Нaціонал-консервативний Вісник [10/12/44]

Монотеїзм та політеїзм

Релігія, як система сакрального знання, поділена на величезну кількість різноманітних вірувань.

За своєю природою релігії можуть бути монотеїстичними, політеїстичними, а також генотеїстичними.

У цій статті ми розглянемо природу цих систем, зв’язок між сакральним і матеріальним у них, а також визначимо доречність цих доктрин.

Основною рисою політеїстичних релігій є багатобожжя (πολύς — багато, θεός — бог). У політеїстичних релігіях існує велика кількість богів, святинь, духів. У більшості таких релігій боги та духи є безпосередньою частиною цього світу:

- Грецькі боги, наприклад, жили на горі Олімп.
- Шумерські боги, згідно з епосом про Гільгамеша, перебували у кедровому лісі.
- Слов'янські язичницькі боги й духи були частиною повсякденного життя людини. Вважається, що світ був створений Дажбогом і Велесом, які пливли га човні нескінченним морем (тлумачення колядки "Коли не було з нащада світу").

Таким чином, природа божеств і святинь у політеїстичних релігіях належить до цього світу, в межах якого вони існують і діють.

Політеїстичні релігії не дають доступу до першопочаткової істини, а лише намагаються пояснити навколишній світ (з позиції своєї епохи).

Монотеїстичні ж релігії визначають природу єдиного Бога (μόνος — єдиний, θεός — бог) як метафізичну. Насамперед це аврамічні релігії та їхні похідні (бабізм, сикхізм, растафаріанство тощо) чи монотеїстичні напрями в індуїзмі. Вони трактують Бога як першопочаток, істоту метафізичної природи, яка перебуває поза цим світом і його законами та є їхнім творцем.

Світобудова починається і закінчується єдиним Богом (винятком є буддизм). У християнстві Бог є всім і нічим водночас, не вимірюваним джерелом світової енергії та волі.

Політеїстичні релігії не дають пояснення природи походження буття, яке не спростовується наукою, тоді як монотеїстичні релігії дають власні відповіді на питання появи буття.

Підписатися|НКВ

www.group-telegram.com/us/national_konservatuvnuy_visnuk.com/1131

182 viewsedited  Jan 20 at 10:56

Монотеїзм та політеїзм

Релігія, як система сакрального знання, поділена на величезну кількість різноманітних вірувань.

За своєю природою релігії можуть бути монотеїстичними, політеїстичними, а також генотеїстичними.

У цій статті ми розглянемо природу цих систем, зв’язок між сакральним і матеріальним у них, а також визначимо доречність цих доктрин.

Основною рисою політеїстичних релігій є багатобожжя (πολύς — багато, θεός — бог). У політеїстичних релігіях існує велика кількість богів, святинь, духів. У більшості таких релігій боги та духи є безпосередньою частиною цього світу:

- Грецькі боги, наприклад, жили на горі Олімп.
- Шумерські боги, згідно з епосом про Гільгамеша, перебували у кедровому лісі.
- Слов'янські язичницькі боги й духи були частиною повсякденного життя людини. Вважається, що світ був створений Дажбогом і Велесом, які пливли га човні нескінченним морем (тлумачення колядки "Коли не було з нащада світу").

Таким чином, природа божеств і святинь у політеїстичних релігіях належить до цього світу, в межах якого вони існують і діють.

Політеїстичні релігії не дають доступу до першопочаткової істини, а лише намагаються пояснити навколишній світ (з позиції своєї епохи).

Монотеїстичні ж релігії визначають природу єдиного Бога (μόνος — єдиний, θεός — бог) як метафізичну. Насамперед це аврамічні релігії та їхні похідні (бабізм, сикхізм, растафаріанство тощо) чи монотеїстичні напрями в індуїзмі. Вони трактують Бога як першопочаток, істоту метафізичної природи, яка перебуває поза цим світом і його законами та є їхнім творцем.

Світобудова починається і закінчується єдиним Богом (винятком є буддизм). У християнстві Бог є всім і нічим водночас, не вимірюваним джерелом світової енергії та волі.

Політеїстичні релігії не дають пояснення природи походження буття, яке не спростовується наукою, тоді як монотеїстичні релігії дають власні відповіді на питання появи буття.

Підписатися|НКВ

BY Нaціонал-консервативний Вісник [10/12/44]