СТАНЦІЯ ТРАМВАЮ "ПОВІТРЯНИХ СИЛ"
Команда факультету архітектури, будівництва та дизайну КАІ спільно з ГО "Пасажири Києва" стартували зі студентсько-громадським проєктом щодо відновлення станції, яка не працює з 2008 року.
Тоді під час реконструкції лінії "випадково загубилася" земельна ділянка з наземним вестибюлем - і наразі є платформи, є підземний вихід-перехід, однак немає виходу з нього до тротуарів.
Перший варіант відновлення станції команда представила на фестивалі кар'єри на ВДНГ на День Києва.
Ідея проста на перший погляд: перенести надземний вестибюль зі станції "Галицька площа", який став непотрібним з 2014 року - коли за ініціативи теперішнього декана факультету Григорія Мельничука та за підтримки ГО "Рада з урбаністики Києва" всього за півтора місяці "від ідеї до перерізання стрічки" було облаштовано наземний інклюзивний вихід через наземний перехід зі світлофором.
В цьому ж випадку ситуацію з облаштуванням переходу ускладнює наявність багатьох заїздів-виїздів до прилеглих об'єктів: ЖК "Манхеттен", МакДональдс, Центральний палац урочистих подій, АЗС... Хаотична забудова невеликого кварталу - це 6 заїздів-виїздів на 300 метрів. І відповідно Київпастранс не може розмістити там автобусну зупинку.
Це - лише початок. Далі ми сконтактуємо з стейкхолдерами і влітку зробимо воркшоп - адже є чимало моментів, які варто враховувати і відпрацювати. І, звісно, ми запросимо Департамент транспортної інфраструктури КМДА - як ключового інтересанта.
Триматимемо в курсі.
А поки підпишіть петицію щодо відновлення станції:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13526
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/8NSkdtyQj7dyYcfv8
Команда факультету архітектури, будівництва та дизайну КАІ спільно з ГО "Пасажири Києва" стартували зі студентсько-громадським проєктом щодо відновлення станції, яка не працює з 2008 року.
Тоді під час реконструкції лінії "випадково загубилася" земельна ділянка з наземним вестибюлем - і наразі є платформи, є підземний вихід-перехід, однак немає виходу з нього до тротуарів.
Перший варіант відновлення станції команда представила на фестивалі кар'єри на ВДНГ на День Києва.
Ідея проста на перший погляд: перенести надземний вестибюль зі станції "Галицька площа", який став непотрібним з 2014 року - коли за ініціативи теперішнього декана факультету Григорія Мельничука та за підтримки ГО "Рада з урбаністики Києва" всього за півтора місяці "від ідеї до перерізання стрічки" було облаштовано наземний інклюзивний вихід через наземний перехід зі світлофором.
В цьому ж випадку ситуацію з облаштуванням переходу ускладнює наявність багатьох заїздів-виїздів до прилеглих об'єктів: ЖК "Манхеттен", МакДональдс, Центральний палац урочистих подій, АЗС... Хаотична забудова невеликого кварталу - це 6 заїздів-виїздів на 300 метрів. І відповідно Київпастранс не може розмістити там автобусну зупинку.
Це - лише початок. Далі ми сконтактуємо з стейкхолдерами і влітку зробимо воркшоп - адже є чимало моментів, які варто враховувати і відпрацювати. І, звісно, ми запросимо Департамент транспортної інфраструктури КМДА - як ключового інтересанта.
Триматимемо в курсі.
А поки підпишіть петицію щодо відновлення станції:
Сайт петицій - https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=13526
Київ Цифровий - https://kvd.page.link/8NSkdtyQj7dyYcfv8
Який він, наш Київ?
Київ — найбільше і найбагатше місто України, але ніхто так і не зміг сказати хороше воно чи ні.
Наскільки Київ комфортний? Наскільки Київ ефективний? Наскільки Київ безпечний?
Архітекторка і блогерка Іванна Малій намагалась без прикрас це оцінити і заодно поділитись думками, що вона особисто думає про свій Київ.
Звичайно, вона зачепила й проблематику транспорту в столиці.
Дуже рекомендуємо до перегляду.
А ще - підписуйтесь на канал, ставте вподобайки і пишіть в коментарях свої думки про Київ.
https://youtu.be/vjfFgFWOVCg
Київ — найбільше і найбагатше місто України, але ніхто так і не зміг сказати хороше воно чи ні.
Наскільки Київ комфортний? Наскільки Київ ефективний? Наскільки Київ безпечний?
Архітекторка і блогерка Іванна Малій намагалась без прикрас це оцінити і заодно поділитись думками, що вона особисто думає про свій Київ.
Звичайно, вона зачепила й проблематику транспорту в столиці.
Дуже рекомендуємо до перегляду.
А ще - підписуйтесь на канал, ставте вподобайки і пишіть в коментарях свої думки про Київ.
https://youtu.be/vjfFgFWOVCg
YouTube
Як тебе (не) любити Києве мій?
Київ — найбільше і найбагатше місто України, але ніхто так і не зміг сказати хороше воно чи ні. Його люблять і його ненавидять, але я вважаю, що кожне місто можна обʼєктивно оцінити. Наскільки Київ комфортний? Наскільки Київ ефективний? Наскільки Київ безпечний?…
🏎Чим більше перевищення – тим дорожчий штраф💸
Вчора у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13314, який змінить механізм відповідальності за перевищення швидкості.
Він запроваджує градацію штрафів відповідно до ступеня перевищення швидкості. Це допоможе зменшити смертність і травматизм на дорогах і наблизить Україну до стандартів ЄС.
Автор законопроєкту – Володимир Крейденко - народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури.
“Наше завдання – не покарати водіїв, а змусити їх замислитися над безпекою. Безпечна швидкість рятує життя. І зміна ставлення до цього починається з чіткого, справедливого та адекватного закону”, – прокоментував ініціативу Крейденко.
Які проблеми вирішуватиме новий законопроєкт?
✅Скасовує “нештрафований поріг” у +20 км/год, якого немає в ЄС. Адже безкарне перевищення на 20 км/год підвищує ризики для пішоходів, велосипедистів та інших вразливих учасників дорожнього руху.
✅ Усуває непропорційність та низькі штрафи, запроваджуючи більшу відповідальність за тяжче порушення.
✅ Запроваджує градацію штрафів (6 ступенів), відповідно до ступеня небезпеки.
Що змінюється?
👉Відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. Штраф – 340 грн.
Запроваджується 6 ступенів відповідальності, відповідно до рівня перевищення:
- штраф за перевищення на 10-20 км/год становитиме 340 грн;
- на 21-30 км/год – 680 грн;
- на 31-40 км/год – 1360 грн;
- на 41-60 км/год – 1700 грн;
- на 61-80 км/год – 2720 грн;
- на понад 80 км/год – 3400 грн.
Закликаємо депутатів підтримати зміни та проголосувати за законопроєкт №13314.
За матеріалами: Кампанія "За безпечні дороги"
Вчора у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №13314, який змінить механізм відповідальності за перевищення швидкості.
Він запроваджує градацію штрафів відповідно до ступеня перевищення швидкості. Це допоможе зменшити смертність і травматизм на дорогах і наблизить Україну до стандартів ЄС.
Автор законопроєкту – Володимир Крейденко - народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури.
“Наше завдання – не покарати водіїв, а змусити їх замислитися над безпекою. Безпечна швидкість рятує життя. І зміна ставлення до цього починається з чіткого, справедливого та адекватного закону”, – прокоментував ініціативу Крейденко.
Які проблеми вирішуватиме новий законопроєкт?
✅Скасовує “нештрафований поріг” у +20 км/год, якого немає в ЄС. Адже безкарне перевищення на 20 км/год підвищує ризики для пішоходів, велосипедистів та інших вразливих учасників дорожнього руху.
✅ Усуває непропорційність та низькі штрафи, запроваджуючи більшу відповідальність за тяжче порушення.
✅ Запроваджує градацію штрафів (6 ступенів), відповідно до ступеня небезпеки.
Що змінюється?
👉Відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. Штраф – 340 грн.
Запроваджується 6 ступенів відповідальності, відповідно до рівня перевищення:
- штраф за перевищення на 10-20 км/год становитиме 340 грн;
- на 21-30 км/год – 680 грн;
- на 31-40 км/год – 1360 грн;
- на 41-60 км/год – 1700 грн;
- на 61-80 км/год – 2720 грн;
- на понад 80 км/год – 3400 грн.
Закликаємо депутатів підтримати зміни та проголосувати за законопроєкт №13314.
За матеріалами: Кампанія "За безпечні дороги"
🟢 На проспекті Науки з'явилась нова виділена смуга для громадського транспорту! Її мали нанести ще торік, але тоді чомусь нанесли розмітку за старою схемою.
Цьогоріч також чекаємо реалізації вже затверджених виділених смуг по просп. Червоної Калини, просп. Порика, вул. Рональда Рейгана та вул. Якуба Коласа.
Тим часом схема по вул. Бойчука ще перебуває на доопрацюванні, а по вул. Іллєнка - очікує погодження патрульної поліції. Також сподіваємось, що цьогоріч нарешті закінчиться епопея по просп. Повітряних Сил, схему по якій поліція не погоджує вже третій рік.
Карта існуючих та перспективних виділених смуг доступна за посиланням.
За фото дякуємо Юрію Степаненко
Цьогоріч також чекаємо реалізації вже затверджених виділених смуг по просп. Червоної Калини, просп. Порика, вул. Рональда Рейгана та вул. Якуба Коласа.
Тим часом схема по вул. Бойчука ще перебуває на доопрацюванні, а по вул. Іллєнка - очікує погодження патрульної поліції. Також сподіваємось, що цьогоріч нарешті закінчиться епопея по просп. Повітряних Сил, схему по якій поліція не погоджує вже третій рік.
Карта існуючих та перспективних виділених смуг доступна за посиланням.
За фото дякуємо Юрію Степаненко
🚙 Чергові зміни на Вокзальній площі - будують острівець у зоні Kiss&Ride
Комунальники продовжують реалізовувати затверджену схему організації дорожнього руху на Вокзальній площі - окрім процесу облаштування нової парковки тепер у зоні швидкої посадки/висадки пасажирів з авто (Kiss&Ride) є перші сліди нового острівця.
До цього 2 смуги руху були запарковані, а проїзд авто здійснювався по розділювальній розмітці. Тепер замість цієї розмітки буде острівець і запаркувати своє авто не заблокувавши всі авто позаду буде неможливо.
🅿️ Нагадаємо, найближча парковка знаходиться на естакаді від вул. Скоропадського до Вокзальної площі, а також можна скористатись низкою парковок біля Південного залізничного вокзалу (зокрема підземним паркінгом). Є парковка і на території автовокзалу.
🚧 Сподіваємось на якнайшвидше закінчення робіт, бо наразі проїзд там закрито і висадка з авто здійснюється в 1 смузі поряд з тролейбусною зупинкою і заважає руху громадського транспорту.
Підписуйтесь на Пасажири Києва
Telegram | Facebook | Substack
Комунальники продовжують реалізовувати затверджену схему організації дорожнього руху на Вокзальній площі - окрім процесу облаштування нової парковки тепер у зоні швидкої посадки/висадки пасажирів з авто (Kiss&Ride) є перші сліди нового острівця.
До цього 2 смуги руху були запарковані, а проїзд авто здійснювався по розділювальній розмітці. Тепер замість цієї розмітки буде острівець і запаркувати своє авто не заблокувавши всі авто позаду буде неможливо.
🅿️ Нагадаємо, найближча парковка знаходиться на естакаді від вул. Скоропадського до Вокзальної площі, а також можна скористатись низкою парковок біля Південного залізничного вокзалу (зокрема підземним паркінгом). Є парковка і на території автовокзалу.
🚧 Сподіваємось на якнайшвидше закінчення робіт, бо наразі проїзд там закрито і висадка з авто здійснюється в 1 смузі поряд з тролейбусною зупинкою і заважає руху громадського транспорту.
Підписуйтесь на Пасажири Києва
Telegram | Facebook | Substack
Forwarded from Віталій Кличко
Провели в столичній мерії друге засідання ради безбар'єрності. Вже не перший рік міська влада працює над системою доступності в Києві.
У 2024 році завершили реалізацію першого Плану заходів із впровадження безбар’єрності. У 2025-му ухвалили новий - на 2 наступних роки. Він охоплює 186 конкретних завдань у 6-ти напрямках - фізична, інформаційна, цифрова, економічна, освітня та громадянська безбар’єрність.
Це — чіткий алгоритм дій, де зафіксовано, як і в які терміни мають бути досягнуті результати. Хто за це відповідає.
Документ сформували на основі пропозицій понад 40 структурних підрозділів КМДА та комунальних підприємств. Тобто — від виконавців, які щодня працюють з реальними запитами людей.
Зокрема, заплановано: облаштування понад 600 прибудинкових територій і капремонт понад 400 багатоквартирних будинків, встановлення 70 звукових світлофорів і понад 350 модернізованих ліфтів, 285 освітніх закладів — з пандусами та універсальними вбиральнями, 165 шкільних укриттів із повною доступністю, доступні пляжі — таких буде 4. Передбачена й модернізація громадських просторів.
Нагадаю, всі нові об’єкти: розв’язки, вулиці, громадські простори проектуємо з урахуванням принципів доступності.
У 2024 році завершили реалізацію першого Плану заходів із впровадження безбар’єрності. У 2025-му ухвалили новий - на 2 наступних роки. Він охоплює 186 конкретних завдань у 6-ти напрямках - фізична, інформаційна, цифрова, економічна, освітня та громадянська безбар’єрність.
Це — чіткий алгоритм дій, де зафіксовано, як і в які терміни мають бути досягнуті результати. Хто за це відповідає.
Документ сформували на основі пропозицій понад 40 структурних підрозділів КМДА та комунальних підприємств. Тобто — від виконавців, які щодня працюють з реальними запитами людей.
Зокрема, заплановано: облаштування понад 600 прибудинкових територій і капремонт понад 400 багатоквартирних будинків, встановлення 70 звукових світлофорів і понад 350 модернізованих ліфтів, 285 освітніх закладів — з пандусами та універсальними вбиральнями, 165 шкільних укриттів із повною доступністю, доступні пляжі — таких буде 4. Передбачена й модернізація громадських просторів.
Нагадаю, всі нові об’єкти: розв’язки, вулиці, громадські простори проектуємо з урахуванням принципів доступності.
Пасажири Києва
Провели в столичній мерії друге засідання ради безбар'єрності. Вже не перший рік міська влада працює над системою доступності в Києві. У 2024 році завершили реалізацію першого Плану заходів із впровадження безбар’єрності. У 2025-му ухвалили новий - на 2 наступних…
♿️ Читаємо затверджений мером План заходів на 2025 – 2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні
Не знайшли там жодних кількісних індикаторів виконання - мабуть щоб потім не можна було звинуватити в невиконанні плану.
🧐 Але головне питання: що там робить реконструкція внутрішніх інженерних мереж будівель бюджетної сфери і забезпечення роботи фонтанів і бюветів?
А чи всі вулиці будуть капітально ремонтуватись з дотриманням принців безбар'єрності ми зможемо побачити за появою нових наземних переходів на проспекті Лобановського і Харківському шосе.
Не знайшли там жодних кількісних індикаторів виконання - мабуть щоб потім не можна було звинуватити в невиконанні плану.
🧐 Але головне питання: що там робить реконструкція внутрішніх інженерних мереж будівель бюджетної сфери і забезпечення роботи фонтанів і бюветів?
А чи всі вулиці будуть капітально ремонтуватись з дотриманням принців безбар'єрності ми зможемо побачити за появою нових наземних переходів на проспекті Лобановського і Харківському шосе.
Пасажири Києва
♿️ Читаємо затверджений мером План заходів на 2025 – 2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні Не знайшли там жодних кількісних індикаторів виконання - мабуть щоб потім не можна було звинуватити в невиконанні…
♿ Аналіз плану безбар'єрності Києва. Нажаль є прогалини
Ми уважно проаналізували План заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, що затверджений мером 20.05.2025 року, і порівняли його з нашою петицією, яку підтримав мер, та іншими планами міста.
➕ Що є позитивного?
План включає низку важливих заходів, які ми давно вимагаємо і які є критично важливими для створення безбар'єрного міста.
Зокрема, передбачається пониження бордюрного каменю на пішохідних переходах та облаштування пандусів, що є однією з наймасовіших проблем та найдешевшим видом робіт, який дає реальний результат.
Також План містить захід щодо дублювання підземних та надземних переходів безбар'єрними регульованими наземними переходами, що є надзвичайно актуальним, враховуючи понад 250 позавуличних переходів у Києві.
➖ Які є прогалини?
🚋 1. Трамвайна інфраструктура
Попри відсутність безбар'єрних трамвайних платформ на понад 95% зупинок (крім швидкісних ліній), а також проблеми з доступом до станцій швидкісного трамвая, у Плані відсутні детальні заходи щодо будівництва трамвайних платформ, облаштування "віденських" зупинок на лініях, суміщених з проїзною частиною.
🚎 2. Автобуси і тролейбуси
Хоча План загалом згадує доступність наземного громадського транспорту, він, на відміну від інших пунктів, не деталізує конкретні заходи для вирішення проблеми під'їзду транспорту до бордюру на зупинках.
Зокрема, відсутні заходи щодо зміни геометрії зупинок (ліквідації "кишень" або збільшення клину відгону) або використання спеціальних бордюрів (наприклад, "кассельських"), що дозволяють транспорту під'їжджати впритул.
Ⓜ️ 3. Станції метрополітену і швидкісного трамвая
План включає захід 1.7.1.3 "Забезпечення належного функціонування ліфтів та ескалаторів... на станціях метрополітену", а також загальну згадку про ліфти в 1.7.1.1. Хоча це важливо, він не містить конкретних заходів щодо встановлення ліфтів або підйомників на тих станціях, де вони зараз відсутні, особливо на станціях глибокого закладення.
План фокусується на функціонуванні існуючих ліфтів та підйомників, а не на масштабному будівництві нових для забезпечення повної безбар'єрності мережі. Те саме стосується і станцій швидкісного трамвая.
🤝 Підсумок
Хоча План заходів на 2025-2026 роки включає частину необхідних кроків для створення безбар'єрного простору в транспортній інфраструктурі, він не є достатньо повним та детальним.
Особливо критичними є відсутність конкретних заходів щодо зупинок наземного громадського транспорту (включаючи доступ до станцій швидкісного трамвая), недостатня увага до необхідності встановлення нових ліфтів на станціях метрополітену, а також відсутність деталей щодо фінансування, обсягів та термінів.
Фото: УНІАН
Ми уважно проаналізували План заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні, що затверджений мером 20.05.2025 року, і порівняли його з нашою петицією, яку підтримав мер, та іншими планами міста.
➕ Що є позитивного?
План включає низку важливих заходів, які ми давно вимагаємо і які є критично важливими для створення безбар'єрного міста.
Зокрема, передбачається пониження бордюрного каменю на пішохідних переходах та облаштування пандусів, що є однією з наймасовіших проблем та найдешевшим видом робіт, який дає реальний результат.
Також План містить захід щодо дублювання підземних та надземних переходів безбар'єрними регульованими наземними переходами, що є надзвичайно актуальним, враховуючи понад 250 позавуличних переходів у Києві.
➖ Які є прогалини?
Попри відсутність безбар'єрних трамвайних платформ на понад 95% зупинок (крім швидкісних ліній), а також проблеми з доступом до станцій швидкісного трамвая, у Плані відсутні детальні заходи щодо будівництва трамвайних платформ, облаштування "віденських" зупинок на лініях, суміщених з проїзною частиною.
Хоча План загалом згадує доступність наземного громадського транспорту, він, на відміну від інших пунктів, не деталізує конкретні заходи для вирішення проблеми під'їзду транспорту до бордюру на зупинках.
Зокрема, відсутні заходи щодо зміни геометрії зупинок (ліквідації "кишень" або збільшення клину відгону) або використання спеціальних бордюрів (наприклад, "кассельських"), що дозволяють транспорту під'їжджати впритул.
Ⓜ️ 3. Станції метрополітену і швидкісного трамвая
План включає захід 1.7.1.3 "Забезпечення належного функціонування ліфтів та ескалаторів... на станціях метрополітену", а також загальну згадку про ліфти в 1.7.1.1. Хоча це важливо, він не містить конкретних заходів щодо встановлення ліфтів або підйомників на тих станціях, де вони зараз відсутні, особливо на станціях глибокого закладення.
План фокусується на функціонуванні існуючих ліфтів та підйомників, а не на масштабному будівництві нових для забезпечення повної безбар'єрності мережі. Те саме стосується і станцій швидкісного трамвая.
Хоча План заходів на 2025-2026 роки включає частину необхідних кроків для створення безбар'єрного простору в транспортній інфраструктурі, він не є достатньо повним та детальним.
Особливо критичними є відсутність конкретних заходів щодо зупинок наземного громадського транспорту (включаючи доступ до станцій швидкісного трамвая), недостатня увага до необхідності встановлення нових ліфтів на станціях метрополітену, а також відсутність деталей щодо фінансування, обсягів та термінів.
Фото: УНІАН
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from ПроМобільність
🚗 Київ у заторах: чому столиця “стоїть” і що з цим робити?
У Києві щодня спостерігаються затори. Середній час поїздки в місті збільшився з 30 хвилин до понад години. Це пов’язано з тим, що транспортна система перевантажена, а кількість активних автомобілів перевищує 1 млн, хоча оптимальна кількість 500-700 тис.
Причини заторів:
👉 Відсутність систематичних вимірювань заторів та середньої швидкості руху.
👉 Перевищення пропускної здатності доріг.
👉 Зношена інфраструктура: до прикладу, з шести автомобільних мостів два - у непрацездатному стані.
Що можна зробити:
✅ Зменшити трафік, розвиваючи громадський транспорт, велосипедну та пішохідну інфраструктуру.
✅ Впровадити концепцію “15-хвилинного міста”, щоб мешканці мали доступ до всього необхідного поруч.
✅ Використовувати інтелектуальні транспортні системи для оптимізації руху.
📌 Детальніше читайте у матеріалі Фактів ICTV: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20250528-zatory-u-kyyevi-chomu-stolyczya-stoyit-i-yak-vyrishyty-problemu/
У Києві щодня спостерігаються затори. Середній час поїздки в місті збільшився з 30 хвилин до понад години. Це пов’язано з тим, що транспортна система перевантажена, а кількість активних автомобілів перевищує 1 млн, хоча оптимальна кількість 500-700 тис.
Причини заторів:
👉 Відсутність систематичних вимірювань заторів та середньої швидкості руху.
👉 Перевищення пропускної здатності доріг.
👉 Зношена інфраструктура: до прикладу, з шести автомобільних мостів два - у непрацездатному стані.
Що можна зробити:
✅ Зменшити трафік, розвиваючи громадський транспорт, велосипедну та пішохідну інфраструктуру.
✅ Впровадити концепцію “15-хвилинного міста”, щоб мешканці мали доступ до всього необхідного поруч.
✅ Використовувати інтелектуальні транспортні системи для оптимізації руху.
📌 Детальніше читайте у матеріалі Фактів ICTV: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20250528-zatory-u-kyyevi-chomu-stolyczya-stoyit-i-yak-vyrishyty-problemu/
😐 Фан-факт. Транспортна комісія Київради не проводила засідання 5 місяців
Востаннє 4 депутати комісії збиралися 30 січня. А заплановане на 16 квітня засідання не відбулося через відсутність кворуму.
Після скандального розслідування про Комарницького загалом Київрада втратила запал, бадьорість та ініціативу🤑
Зауважте, що скоро депутати взагалі підуть на літні "канікули" і збиратися не будуть до осені.
Скажемо відверто - відсутність засідань – це погано. Особливо, зважаючи на купу проблем та потреб в покращенні транспортної інфраструктури міста.
Для порівняння, за 2024 рік було проведено 7 засідань комісії.
Звертаємось до членів комісії Олексія Окопного, Андрія Задерейка, Олександра Тимченка (всі - фракція "Європейська Солідарність") і Ігоря Галайчука ("Батьківщина"):
Зберіться нарешті і розгляньте петиції та інші нагальні питання розвитку транспортної інфраструктури!
Адже якість роботи Дептрансу КМДА напряму залежить від можливості публічно задати їм питання і отримати відповіді. А якість точно треба підвищувати.
Востаннє 4 депутати комісії збиралися 30 січня. А заплановане на 16 квітня засідання не відбулося через відсутність кворуму.
Після скандального розслідування про Комарницького загалом Київрада втратила запал, бадьорість та ініціативу
Зауважте, що скоро депутати взагалі підуть на літні "канікули" і збиратися не будуть до осені.
Скажемо відверто - відсутність засідань – це погано. Особливо, зважаючи на купу проблем та потреб в покращенні транспортної інфраструктури міста.
Для порівняння, за 2024 рік було проведено 7 засідань комісії.
Звертаємось до членів комісії Олексія Окопного, Андрія Задерейка, Олександра Тимченка (всі - фракція "Європейська Солідарність") і Ігоря Галайчука ("Батьківщина"):
Зберіться нарешті і розгляньте петиції та інші нагальні питання розвитку транспортної інфраструктури!
Адже якість роботи Дептрансу КМДА напряму залежить від можливості публічно задати їм питання і отримати відповіді. А якість точно треба підвищувати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM