Telegram Group & Telegram Channel
Дві помітні американські леді південноіндійського походження – Камала Гарріс, кандидатка в президентки США та Уша Венс, дружина кандидата у віцепрезиденти від Республіканської партії Джей. Ді. Венса дають привід поговорити про хвилі міграції з Південної Азії в США. 

Покоління батьків цих леді – це високоосвічені, висококастові мігранти, які їхали в Америку для кар’єри та професійної реалізації, адже каста давала їм можливість отримати найкращу вищу освіту в Індії. Цілеспрямована політика Неру з розбудови індійських технологічних інститутів (IIT) відкривала перед вершками соціальної ієрархії в Індії можливості легальної міграції в США після завершення освіти. Штати з 1965 року переглянули свій ізоляціонізм і відкрили двері для професійних мігрантів. Мати Камали, Ш’ямала Гопалан, закінчила Делійський університет, а батько Уші, Кріш Чілукурі, закінчив той самий IIT. Мати Уші була біологом.

Попередня хвиля міграції, яка почалася в XIX – на поч. XX ст., складалася переважно з низькокастових або поза кастових трудових мігрантів, які не могли знайти роботи в колоніальній Індії й сідали на пароплави до Америки, щоб працювати в портах та на деревообробних й сільськогосподарських підприємствах. Високо кастові індійці тоді ще зрідка наважувалися перетинати «кала пані», "чорні води океану", бо це було для них релігійною забороною й загрожувало ритуальним забрудненням. Звісно ж перші індійські мігранти ставали жертвами расистських упереджень і дискримінації, такої ж, якої тоді зазнавали афроамериканці. Цікаво, що представники другої, кваліфікованої хвилі, так само відчували на собі дискримінацію, тому часто приєднувалися до рухів за права чорних. Мати Камали не була винятком й частково через це вийшла за чорного ямайця.

Та попри спільну проблему дискримінації та відчуження, яку всі мігранти відчували в Америці, навіть якщо індійці «виїжджали» з касти, каста не виїжджала з них. «Професійна міграція» після 1965 р. створила ізольовану групу «зразкової меншини», яка могла претендувати на робочі місця білих і протиставляла себе низькокастовим і низькозабезпеченим трудовим мігрантам.

Джерело



group-telegram.com/DyvoIndiya/671
Create:
Last Update:

Дві помітні американські леді південноіндійського походження – Камала Гарріс, кандидатка в президентки США та Уша Венс, дружина кандидата у віцепрезиденти від Республіканської партії Джей. Ді. Венса дають привід поговорити про хвилі міграції з Південної Азії в США. 

Покоління батьків цих леді – це високоосвічені, висококастові мігранти, які їхали в Америку для кар’єри та професійної реалізації, адже каста давала їм можливість отримати найкращу вищу освіту в Індії. Цілеспрямована політика Неру з розбудови індійських технологічних інститутів (IIT) відкривала перед вершками соціальної ієрархії в Індії можливості легальної міграції в США після завершення освіти. Штати з 1965 року переглянули свій ізоляціонізм і відкрили двері для професійних мігрантів. Мати Камали, Ш’ямала Гопалан, закінчила Делійський університет, а батько Уші, Кріш Чілукурі, закінчив той самий IIT. Мати Уші була біологом.

Попередня хвиля міграції, яка почалася в XIX – на поч. XX ст., складалася переважно з низькокастових або поза кастових трудових мігрантів, які не могли знайти роботи в колоніальній Індії й сідали на пароплави до Америки, щоб працювати в портах та на деревообробних й сільськогосподарських підприємствах. Високо кастові індійці тоді ще зрідка наважувалися перетинати «кала пані», "чорні води океану", бо це було для них релігійною забороною й загрожувало ритуальним забрудненням. Звісно ж перші індійські мігранти ставали жертвами расистських упереджень і дискримінації, такої ж, якої тоді зазнавали афроамериканці. Цікаво, що представники другої, кваліфікованої хвилі, так само відчували на собі дискримінацію, тому часто приєднувалися до рухів за права чорних. Мати Камали не була винятком й частково через це вийшла за чорного ямайця.

Та попри спільну проблему дискримінації та відчуження, яку всі мігранти відчували в Америці, навіть якщо індійці «виїжджали» з касти, каста не виїжджала з них. «Професійна міграція» після 1965 р. створила ізольовану групу «зразкової меншини», яка могла претендувати на робочі місця білих і протиставляла себе низькокастовим і низькозабезпеченим трудовим мігрантам.

Джерело

BY ДивоІндія




Share with your friend now:
group-telegram.com/DyvoIndiya/671

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Right now the digital security needs of Russians and Ukrainians are very different, and they lead to very different caveats about how to mitigate the risks associated with using Telegram. For Ukrainians in Ukraine, whose physical safety is at risk because they are in a war zone, digital security is probably not their highest priority. They may value access to news and communication with their loved ones over making sure that all of their communications are encrypted in such a manner that they are indecipherable to Telegram, its employees, or governments with court orders. "There are several million Russians who can lift their head up from propaganda and try to look for other sources, and I'd say that most look for it on Telegram," he said. "We as Ukrainians believe that the truth is on our side, whether it's truth that you're proclaiming about the war and everything else, why would you want to hide it?," he said. Apparently upbeat developments in Russia's discussions with Ukraine helped at least temporarily send investors back into risk assets. Russian President Vladimir Putin said during a meeting with his Belarusian counterpart Alexander Lukashenko that there were "certain positive developments" occurring in the talks with Ukraine, according to a transcript of their meeting. Putin added that discussions were happening "almost on a daily basis." Ukrainian forces successfully attacked Russian vehicles in the capital city of Kyiv thanks to a public tip made through the encrypted messaging app Telegram, Ukraine's top law-enforcement agency said on Tuesday.
from ms


Telegram ДивоІндія
FROM American