"За дружню бесіду з французами застерігаю вас як батько та прошу заради всього святого, щоб у ній ви були, обережні, як із вогнем. Бо це народ вітряний, мінливий, здебільшого недоброчесний, у бесідах надто говіркий, багатий на лестощі, немов так воно і є насправді. Поза тим, у них запросто в одну хвилину милість змінюється на гнів, вони ображаються через дрібниці, котрі й гроша не вартують, а жарт сприймають як безчестя для себе та заради цього враз бажають іти на двобої та вмирати. Причому, що старі, що молоді - однієї вдачі. Не вийти на поєдинок - ганьба [...]

Убити на поєдинку - це значить не минути рук ката, або бігти геть по світу. Боронь Боже від такого нещастя! Що ж за слава така - померти, не заслуговуючи поховання згідно з правилами Божої церкви? Тому у Франції краще [з місцевими] спілкуватися осторонь, не зневажати їх, але й не заводити тісної дружби. Бо вони одразу полюблять людину, а потім одразу ж її покинуть. Слід засуджувати їх жорстокі прокльони, велику божбу та богохульство [...]

А найбільше слід уникати з ними таких двох справ: не грати в карти та не фехтувати. Тому вправи з клинками раджу відкласти до Італії, але й там, в Італії, і всюди треба утримуватися від надто довірливого спілкування. Пригледівши собі при дворі державця двох-трьох мужів, прошу лиш із ними підтримувати знайомство, і не вірити жодному, хоч би як він лестився".

Батьківська наука - Якуб Собеський наставляє синів, Марека і Яна, перед поїздкою в Париж.

Логічно, що межи собою французи ведуть себе миліше. От, зібрались якось їх трійко: Конде, Тюренн і Тьон, і в результаті з'явилась книжечка.

А головні герої цього чтива - двійко перших, котрі й влаштували у серпні 1644 р. добрий герць під Фрайбургом з баварцями.

Третьому ж французу випало (не)щастя бути істориком та описати їх діяння. Однак нижче викладаємо англомовний переклад "Fribourg 1644: Conde et Turenne au combat", тому не соромтесь переглянути й почитати.

Необхідний для ночі факт сумнівної цікавості:

Перше друковане видання середньовічних валлійських законів побачило світ унаслідок того, що Вільям Вейк (архієпископ Кентерберійський у 1716-1737 рр.) вирішив, що для його протеже, телога та лінгвіста Вільяма Воттона, доктора богослов'я, необхідна якась шаражка, котра врятувала б його від бідності та проблем з алкоголем.

Ну а навіщо ж ще займатися науковою діяльністю?

N. B.: якщо у вас виходить навпаки - від цієї діяльності починається безгрошів'я й пиятика, тоді все гаразд, ваша модель поведінки - середньовічний студент.

День починаємо з відносно хороших новин, яких із країн ЄС звично мало.

У другій половині минулого квітня Штутгартське державне управління зі збереження пам'яток випустило пресреліз, у котрому повідомило, що під час реалізації нового житлового проекту в історичному районі Штутгарта, під час археологічного обстеження території було виявлено могильник римського часу з останками кавалерійських коней.

Кістяки тварин тут знаходили ще в 20-х роках минулого століття, та в липні 2024 р. тут почалися систематичні археологічні розкопки.

Під час археологічного дослідження території поміж Дюссельдорфер-штрассе та Боттропер-штрассе, було виявлено понад 100 скелетів коней, датованих ІІ ст. Сам скотомогильник розташований за 400 метрів від римського форту, де у 100-150 рр. дислокувалась ала римської кінноти (імовірно, "Ala II Flavia").

Допоможімо влаштувати небесний шторм для ворога! 🦅
Працюємо на результат — закриваємо критичні потреби наших підрозділів.

Збираємо для:

3 ОШБр — батареї, зарядні пристрої, пульт керування для FPV

78 ОДШП — FPV дрони, пульти RadioMaster TX16, зарядка для FPV

116 ОМБр — антидронова рушниця, прилад нічного бачення

112 ТРО Київ — Mavic, засоби зв'язку, пульти для FPV

Завдання просте: швидко закриваємо збір і підсилюємо наших!
Банка: https://send.monobank.ua/jar/2QYBUvAY3x

Ви знаєте, що робити. 🇺🇦

Йоркський собор в Англії багатий своїми вітражами, найбільш ранні з яких датуються XII ст. Композиції з кольорового скла (шматочків якого налічується поза 2 млн штук), як їм і належить, розповідають історію міста, графства та християнської віри протягом століть.

Але що нам з того? - скажете ви. І донедавна на це не було й що відповісти.

Зате тепер ті вітражі можна детально оглянути, й заодне познайомитися з описом їхніх сюжетів.

Що ми знаємо про Томаса Бекета, окрім його мученицької смерті на сходах Кентерберійського собору?

На порталі Medievalists.net вийшла нова серія подкасту із запрошеним експертом - Майклом Стаунтоном, професором Університетського коледжу Дубліна, фахівцем з історіописання та інтелектуальної культури середньовічної Англії, автором нещодавно опублікованої монографії "Томас Бекет і його світ". Подкаст присвячений примхам життя архієпископа кентерберійського Томаса Бекетта та його конфлікту з Генріхом II Плантагенетом (1154-1189).