Telegram Group Search
🛒 У листопаді ціни зросли на 11,2% (порівняно з листопадом 2023)

Інфляція перевищила прогноз НБУ на кінець року (10%), при цьому НБУ впевнений, що зростання цін сповільниться наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році.

📈 За останній місяць ціни зросли на 1,9%. Основним драйвером зростання залишаються продукти і напої, які подорожчали на 3,9% у листопаді порівняно з жовтнем.

🍳 Усі продукти харчування у листопаді продовжили бути суттєво дорожчими, ніж минулого року: овочі — на 62,9%, масло — на 30,7%, яйця — на 30,6%, хліб — на 15,8%.

Ціни на продукти зростають через поєднання низки факторів: гірший, ніж минулоріч, врожай; більші витрати на енергозабезпечення; зростання зарплат через брак працівників. Раніше ми пояснювали, як інфляція “з’їдає” зростання зарплат.

Для різних продуктів є додаткові специфічні чинники: наприклад, ціни на яйця збільшуються також через сезонність та більший експортний попит.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👀🇪🇺 Шукаємо економіста чи економістку для проєктів із євроінтеграції (і не тільки)

Основні вимоги:

▪️ Уважність до деталей та цифр;
▪️ Розуміння макроекономічних принципів і цінностей вільної економіки;
▪️ Вільне володіння українською та англійською (рівень B2 і вище);
▪️ Досвід роботи з економічним моделюванням, аналізом європейського права або статистичними даними буде перевагою.

Ми зі свого боку пропонуємо:

▪️ гідну оплату праці;
▪️ можливість працювати як в офісі (завжди зі світлом та підтримкою від чотирилапої колеги Цессі), так і віддалено;
▪️ можливість допомагати уряду у переговорах про вступ України до ЄС;
залучення до втілення економічних реформ.

📥 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: [email protected]

Поширення друзям та зацікавленим вітаються.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Нацбанк підвищив облікову ставку до 13,5% (на 0,5 в. п.)

Це рішення спрямоване на стабілізацію валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цілі в 5%.

👀 Обговорюємо це зараз на нашій події, присвяченій спеціальній темі — бюджету 2025 року.

З головного в релізі:

▪️ Інфляція прискорюється: У листопаді вона сягнула 11,2% р/р, перевищивши прогнози. Базова інфляція також зростає через вищі витрати на виробництво (електроенергія, зарплати) та вплив слабкої гривні.

▪️ Інфляційні очікування поки що стабільні, але є ризик, що вони можуть розхитатися через зростання уваги людей до інфляції. У наступні місяці інфляція, вірогідно, продовжить зростати.

▪️ Основні ризики залишаються незмінними: зростання бюджетних потреб на оборону, підвищення податків, пошкодження енергетичної та портової інфраструктури, нестача робочої сили через міграцію.

▪️ Водночас можливі й позитивні зміни, як-от пришвидшення євроінтеграції та відновлення енергетики.

▪️ Якщо інфляційний тиск залишатиметься високим і зростатиме ризик розбалансування очікувань, НБУ надалі підвищуватиме ставку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У листопаді 2024 новий рекорд податкових надходжень — 158 млрд грн (+38,5% до листопаду 2023)

📈 Основним двигуном зростання за рік стали податки на споживання, які зросли на +41%.

Водночас уперше за чотири місяці бачимо зупинку висхідного тренду надходжень ПДВ та акцизів, а рекордної суми вдалося досягти завдяки стрибку податку на прибуток, який сплачують щоквартально.

📉 Надходження від внутрішнього ПДВ зростають повільніше, ніж від ПДВ з імпорту.

Це пов’язано з помітним збільшенням відшкодувань ПДВ, які два останніх місяці перевищують 15 млрд грн (+50% рік-до-року), і зменшують сальдо надходжень.

🛂 Міністерство фінансів відзначає недовиконання плану надходжень митниці (87% у жовтні та 79% у листопаді). На річний показник це поки що істотно не впливає.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧐 Що не так з рейтингом успішності країн The Economist?

(коментар від нашого старшого економіста Юрія Гайдая)

«Багато з вас уже мабуть бачили цей рейтинг економічної успішності розвинених країн у 2024 від The Economist. Рейтинг вражає тим, що в першій п’ятірці 一 чотири з п'яти «свиней», тобто країн півдня, які десятиліттями тягнули економіку Єврозони вниз (і з 2009 року 一 Ірландія), так, що журналісти називали їх за абревіатурою PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія), а потім 一 PIIGS (+Ірландія).

Ну і Данія, яку в лідери витягує Ozempik (ін'єкції при діабеті, які почали використовувати для зниження ваги 一 ЦЕС) чи не одноосібно (не те щоб це погано, це щасливий лотерейний квиток для цілої держави, яка ще й один із наших найнадійніших партнерів, просто факт).

Мені цей рейтинг видається дещо поверхневим.

Там всього 5 параметрів: ВВП, фондовий ринок, базова інфляція, динаміка безробіття і первинний баланс бюджету.

👉 Що з цим не так? За такого підходу маємо в топ-5 дві країни з найбільшим рівнем боргу в Єврозоні.

Греція 一 борг під 160% ВВП, Італія 一 під 140%, та й у Іспанії 一 поза 100%. Більше, ніж в України, до речі (поки).

По-перше, борг дорогий в обслуговуванні. Якщо б The Economist брав не первинний дефіцит бюджету, а сукупний, з обслуговуванням боргу, то для Італії це було б під 4% ВВП цьогоріч (7,2% минулого року).

По-друге, це додає нестабільності усій Єврозоні. Як тільки криза 一 ставки ростуть, іноземці та домогосподарства з боргу втікають, і Чіп і Дейл ЄЦБ змушений поспішати на допомогу.

(Також це викликає постійні тертя з фіскально відповідальнішими країнами. Бо заливають економіки грошима одні, а ризик тягнуть усі).

📊 Тому табличка у The Economist цікава, звісно, але базувати на ній якісь серйозні висновки 一 не варто, як і на більшості механістичних кількісних рейтингів».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Фізичний експорт агропродукції у січні-листопаді 2024 року збільшився на 27% рік-до-року 一 до 57,4 млн т

🚢 При цьому частка експорту через морські порти в листопаді становила 86% 一 максимум за час повномасштабного вторгнення.

Також з цікавого:

▪️ У поточному маркетинговому році станом на 6 грудня Україна експортувала 18,9 млн т зернових (+37% рік-до-року). Найважливішими експортними культурами залишаються пшениця (9,1 млн т), кукурудза (7,6 млн т) та ячмінь (1,9 млн т).

▪️ У жовтні експорт зернових та олійних культур знизився на 5% до 4,9 млн тонн.

▪️ За листопад було розміновано ще 25 000 га, а загальна розмінована площа цьогоріч перевищила 255 000 га з початку року. Зараз в Україні сертифіковано 69 операторів з розмінування, ще 58 перебувають у процесі сертифікації.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💡 Україна не експортує електроенергію на комерційній основі

Востаннє чистий експорт електроенергії фіксували 17 листопада.

👉 Окрім російських атак, ще однією з причин пошкоджених ліній електропередач є погодні умови. Станом на 10 грудня 66 населених пунктів у чотирьох областях 一 Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській 一 були знеструмлені через дощ, вітер та сніг.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👨‍👩‍👧‍👦 7,7 млн українських біженців за кордоном — це точно завищена оцінка

За даними звіту ТСК з питань захисту прав ВПО, за кордоном перебувають 7,7 млн українців, з яких 5,3 млн — у ЄС.

Ми не знаємо, звідки ці цифри, але це набагато вище, ніж будь-які оцінки 一 як наші, так і офіційні дані ООН чи ЄС.

Далі коментар від старшої економістка ЦЕС Дарії Михайлишиної, яка є співавторкою трьох хвиль наших досліджень про українських біженців.

«За нашими оцінками станом на кінець січня 2024 року за кордоном перебувало 4,9 млн українців (з урахуванням Білорусі та РФ). Цю оцінку уряд також врахував у Стратегії демографічного розвитку до 2040 року, затвердженої восени.

🧐 Навіть якщо за рік їх кількість зросла, то точно не до 7,7 млн.

За оцінками агентства ООН з питань біженців кількість біженців за кордоном станом на зараз 一 6,8 млн. Хоча ми вважаємо цю оцінку завищеною, бо вона не враховує те, що:

а) деякі біженці могли отримувати статус тимчасового захисту чи його аналог в декількох країнах,
б) деякі українці, які повернулись в Україну, продовжують враховуватися ООН.

Проте, навіть ця завищена оцінка ООН нижче 7,7 млн.

🇪🇺 А скільки українців саме у ЄС? За даними Євростата 4,1 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС станом на кінець жовтня 2024. Ця оцінка може бути завищеною з тих же причин, що і дані ООН, тим не менше це набагато менше за 5,3 млн.

***

Можливо, дані, які були презентовані в звіті ТСК включають і тих, хто виїхав з України до повномасштабного вторгнення Росії, але їх теж досить важко порахувати.

Для розуміння ситуації із міграцією важливо розуміти, кого саме включають ці дані та методологію їх підрахунку для того, щоб робити висновки на цих даних».

👉 Додамо, що в перший місяць 2025 року ми оновимо нашу оцінку чисельності українських біженців за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ Частка компаній з видимими російськими бенефіціарами в економіці України впала нижче 0,2%

Про це розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда в етері Суспільного (коментували дослідження колег з «YouControl» про те, що понад 40 тис. українських компаній мають прямі або опосередковані зв’язки з рф).

Найбільші активи, що офіційно мали російських бенефіціарів до 2013 року, або були конфісковані, або перереєструвалися на бенефіціарів з інших країн, щоб реально позбутися або номінально приховати російський слід. Часто це відбувалося через фіктивних власників із громадянством інших країн, наприклад, держав ЄС.

Компаній із російською часткою власності, які діють на контрольованій Україною території, лишилося відносно небагато.

У більшості таких компаній частка російських акціонерів є міноритарною.

🏢 Найбільшою компанією з російською часткою в бізнесі є фармацевтичний дистриб’ютор Вента ЛТД. Виторг цієї компанії становив 8,5 млрд грн, чистий прибуток 一 191 млн грн. 24% у компанії належать російському АТ «Катрен».

У машинобудуванні найбільшими підприємствами з видимим російським слідом лишаються Крюківський вагонобудівний завод та сумський завод «Насосенергомаш».

👉 Нагадаємо, що у 2020 році ми у ЦЕС досліджували російський слід в українській економіці. Дослідження можна подивитись за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💸 Сьогодні Україна отримала сьомий транш МВФ на $1,1 млрд

За програмою розширеного фінансування МВФ, Україна вже успішно пройшла шість переглядів і отримала близько $9,8 млрд з передбачених на чотири роки програми $15,6 млрд.

👉 З головного (коментар від економіста ЦЕС Максима Самойлюка):

▪️ В оновленому меморандумі з’явилися три нові структурні маяки: два фінансових (операційна стратегія для регулятора ринку цінних паперів і мінімізація операційних ризиків фінансових установ) та один енергетичний (незалежна оцінка НКРЕКП).

▪️ МВФ дедалі більше зосереджується на енергетиці через її критичну важливість під час російських атак і внутрішні проблеми, як-от втручання в управління «Укренерго» та тиск на наглядову раду.

▪️ Наступний перегляд програми запланований на весну, і він охоплюватиме наш прогрес станом на грудень. Наразі два проблемні маяки 一 це скасування правок Лозового та створення Вищого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Влада уникає виконання цих пунктів, і на даний момент їх реалізація вчасно виглядає практично неможливою. У кращому випадку, ці зобов’язання будуть виконані із суттєвим запізненням, що може вплинути на нашу репутацію.

▪️ Попри це, МВФ зараз демонструє значну лояльність до України і не наполягає жорстко на вчасному виконанні маяків у повному обсязі. Втім, Україна намагається зловживати цією лояльністю, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому.

▪️ Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України. Це не лише джерело фінансової підтримки (яка, хоч і значна, поступається допомозі від інших країн), але й важливий інструмент експертизи та оцінки нашої діяльності, на яку звертають увагу міжнародні партнери. Тож наша відповідальність 一 не зловживати довірою МВФ.

📌 Додамо, що спільно з колегами з консорціуму #RRR4U ми моніторимо виконання урядом програм МВФ та допомоги ЄС. З усіма випусками можна ознайомитись за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💸 Україна вперше отримала кошти від заморожених росактивів

Це перший транш в $1 млрд із запланованих $20 млрд, які США готові виділити за рахунок використання заморожених російських активів у межах ініціативи G7.

👉 Нагадаємо, що завдяки програмі ERA Україна зможе повністю профінансувати дефіцит бюджету у 2025 році та частково у 2026 році.

Гроші за цією програмою можна буде використовувати як на цивільні, так і на воєнні видатки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні Зеленський підписав закон про підвищення податків для ФОП з 1 січня

🧮 У ньому зокрема передбачено 1% податку у вигляді військового збору для ФОП ІІІ групи та військовий збір на рівні 10% розміру мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця для ФОП І, ІІ та ІV групи.

Додамо, що днями Opendatabot опублікували опитування, за яким 27% опитаних ФОПів планують закритися найближчим часом, і більше половини з них — через вище оподаткування.

👉 Але робити драматичні висновки із результатів цього опитування та свіжих даних по закриттю ФОПів 一 не варто. Далі пояснюємо чому:

допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«1️⃣. Про економіку ФОПів.

У 2025 році на другій групі треба буде додатково платити 800 грн ВЗ та 1760 грн ЄСВ, який знову став обов'язковим, як і було до вторгнення. Це додаткові 0,5% від обороту «по верхньому ліміту», 1% від половини ліміту, 2% від чверті ліміту (139 тис. грн обороту в місяць).

На третій групі обов'язковий ЄСВ — це 0,2% від верхнього ліміту, далі можете самі екстраполювати. Плюс 1% ВЗ.

Кого такі податки можуть змусити закрити бізнес?


▪️ тих, у кого зовсім малі обороти. Умовно, з 10 тис. грн обороту в місяць ЄСВ буде становити 17,6%.

▪️ частину сплячих ФОПів. Поки ЄСВ був необов'язковим, можна було тримати собі ФОПа на третій групі, щоб час від часу щось проводити. Але якщо ти маєш основне місце праці, і там роботодавець платить за тебе ЄСВ, то ще раз платити не треба.

▪️ підприємців з ультранизькою маржинальністю, яких навіть таке підвищення просаджує у збитковість, і які чомусь не можуть перекласти податки на клієнтів.

Чи погано це? Ну хорошого мало. Тому ми в ЦЕС адвокували підвищення податків на споживання натомість, тобто ПДВ.

Чи це якось вплине на економіку? Гадаю, що в межах похибки.

2️⃣. Про цифри.

Самі Opendatabot пишуть, що останні три тижні закривалося на 300 ФОПів у день більше, ніж звичайно. Це 9 000 «дельти» на місяць. Нагадаю, у нас на початок грудня було 2 076 700 ФОПів. Навмисне пишу повні числа, щоб легше було порівняти)

Навіть такими темпами нам до кількості ФОПів, які були перед вторгненням (1,9+ млн) більше року «падати». Але ж чисті темпи зменшення кількості ФОПів значно менші.

3️⃣. Про репрезентативність.

Опитування 31 тис. акаунтів в інтернеті має нульову інформативність. Зеро. З неї не можна зробити жодних якісних висновків. Можна робити гучні заголовки і дописи, які розходяться значно краще, ніж моє нудіння, це так.

Чи варто хитати людям менталочку «аааа, чверть ФОПів закриється» зі своїх прагматичних інтересів? Як на мене, ні. Точно не під час війни і такої складної ситуації на фронті».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
2024/12/26 00:26:05
Back to Top
HTML Embed Code: