Telegram Group & Telegram Channel
​​📖Читаю зараз не книжку - скарб.

«Олександра Екстер» Георгій Коваленко, видавництво «Родовід»

Одна з моїх улюблених історій - про створення художницею Олександрою Екстер костюмів до вистави «Саломея». Зараз ми не можемо уявити, як сто років тому виглядала вистава, хіба екскізи костюмів можуть певним чином відтворити те дійство для нас.

І свідчення очевидців, наприклад, Аліси Коонен про сцену танцю Саломеї - «танцю семи покривал»:

💃🏽"Я виходила закутаною в довге прозоре покривало, так що видно було тільки оголені пальці ніг. Виходила, передчуваючи близьку смерть. Раптом, рішуче відкинувши перше покривало, яке падало на приступки сходів, я починала танець.

Кожний покрив, який знімала Саломея, мав свій емоційний зміст. Одне покривало я знімала з трепетною ніжністю, ніби звертаючись до Йоканаана, молитовно розпростершись на землі, друге скидала в пориві кохання й пристрасті, третє - скидаючи свою ненависть до тетрарха.

Коли я простягала руку, щоб зняти останню пов‘язку на грудях, на сцені гасло світло… І коли давали світло, я вже сиділа біля водойми, закутана у вільне вбрання з грубої срібної парчі».

У Києві Вайлдівська «Саломея» була поставлена влітку 1919 р. в "Соловцовському" театрі. Цікаво порівнювати текст книжки про Олександру Екстер з тим, що Юрій Клен пише у «Спогадах про неокласиків»:

💁🏻‍♂️«Всі ми ходили на цю виставу, щоб упиватися чарівними вайлдівськими метафорами та подивитися на пристрасний танець Саломеї, що його артистка мистецьки виконувала. Филипович реагував на цю виставу сонетом:

Хай проклинав пророк Йоканаан
під полотняним небом Іудеї, —
над всім лунав лиш голос Саломеї,
сліпили плечі і зміївся стан.

І пристрасть, мов незримий ураган,
неслась в партер, до льож, до ґалереї,
і захисту вже не було від неї,
коли танок схопив тебе у бран.

Сліпа жаго, непереможна вродо!
Ти спопелить могла б життя народу,
ти засмутила б соняшну блакить!

Перед тобою голова кривава,
й своє життя ти віддаси за право
в людській уяві вічно жить!

🙅‍♂️Інакше поставився Зеров. З приводу танця Саломеї, який вона виконувала з головою пророка в руках, він, скривившися, сказав мені: "Це тільки семітська розпуста". Відповіддю його на вірш Филиповича був сонет, йому присвячений, якого знайдено в "Камені":

Там левантійський місяць діє чари
і колихає в серці теплу кров,
там диким цвітом процвіла любов,
і все в крові — шоломи і тіяри.

А з водозбору віщуванням кари
гримлять громи нестриманих промов...
Йоканаан... не ясний шум дібров, —
в його словах пустиня і пожари.

І Саломея!., ще дитя (дитя!),
а п'є страшне, отруєне пиття
і тільки меч і помсту накликає.

Душе моя! тікай на корабель,
пливи туди, де серед білих скель
струнка, мов промінь, чиста Навсікая.

Останньому рядкові Зеров хотів надати редакцію: "Стоїть струнка, мов промінь, Навсікая", бо звучало б воно тоді ритмічніше; але я порадив зберегти слово "чиста" для контрасту з Саломеєю».



group-telegram.com/harold_blooom/742
Create:
Last Update:

​​📖Читаю зараз не книжку - скарб.

«Олександра Екстер» Георгій Коваленко, видавництво «Родовід»

Одна з моїх улюблених історій - про створення художницею Олександрою Екстер костюмів до вистави «Саломея». Зараз ми не можемо уявити, як сто років тому виглядала вистава, хіба екскізи костюмів можуть певним чином відтворити те дійство для нас.

І свідчення очевидців, наприклад, Аліси Коонен про сцену танцю Саломеї - «танцю семи покривал»:

💃🏽"Я виходила закутаною в довге прозоре покривало, так що видно було тільки оголені пальці ніг. Виходила, передчуваючи близьку смерть. Раптом, рішуче відкинувши перше покривало, яке падало на приступки сходів, я починала танець.

Кожний покрив, який знімала Саломея, мав свій емоційний зміст. Одне покривало я знімала з трепетною ніжністю, ніби звертаючись до Йоканаана, молитовно розпростершись на землі, друге скидала в пориві кохання й пристрасті, третє - скидаючи свою ненависть до тетрарха.

Коли я простягала руку, щоб зняти останню пов‘язку на грудях, на сцені гасло світло… І коли давали світло, я вже сиділа біля водойми, закутана у вільне вбрання з грубої срібної парчі».

У Києві Вайлдівська «Саломея» була поставлена влітку 1919 р. в "Соловцовському" театрі. Цікаво порівнювати текст книжки про Олександру Екстер з тим, що Юрій Клен пише у «Спогадах про неокласиків»:

💁🏻‍♂️«Всі ми ходили на цю виставу, щоб упиватися чарівними вайлдівськими метафорами та подивитися на пристрасний танець Саломеї, що його артистка мистецьки виконувала. Филипович реагував на цю виставу сонетом:

Хай проклинав пророк Йоканаан
під полотняним небом Іудеї, —
над всім лунав лиш голос Саломеї,
сліпили плечі і зміївся стан.

І пристрасть, мов незримий ураган,
неслась в партер, до льож, до ґалереї,
і захисту вже не було від неї,
коли танок схопив тебе у бран.

Сліпа жаго, непереможна вродо!
Ти спопелить могла б життя народу,
ти засмутила б соняшну блакить!

Перед тобою голова кривава,
й своє життя ти віддаси за право
в людській уяві вічно жить!

🙅‍♂️Інакше поставився Зеров. З приводу танця Саломеї, який вона виконувала з головою пророка в руках, він, скривившися, сказав мені: "Це тільки семітська розпуста". Відповіддю його на вірш Филиповича був сонет, йому присвячений, якого знайдено в "Камені":

Там левантійський місяць діє чари
і колихає в серці теплу кров,
там диким цвітом процвіла любов,
і все в крові — шоломи і тіяри.

А з водозбору віщуванням кари
гримлять громи нестриманих промов...
Йоканаан... не ясний шум дібров, —
в його словах пустиня і пожари.

І Саломея!., ще дитя (дитя!),
а п'є страшне, отруєне пиття
і тільки меч і помсту накликає.

Душе моя! тікай на корабель,
пливи туди, де серед білих скель
струнка, мов промінь, чиста Навсікая.

Останньому рядкові Зеров хотів надати редакцію: "Стоїть струнка, мов промінь, Навсікая", бо звучало б воно тоді ритмічніше; але я порадив зберегти слово "чиста" для контрасту з Саломеєю».

BY Як сказав Гаролд Блум




Share with your friend now:
group-telegram.com/harold_blooom/742

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

In addition, Telegram's architecture limits the ability to slow the spread of false information: the lack of a central public feed, and the fact that comments are easily disabled in channels, reduce the space for public pushback. "The result is on this photo: fiery 'greetings' to the invaders," the Security Service of Ukraine wrote alongside a photo showing several military vehicles among plumes of black smoke. Now safely in France with his spouse and three of his children, Kliuchnikov scrolls through Telegram to learn about the devastation happening in his home country. There was another possible development: Reuters also reported that Ukraine said that Belarus could soon join the invasion of Ukraine. However, the AFP, citing a Pentagon official, said the U.S. hasn’t yet seen evidence that Belarusian troops are in Ukraine. Artem Kliuchnikov and his family fled Ukraine just days before the Russian invasion.
from ms


Telegram Як сказав Гаролд Блум
FROM American