Telegram Group & Telegram Channel
💥 War & Sanctions: Завдяки чому літають російські FPV-крила “Молния” та аналог Орлану “Феникс”

У виробництві російських БПЛА «Молния» та «Феникс» використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів.

⚡️ “Молния” – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за “шахедівську”.

🎯 Окрім полювання на військові цілі, росія використовує “Молнии” для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.

🔧 Раніше росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.

“Молния” має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.

💡 Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.

🦅 “Феникс” – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО "ТАИП" називає “розвитком Орлану-10”. “Начинка” містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.

📢 Нагадаємо, раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших “новітніх” російських БПЛА – С-70 “Охотник”, “Пародия” та “Гербера”.

❗️ Далі буде!

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok



group-telegram.com/DIUkraine/4994
Create:
Last Update:

💥 War & Sanctions: Завдяки чому літають російські FPV-крила “Молния” та аналог Орлану “Феникс”

У виробництві російських БПЛА «Молния» та «Феникс» використовуються компоненти виробництва КНР та деяких країн Заходу, зокрема, Швейцарії, США та Нідерландів.

⚡️ “Молния” – ударний безпілотний літальний апарат літакового типу, що запускається зі спеціальної катапульти та наводиться на ціль оператором, як FPV-дрон. БПЛА має дальність польоту до 40 км та бойову частину до 5 кг, що в десять разів менше за “шахедівську”.

🎯 Окрім полювання на військові цілі, росія використовує “Молнии” для терору мирного населення у наближених до лінії фронту містах та районах. В листопаді цього року ціллю такої атаки стали багатоповерхівка та торгівельний центр у Салтівському районі Харкова, тоді було поранено кількох людей. Враховуючи те, що БПЛА керується та направляється безпосередньо оператором, цивільні обʼєкти були навмисною ціллю атаки.

🔧 Раніше росія також використовувала аналогічні БПЛА без бойових частин для перевантаження української ППО.

“Молния” має доволі просту конструкцію та дешеву начинку, переважно китайську. Маркування електродвигуна, польотного контролеру, камери та більшості електронних компонентів відповідає китайським виробникам – FATJAY, SpeedyBee, Caddx, Huayi Microelectronics, Trex Technologies тощо.

💡 Проте, китайські польотні контролери, як і багато інших плат різноманітної російської зброї, працюють на мікроконтролерах з маркуванням швейцарського виробника STMicroelectronics. Окрім цього, в платі управління двигуном використовуються перетворювачі з маркуванням американського виробника Vishay та конденсатори японського Rubycon.

🦅 “Феникс” – розвідувальний БПЛА, який його розробник – російське ООО "ТАИП" називає “розвитком Орлану-10”. “Начинка” містить компоненти з маркуванням виробників з пʼяти країн – США, Швейцарії, КНР, Нідерландів та Тайваню. Найбільше – 7 компонентів – мають маркування того ж STMicroelectronics зі штаб-квартирою в Швейцарії та виробництвом в девʼяти країнах на трьох континентах світу.

📢 Нагадаємо, раніше на порталі War & Sanctions було опубліковано компонентну базу інших “новітніх” російських БПЛА – С-70 “Охотник”, “Пародия” та “Гербера”.

❗️ Далі буде!

ГУР в інших соціальних мережах:
🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber
🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads
🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot
🔹 TikTok

BY Головне управління розвідки МО України








Share with your friend now:
group-telegram.com/DIUkraine/4994

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

WhatsApp, a rival messaging platform, introduced some measures to counter disinformation when Covid-19 was first sweeping the world. On February 27th, Durov posted that Channels were becoming a source of unverified information and that the company lacks the ability to check on their veracity. He urged users to be mistrustful of the things shared on Channels, and initially threatened to block the feature in the countries involved for the length of the war, saying that he didn’t want Telegram to be used to aggravate conflict or incite ethnic hatred. He did, however, walk back this plan when it became clear that they had also become a vital communications tool for Ukrainian officials and citizens to help coordinate their resistance and evacuations. This provided opportunity to their linked entities to offload their shares at higher prices and make significant profits at the cost of unsuspecting retail investors. Russian President Vladimir Putin launched Russia's invasion of Ukraine in the early-morning hours of February 24, targeting several key cities with military strikes. And while money initially moved into stocks in the morning, capital moved out of safe-haven assets. The price of the 10-year Treasury note fell Friday, sending its yield up to 2% from a March closing low of 1.73%.
from ms


Telegram Головне управління розвідки МО України
FROM American