Forwarded from потенційна яма 🇺🇦🏳️🌈
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from LARP "Поклик" (Марія)
І поки гра ще триває в нас є термінове.
Коти.
Ситуація наступна.
Як ви напевно вже знаєте, наша Іль @illris, ще одна голова багатоголового дракона нашої МГ, на базі в перший вечір гри зламала ногу.
Перелом щиколотки, доволі хуйовий та такий, що потребує термінової операції, щоб можна було потім ходити.
(рентгени і заключення будуть в коментарях)
З грошима все дуже не дуже, тому, якщо у вас є можливість її підтримати - ми будемо дуже вдячні!
"Іль на ногу"
🎯 Ціль: 70 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5tyxi2uEPc
💳Номер картки банки
5375 4112 2263 8046
Дякуємо всім, ваші ми!
#важливе #оголошення
Коти.
Ситуація наступна.
Як ви напевно вже знаєте, наша Іль @illris, ще одна голова багатоголового дракона нашої МГ, на базі в перший вечір гри зламала ногу.
Перелом щиколотки, доволі хуйовий та такий, що потребує термінової операції, щоб можна було потім ходити.
(рентгени і заключення будуть в коментарях)
З грошима все дуже не дуже, тому, якщо у вас є можливість її підтримати - ми будемо дуже вдячні!
"Іль на ногу"
🎯 Ціль: 70 000 ₴
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/5tyxi2uEPc
💳Номер картки банки
5375 4112 2263 8046
Дякуємо всім, ваші ми!
#важливе #оголошення
send.monobank.ua
Безпечний переказ коштів
Надсилайте безкоштовно та безпечно кошти
Гра пройшла, я лежу і ору невермор.
Звичайно мор ще буде, але певно спочатку треба свічку сходити в церкву поставити.
Бо походу ми прокляті.
Життя бентежне.
Ну і підрахунок людей хто в плюс після гри, хто в мінус в цілому позитивний
#хроніки_Машеньки
P.S. і в мене болить п'ятка, яка лише тиждень тому перестала боліти після Японії
Звичайно мор ще буде, але певно спочатку треба свічку сходити в церкву поставити.
Бо походу ми прокляті.
Життя бентежне.
Ну і підрахунок людей хто в плюс після гри, хто в мінус в цілому позитивний
#хроніки_Машеньки
P.S. і в мене болить п'ятка, яка лише тиждень тому перестала боліти після Японії
Forwarded from Общєство нудних прєстарєлих мізантропов
Дуже якось складно.
Чомусь дуже сильно рефлексую цей Мабон. Вплоть до того, що в мене є нестерпне бажання перебрати весь свій робочий стіл і викинути те, що вже не актуально (а там, щоб ви розуміли, не просто якісь приколи з перших Дурмів, там лежать зошити з моїми фанфіками десь початку 2000-х та карти скарбів ще з 90-х).
І знову хочеться мозковий чіп, щоб записувати всі ці думки текстом, а не просто крутити в голові.
Чи закритий канал, для пари людей (по-хорошему - для психотерапевта, але ж канєшна "в мене є друзі"), куди я буду писати ось весь цей потік свідомості.
П'ю енергетик не-зі-смаком райдуги (не нравиться), думаю про циклічність життє (от я знову працюю на ст. м. Печерська і думаю як з неї додому їздити) і про те, що не люблю рефлексувати і шукати баланс, а люблю заїбатись і здихать потім. Але треба якось все збалансить, бо невивожук.
#хроніки_Машеньки
Чомусь дуже сильно рефлексую цей Мабон. Вплоть до того, що в мене є нестерпне бажання перебрати весь свій робочий стіл і викинути те, що вже не актуально (а там, щоб ви розуміли, не просто якісь приколи з перших Дурмів, там лежать зошити з моїми фанфіками десь початку 2000-х та карти скарбів ще з 90-х).
І знову хочеться мозковий чіп, щоб записувати всі ці думки текстом, а не просто крутити в голові.
Чи закритий канал, для пари людей (по-хорошему - для психотерапевта, але ж канєшна "в мене є друзі"), куди я буду писати ось весь цей потік свідомості.
П'ю енергетик не-зі-смаком райдуги (не нравиться), думаю про циклічність життє (от я знову працюю на ст. м. Печерська і думаю як з неї додому їздити) і про те, що не люблю рефлексувати і шукати баланс, а люблю заїбатись і здихать потім. Але треба якось все збалансить, бо невивожук.
#хроніки_Машеньки
Завдяки Іль, яка хворіє і вимагає фоток всіх тваринок, в мене зросла кількість фото Матільди. От це, наприклад, обличчя дитини, яка мирно спала, а її потрогали.
Взагалі це я так намагаюсь не дивитись на світ, коли мене трогає життя
#хроніки_Машеньки
Взагалі це я так намагаюсь не дивитись на світ, коли мене трогає життя
#хроніки_Машеньки
Якісь рандомні розумні думки приходять до мене зазвичай зранку, в той тонкий момент, коли я вже випила каву та пігулки і бігаю хатою, збираючись на роботу і намагаючись не сісти та не залипнути на наступні півгодини (бо момент залипання вже був, досить, будь ласка).
Саме в такі моменти я починаю крутити щось типу "О, цікаво було б про це почитати в есеї від Забужко", "цікаво, чому в нас немає ютуб-каналу про ..."
Найприкріше те, що ці думки навряд чи переживають поїздку на роботу. Якось не дуже підходить для розумування наші метро та маршрутки. Тут би не зненавидіти все і всіх (але тихо, ти сьогодні вже пройшла всі шляхи ненависті в оті 30 хвилин втикання, тепер ти готова жити життя, тримайся).
На диво сьогодні я довезла свої думки. І вони - про вірші! Можливо ви бачили творєніє двох "поетес", які два дні весело ширяться моєю стрічкою (да-да, це саме оце про мужиків і семена Чорної вдови Лемерт та знущання над іменем Кафки Більченко).
І я розумію, чому всі мої знайомі оруть та блюють від цього (бо це, об'єктивно, - хєрові вірші).
Але от я зранку сьогодні читаю вірш Василя Мулика, і мене пробиває на сльозу. І я не можу сказати чому цей вірш гарний, а оця хєрня від Лемерт - власне хєрня.
Чи тому що один українською, а інший російською? Чи тому, що один про наших, а інший - про тих, чиїм смертям я раділа (і радію)? Чи справа в чомусь іншому? І може це інше й зветься поезією?
#думки_вголос
Вірш про слоненя буде в коментах
Саме в такі моменти я починаю крутити щось типу "О, цікаво було б про це почитати в есеї від Забужко", "цікаво, чому в нас немає ютуб-каналу про ..."
Найприкріше те, що ці думки навряд чи переживають поїздку на роботу. Якось не дуже підходить для розумування наші метро та маршрутки. Тут би не зненавидіти все і всіх (але тихо, ти сьогодні вже пройшла всі шляхи ненависті в оті 30 хвилин втикання, тепер ти готова жити життя, тримайся).
На диво сьогодні я довезла свої думки. І вони - про вірші! Можливо ви бачили творєніє двох "поетес", які два дні весело ширяться моєю стрічкою (да-да, це саме оце про мужиків і семена Чорної вдови Лемерт та знущання над іменем Кафки Більченко).
І я розумію, чому всі мої знайомі оруть та блюють від цього (бо це, об'єктивно, - хєрові вірші).
Але от я зранку сьогодні читаю вірш Василя Мулика, і мене пробиває на сльозу. І я не можу сказати чому цей вірш гарний, а оця хєрня від Лемерт - власне хєрня.
Чи тому що один українською, а інший російською? Чи тому, що один про наших, а інший - про тих, чиїм смертям я раділа (і радію)? Чи справа в чомусь іншому? І може це інше й зветься поезією?
#думки_вголос
Вірш про слоненя буде в коментах
Цей накритий лапкой ніс каже всім, що холода прийшли!
#мотєнька
#мотєнька
Сьогодні день, із яким вже декілька років не можу сформулювати привітання
Бо як казати раз на рік "дякую, що я жива", якщо це думка кожного дня?
Дякую всім захисникам і захисницям, що я можу жити, пити каву, ругати свого шефа, читати книги та робити ігри.
Дякую, що ви тримаєте небо над нами
https://youtu.be/L2MkLV4AgXs?si=9gue2mBV7MnPUfV6
#хроніки_Машеньки
Бо як казати раз на рік "дякую, що я жива", якщо це думка кожного дня?
Дякую всім захисникам і захисницям, що я можу жити, пити каву, ругати свого шефа, читати книги та робити ігри.
Дякую, що ви тримаєте небо над нами
https://youtu.be/L2MkLV4AgXs?si=9gue2mBV7MnPUfV6
#хроніки_Машеньки
YouTube
Folkulaka | СОКОЛЕ (live in Kyiv, April 2023)
"Соколе" -- авторська пісня Фолкулаки, присвячена українському ударному БПЛА.
"Falcon" is an author's song by Folkulakа, dedicated to the Ukrainian attack UAV.
Трек із ЕР “Осьо” гурту Folkulaka.
Живе відео з концерту у київському концерт-холі Bel Etage…
"Falcon" is an author's song by Folkulakа, dedicated to the Ukrainian attack UAV.
Трек із ЕР “Осьо” гурту Folkulaka.
Живе відео з концерту у київському концерт-холі Bel Etage…
Як я сказала сьогодні зранку - гарно мати поганий слух, коли за вікном щось літає і шарашить. Ще й похолодало - і через закриті вікна тепер значно гірше все чути.
Тому я рідкісна тварина, яка сьогодні спала, але все рівно не виспана, бо вчора був вечір-уособення карти "Вино і виноград" з Неідеального осіннього оракулу @Nesstiir, коли я пила (але в міру), курила кальян (без міри) і безліч разів казала "люблю тебе" і "люблю його/її/їх", а все тому що бачила любу подругу)
Вечір вдався, налаштування на роботу - не вдалось, хочу під коцик з котиком і лежати, думаючи, які чарівні люди мене оточують!
Дуже їх люблю!
#хроніки_Машеньки
Тому я рідкісна тварина, яка сьогодні спала, але все рівно не виспана, бо вчора був вечір-уособення карти "Вино і виноград" з Неідеального осіннього оракулу @Nesstiir, коли я пила (але в міру), курила кальян (без міри) і безліч разів казала "люблю тебе" і "люблю його/її/їх", а все тому що бачила любу подругу)
Вечір вдався, налаштування на роботу - не вдалось, хочу під коцик з котиком і лежати, думаючи, які чарівні люди мене оточують!
Дуже їх люблю!
#хроніки_Машеньки
Forwarded from Василь Мулік. Вірші.
Суцільна стіна дощу сховає мої сліди -
Від різників Торквемади та їхніх хортів...
Стомлений вороний дивом виніс мене сюди -
Блукальця-єретика - у соснову Моравську тінь.
Факели Праги, брязкіт заліза, короткий бій...
Навскіс розсічений бік, у чоботі - кров збирається...
Маленька хатинка у темряві лісовій...
Зустрічай мене, відьмо-травнице.
Назустріч - жінка у білому - хижа, струнка...
Сповзаю з сідла, біль - безжальним вогнем...
Руків'я меча не шукає квола рука -
Вірний дамаск - не захистить тут мене.
Відблиски жовтих очей серед гілля...
Сови чи упирі? Чи просто - мені вже мариться?
Нехай і чужий, нехай непроханий я -
Не вбивай мене, відьмо-травнице.
Плащ від води - важкий, свинцевий...
Не встою... Спираюсь на меч... З боку - гарячим біжить...
"Навіщо прийшов?" - питає знайомо-сталево.
Падаю на коліна з судомним: "Допоможи..."
Тепла і пряна пітьма... Шкіру та сталь обладунку
Стягують з мене сильні холодні пальці...
Щось гаряче й гірке... "Пий!" - наказують її губи...
Лікуй мене, відьмо-травнице.
Спрагло цілує. Хіть - раптова, така звіряча.
Трунки її п'янкі, шкіра її чабрецева...
Стогне, звивається - у дикому танці наче -
І пасма червленої міді лоскочуть моє лице.
Так чи інакше - життя я завершу на вогнищі...
Тож пий мене зараз, танцюй на мені, впивайся -
Я твій ненадовго, ти знаєш. А поки що -
Кохай мене, відьмо-травнице.
#мулікпише
Особиста сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/
Авторська сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/
Інстаграм: https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d5
Від різників Торквемади та їхніх хортів...
Стомлений вороний дивом виніс мене сюди -
Блукальця-єретика - у соснову Моравську тінь.
Факели Праги, брязкіт заліза, короткий бій...
Навскіс розсічений бік, у чоботі - кров збирається...
Маленька хатинка у темряві лісовій...
Зустрічай мене, відьмо-травнице.
Назустріч - жінка у білому - хижа, струнка...
Сповзаю з сідла, біль - безжальним вогнем...
Руків'я меча не шукає квола рука -
Вірний дамаск - не захистить тут мене.
Відблиски жовтих очей серед гілля...
Сови чи упирі? Чи просто - мені вже мариться?
Нехай і чужий, нехай непроханий я -
Не вбивай мене, відьмо-травнице.
Плащ від води - важкий, свинцевий...
Не встою... Спираюсь на меч... З боку - гарячим біжить...
"Навіщо прийшов?" - питає знайомо-сталево.
Падаю на коліна з судомним: "Допоможи..."
Тепла і пряна пітьма... Шкіру та сталь обладунку
Стягують з мене сильні холодні пальці...
Щось гаряче й гірке... "Пий!" - наказують її губи...
Лікуй мене, відьмо-травнице.
Спрагло цілує. Хіть - раптова, така звіряча.
Трунки її п'янкі, шкіра її чабрецева...
Стогне, звивається - у дикому танці наче -
І пасма червленої міді лоскочуть моє лице.
Так чи інакше - життя я завершу на вогнищі...
Тож пий мене зараз, танцюй на мені, впивайся -
Я твій ненадовго, ти знаєш. А поки що -
Кохай мене, відьмо-травнице.
#мулікпише
Особиста сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/oUxKvotRmV38EAxu/
Авторська сторінка Фейсбук: https://www.facebook.com/share/kwvy5CHdTAGvRCxX/
Інстаграм: https://www.instagram.com/vasylmulik/profilecard/?igsh=azBhYWdycGV0a2d5
Що я роблю на роботі годину вже - гуглю наручники з хутром, "Пес Патрон, ростова фігура" та ідеї для поздоровлень
Просто не питайте
#хроніки_Машеньки
Просто не питайте
#хроніки_Машеньки
І це ми ще від виступу ромського колективу відмовились!
#хроніки_Машеньки
#хроніки_Машеньки
Ладно, від ідеї наручників відмовились, буде просто акт прийому-передачі рухомого майна (2 раби)!
#хроніки_Машеньки
#хроніки_Машеньки
Моїм аб'юзивним стосункам з роботою присвячено!
#хроніки_Машеньки
#хроніки_Машеньки