#квірна_рекомендація

Якщо ви ще не бачили «Хлопці в гурті» (The Boys in the Band), дуже раджу. Це сильна драматична історія про групу друзів-геїв, які збираються на вечірку, що несподівано перетворюється на емоційне випробування.

Події відбуваються у Нью-Йорку 1968 року, в часи, коли відкритість ЛГБТ-людей була великою сміливістю. Фільм чудово передає атмосферу епохи, показує внутрішні конфлікти героїв і їхню боротьбу з суспільними стереотипами. Особливо вражає гра акторів.

Це кіно змушує задуматися, іноді болюче влучає в серце, але водночас є важливим нагадуванням про шлях, який пройшла ЛГБТ-спільнота. Якщо любите потужні психологічні драми — точно варто подивитися!

#квірно_анонімно

Всім привітики
Тут так багато сумних історій що вирішила трошки розбавити все своєю хорошою))
Ну починалось все звісно не дуже 🌚🌚
Свою орієнтацію я усвідомила тільки в 16 років, коли зрозуміла що закохалась в одногрупницю
Це була в цілому моя перша закоханість, до цього мене стосунки взагалі не цікавили, я дивилась май літл поні і раділа життю без всієї цієї вашої підліткової драми
Ну короче, я страждала за нею і через неї два роки
Спочатку — бо була закохана таємно, потім зізналась їй, виявляється у неї на той момент була дівчина
Через тижні два вона з нею розійшлась і згадала про моє існування
Ми почали зустрічатись
Досі пам'ятаю той вечір, як ми вирішили вступити в стосунки в особистому листуванні, як у мене тоді тряслись руки, я то червоніла, то блідла, потім плакала від щастя і звісно ж не могла заснути всю ніч бо була безмежно щаслива і вже планувала наше спільне майбутнє))
Наступні два тижні стали найгіршими в моєму житті, бо в коледжі її поведінка стосовно мене ніяк не змінилась, а поза коледжем ми зустрічались виключно коли їй треба було купити цигарки бо самій їй було стрьомно це робити (мені на той момент вже було 18, а їй 17 ну і звісно продавали не завжди)
В один з таких днів я запропонувала їй поїхати додому до її бабусі і дідуся бо хата висіла порожня (вони там кудись на декілька днів поїхали)
Хотіла провести з нею час і все таке
Вона запитала "навіщо"
З рештою ми таки поїхали туди, але вона була максимально відстороненою і я поїхала від неї зі словами що краще б вона мене ненавиділа, ніж була такою холодною
Через три дні вона написала, що нам варто розійтись, адже я "надто нерішуча"
Це звучало як максимально тупа відмазка, і зараз звучить ще тупіше, бо знаю, що у неї просто з'явився хлопець за ті два тижні що ми "недозустрічались"
Я була на неї дуже зла і ображена, мені було дуже хуйово, ну, думаю, багато хто зрозуміє
Та незважаючи на це я всеодно вирішила залишитись з нею подругами до кінця навчання, бо я майже ні з ким більше не спілкувалась з групи, а сама лишались не хотіла
До кінця четвертого курсу вона продовжувала фліртувати зі мною майже кожного дня, сідала на мене зверху, гладила, дуже сильно ревнувала, коли з'явилась дівчина
Наймерзенніше, що вона знала, що у мене досі є до неї почуття, тому так поводилась, певно, їй було весело, я хз
Далі на черзі дівчина яку я вже згадувала вище
Буду просто перераховувати червоні прапорці нижче
🚩 під час першого поцілунку сказала "я думала буде краще" (вона знала що це був в принципі мій перший поцілунок)
🚩 часто говорила про колишню і продовжувала з нею спілкуватись, бо та грозилась щось з собою зробити
🚩 коли я кинула їй хтивку вона сказала що у мене родимка біля соска така ж як у колишньої 🤡
Ну ці стосунки протрималась трохи довше за минулі, два місяці
І в них мені зрадили, бо вона зійшлась зі своєю колишньою і повідомила про це тільки за два тижні, бо я вже наполягала на поясненнях, бо відчувала що щось змінилось
Після цього тривав рік відходняка від двох зрад, я намагалась з кимось знайомитись але мене всі дратували і спілкування не затягувалось довше ніж на пару днів
Потім я нарешті відійшла і почався веселий рік крінжових побачень, дуже багато флірту, і ще більше емоційних гойдалок
Я щиро не розуміла чому я не можу побудувати стосунки і думала що зі мною щось не так
Я настільки в це повірила що зачепилась за першу ліпшу можливість романтичної взаємодії хоча б з кимось
Так я познайомилась з моєю третьою "психологічною травмою"
Це були найлютєйші емоційні гойдалку за все моє не дуже довге життя, вони були настільки інтенсивними шо мене досі починає трусити, підвищується серцебиття і тривожність, коли я бачу її в одному з магазів (вона працює консультанткою, а я частенько проходжу повз бо це тц)

⬇️ПРОДОВЖЕННЯ⬇️

⬆️ПОЧАТОК⬆️

#квірно_анонімно

Ти мені подобаєшся, але я буду трахатись з іншими, бо ми ж не в стосунках і не домовлялись що нам не можна
Ти мені дуже сильно подобаєшся, але я буду ігнорувати тебе днями без причини, знаючи, що ти дуже за мене переживаєш, і вже не раз через це плакала, бо думала що зі мною щось сталось
Ти мені дуже подобаєшся, але я скажу тобі, що наші побачення для мене нічого не означали
Ти мені настільки сильно подобаєшся, що я замість подарунку на твій день народження, просто займусь з тобою сексом, і скажу, що це він і був (подарунок) , а потім ще погуляю на твої гроші, бо у тебе ж днюха, оплачуй мені всі коктейлі і вхід в портум
Ти мені капець як сильно подобаєшся, але я жодного разу не подарую тобі квіти, не куплю жодного смаколика, не зроблю комплімент, зате з радістю прийматиму це від тебе
Найгірше, що мозком я розуміла шо це хуйня, але я настільки була у відчаї і почувалась самотньо, ненавиділа себе і своє життя, що мені було байдуже на таке ставлення
Я пробачала їй все, даючи другий, третій, десятий шанси, бо вона обіцяла, що стане краще, що вона не готова до серйозних стосунків, але я їй не байдужа, і вона б можливо хотіла б чогось у майбутньому
Перебуваючи в цих недостосунках, я випадково познайомилась з дівчинкою в тіндері, скачавши його буквально на один вечір, бо мені було нудно на роботі і я хотіла шось погортати
Ми почали спілкуватись, і, на диво, робили це кожного дня, і мене це навіть не втомлювало (бо зазвичай вигораю за декілька днів)
Ми записували одна одній кружечки і голосові, писали одна одній про будь-яку хуйню яка з нами ставалась
Я жалілась їй на мої нинішні на той час недостосунки, вона мене підтримувала і все таке
Спілкувались ми так тижні два, потім вирішили зустрітись
Приїхала я до неї під університет, дуже засмучена і втомлена, самі здогадується через кого
Вона провела мені екскурсію, бо у них є прикольні аудиторії з рештками людей (навчається в медичному), потім ми поїхали в бар, випили, пішли гуляти далі, говорили, говорили, говорили, не зупиняючись взагалі
Мені вперше було настільки добре і комфортно з людиною
Вона пригостила мене картопелькою і пиріжком з маку, дала мені свій тренч бо я дуже змерзла (потім вона зізналась що їй все ж також було холодно але вона не подавала виду)
Домовились ще якось погуляти бо обом дуже сподобалось
І ця година, яку я їхала додому, я навіть не помітила як пролетів час, бо постійно думала про те що сталось і що відчуваю
Вперше за дуже довгий час я була дійсно щаслива
Через три дні мене зустріли під роботою з букетом квітів, чаєм в термосі і рошенівськими шоколадними батончиками
Я розплакалась (звісно приховавши це!!), бо жодного разу ніхто ніколи нічого подібного для мене не робив
Ми разом вже більше року, з'їхались через два місяці після початку стосунків, і я б дуже сильно себе вдарила, якби дізналась про це ще роки два назад, бо вважала що треба зустрічатись рік мінімум, перед тим як робити такий значний крок, але все відчувалось настільки правильним, що іншого варіанту наче як і не було))
У нас дві морські свинки, хом'як, папуга, і нещодавно незаплановано взяли кішечку з вулиці, не хотіли її лишати, бо тварин і так багато, тому шукали їй дім, але прив'язались і тепер це чучєло спить з нами в ліжку і відкриває двері в спальню в дуже не підходящі моменти
Я відчуваю що ми стали сім'єю
Ці стосунки дуже мене змінили в хорошу сторону, я навчилась брати на себе відповідальність, стала більш відкритою в спілкуванні, почала розвиватись в художньому напрямку, і планую поступово виходити зі сфери обслуговування
Скоро піду на курси тату, а зараз мені доручили проєкт, тепер я офіційно ще й коміксистка))
Сподіваюсь, моя історія хоч трошки допоможе тим, хто зараз також переживає щось подібне, всіх обіймаю ❤

П.С. Ліза, ти сто проц це читаєш, хочу сказати як сильно я тебе кохаю і я вдячна за кожен день проведений поруч з тобою *цьом*

Поділися своєю історією за ПОСИЛАННЯМ.

#квірна_рекомендація

Якщо ви ще не дивилися «L Word», дуже раджу! Це культовий серіал про життя групи лесбійок у Лос-Анджелесі – їхні стосунки, кар’єру, дружбу та пошук себе. Він став проривом для ЛГБТ-представлення на телебаченні, торкаючись важливих тем із максимальною щирістю.

Серіал атмосферний, емоційний і водночас суперзахопливий. Якщо вам цікаві якісні драми з яскравими персонажами, обов’язково подивіться!

#квірно_анонімно

Я зрозуміла, що мені треба стосунки з емоційно дитиною, якою є я.
За свої підліткові поки мені не вдалося побудувати бодай якісь романтичні стосунки, хоч були і спроби. Мої батьки "традиційні" тому вони навіть стосунки з хлопцями до закінчення навчання засуджували. Бо вважали, що я можу завагітніти. І зараз, коли мені майже двадцять і я знайшла потенційного партнера, я розумію що я не хочу серйозних стосунків. У моєї можливої партнерки зараз складний період життя. Вона втрачає домівку, її грозять вигнати з роботи. Вона сама у фінансовому колі, і я намагаюся їй допомогти, декілька разів кидаючи їй гроші просто на поїсти. Але я не багата, я не можу дати їй багато і при цьому нормально існувати самостійно. І це навело мене на думку, що я прагну стосунків з емоційною дитиною. Людиною у якої в разі чого є батьки, які беруть на себе відповідальність забезпечити свою дитину їжею і дахом над головою. Та особа, яка може дозволити собі не виживати, а їсти. Моя потенційна дівчина помітила що мене щось турбує. Але мені так соромно зізнатися, що мене лякає можливість жити разом, хоч я в пориві пошуку рішення це запропонувала, мене лякає важкість цих стосунків. Мені б більше хотілося легких побачень, просто чогось що не призводить до відповідальності за іншу особу. Ваш Салат.

Поділися своєю історією за ПОСИЛАННЯМ.

#квірна_рекомендація

Якщо ще не дивилися «Щасливі разом» (Happy Together), дуже раджу! Це стильна й емоційно глибока драма Вонга Кар-Вая про складні стосунки двох чоловіків, які вирушають у подорож Аргентиною, намагаючись зберегти своє кохання. Фільм зачаровує атмосферою, приголомшливою операторською роботою та щирими емоціями. Це не просто історія кохання, а справжнє кінематографічне мистецтво. Обов’язково до перегляду!

#квірно_анонімно

Хочу і я поділитись історією)) Було це трохи більше року тому, мені було 20 років. До цього все життя я знала що я не гетеро: моєю першою закоханістю була однокласниця, перший поцілунок із дівчинкою, жоден хлопець мені не подобався, тощо. Але до того часу у мене не було серйозних стосунків, була лише купа хлопців із якими я ходила на одноразові побачення і коли вони пропонували щось більше ніж поїсти в кафе, то я убігала від них і видаляла номер телефону😅 Жила я собі спокійно, час від часу мені подобались якісь дівчата, але в силу різних причин я ніколи не робила перший крок (в універі ніхто не знав про мою орієнтацію, да і виглядяю я дуже "жіночно"). Я знала що в якийсь момент я точно зроблю камінг аут перед родиною і близькими, але коли у мене вже будуть якісь більш-менш серйозні стосунки із дівчиною.
Отже, познайомилась я із моєю першою дівчиною на спільному заході. Вайб нашого спілкування був одразу не як у друзів. Все розвивалось максимально швидко: на другий день знайомства всю ніч спілкувались, тримались за руки у ліжку, через 2 тижні я приїхала в її місто, ночувала в її кімнаті, познайомилась з мамою. Представляли мене як подругу, звичайно, хоча вона відкрита бісексуалка. Всі навколо думали що ми в стосунках. Через місяць знайомства вона приїздила до мене додому, де я на той час жила з батьками. Моя мама була в захваті від неї, адже я світилась від щастя в присутності дівчини.
Але одне но🤓 Ще в момент нашого знайомства вона розказала про свій план емігрувати досить скоро, але коли саме - не казала. Я була глупа і не думала за це, а вона умовчувала свої думки.
Я, звичайно, закохалась по вуха. Уявіть: мої перші стосунки з дівчиною, перший секс з нею, вона подобалась моїм батькам, була дуже романтичною, робила подарунки, весь час приділяла мені, обіцяла, що хоче емігрувати разом.
Отже через 3 місяці вона улетіла закордон. Ми вирішили поставити паузу у стосунках, вирішивши підтримувати спілкування на відстані, але без зобов'язань. У мене це було перше розлучення у житті. Я як маленька дитина ридала тиждень, на емоціях зробила камінг аут частині родини, всі бачили що мені дуже важко. Тим часом вона за місяць після від'їзду почала ігнорувати мої повідомлення, спеціально віддалятись🤡 В повідомленнях почала різко ставитись до мене як до звичайної подружки,а потім й зовсім почався ігнор. Я сама перестала писати, адже не хотіла принижуватись і плакати в телефон.
Перемотуємо пару місяців і мені виповнилось 21. Через місяці 4 без спілкування вона вирішила спитати як у мене справи, типу я якась випадкова подружка по переписці. На цьому я повністю закінчила наші стосунки, заблокувавши її.
Хочу поділитися цією історією, адже мені на той момент було 20, а їй 28 (що тепер я не вважаю норм різницею у віці на той час). У мене не було жодних стосунків, у неї - досить багато досвіду. Тільки зараз я розумію яка це сумна ситуація, де мною скористались як тимчасовою розвагою. А я встигла закохатись як цуценятко.
Відчуваю ненависть до себе, адже ця людина принесла мені стільки кохання і болі одночасно.
Мене прив'язали нездоровими гойдалками, де був спочатку секс, поцілунки, романтика, обіцянки життя разом, а потім - обман, холодне ставлення й ігнор.
Після цього я була у несерйозних відносинах з хлопцем аби "виправити й відволікти" себе, але мені було неприємно бути з ним близьким. Закінчилось все це тим, що я розридалась під час сексу з ним, мені було фізично погано і тошно, потім я припинила спілкування.
Відчуваю себе як у розбитого корита: жінки мені або не подобаються, або нагадують колишню, а чоловіки хоч і приємні у спілкування, але я не можу бути близька з ними.
Якось так :/

Поділися своєю історією за ПОСИЛАННЯМ.