♣️☠️💣

І вже сталося так, що на тротуарах менше перехожих, ніж в океані пісків пустелі Калахарі.

Тубільці єднаються в розмовні гуртки і про щось говорять біля розпатраних під'їздів.

Збайдужілі апатичні погляди і прифронтова конспірологія у репліках.

Розбиті скелети споруд, шрамовані квартали і сатанізм совкової символіки на пустих меморіалах дідів.

Бравурне запрошення на дворову підстрижку під нулик...

Зесмени в трусах з цигаркою, під бабиним сонцем вересня ловлять промені біля виходу з підземель.

В історії міста настає період підвального життя. Тривалого існування під бронзовими лампами, сліпотою моніторів і реліктовим ревінням генераторів.

Так було в Лісіку, Бахмуті, Часіку. Так тепер тут.

І попри це, ніхто з нас уходити звідси не збирається.