Києва, спільно з його філією Музеєм шістдесятництва, презентували першу ретроспективу мисткині — «Всесвіт любові». Я вже не раз бачила роботи Панченко, однак щораз дивувалася тому, як скромно їх демонструють. Нарешті вшанування творчого спадку мисткині вийшло на достойний рівень.
У кожному витворі Панченко живе любов: костюмі, текстильній картині, графічному начерку, ніжній акварелі. Експозиція настільки розмаїта, що ви точно маєте вподобати бодай якусь грань її мистецтва.
Музей історії Києва (локація)
«Всесвіт любов»
Вхід — 100/200 грн
Виставка діє до 1 червня
#куди_сходити_у_лютому
#куди_сходити_у_березні
#куди_сходити_у_квітні
#куди_сходити_у_травні
Анонсую наступну зустріч книжкового клубу!
Читатимемо працю релігієзнавця та міфолога Джозефа Кемпбелла — «Тисячоликий герой». У книзі аналізуються міфи різних культур та пропонується поняття «монофіму», яке узагальнює історії про шлях героя.
Радо запрошуємо зацікавлених долучитися до нашого обгворення 16 березня (неділя), о 16-й годині у книгарні «Закапелок» (локація).
👨💻 Реєстраційна форма (тиць)
😊 Група книжкового клубу (тиць)
#книжковий_клуб_мистецького_призначення
Читатимемо працю релігієзнавця та міфолога Джозефа Кемпбелла — «Тисячоликий герой». У книзі аналізуються міфи різних культур та пропонується поняття «монофіму», яке узагальнює історії про шлях героя.
Радо запрошуємо зацікавлених долучитися до нашого обгворення 16 березня (неділя), о 16-й годині у книгарні «Закапелок» (локація).
#книжковий_клуб_мистецького_призначення
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
«Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»
У Dymchuk Gallery вже другий рік триває проєкт у рамках якого демонструються роботи з колекції галериста Анатолія Димчука. Цього разу нам пропонують поглянути на твори Олега Тістола та Олександра Гнилицького, адже вони стали одними з тих, чия творчість сформувала культурний ландшафт України 1990-х — генерацією «Нової хвилі».
Гнилицький часто працював з власним образом, зображуючи себе у дзеркальних поверхнях, які викривлювали дійсність. Його творчість представлена на виставці трьома роботами, які були створені в останній рік його життя.
Тістол створює серії, до яких звертається роками, серед них — «Ю.Б.К.» та «Гори», обидві про Крим: з пальмами і вершинами. Звісно, що це не єдина віха творчості митця, однак вона надзвичайно для нього важлива.
Проєкту вдалося викристалізувати те, що розповість про митців якнайкраще. Раджу завітати!
Dymchuk gallery (локація)
«Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»
Вхід — вільний
Виставка діє до 2 березня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_лютому
#куди_сходити_у_березні
У Dymchuk Gallery вже другий рік триває проєкт у рамках якого демонструються роботи з колекції галериста Анатолія Димчука. Цього разу нам пропонують поглянути на твори Олега Тістола та Олександра Гнилицького, адже вони стали одними з тих, чия творчість сформувала культурний ландшафт України 1990-х — генерацією «Нової хвилі».
Гнилицький часто працював з власним образом, зображуючи себе у дзеркальних поверхнях, які викривлювали дійсність. Його творчість представлена на виставці трьома роботами, які були створені в останній рік його життя.
Тістол створює серії, до яких звертається роками, серед них — «Ю.Б.К.» та «Гори», обидві про Крим: з пальмами і вершинами. Звісно, що це не єдина віха творчості митця, однак вона надзвичайно для нього важлива.
Проєкту вдалося викристалізувати те, що розповість про митців якнайкраще. Раджу завітати!
Dymchuk gallery (локація)
«Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»
Вхід — вільний
Виставка діє до 2 березня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_лютому
#куди_сходити_у_березні
Блукання по колу
Говорячи про втрату дому, митці часто звертаються саме до такої метафори. «Безкінечне повернення виникає, коли настає нерозуміння, що ти вже повернувся, бо місця звідки ти їхав уже не існує», — напис, що додала художниця Даша Чечушкова до своєї роботи з серії «Посібник перед сповіддю» (фото в коментарях).
«Повторювані цикли або ходіння по колу» — назва виставки фотографа з Лисичанська (Луганська область) Віталія Махна, у якій ми теж зустрічаємо цю метафору. Відчуваючи, ніби його вирвали з корінням, Віталій знимкував з вікна поїзда Укрзалізниці усе, що було йому схоже на дім. Адже рідні пейзажі, які він колись добре пам'ятав, тепер розмилися у пам'яті, і стали абстрактними спогадами.
Експозиція вчергове нагадує нам про втрати, які вже сталися, і які ще неминуче будуть. Однак саме представлення, винесення на загал свого болю (який насправді є колективним), допомагає відчути тим, хто пережив щось подібне, підтримку і стати на шлях зцілення.
Мала Галерея Мистецького арсеналу (локація)
середа – неділя, з 12:00 до 19:00
«Повторювані цикли або ходіння по колу»
Вхід — вільний
Виставка діє до 9 березня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_лютому
#куди_сходити_у_березні
Говорячи про втрату дому, митці часто звертаються саме до такої метафори. «Безкінечне повернення виникає, коли настає нерозуміння, що ти вже повернувся, бо місця звідки ти їхав уже не існує», — напис, що додала художниця Даша Чечушкова до своєї роботи з серії «Посібник перед сповіддю» (фото в коментарях).
«Повторювані цикли або ходіння по колу» — назва виставки фотографа з Лисичанська (Луганська область) Віталія Махна, у якій ми теж зустрічаємо цю метафору. Відчуваючи, ніби його вирвали з корінням, Віталій знимкував з вікна поїзда Укрзалізниці усе, що було йому схоже на дім. Адже рідні пейзажі, які він колись добре пам'ятав, тепер розмилися у пам'яті, і стали абстрактними спогадами.
Експозиція вчергове нагадує нам про втрати, які вже сталися, і які ще неминуче будуть. Однак саме представлення, винесення на загал свого болю (який насправді є колективним), допомагає відчути тим, хто пережив щось подібне, підтримку і стати на шлях зцілення.
Мала Галерея Мистецького арсеналу (локація)
середа – неділя, з 12:00 до 19:00
«Повторювані цикли або ходіння по колу»
Вхід — вільний
Виставка діє до 9 березня
#безкоштовно
#куди_сходити_у_лютому
#куди_сходити_у_березні
Книга, насолоду від якої отримуєш лише при повному зануренні
«Ерос і Психея» — праця філософа Володимира Єрмоленка, яка перебуває на межі кількох дисциплін: образотворчого мистецтва, архітектури, літератури, історії, і, власне, філософії. Простежуючи трансформацію любові та кохання, ми разом з автором здійснюємо подорож з Відродження до кінця 20 століття, ба навіть до сучасності, яка згадується вряди-годи. Георграфічно ми перебуваємо в Європі, і я щиро вдячна Єрмоленку за те, що українське тут вплетено у загальну канву розповіді, як воно і має бути, а не винесено окремо.
Кожен розділ книги вводить у контекст і настрій епохи: оповідач занурює читача у час, про який йтиметься, і береться розповідати про модель ставлення до почуттів, яка тоді культивувалася. Насамкінець можна ознайомитися з переліком праць для ще глибшого розуміння щойно прочитаного.
Єрмоленко пише надзвичайно гарно: зрозуміло й поетично. Тож читаючи, отримуєш справжню насолоду, єдине, що для розуміння потрібно перебувати у стані неймовірної зосередженості: аби нічого не проґавити й усі деталі склалися воєдино.
Люблю подібні книги, бо вони допомагають розпочати процес переосмислення усталених поглядів, або ж поглибити їх аргументацію. Раджу!
#мистецька_бібліотека
«Ерос і Психея» — праця філософа Володимира Єрмоленка, яка перебуває на межі кількох дисциплін: образотворчого мистецтва, архітектури, літератури, історії, і, власне, філософії. Простежуючи трансформацію любові та кохання, ми разом з автором здійснюємо подорож з Відродження до кінця 20 століття, ба навіть до сучасності, яка згадується вряди-годи. Георграфічно ми перебуваємо в Європі, і я щиро вдячна Єрмоленку за те, що українське тут вплетено у загальну канву розповіді, як воно і має бути, а не винесено окремо.
Кожен розділ книги вводить у контекст і настрій епохи: оповідач занурює читача у час, про який йтиметься, і береться розповідати про модель ставлення до почуттів, яка тоді культивувалася. Насамкінець можна ознайомитися з переліком праць для ще глибшого розуміння щойно прочитаного.
Єрмоленко пише надзвичайно гарно: зрозуміло й поетично. Тож читаючи, отримуєш справжню насолоду, єдине, що для розуміння потрібно перебувати у стані неймовірної зосередженості: аби нічого не проґавити й усі деталі склалися воєдино.
Люблю подібні книги, бо вони допомагають розпочати процес переосмислення усталених поглядів, або ж поглибити їх аргументацію. Раджу!
#мистецька_бібліотека