Львівський історичний клуб

Чи “шокова школа” все ж перемогла?
Ні, питання зайняло статус-кво з невеликою перевагою очок у користь стрілецької школи, попри введення пік для французької та британської кінноти. Однак введення пік було обмеженим. Лише 6 з 31 регулярного кавалерійського полку війська Його Величності отримало піки. Також почали більше уваги приділяти піхотній і вогневій підготовці, попри посібник. І все ж Чайлдерс дедалі активніше відстоював свої позиції за підтримки лорда Робертса, який написав передмову до його книги “Війна і Холодна зброя” (“War and the Arme Blanche”).

Чайлдерс вважав, що кавалерії слід прийняти нові правила гри і зробити рушницю головною зброєю. Він казав “гвинтіка керує тактикою.” Іншими словами, “ви ж не приносите ніж на перестрілку.” Однак Чайлдерса, як і Робертса, засмучував той факт, що британський генштаб переймає досвід німців, в яких остання війна була в 1870-му році, поки британці мали багатий досвід колоніальних воєн. А той був переконливим аргументом в користь стрілецької школи.

Отож зі всіх сторін конфлікту, лише британська кіннота була більш-менш готова зустріти “новий світ війни.” Кавалеристи були зодягнуті та оснащені однаково: шабля з піхвами прикріпленими до коня, гвинтівка Lee-Enfield Mark III з 10 набоями у ній та ще 90-ма на бандольєрі. Чоботи були пристосовані для пішого пересування. Тому британський вершник цілком годився як для традиційного кавалерійського бою, так для і пішого. Йому трохи поступався німецький улан. Німецька кавалерія теж була уніфікована: шабля, рушниця та піка. Але мали при собі лише 75 набоїв та класичні кавалерійські чоботи, тому в пішому бою програвав не тільки піхотинцю, а й британському колезі.

Найгірше справи були в австрійців та французів. Спільними для них був факт наявності кольорової уніформи та жорстких кавалерійських чобіт. Якщо у австрійців хоча б всі полки були уніфіковані, то у французів діяв класичний розподіл на гусарів, уланів, кірасирів (вони навіть носили кіраси) та драгунів (усі полки мали на озброєнні піки).

Врешті, дискусія завершилась незначною перемогою стрілецької школи, але зі збереженням сильних позицій шокової школи. У ході війни сторони усвідомили за якими правилами їм доведеться грати і почали пристосовувати свою кавалерію під реальність.

#XIX_ст #XX_ст

www.group-telegram.com/us/lviv_historical.com/13659

472 viewsFeb 5 at 17:00

Чи “шокова школа” все ж перемогла?
Ні, питання зайняло статус-кво з невеликою перевагою очок у користь стрілецької школи, попри введення пік для французької та британської кінноти. Однак введення пік було обмеженим. Лише 6 з 31 регулярного кавалерійського полку війська Його Величності отримало піки. Також почали більше уваги приділяти піхотній і вогневій підготовці, попри посібник. І все ж Чайлдерс дедалі активніше відстоював свої позиції за підтримки лорда Робертса, який написав передмову до його книги “Війна і Холодна зброя” (“War and the Arme Blanche”).

Чайлдерс вважав, що кавалерії слід прийняти нові правила гри і зробити рушницю головною зброєю. Він казав “гвинтіка керує тактикою.” Іншими словами, “ви ж не приносите ніж на перестрілку.” Однак Чайлдерса, як і Робертса, засмучував той факт, що британський генштаб переймає досвід німців, в яких остання війна була в 1870-му році, поки британці мали багатий досвід колоніальних воєн. А той був переконливим аргументом в користь стрілецької школи.

Отож зі всіх сторін конфлікту, лише британська кіннота була більш-менш готова зустріти “новий світ війни.” Кавалеристи були зодягнуті та оснащені однаково: шабля з піхвами прикріпленими до коня, гвинтівка Lee-Enfield Mark III з 10 набоями у ній та ще 90-ма на бандольєрі. Чоботи були пристосовані для пішого пересування. Тому британський вершник цілком годився як для традиційного кавалерійського бою, так для і пішого. Йому трохи поступався німецький улан. Німецька кавалерія теж була уніфікована: шабля, рушниця та піка. Але мали при собі лише 75 набоїв та класичні кавалерійські чоботи, тому в пішому бою програвав не тільки піхотинцю, а й британському колезі.

Найгірше справи були в австрійців та французів. Спільними для них був факт наявності кольорової уніформи та жорстких кавалерійських чобіт. Якщо у австрійців хоча б всі полки були уніфіковані, то у французів діяв класичний розподіл на гусарів, уланів, кірасирів (вони навіть носили кіраси) та драгунів (усі полки мали на озброєнні піки).

Врешті, дискусія завершилась незначною перемогою стрілецької школи, але зі збереженням сильних позицій шокової школи. У ході війни сторони усвідомили за якими правилами їм доведеться грати і почали пристосовувати свою кавалерію під реальність.

#XIX_ст #XX_ст

BY Львівський історичний клуб