Forwarded from Roman Popkov
Из короткого, но идейно, мировоззренчески очень важного интервью, которое я взял у Юлии Федосюк, жены защитника "Азовстали":
"Тот опыт и те ситуации, которые ты переживаешь во время войны, невозможны ни в каких других обстоятельствах. Это абсолютная концентрация бытия здесь и сейчас. Вместе с тем это даже, наверное, некая точка выхода из обыденности бытия. Ты выходишь не просто из ситуации комфорта, ты выходишь вообще из паттернов, в которых живет современный человек, всех этих психологизмов, ненужных действий, мыслей. Ты соприкасаешься с собой настоящим. Наружу выходят все твои негативные и позитивные стороны.
У тебя есть возможность для подвига. Это, наверное, самое главное. Ты можешь проявить храбрость, ты можешь превозмочь страх.
На войне все чувствуется очень интенсивно. Я вспоминаю недели осады Киева, и наверное, это самое запоминающееся, самое интенсивное время в моей жизни. Каждый день проживался как последний. Даже воздухом ты дышишь совершенно иначе.
То, что я сейчас являюсь другим человеком, это точно. Я в себе обнаружила вещи, о которых не догадывалась, и я надеюсь, что смогу их пролонгировать. Война меня окончательно подтолкнула к тому, что в жизни действительно важно.
А важно в жизни вовсе не купить машину и квартиру в кредит, не кофе с соевым молоком, не велодорожки. В жизни важно то, насколько ты готов эти материальные моменты превозмогать.
Война это очень здорово демонстрирует — насколько материя ложна, насколько она неважна, насколько не имеет значения все, что мы пытаемся скопить, нажить. Война показывает, что есть вещи ценнее.
Вот это понимание абсолютно уникально. Я ни в коем случае не желаю ни Европе, ни другим регионам войны. Но то, что они лишены сейчас этого понимания, это, конечно, упущение".
Целиком интервью тут:
https://vot-tak.tv/novosti/01-03-2023-zhena-bojtsa-azova
"Тот опыт и те ситуации, которые ты переживаешь во время войны, невозможны ни в каких других обстоятельствах. Это абсолютная концентрация бытия здесь и сейчас. Вместе с тем это даже, наверное, некая точка выхода из обыденности бытия. Ты выходишь не просто из ситуации комфорта, ты выходишь вообще из паттернов, в которых живет современный человек, всех этих психологизмов, ненужных действий, мыслей. Ты соприкасаешься с собой настоящим. Наружу выходят все твои негативные и позитивные стороны.
У тебя есть возможность для подвига. Это, наверное, самое главное. Ты можешь проявить храбрость, ты можешь превозмочь страх.
На войне все чувствуется очень интенсивно. Я вспоминаю недели осады Киева, и наверное, это самое запоминающееся, самое интенсивное время в моей жизни. Каждый день проживался как последний. Даже воздухом ты дышишь совершенно иначе.
То, что я сейчас являюсь другим человеком, это точно. Я в себе обнаружила вещи, о которых не догадывалась, и я надеюсь, что смогу их пролонгировать. Война меня окончательно подтолкнула к тому, что в жизни действительно важно.
А важно в жизни вовсе не купить машину и квартиру в кредит, не кофе с соевым молоком, не велодорожки. В жизни важно то, насколько ты готов эти материальные моменты превозмогать.
Война это очень здорово демонстрирует — насколько материя ложна, насколько она неважна, насколько не имеет значения все, что мы пытаемся скопить, нажить. Война показывает, что есть вещи ценнее.
Вот это понимание абсолютно уникально. Я ни в коем случае не желаю ни Европе, ни другим регионам войны. Но то, что они лишены сейчас этого понимания, это, конечно, упущение".
Целиком интервью тут:
https://vot-tak.tv/novosti/01-03-2023-zhena-bojtsa-azova
Forwarded from Roman Popkov
Это поразительно, но даже война с абсолютным злом (путинизм - абсолютное зло) не заставила некоторых журналистов и блогеров отказаться от своих личных политико-субкультурных перекосов. Даже Буча не перезагрузила им мозги и не научила смотреть на мир иначе.
Вот Биллингкэт возьмем. У этого проекта странное место в современном мире. С одной стороны, расследования Грозева - полезное и важнейшее оружие в этой глобальной войне о злом.
И одновременно Биллингкэт по непостижимым причинам дает площадку идеологически-свихнувшимся идиотам типа Michael Colborne. Этот чувак до начала большой войны годами использовал площадку Биллингкэт для борьбы с "украинскими ультраправыми", для "разоблачений" парней из "Азова", из Азовского движения, для травли их проектов типа издательства "Пломинь". Такого вот нашел врага. Когда Путин уже рисовал на картах схемы вторжения в Украину для "искоренения неонацизма"
Сейчас некоторые из парней, которых ранее травил Биллингкэт, погибли в боях с путинской ордой. И "Азов", и ветераны "Азова" – герои и гордость Украины
И Биллингкэт по этой тематике стыдливо примолк. Предпочитает не вспоминать о своих тогдашних "расследованиях", по тональности не сильно отличавшихся от кремлевского агитпропа.
Теперь у Биллингкэт и Michael Colborne другая тема хейта и "разоблачений". Какая? Русский добровольческий корпус, разумеется! РДК занял у них место "Азова" - посмотрите их англоязычный твиттер. Неисправимые, увы.
Вот Биллингкэт возьмем. У этого проекта странное место в современном мире. С одной стороны, расследования Грозева - полезное и важнейшее оружие в этой глобальной войне о злом.
И одновременно Биллингкэт по непостижимым причинам дает площадку идеологически-свихнувшимся идиотам типа Michael Colborne. Этот чувак до начала большой войны годами использовал площадку Биллингкэт для борьбы с "украинскими ультраправыми", для "разоблачений" парней из "Азова", из Азовского движения, для травли их проектов типа издательства "Пломинь". Такого вот нашел врага. Когда Путин уже рисовал на картах схемы вторжения в Украину для "искоренения неонацизма"
Сейчас некоторые из парней, которых ранее травил Биллингкэт, погибли в боях с путинской ордой. И "Азов", и ветераны "Азова" – герои и гордость Украины
И Биллингкэт по этой тематике стыдливо примолк. Предпочитает не вспоминать о своих тогдашних "расследованиях", по тональности не сильно отличавшихся от кремлевского агитпропа.
Теперь у Биллингкэт и Michael Colborne другая тема хейта и "разоблачений". Какая? Русский добровольческий корпус, разумеется! РДК занял у них место "Азова" - посмотрите их англоязычный твиттер. Неисправимые, увы.
Forwarded from Дмитро Корчинський
Коли міністр культури ткаченко зіткнувся з загальним обуренням, він почав брехати.
Як ви знаєте: він не дозволив керівництву Києво печерського заповідника відімкнути Успенський собор Лаври для панахиди над загиблими біцями.
Вірніше, спочатку дозволив і повідомив багатьом людям, що дає дозвіл, а вчора, пізно увечері свій дозвіл скасував.
Ось, що мені пишуть його посіпаки з міністерства:
«МКІП не надавало відмови щодо відспівування загиблих військових в Успенському соборі 7 березня
Інформація, яку ви поширюєте, не відповідає дійсності.
МКІП може погоджувати або не погоджувати служіння в храмі за зверненням релігійної громади.
Станом на 23:50 6 березня до МКІП не було звернень від ПЦУ або будь-якої іншої релігійної громади. Це легко перевірити звернувшись до ПЦУ.
Відповідно до цього жодних відмов чи погоджень МКІП не надавало.»
Відповідаю:
По-перше, до ткаченка особисто звертався Митрополит Єпіфаній і не тільки він з ПЦУ.
В коментарях до цього посту я подаю листи з якими до мінкульту зверталася ПЦУ.
По-друге, це правило (що до того, що майно, яким керує мінкульт надається тільки за запитами релігійних громад) ви щойно вигадали. Міністерство народну власність може надавати для здійснення народних потреб за потребою народу.
В багатьох храмових будівлях, які перебувають в розпорядженні мінкульту, здійснюються заходи, виставки тощо, зовсім не за зверненнями релігійних громад.
Нещодавно, в Трапезній церкві Лаври відбувся концерт Хореї Козацької, яка є видатним музичним колективом, але не є релігійною громадою. І їй ви дозволили. А панахиду за зверненням військових, заборонили.
Причина одна - вам і вашому міністру наплювати на загиблих героїв.
Загиблі хлопці, ще до повномасштабного вторгнення брали участь у десятках громадських акцій за звільнення лаври від УПЦ ФСБ. Саме тому вони мали бути відспівані в ній.
Натомість, ткаченко досі дозволяє московським "попам" перебувати в ніжній Лаврі. Бо їх він любить, а солдатів ні.
Цікаво, що в приватних розмовах, ткаченко натякає, що це Єрмак сказав йому відмовити.
Як би ми не ставилися до Єрмака, я точно знаю, що він тут ні до чого.
(панахида сьогодні в Михайлівському соборі об 11.30
о 13.00 прощання на Майдані)
Як ви знаєте: він не дозволив керівництву Києво печерського заповідника відімкнути Успенський собор Лаври для панахиди над загиблими біцями.
Вірніше, спочатку дозволив і повідомив багатьом людям, що дає дозвіл, а вчора, пізно увечері свій дозвіл скасував.
Ось, що мені пишуть його посіпаки з міністерства:
«МКІП не надавало відмови щодо відспівування загиблих військових в Успенському соборі 7 березня
Інформація, яку ви поширюєте, не відповідає дійсності.
МКІП може погоджувати або не погоджувати служіння в храмі за зверненням релігійної громади.
Станом на 23:50 6 березня до МКІП не було звернень від ПЦУ або будь-якої іншої релігійної громади. Це легко перевірити звернувшись до ПЦУ.
Відповідно до цього жодних відмов чи погоджень МКІП не надавало.»
Відповідаю:
По-перше, до ткаченка особисто звертався Митрополит Єпіфаній і не тільки він з ПЦУ.
В коментарях до цього посту я подаю листи з якими до мінкульту зверталася ПЦУ.
По-друге, це правило (що до того, що майно, яким керує мінкульт надається тільки за запитами релігійних громад) ви щойно вигадали. Міністерство народну власність може надавати для здійснення народних потреб за потребою народу.
В багатьох храмових будівлях, які перебувають в розпорядженні мінкульту, здійснюються заходи, виставки тощо, зовсім не за зверненнями релігійних громад.
Нещодавно, в Трапезній церкві Лаври відбувся концерт Хореї Козацької, яка є видатним музичним колективом, але не є релігійною громадою. І їй ви дозволили. А панахиду за зверненням військових, заборонили.
Причина одна - вам і вашому міністру наплювати на загиблих героїв.
Загиблі хлопці, ще до повномасштабного вторгнення брали участь у десятках громадських акцій за звільнення лаври від УПЦ ФСБ. Саме тому вони мали бути відспівані в ній.
Натомість, ткаченко досі дозволяє московським "попам" перебувати в ніжній Лаврі. Бо їх він любить, а солдатів ні.
Цікаво, що в приватних розмовах, ткаченко натякає, що це Єрмак сказав йому відмовити.
Як би ми не ставилися до Єрмака, я точно знаю, що він тут ні до чого.
(панахида сьогодні в Михайлівському соборі об 11.30
о 13.00 прощання на Майдані)
Forwarded from Jetzt komme Feuer
Друзья, собираем на антидрон. Стоит 70 тыщ, потребность большая. Пидарасы активно юзают дрончики для корректировки и сброса вогов. Типа как на тех смешных видео, только наоборот. Буду очень благодарен. Позиция у нас довольно хуевая, если честно.
https://send.monobank.ua/jar/6v41ZBuFHh
https://send.monobank.ua/jar/6v41ZBuFHh
Forwarded from Roman Popkov
Животные в масках и бронежилетах, которые заставляют сейчас в Москве девочек рисовать буквы Z на дверях клубов - они же больше всего боятся оказаться в Украине, где-то под Угледаром. В московских клубах с девочками воевать - тут они герои. Тут и бравада, и удаль. А под Угледаром, где их жирные жопы станут отличной мишенью для украинской артиллерии, они будут верещать как свиньи.
А я напоминаю, что единственная «оппозиционная сила» в РФ — это украинские военнослужащие, которые уничтожают всю эту нечисть на поле боя. Один доброволец рассказывал мне, как удивительно ему было наблюдать обугленные груды тел с нашивками «ОМОНа» на киевской трассе. Их послали зачищать Киев после победоносного захвата украинской столицы, но что-то пошло не так…
Forwarded from Roman Popkov
Собственно да, нашел фотку годичной давности в телефоне: броник и ксива одного из РФ-полицаев, сдохших под Киевом. Там еще у него были при себе наручники и пластиковые омоновские доспехи. (Это к вопросу о вчерашних "геройских" рейдах московского ОМОН по каким-то "оппозиционным" кафе) .
Forwarded from Roman Popkov
Вы возможно помните, был такой дегенеративный крысенок, Мангушев, российский политтехнолог. Он плясал с человеческим черепом в Донецке. Потом Мангушева поставили на колени и прибили из пистолета другие Z-чики – наверное пригожинцы.
Его жена дала интервью околокремлевскому изданию и рассказывает про этот череп. Выяснилось, что Мангушев подобрал череп украинского воина как шакал, приехав в оккупированный Мариуполь и прыгая по давно остывшим руинам героической «Азовстали».
Почитайте этот отрывок на скрине. Люди европейкой цивилизации справедливо задаются вопросами:
- Если они спокойно говорят нам о таком, то о чем они НЕ говорят?
- На что они еще способны?
Ну и этот рассказ мангушевской вдовы – еще одно напоминание о том, что сейчас идет война с абсолютным злом. С худшими биологическими отбросами, стоящими на службе у абсолютного зла. Спасибо чемезовскому RTVI за этот материал.
Его жена дала интервью околокремлевскому изданию и рассказывает про этот череп. Выяснилось, что Мангушев подобрал череп украинского воина как шакал, приехав в оккупированный Мариуполь и прыгая по давно остывшим руинам героической «Азовстали».
Почитайте этот отрывок на скрине. Люди европейкой цивилизации справедливо задаются вопросами:
- Если они спокойно говорят нам о таком, то о чем они НЕ говорят?
- На что они еще способны?
Ну и этот рассказ мангушевской вдовы – еще одно напоминание о том, что сейчас идет война с абсолютным злом. С худшими биологическими отбросами, стоящими на службе у абсолютного зла. Спасибо чемезовскому RTVI за этот материал.
Forwarded from Ket Fjellgeit
Forwarded from Асоціація родин захисників «Азовсталі»
🇺🇦 День народження «Азову»: анонс заходів у Києві на честь річниці створення підрозділу
5-го травня бригада «Азов» відзначатиме 9-ту річницю від дня створення підрозділу. Цей день є знаковим для кожного азовця, і його відзначення є традицією від 2014 року. На честь цієї знакової дати Асоціація родин захисників «Азовсталі» організовує у Києві спортивно-масовий захід для родин та військовослужбовців підрозділу, а також киян та гостей міста.
Цьогорічна програма відзначення 5-го травня буде організована на знак шани полеглих з 2014 року бійців «Азову», а також захисників «Азовсталі», які майже рік перебувають у полоні ворога. Захід також націлений на підтримку сімей загиблих та полонених бійців завдяки створенню дружньої атмосфери єдиного азовського сімейства.
Серед запланованих заходів:
– благодійний забіг «Біжу за «Азов»: 1 км для дорослих та дітей і 5 км для підготовлених бігунів за донат.
Обовʼязкова реєстрація за формою: https://docs.google.com/forms/d/1uEusIrTg3_lm7A_NdzkC2bjxH0kiMjltdspfVePGK4M/edit ;
– ярмарок з мерчем, присвяченим «Азову» та «Азовсталі», зібрані кошти з якого підуть на потреби бригади «Азов»;
— нагадування про героїзм бійців, які 86 днів тримали оборону Маріуполя і наразі майже рік перебувають у полоні;
— багато дитячих та дорослих активностей на вибір.
Зустрічаємося о 16:00 в Урбан-парку Національного комплексу «Експоцентр України» ВДНГ! Підтримай «Азов» своєю присутністю на заході 💪🏼
Щодо усіх уточнювальних питань звертайтеся до нашої представниці з Асоціації — @helga_supportfamily
@AzovstalFamilies
5-го травня бригада «Азов» відзначатиме 9-ту річницю від дня створення підрозділу. Цей день є знаковим для кожного азовця, і його відзначення є традицією від 2014 року. На честь цієї знакової дати Асоціація родин захисників «Азовсталі» організовує у Києві спортивно-масовий захід для родин та військовослужбовців підрозділу, а також киян та гостей міста.
Цьогорічна програма відзначення 5-го травня буде організована на знак шани полеглих з 2014 року бійців «Азову», а також захисників «Азовсталі», які майже рік перебувають у полоні ворога. Захід також націлений на підтримку сімей загиблих та полонених бійців завдяки створенню дружньої атмосфери єдиного азовського сімейства.
Серед запланованих заходів:
– благодійний забіг «Біжу за «Азов»: 1 км для дорослих та дітей і 5 км для підготовлених бігунів за донат.
Обовʼязкова реєстрація за формою: https://docs.google.com/forms/d/1uEusIrTg3_lm7A_NdzkC2bjxH0kiMjltdspfVePGK4M/edit ;
– ярмарок з мерчем, присвяченим «Азову» та «Азовсталі», зібрані кошти з якого підуть на потреби бригади «Азов»;
— нагадування про героїзм бійців, які 86 днів тримали оборону Маріуполя і наразі майже рік перебувають у полоні;
— багато дитячих та дорослих активностей на вибір.
Зустрічаємося о 16:00 в Урбан-парку Національного комплексу «Експоцентр України» ВДНГ! Підтримай «Азов» своєю присутністю на заході 💪🏼
Щодо усіх уточнювальних питань звертайтеся до нашої представниці з Асоціації — @helga_supportfamily
@AzovstalFamilies
Forwarded from націонал-меланхолізм
Генерал Сирський в інтервʼю закликав читати грецьких філософів і військову історію Риму. Лишається тільки вірити, що генералітет не лише вивчив, але й готовий застосовувати тактичну майстерність у нинішніх реаліях.
«Я скажу вам дещо: читаючи Плутарха та інших авторів, і переглядаючи документальні фільми про історію давніх греків, розумієш, що вони користуються тими ж самим воєнними принципами, що й ми нині, — каже він. — Адже головні принципи війни лишаються незмінними. Коли ти читаєш про битву при Каннах, між Ганнібалом і римлянами, правила роботи такі самі: обхід противника з флангу, оточення противника, зосередження основних зусиль на найслабшому місці оборони противника, необхідність уважного вивчення ворога. Нічого не змінилося. Гаразд, хіба що складність воєнного обладнання зазнала змін та рівень автоматизації процесів».
«Я скажу вам дещо: читаючи Плутарха та інших авторів, і переглядаючи документальні фільми про історію давніх греків, розумієш, що вони користуються тими ж самим воєнними принципами, що й ми нині, — каже він. — Адже головні принципи війни лишаються незмінними. Коли ти читаєш про битву при Каннах, між Ганнібалом і римлянами, правила роботи такі самі: обхід противника з флангу, оточення противника, зосередження основних зусиль на найслабшому місці оборони противника, необхідність уважного вивчення ворога. Нічого не змінилося. Гаразд, хіба що складність воєнного обладнання зазнала змін та рівень автоматизації процесів».
the Guardian
‘Everything is still ahead’: inside a secret military base with top Ukraine general
Exclusive: Col Gen Oleksandr Syrskyi details his experience of war and suggests counteroffensive is just gearing up
Forwarded from Європейський нігілізм
У вільний час переклав книгу недавно спочилого Ренато Дель Понте "Рух Римських Традиціоналістів ХХ століття" і підготував до неї деяку кількість перекладних матеріалів по темі, у додаток.
Післямову до цієї книги написав Гліб Бутузов, за що йому велика вдячність. Передмову написав я.
Книга готується до друку, можливо вийде вже цього року.
Наразі вирішив із вами поділитись передмовою. Вважайте за анонс.
Післямову до цієї книги написав Гліб Бутузов, за що йому велика вдячність. Передмову написав я.
Книга готується до друку, можливо вийде вже цього року.
Наразі вирішив із вами поділитись передмовою. Вважайте за анонс.
Telegraph
Палатин проти Голгофи
У цій збірці представлено ознайомчі тексти про Римську Традицію: саме ознайомчі, оскільки вивчення та заглиблення – ще попереду. Вимушено скажемо банальну – але важливу річ: тема La Tradizione Romana майже не присутня в українському культурному просторі,…
Forwarded from АЗОВ
Командир бригади «Азов», підполковник Денис «Редіс» Прокопенко зустрівся з особовим складом.
«Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року.
Я — солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову», — сказав «Редіс» під час зустрічі з бійцями бригади.
Він також наголосив на тому, що основні зусилля сьогодні мають бути спрямовані на бойову підготовку та доукомплектування підрозділу особовим складом, технікою та озброєнням.
Довгоочікувана зустріч з командиром, його присутність поруч із підлеглими та безпосереднє командування підрозділом — саме той необхідний заряд, який підніме бойовий дух військовослужбовців бригади та надасть їм додаткову впевненість на полі бою.
Особовий склад «Азову», який чекав на повернення командира з полону більше року, радий вітати його в строю та готовий до виконання будь-яких поставлених завдань.
Наразі підполковник Денис «Редіс» Прокопенко проходить реабілітацію та найближчим часом приступить до виконання службових обов'язків.
«Перебуваючи у полоні я сказав, що для мене ця війна не закінчиться, доки ми не повернемо з полону нашого останнього бійця та не відновимо кордони України на стан 1991 року.
Я — солдат. Мене не цікавлять ніякі інші напрямки діяльності, крім військової справи. Моє серце, моя душа, моє тіло належать Азову», — сказав «Редіс» під час зустрічі з бійцями бригади.
Він також наголосив на тому, що основні зусилля сьогодні мають бути спрямовані на бойову підготовку та доукомплектування підрозділу особовим складом, технікою та озброєнням.
Довгоочікувана зустріч з командиром, його присутність поруч із підлеглими та безпосереднє командування підрозділом — саме той необхідний заряд, який підніме бойовий дух військовослужбовців бригади та надасть їм додаткову впевненість на полі бою.
Особовий склад «Азову», який чекав на повернення командира з полону більше року, радий вітати його в строю та готовий до виконання будь-яких поставлених завдань.
Наразі підполковник Денис «Редіс» Прокопенко проходить реабілітацію та найближчим часом приступить до виконання службових обов'язків.
Досмотрела «Слово пацана» и что сказать имею, помимо того, что это качественный пропагандистский продукт.
Сериал эксплуатирует всецело античный сюжет в смысле вброшенности героя в ситуацию давящего рока. Но если трагедия античного героя состоит в отсутствии восприятия им откровения единобожия, из-за чего все звитяги заканчиваются бесславной смертью (даже Ясон, добывший золотое руно, находит гибель под обломками Арго). То фигура «пацана» находится вне политического дискурса, и ей уготовано конфликтовать с материей лишь на горизонтальном уровне.
Вроде, присутсвует интуиция несовпадения с системой, отсюда категорическое невосприятие представителей государства и всего сопряженного с ним, но дальше, увы, эта интенция в систему координат не развивается. Точка нетождества с окружающим миром («теперь ты пацан, а вокруг враги») канализируется в межличностные разногласия и любовные отношения. Герои размениваются на мелкий криминал, что по Гумилеву соответствует уровню пассионарности — поиск удачи с риском для жизни — который ни к чему бросающему вызов статусу-кво не приводит.
Российского зрителя поманили карикатурой на мужской военный союз, внутренний табель о рангах, инициацию. Но это кривое зеркало, в то время как по нашу сторону столкновения существует совершенно реальный союз кшатриев, которым, как и в сериале, руководит усатый командир, но за которым идут «пацаны» посерьезней.
Сериал эксплуатирует всецело античный сюжет в смысле вброшенности героя в ситуацию давящего рока. Но если трагедия античного героя состоит в отсутствии восприятия им откровения единобожия, из-за чего все звитяги заканчиваются бесславной смертью (даже Ясон, добывший золотое руно, находит гибель под обломками Арго). То фигура «пацана» находится вне политического дискурса, и ей уготовано конфликтовать с материей лишь на горизонтальном уровне.
Вроде, присутсвует интуиция несовпадения с системой, отсюда категорическое невосприятие представителей государства и всего сопряженного с ним, но дальше, увы, эта интенция в систему координат не развивается. Точка нетождества с окружающим миром («теперь ты пацан, а вокруг враги») канализируется в межличностные разногласия и любовные отношения. Герои размениваются на мелкий криминал, что по Гумилеву соответствует уровню пассионарности — поиск удачи с риском для жизни — который ни к чему бросающему вызов статусу-кво не приводит.
Российского зрителя поманили карикатурой на мужской военный союз, внутренний табель о рангах, инициацию. Но это кривое зеркало, в то время как по нашу сторону столкновения существует совершенно реальный союз кшатриев, которым, как и в сериале, руководит усатый командир, но за которым идут «пацаны» посерьезней.
Forwarded from THUNDERSTORM
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Терни, Донецька область.
Відбиття штурмів. Знищуємо особовий склад противника 24/7.
Загін розвідки спеціального призначення 12-ої бригади «АЗОВ» | Робота групи «ГРОЗА» 🏴☠️🌩️
Відбиття штурмів. Знищуємо особовий склад противника 24/7.
Загін розвідки спеціального призначення 12-ої бригади «АЗОВ» | Робота групи «ГРОЗА» 🏴☠️🌩️
Forwarded from Авангард (АКС)
20 березня в стрілецькому бою з окупантами загинув організаційний старшина Авангарду, головний сержант штурмової чоти, друг Олекса.
Загін Олекси потрапив у засідку, зустрів ворожий штурм та пробивався до дружніх сил. За один бій знищено понад 12 окупантів.
Друг Олекса був надійним соратником, людиною честі. Він надихав молодших побратимів – бути сміливим, стійким до будь-яких труднощів та був завжди прямим і щирим, як самурай. Його життєве гасло було: «Я завжди роблю те, що маю».
Зустрінемся в інших втіленнях, друже.
НАВІКИ ПРИСУТНІЙ!
Загін Олекси потрапив у засідку, зустрів ворожий штурм та пробивався до дружніх сил. За один бій знищено понад 12 окупантів.
Друг Олекса був надійним соратником, людиною честі. Він надихав молодших побратимів – бути сміливим, стійким до будь-яких труднощів та був завжди прямим і щирим, як самурай. Його життєве гасло було: «Я завжди роблю те, що маю».
Зустрінемся в інших втіленнях, друже.
НАВІКИ ПРИСУТНІЙ!