Памʼятаю, як ще у 2019 році Анатолій Степанович Гриценко впевнено розповідав нам в університеті свою теорію: люди обирають того, з ким мають бажання переспати.

На той час, окрім проведення пар з національної безпеки, Степанич тоді ще й балотувався в президенти.

Якщо Європа хоче запобігти новій війні: п’ять невідкладних кроків

Spiegel: гостьова стаття від Клаудії Майор, Карло Масали, Крістіана Мьоллінга та Яни Пуглієрін

Якщо європейці прагнуть запобігти наступній війні в Європі та залишитися за столом переговорів, коли Росія та США обговорюватимуть майбутнє континенту, вони повинні негайно представити концепцію, яка вразить і Москву, і Вашингтон.

Замість чергових «європейських годин» чи «попереджувальних сигналів» ЄС має терміново ухвалити програму дій із чітким планом. Основні її цілі: зміцнення України, посилення власної обороноздатності та підвищення рівня стримування Росії. Ця програма має включати п’ять ключових пунктів.

1. Зміцнення України
Європа має зробити все можливе, щоб допомогти Україні захиститися та відхилити неприйнятні пропозиції. Навіть якщо європейці не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської підтримки, вони мають інші важелі впливу:
• Запровадження нових санкцій проти Росії.
• Використання всіх заморожених російських активів для фінансування України, що дозволить отримати 40 мільярдів євро вже цього року.
• Зобов’язання інвестувати у допомогу Україні 0,25% ВВП країн ЄС у майбутньому.
Політично Європа повинна одностайно підтримати незалежність України та її суверенне право ухвалювати рішення про закінчення війни.

2. Визначення основних параметрів можливого перемир’я
Необхідно окреслити можливу лінію припинення вогню, демілітаризовані зони та обмеження регіональних військових контингентів, що впливатиме на масштаб і характер потенційної європейської миротворчої місії. Європа повинна:
• Запропонувати переконливий військовий пакет допомоги Україні, що дозволить США зосередитися на критично важливих аспектах, таких як розвідка.
• Чітко визначити свою позицію щодо російських вимог до європейської системи безпеки та не допустити обмежень на розміщення далекобійної зброї, військові навчання НАТО чи розвиток системи стримування Альянсу.
• Розробити комплексний план безпеки України, що включає питання окупованих територій, репарацій, обміну полоненими тощо.

3. Перетворення політичних заяв на реальну обороноздатність
Ця «трансатлантична зміна епох» має знайти відображення у конкретних військових діях:
• Зобов’язання країн ЄС витрачати на оборону щонайменше 3% ВВП стане чітким сигналом для Росії, США та власного населення про пріоритетність цього питання.
• Німеччина повинна забезпечити стабільне та достатнє фінансування оборонного сектора, з чітко визначеними джерелами коштів.
• Європейська комісія може підтримати національні ініціативи шляхом запровадження спеціальних фінансових механізмів, подібних до тих, що використовувалися під час пандемії.
• Варто розглянути варіанти спільного фінансування оборонних проектів за участі не лише країн ЄС, а й Великої Британії та Туреччини.

4. Реальний план трансформації європейської оборони
Європейці мають спільно з США розробити графік, згідно з яким вони поступово переберуть на себе відповідальність за власну оборону, дозволяючи поступовий відхід американських військ без створення додаткових ризиків. Основним викликом тут стане ядерна складова стримування, оскільки наразі лише США гарантують її в Європі.

5. Чітка система управління оборонною політикою Європи
Реалізація всіх цих заходів можлива лише за умови, що буде чітко визначено, як саме Європа компенсуватиме зменшення ролі США у її безпеці. Для цього необхідна стабільна угода між державами-членами ЄС та НАТО про механізм прийняття ключових рішень щодо оборонної політики, військових операцій та стратегічних цілей.

Часу залишилося мало, а загроза зростає. Порожні заяви та гучні, але беззмістовні слова більше не працюють. Європа та Україна стоять на краю прірви.

Згідно з опитуванням Forsa для журналу „Stern“, 49% німців підтримують можливу участь солдатів Бундесверу в миротворчій місії в Україні, 44% висловилися проти, а 7% не мають чіткої позиції.

Ось ще вам цікава онлайн-зустріч про Німеччину після виборів, 25.02!

Будуть обговорювати політичну адвокацію України в Німеччині та що очікувати після виборів.

Спікерка: Кріста-Марія Лебе (Deutsch-Ukrainische Gesellschaft), експертка зі стратегічних комунікацій. Одна із співзасновниць української активістської організації Vitsche.

Реєстрація

А для тих, хто в Берліні – обов’язково приходьте на демонстрацію 24.02! 💪🏻

Новий скандал із фінансуванням АдН

За кілька днів до виборів у Бундестаг АдН опинилася в центрі розслідування через пожертву в 2,35 млн євро. Гроші офіційно надав колишній функціонер Австрійської партії свободи (FPÖ) Герхард Дінглер, але журналісти SPIEGEL та Der Standard з’ясували, що він міг бути лише підставною особою.

Дінглер отримав 2,6 млн євро як “подарунок” від мільярдера Геннінга Конле, після чого майже всю суму переказав на виборчу кампанію АдН. Австрійські правоохоронці розслідують можливе відмивання грошей та незаконне фінансування партії. Якщо підозри підтвердяться, АдН загрожує штраф у 7 млн євро.

Нові докази у справі Cum-Ex: Шольц під підозрою у неправдивих свідченнях

Федерального канцлера Олафа Шольца можуть звинуватити у введенні в оману парламентської слідчої комісії Гамбурга щодо скандалу Cum-Ex – однієї з найбільших фінансових афер у Німеччині, пов’язаної з незаконним відшкодуванням податків.

Нові документи, оприлюднені журналом Stern, свідчать, що Шольц був залучений до підготовки відповіді на депутатський запит про його зустрічі з банкіром Крістіаном Олеаріусом, співвласником Warburg Bank, який отримав вигоду від схем Cum-Ex.

Раніше Шольц заперечував будь-яку причетність до цієї відповіді, але з’ясувалося, що він отримував чернетки тексту та консультувався з чиновниками щодо формулювань.

У 2019 році офіційна відповідь Сенату Гамбурга стверджувала, що таких зустрічей не було, хоча відомо, що Шольц зустрічався з Олеаріусом щонайменше тричі. Канцлер наполягає, що не пам’ятає деталей цих контактів.

Мерц підтверджує відмову від співпраці з AfD

"Вихід з НАТО, вихід з ЄС, на коліна до путіна, щоб нібито отримати безпеку та мир.

Я б продав душу ХДС, якби пішов таким шляхом.

Вчора ввечері я чітко сказав про це голові Альтернативи для Німеччини пані Вайдель"

Дубльовано🔊

@OstanniyCapitalist

Пісторіус про переговори: «Американці зробили помилку…»

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус розкритикував підхід президента США Дональда Трампа до переговорів про мир для України. В ефірі Deutschlandfunk він заявив, що рішення Вашингтона виключити можливість членства України в НАТО було помилковим.

Пісторіус також вказав, що заяви США щодо можливих територіальних поступок України послаблюють позиції Заходу ще до початку переговорів. Крім того, він наголосив, що США не можуть вести переговори з Росією без участі європейських країн, а потім перекладати на них відповідальність за забезпечення миру.

За словами Пісторіуса, Німеччина не виключає власної участі в цьому процесі, однак спершу мають бути визначені чіткі рамки. Він також зазначив, що ситуація наразі розвивається хаотично і непослідовно.

В соціал-демократів скоро почнеться внутрішньопартійна боротьба, бо після результатів виборів Олаф піде відпочивати.

Ну і питання, хто буде вести партію на коаліційні переговори.

Основні дійові особи : теперішній співголова партії Ларс Клінгбайль, Борис Пісторіус. Амбіції має чинний міністр праці Хубертус Хайль.

Співголова партії Саскія Ескен з високою вірогідністю піде відпочивати, голова фракції Ральф Мютценіх буде намагатися знайти своє місце.