Telegram Group Search
Маршрутки після розпаду СРСР: досвід Києва, Риги та Тбілісі

У своїй колонці для "Хмарочоса" фахівчиня з транспортної політики ГО “Екодія” Наталія Волик пише:
сьогодні в Києві діє кілька видів громадського транспорту: метро, трамваї, автобуси, тролейбуси, міська електричка.

Але навіть у цьому розмаїтті стабільною популярністю користуються маршрутки — попри регулярні нарікання на їх якість, безпеку та зручність.

Як так сталося, що цей вид транспорту не лише зберігся з 90-х, а й досі активно функціонує?

Розглянемо історію маршруток у Києві у порівнянні з досвідом Риги й Тбілісі — міст, які також пройшли шлях від пострадянського хаосу до реформ у сфері перевезень.

Член читацького товариства «Хмарочоса» Андрій каже: «Якісна журналістика особливо потребує підтримки у такі турбулентні часи». Долучайтесь до нашого товариства від 100 грн/місяць

Читайте колонку повністю за посиланням

Підписуйтесь на @hmarochos
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💵 Ціна на транспортні картки зросте з липня

КМДА повідомляє, що з 1 липня ціни карток складатимуть:
- звичайна (синя) транспортна карта – 96 гривень;
- пластиковий учнівський квиток – 120 гривень.

Але цінність цих карток залишається сумнівною. Основні переваги електронної системи оплати, такі як єдиний квиток на всі види транспорту, система квитків на час досі не доступні киянам, а електронна картка є не більше ніж просто проміжним гаманцем для разових поїздок.

Нагадаємо, ще у 2014 році міський голова Віталій Кличко пообіцяв запровадити єдиний квиток. У 2018 році почалося тестування електронної системи оплати у комунальному транспорті.

Досі електронна система працює в тестовому режимі, підключення приватних перевізників КМДА ігнорує, як і успішні петиції про впровадження квитків на різні періоди.

Про впровадження єдиного квитка на весь транспорт міська влада не згадує взагалі.
Що обговорювали на «Київській майстерні міста» 3 та 10 червня?

Починаючи з 10 червня, «Київська майстерня міста» пішла на відпочинок. Нові засідання мають відбутись в середині липня. А поки розповім про те, що обговорювали на останніх двох засідань робочої групи:

Засідання за 3 червня

1) На вул. Жилянська, ділянка від вул. Борщагівська до пров. Ринковий, зʼявиться велоінфраструктура у вигляді велосипедних смуг. На сьогоднішній день, велосипедні доріжки, які тягнуться по вул. Борщагіаській та далі по просп. Любомира Гузара, обриваються перед Повітрофлотським шляхопроводом. Щоб продовжити шлях у бік центра, потрібно робити великий крюк.

Хоча велосипедні смуги може не є ідеальним рішенням, але це єдина можливість ліквідувати наявний розрив. Крім цього, вул. Жилянська у найближчій перспективі ніхто не планує капітально ремонтувати.

Також стало відомо, що в цьому році Дептранса (фото 2) затвердив проект велосмуг на ділянці від вул. Старовокзальна до вул. Скоморська (вул. Жилянська). Варто зазначити, що на схемі ОДР, яку показували на засіданні робочої групи, межі робіт показані біля ст. ШТ «Галицька площа».

2) На місцевому проїзді Харківського шосе, який пролягає у Дніпровському районі, буде організовано спільний рух вело+авто та облаштують паркувальні місця, в тому числі для маломобільних громадян.

Також в рамках капітального ремонту Харківського шосе, на місцевому проїзді мають зʼявитись двосторонні велосипедні доріжки.

Автор фото 2 — Vadym Sichjaruk
Засідання за 10 червня

1) ГО «Пасажири Києва» підняли питання щодо проблеми з кінцевою зупинкою тролейбусів по вул. Софіївська, де часто трапляються затримки через припарковані автівки. В останній раз це питання піднімали у 2024 році. Тоді ЦОДРу було надано доручення створити оновлену схему ОДР на примиканні вул. Софіївська/вул. Мала Житомирська. Однак після зауважень з боку ШЕУ Шевченківського району, роботи по її створенню були призупинені.

Попередньо відомо, що Дептранс відновить в цьому році розробку ОДР для кінцевої зупинки. Щодо пропозиції по встановленню делініаторів, то вони відхиляються через побоювання, що двосекційні тролейбуси не зможуть вписатись у поворот після їх встановлення.

2) Олександр Рак (ГО «Пасажири Києва») запропонував ліквідувати реверсивну смугу на просп. Соборності.

Справа в тому, що реверсивну смугу часто займають під час заторів та на ній частіше стаються лобові зіткнення. Після її ліквідації, пропонується на новій розділовій смузі встановити пластикові дорожній блоки, які вже є на мосту Патона.

Для реалізації даної пропозиції, потрібно відмінити рішення КМДА по «впровадженню реверсного руху на просп. Соборності», яке датоване 2006 чи 2008 роком.

3) Знову повертаємось до Харківського шосе. На цей раз обговорювали дві пропозиції:

Дублювання підземного переходу біля «Інституту Хімії». Якщо говорити коротко, то представники «Київавтодор» проти цього рішення, мовляв що наземний перехід буде складно там реалізувати. Натомість. у 2026 році в підземному переході має зʼявитись ліфт (який з великою вірогідністю не буде працювати).

Впровадження лівого повороту з вул. Здолбунівська на Харківське шосе. Дане питання вже обговорювали в 2024 році. Даний поворот потрібен не лише для автомобілістів, але також для можливості продовжити автобуса №18 до Дарницького вокзалу (фото 2), як це пропонують ГО «Пасажири Києва». Попередньо відомо, що лівий поворот може зʼявитись в рамках капремонту Харківського шосе.

Ось такі питання обговорювали на останніх двох засідань робочої групи «Київська майстерня міста».

Автор фото 1 — Олександр Гречко
Автор фото 2 — ГО «Пасажири Києва»

Підписуйте на інші сторінки:
Facebook | Instagram | Telegram
🚋 Продовження теми ремонту трамваїв у Києві від співзасновника ГО "Пасажири Києва" В'ячеслава Скриля:

Як відомо з минулого року Київпастранс почав капітально ремонтувати трамваї. Темпи поки не високі, до підходів теж є питання, але сам факт ремонту – однозначно позитивний.

Серед головних питань до цього ремонту є залишення вагонів зі старою неефективною електричною начинкою та відсутність низької підлоги.

Заміну електрообладнання в таких самих Татрах Т3 ефективно практикує Одеса. Також в Одесі та і раніше в Києві був досвід заміни кузовів Т3-подібними з частково низькою підлогою. Більше того Київ збирав свої трисекційні «Кобри« з низькою підлогою та якісною електронікою.

Тож, на мою особисту думку, в поточних умовах коли поїздів з Т3 залишаються одиниці, нові вагони закуповуються довжиною 26-27 метрів, але масового оновлення не очікується, а ресурсів недостатньо і для них більш пріоритетні напрями, замість звичайного капремонту можна було спробувати модернізувати Татри Т3 до двосекційних.

Такий умовний КТ3UA-2 міг би мати:
- нову першу секцію частково з низькою підлогою калуського виробництва;
- другу секцію зі старого вагона;
- три візки, два з яких моторні від старого вагона та третій від додаткового розукомплектованого в якості «бігунка»;
- вузол зчленування з навішуванням першої секції на другу, за типом «Кобр», бо така схема є найбільш простою і більш надійною з точки зору руху по не дуже хороших коліях;
- економічну електроніку від запорізького ЗЕАЗу, польского Medcom-у або іншу, з якою в півтора рази більший вагон споживав би електроенергії стільки ж, скільки старий одинарний.

А які реалістичні варіанти підтримки чи розвитку київського парку трамваїв в поточних умовах бачите ви?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2025/06/27 23:22:28
Back to Top
HTML Embed Code: