#НАрх_практика
#Campus_Desertum

Складно описати почуття, коли задумуєшся, скільки людей залишилися б живі, якби три роки тому карлик зі зловісної вежі не віддав своїм військам наказ іти на штурм сусідньої країни. Проте той день, який так чи інакше перевернув життя кожного з нас, навчив нас абсолютно чітко відрізняти насправді цінне у житті від того, що тільки видається таким.

Три роки тому кожна людина в Україні опинилась у межовій ситуації, в якій необхідно робити екзистенційний вибір. І ми на власні очі побачили весь спектр архетипових вчинків, які оспівуються в епосі з часів "Іліади" і "Махабгарати": чистий героїзм, зраду, втечу, відчай і самопожертву.

Краще б усього цього не було? Так, імовірно. Але як мудро співав Гребенщиков ще багато років тому:

"В Своей доброте
Господь дарует нам, что мы хотели –
Любовь, любовь, любовь:
Любовь во время войны".

Усі світлини - з моєї півторарічної пригоди у Дикому Полі.