💁‍♂️Зараз про програму «5-7-9». Нагадаю – це державна програма із здешевлення кредитування. Вона реалізується шляхом компенсації державою частини ставки за кредитом, що надається комерційним банком позичальнику. Під час війни програма стала важливим драйвером стимулювання кредитної активності, на частку якої на кінець минулого року припадало 40% працюючого валового гривневого кредитного портфелю.

Водночас оберненою стороною стало зростання витрат державного бюджету та заборгованості перед банками із компенсації відсоткової ставки. При цьому аналіз Нацбанку показував, що фінансовий позичальників - учасників програми не сильно відрізнявся від позичальників на ринкових умовах, що призводило до погіршення конкуренції та зменшувало ефективність субсидій.  
📲Це обумовило необхідність зміни дизайну програми з метою скорочення витрат та більш ефективного фокусування програми.

🔻Зокрема, у квітні цього року було скорочено максимальний обсяг кредиту на поповнення обігових коштів за непріоритетними напрямами (з 60 до 5 млн. грн.), було обмежено розмір маржі і компенсації банків.

Утім зазначені зміни мали обмежений вплив на програму:
🔹За першу половину року частка кредитів за програмою скоротилась на 6.в.п до 34% від працюючого валового гривневого кредитного портфелю.
🔹Водночас із врахуванням вже накопиченого боргу, витрати для бюджету скоротились у меншій мірі. Якщо брати увесь наявний кредитний портфель виданий за програмою, то на початок липня держава компенсувала 16% від обсягу наданих кредитів, тоді як минулого року цей показник коливався у межах 17-18%.
🔹Через високі витрати за накопиченим портфелем та подальше зростання кредитів річний бюджет програми вичерпався вже у жовтні. Борг перед банками за програмою до кінця року буде близьким до 10 млрд грн, тобто буде на 3 млрд грн вищим, ніж рік тому.
Такий обсяг заборгованості, який продовжує зростати, створює невизначеність як для банків, так і позичальників, дискредитує саму програму і знижує її ефективність.

🟢Певні зміни, які були запроваджені нещодавно (із листопада - обмеження у 200 тис. євро на розмір субсидії/ одного отримувача, із грудня – запроваджено екологічні та соціальні вимоги до позичальників, наразі у агросекторі), мають покращити виконання програми. Утім, як робить висновок НБУ, ключ до підвищення ефективності програми лежить у концентрації обмежених ресурсів на проектах, що дійсно потребують підтримки, зокрема інвестиційних цілях, а також проведенні регулярної оцінки відповідності позичальників цілям програми.

👨🏻‍💻Додам від себе, що висновки НБУ є додатковим аргументом на користь прискорення трансформації Фонду розвитку підприємництва (ФРП), який є оператором програми «5-7-9» і очевидно у нинішньому вигляді не справляється с покладеними на нього завданнями, у більш інституційно спроможну і прозору інституцію – Національну установу розвитку, яка займатиметься фінансуванням проектів відновлення під час і після війни.
Установа надаватиме переважно кредити та гарантії іншим банкам, маючи для цього відповідну експертизу, функціонал, можливість самостійно залучати фінансування тощо. Відповідний законопроект, який розроблявся мною і нашим комітетом, прийнято у першому читанні. Він підтримується Нацбанком і Мінфіном. Зараз йде робота щодо його доопрацювання. Розраховую, що після владнання усіх міжвідомчих інтересів в уряді між Мінфіном і МЕРТ (а вони не є принциповими), законопроект без зайвого затягування буде «винесено в зал» для остаточного прийняття.

🇩🇪💸Німеччина надала Україні новий пакет військової допомоги.
Його вміст наведений на сайті оборонного відомства країни.
Основу нинішнього пакету склали засоби протиповітряної оборони (Німеччина – лідер відповідної міжнародної «коаліції спроможностей»), а саме дві пускові установки для комплексів PATRIOT, зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM (тепер їх у нас шість), система ППО IRIS-T SLS (загальна кількість досягла п’яти), ракети для IRIS-T SLM, 12 броньованих машин з системами кінетичної оборони від Diehl Defence, ще дві самохідні зенітні установки Gepard (усього передано 57 одиниць) із запчастинами та 65 тисяч боєприпасів для цих СЗУ, 2 радіолокаційні станції TRML-4D (загалом передано 16).

Що стосується іншого обладнання, то до пакету також увійшли 15 танків Leopard 1 A5, боєприпаси до танків Leopard 1 і Leopard 2, самохідна гаубиця PzH 2000, артилерійські снаряди калібром 155 мм, 30 броньованих машин MRAP з протимінним захистом, 7 десантних машин Caracal, керовані ракети AIM-9L/I-1 Sidewinde, 68 безпілотних літальних апаратів (Vector, RQ-35 Heidrun, Hornet XR), 45 підводних скутерів, гранатомети GMW, системи самозахисту вертольотів AMPS, різноманітна стрілецька зброя (кулемети, гвинтівки та снайперські гвинтівки) з набоями, вантажівки, паливозаправники, генератори, турнікети, намети та інше обладнання.

🔹Частина військової допомоги передана безпосередньо із запасів Бундесверу, частина – результат раніше виділеного фінансування для підприємств оборонної промисловості країни.
У перші два роки повномасштабної війни на військову допомогу Україні було витрачено 6,6 млрд. євро (1,6 млрд. євро у 2022 році та 5 млрд. євро у 2023 році). Окрім цього, у 2022-2023 році було забезпечено фінансування замовлень виробництва озброєння та військової техніки на 2,9 млрд. євро, які надійдуть у 2025-2028 роках.
У 2024 році у рамках Програми з розбудови потенціалу безпеки Україні буде виділено військової допомоги на суму близько 7,1 млрд. євро (частина з цих коштів становитимуть внески Німеччини до Європейського Фонду Миру (EPF) Європейського Союзу на спільні поставки). На додаток до цього є дозволи на прийняття зобов’язань у наступні роки на суму приблизно 6 млрд. євро.
🇺🇦🤝🏻🇩🇪Вдячні керівництву та народу Німеччини за черговий вагомий внесок у зміцнення Збройних Сил України!

Продовжую тримати в курсі щодо роботи системи експортного забезпечення агро продукції.

За перші 20 днів роботи системи надійшло на реєстрацію 7 663 ПН/РК від 854 платників на загальний обсяг 185,2 млрд грн.
▪️Зареєстровано 7222 ПН на суму 182 млрд грн або 7 040 тис тон.
▪️Зареєстровані за ставкою відмінною від 0% на 703 млн грн ПДВ;
▪️За ознаками безумовної реєстрації 16,3 млрд грн.

🔺Еспорт здійснюється за всіма товарними позиціями. При цьому, ТОП 5 експортованої продукції продукції складає:
🔸Олія - 68 млдр грн на 550 тис тон;
🔸Соєві боби - 53,9 млрд грн на 451 тис тон;
🔸Кукурудза - 30 млрд грн на 3 626 тис тон;
🔸Пшениця - 11.9 млрд грн на 1 364 тис тон;
🔸Насіння ріпаку 7,3 млрд грн на 326 тис тон.

❗️Система працює стабільно. Зупинено реєстрацію 171 ПН/РК подані 56 СГД на загальний обсяг 507,6 млн гривень. 

Платники ще намагалися реєструвати зерно з фруктів або використовувати платника без землі та банківських рахунків. No comment. 😶

Деякі платників, нажаль, ще знаходяться на стадії заперечення. Як це так, вивозили продукцію половину з походження половину без, а зараз не можна.

💁‍♂️Ще раз, не можна. І я дуже рекомендую швидше перейти на стадію прийняття.

📈🏘️Ринок житла поволі зростає – НБУ
Продовжую ділитись інсайтами із останнього звіту НБУ про фінансову стабільність.
Сьогодні про ринок житла.

За даними НБУ, попит, насамперед, на вторинному ринку (готові квартири) поволі пожвавлюється, тоді як на первинному ринку продовжує стагнувати:
▪ На вторинному ринку за 11 місяців 2024 року нотаріуси посвідчили на 14% більше угод, ніж за цей період торік. Проте кількість угод сягнула лише 70% від рівня, що був до повномасштабного вторгнення.
▪ Близько 60% угод у перші три квартали 2024 року укладалися для придбання квартир, решта – приватних будинків (у 2021 році ця пропорція становила 67% на 33%).
▪ Як і до війни, найбільшим попитом на вторинному ринку користується невелике, а отже, дешевше житло. Медіанна площа придбаних квартир – 48 кв. м (як у країні в цілому, так і в Києві), будинків – 71 кв. м.
▪ Більшість угод – це купівля житла, яке старше 35 років, лише чверть угод укладається для купівлі житла віком до 15 років.
▪ Переважна більшість угод на вторинному ринку укладалася для придбання житла поза межами обласних центрів – 78% угод. На столицю припадає ще 10% угод. Серед обласних центрів більшою популярністю користується житло на заході країни.
▪ Придбання нерухомості на первинному ринку через більші ризики користується низьким попитом. За даними опитування агентства ЛУН, на початку 2024 року кількість угод купівлі-продажу на первинному ринку майже не змінилася порівняно з минулим роком і не перевищувала п’ятої частини довоєнного рівня.
▪ У першому півріччі 5% угод укладалися із залученням іпотеки, але надалі ця частка знизилася до 4%, що співмірно з показниками 2021 року. Майже половину всіх кредитів з початку року банки видали на об’єкти у Києві та Київській області. Зниження ролі іпотеки пояснюється сповільненням програми “єОселя” через зміну її дизайну та обмеженість ресурсів.
▪ Спорудження нового житла триває досить повільно: у західних регіонах частіше починають нові об’єкти, тоді як у столиці лише добудовують черги вже наявних комплексів. Будівництво триває зі значними затримками з огляду на брак ресурсів, зокрема робочої сили. За даними ЛУН, кількість черг житлових комплексів у продажу в Україні зросла на 10% з початку року.
▪ Цінова динаміка на нерухомість на вторинному ринку корелює із зміною обмінного курсу та є млявою . Вартість квадратного метра в доларовому еквіваленті у столиці та на заході України переважно стала, а в інших регіонах навіть знижується. За даними ЛУН, ціна проданих квартир, як і раніше, на чверть нижча за усереднені ціни оголошень.
▪ Вартість житла на первинному ринку зростає динамічніше, ніж на вторинному. Рухаються вгору ціни передусім у західних регіонах, де активніші будівництво і попит.
▪ В останні пів року оренда дорожчала співмірно з вартістю житла. Показник “ціна до оренди” (ціна купівлі квартири до річної оренди) у Києві залишався на рівні 10х. Це близько до довгострокового середнього рівня та означає, що купівля житла є гарною альтернативою оренді.
▪ З огляду на зростання доходів цінові умови придбання житла зараз є сприятливішими, ніж перед війною. Показник “ціна до доходу” (ціна купівлі квартири до щорічного доходу) повернувся до історичних мінімумів кінця 2021 року. У середньому на придбання 70 кв. м житла у Києві родина із 1.1 працевлаштованим витрачає еквівалент свого 10-річного доходу. Утім безпекові ризики стримують від придбання житла.

Законопроект 9319 підписаний.
Підвищення для ФОП набуває чинності з 1 січня.
Все як обіцяв.

💸Невеличка підбірка новин щодо грошово-кредитної політики.
Регулятори у різних державах світу провели свої останні у цьому році засідання, присвячені серед іншого розміру своїх процентних ставок, з якими їх економіки увійдуть у 2025 рік.
Про рішення ФРС та ЄЦБ, які пішли на чергове їх зниження, я писав трохи раніше.
 
У грудні також знизили ставки:
🔻Центральний банк Швейцарії – на 50 б.п. до 0,5% (мінімум з листопада 2022 року, на тлі занепокоєння щодо зміцнення рівня швейцарського франка до рівня вище, ніж це відповідає потребам місцевих експортерів, та річної інфляції на рівні 0,7%);
🔻Центральний банк Канади – на 50 б.п. до 3,25% (у відповідь на прискорення річної інфляції до 2,0%);
🔻Центральний банк Швеції – на 25 б.п. до 2,5% (це було вже п’яте у 2024 році її зменшення, сигналізувавши при цьому про можливе зниження темпів пом’якшення ГКП у січні 2025 року);
🔻Центральний банк Мексики – на 25 б.п. до 10,0% (звернувши увагу, що інфляція у країні у листопаді уповільнилась сильнішими темпами, ніж очікувалось);
 
Зберегли ставки на попередньо встановленому рівні:
🔸Банк Японії – 0,25%;
🔸Народний банк Китаю – по кредитам першокласним позичальникам  на один рік – 3,10%, на п’ять років – 3,60%;
🔸Центральний банк Австралії – 4,35% (максимум за 12 років);
🔸Центральний банк Чехії – 4,0%, призупинивши цикл пом’якшення на тлі триваючого інфляційного тиску, особливо у сфері послуг;
🔸Центральний банк Норвегії – 4,50% (максимум за 16 років, однак регулятор заявив про можливість початку зниження вартості запозичень у березні 2025 року);
🔸Банк Англії – 4,75%;
🔸Центральний банк Індонезії – 5,25% (по депозитах), 6,00% (семиденне зворотне репо), 6,75% (по кредитах);
🔸Центральний банк Індії – 6,50% (репо), вона не змінюється вже протягом 11 останніх засідань;
🔸Центральний банк Угорщини – 6,5%, через послаблення форинта, зростання інфляції та невизначеність економічних перспектив.
 
🔺Натомість, Центральний банк Бразилії підвищив базову ставку на 100 б.п. до 12,25%, просигналізувавши про готовність здійснити аналогічні кроки на наступних двох засіданнях, виходячи з інфляційних очікувань.

💰✅Гарантіями забезпечено близько чверті всього працюючого гривневого кредитного портфелю банків
Продовжую ділитись цікавими інсайтами із останнього звіту НБУ про фінансову стабільність.
Сьогодні про кредитні гарантії.
Із початком війни – разом із програмою «5-7-9» – гарантії стали важливим інструментом підтримки і стимулювання банківського кредитування.

Що це за інструмент?:
▪ Гарантії надаються банкам здебільшого від Уряду та міжнародних фінансових організацій (МФО) з метою зменшення ризику для банка, навантаження на його капітал і відповідно зменшення вартості залучення кредиту для позичальника.
▪ Якщо позичальник, який брав гарантований кредит, банкрутує, то банк оперативно отримує відшкодування частини своїх витрат від гаранта. У разі стягнення застави, банк пропорційно відшкодовує витрати гаранта.  
▪ Як правило, гарантії надаються на портфельній основі (зазвичай на пул кредитів МСБ). Банк отримує загальний ліміт, який далі розподіляє між кредитами, що задовольняють умови програми. Така диверсифікація знижує ризики за програмою.  
▪ Гарантії можуть покривати до половини наданого кредиту, завдяки чому кожна гривня гарантій стимулює надання щонайменше 2 гривні банківського кредиту.

Головні показники ринку банківських гарантій:
🔹За даними НБУ, станом на жовтень 2024 року, ліміт наданих гарантій перевищував 120 млрд. грн, в т.ч. від Уряду – 56 млрд. грн., ЄБРР – 47 млрд. грн., ЄІБ – 12 млрд. грн., Американської корпорації з фінансування міжнародного розвитку (DFC) – 8 млрд. грн., інші міжнародні партнери – 3 млрд. грн., Фонд розвитку підприємництва (ФРП), Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (ФЧГКСГ) – по 0,4 млрд. грн.
🔹Найбільше банків користується гарантіями уряду України – 30 фінустанов. Чотири банки мають гарантії від ФРП, ще шість банків – від ФЧГКСГ. Гарантії від міжнародних установ отримали 12 банків. Загалом портфельними кредитними гарантіями користується 31 український банк.
🔹Найбільшу частку ліміту використано за державними гарантіями – 62%. Гарантії від міжнародних партнерів вибрані на 50%. Використання міжнародних гарантій стримується складнішими умовами за ними. Усього банки використали гарантій на 68 млрд грн.
🔹У жовтні обсяг кредитів бізнесу, наданих за програмами портфельних гарантій, становив близько 97 млрд грн. Часто гарантії поєднують з іншими програмами підтримки.
🔹Плата за гарантії міжнародних донорів складає від 0% до 1.7% річних від гарантованої суми. За гарантії уряду платять 0.25% річних та 0.55% або 2.05% від розміру гарантії одноразово, залежно від року надання. Плату сплачує позичальник банківського кредиту.
🔹Відшкодування за гарантіями досить низькі: за весь час дії чинних програм сплачено лише 1.4 млрд грн. Рівень відшкодування дещо вищий за гарантіями уряду. Річний рівень дефолтів за гарантованими портфелями більшості банків менший за 1%, що значно нижче, ніж загалом для кредитного портфеля.

💁‍♂️Отже, підсумовуючи, кредитні гарантії – це дійсно класний інструмент, який підживлює здорове банківське кредитування під час війни, коли апетит банків до ризику об’єктивно знижений. І що добре, отримувачами таких кредитів, які надаються під портфельні гарантії, зазвичай є підприємства МСБ. Порівняно із програмою «5-7-9» вони у меншій мірі викривлюють конкуренцію, і якщо брати гарантії Уряду/ Фонду розвитку підприємництва (ФРП), є набагато менш обтяжливими для бюджету. Зараз цей напрям помітно просідає у поточній роботі ФРП. Відповідно нарощування кредитних гарантій є серед важливих пріоритетів трансформації ФРП та запуску на його базі Національної установи розвитку.    

🇪🇺💶Європейський Союз перерахував Україні грант у розмірі 150 млн. євро.
Це друга половина фінансування у рамках проекту «Підтримка швидкого відновлення України (Контракт з розбудови держави та посилення стійкості)» (першу ми отримали наприкінці минулого року).

Отримані кошти будуть спрямовані до спеціального фонду державного бюджету та розподілені наступним чином:
▪️65 млн. євро – на забезпечення безкоштовним харчуванням дітей 1-4 класів (нагадаю, з жовтня 2024 року за ініціативи Президента В.Зеленського організоване безоплатне харчування усіх дітей, що навчаються у початковій школі (раніше воно передбачалось тільки для школярів з вразливих сімей). На наступний рік у державному бюджеті закладено на цю програму 2,9 млрд. грн., які будуть розподілені між громадами у формі субвенції місцевим бюджетам);
▪️50 млн. євро – на відновлення портової інфраструктури (я неодноразово писав про атаки держави-агресора на Український морський коридор і яке важливе значення має його стабільна робота);
▪️20 млн. євро – на підтримку безперебійного виробництва сільськогосподарської продукції та доступу виробників сільськогосподарської продукції до фінансування (аграрії сьогодні – провідний експортер української продукції, частка якого сягає 60% від загальних обсягів);
▪️15 млн. євро – на відновлення критично важливих об'єктів, що постраждали внаслідок збройної агресії рф, зокрема транспортної інфраструктури, критичних та комунальних об'єктів, комунальних послуг, соціальної інфраструктури та житлових приміщень (це те, з чим ми стикаємось щодня).

🇺🇦🤝🏻Вдячні Європейському Союзові за надану підтримку для реалізації дуже важливих для України завдань!  

🏅Чергове досягнення в напрямку трансфертного ціноутворення.

Створено сучасну ІТ систему Big data TP, яка побудована за принципом системи управління ризиками, автоматизує велику частину розрахунків та дозволяє обробляти великі масиви цифрової інформації, зменшує людський фактор при обробці звітності. Проект реалізовано за підтримки EU4PFM.

🌐При створенні враховано досвід роботи з міжнародними експертами та консультантами ОЕСР, ОТД Казначейства США, Світового банку, МВФ.

🖥️Це ще один крок в розбудові діджиталізованих підходів в адмініструванні податків.
Спрямованих на досягнення високого рівня добровільної сплати завдяки compliance.

💊Тому користуйтесь можливістю відкоригувати свої податкові зобовʼязання без штрафів та пені.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/854347.html

🇯🇵💲Японія надасть Україні ще 3 млрд. доларів.
Про це стало відомо за результатами бесіди Президента В.Зеленського з новим Прем’єр-міністром Японії Шігеру Ішібою.

Йдеться про кошти, забезпечені замороженими російськими активами.
🔸Японія – один з лідерів у наданні підтримки нашій державі, загальний обсяг якої вже склав 12 млрд. доларів США. Вона є другою країною-донором за обсягом бюджетної допомоги та четвертою серед усіх міжнародних партнерів (після ЄС, США та МВФ), підтримуючи Україну як безпосередньо, так і через участь у численних проектах, які адмініструє Світовий банк.
Країна передала значні обсяги обладнання та техніки, які дозволяють відновлювати енергетику та інфраструктуру, надає значну підтримку в частині гуманітарного розмінування, стала однією з перших держав, фінансування від якої розпочало процес надання Україні довгострокового кредиту від G7 на загальну суму 50 млрд. доларів, а на початку цього року підставила плече для державного бюджету України у ситуації, коли з різних причин допомога від інших партнерів затримувалась.

👥Тільки через Японське агентство міжнародного співробітництва JICA від початку повномасштабної війни надано допомоги та започатковано проектів на суму майже 1,2 млрд. доларів.

Маємо дуже значний потенціал для розширення двостороннього торгівельного співробітництва, адже попри зростання експорту української продукції до Японії за 10 місяців на 2,1% та поставок японської в Україну на 4,4% – йдеться про суми 32,9 млн. доларів та 799,4 млн. доларів відповідно.
Є всі підстави сподіватись, що у найближчому майбутньому обсяги двосторонньої торгівлі зростатимуть, зокрема завдяки практичній реалізації домовленостей, досягнутих під час проведення цьогорічної українсько-японської бізнес-конференції, відкриттю в Україні офісу Японської організації з розвитку зовнішньої торгівлі (JETRO) та майбутній участі України у Всесвітній виставці Expo 2025, яка відбудеться з 13 квітня по 13 жовтня 2025 року у місті Осака (при цьому варто нагадати, що Україні нададуть приміщення для павільйону на безоплатній основі, а, крім того, японська сторона готова надати Україні фінансову та організаційну допомогу). 

🇺🇦🤝🏻🇯🇵Вдячні Урядові та народові Японії за послідовну масштабну підтримку нашої держави!

Хочу запропонувати опитування щодо ринку лікеро-горілчаних виробів.
За 10 місяців 2021 року обсяг виробленого спирту становив 8,2 млн. дал. За цей же період 2024 року обсяг виробленого спирту склав 23,7 млн. дал.

Вочевидь щодо цього питання я виявився в меншості).
Для мене зрозуміло, що українці не стали більше пити горілки.
Тим більше втричі.
Тим більше при зменшенні кількості споживачів щонайменше на 7 млн.
Знаючи ситуацію зсередини ринку, підтверджую, що збільшення утричі обсягів виробництва спирту викликано виключно зменшенням тіньового сегменту. Тобто раніше цей спирт також вироблявся, але держава його не бачила - широко закривала очі.
Сьогодні спирт перейшов в білу та генерує акциз і ПДВ. Для армії.
Спиртовики, які по 30 років в ринку не дадуть збрехати.
Дякую ДПС та правоохоронцям за якісну роботу!