#НАрх_штудії
#блаженні_маргінали

Нещодавно дізнався про кашкетників - надзвичайно цікаву спільноту "глибинних" християн, подібних до відомих американських амішів, які й зараз мешкають на сході Галичини. Це чисто народна "секта", заснована ще століття тому таким собі Іваном Деркачем; вони не зазнали впливу "базарної езотерики" чи "нью-ейдж", це - п'ятидесятницький традиціоналізм на максималках. По духу вони ближчі до послідовників Кіндрата Мальованого чи навіть Порфирія Іванова.

Кашкетники не користуються особистим автотранспортом, газом, електроенергією та особливо телебаченням, радіо, інтернетом. Користуються гасовими лампами, прасками на вугіллі, пральними дошками. Купивши або успадкувавши хату в "невіруючих", - одразу відключають електрику та газ, викидають плитку і бетон, мастять стіни глиною, ставлять грубки і кухні на дровах. Деякі користуються сонячними панелями для зарядки мобільних телефонів та ліхтарів. Якщо вікна пластикові, то міняють на дерев'яні, які самі й роблять.

Як і деякі інші народні "секти", кашкетники намагаються жити поза державою: ігнорують вибори, ухиляються від взаємодії з чиновниками, а також, звісно, відмовляються від служби в армії з релігійних міркувань. Дотепно, що у 2018 році державка звинуватила їх у тому, що вони пиздять камінь-пісковик з Язловецького лісництва, такий скандал влаштували, що ого-го 🌚 При цьому, скільки корисних копалин розкрадено самими чиновниками - у цих "розслідуваннях" якось обійшли стороною.

Думаю, якось варто буде з'їздити до цих сіл на Тернопільщині; підозрюю, там буде навіть цікавіше, ніж у "родових помістях" анастасіївців.

#НАрх_ідея
#Campus_Desertum

За два тижні до 24.02.2022 один товариш в поїзді переповів мені цікаву байку зі свого досвіду.

В одному напівзакинутому селі на Хмельниччині він бухав разом зі знайомими: точніше, бухав він і місцевий селянин-католик, а брат католика - штунда - був за компанію. Світло у більшої частини села давно вимкнули за несплату, тож вони при світлі каганця перегортали Старий Заповіт.

Брати стверджували, що знайшли там пророцтво, в якому говориться, що всі міста скоро стануть непридатні для життя, люди почнуть масово тікати з них, тому "треба триматися за свою землю, не продавати" (це було якраз, коли "відкривали ринок землі"). Як виявилось, вони мали на увазі місце з книги Даниїла про "мене, текел, фарес" 😁

Згадавши про цю оповідку наприкінці 2022-го, коли вся Україна була охоплена темрявою "блекаутів" після атак рашистів, я був вражений, наскільки ті люди з "глибинного народу" виявились правими. Воістину, ми живемо на дивовижному Фронтирі, де навіть у найжорстокіші часи Калі-Юги можна зустріти шалених пророків, народних містиків, самозваних мольфарів і характерників, які з рівною ймовірністю можуть виявитися шахраями або справжніми магами (а іноді і першими, і другими водночас). Хоча чи варто дивуватися таким зустрічам там, де раніше проповідували послідовники Саббатая Цеві, де облаштовували свої утопії Баал Шем Тов та Сцибор-Мархоцький?

#НАрх_практика

У суботу, 22 березня, відбудеться чергове зібрання клубу "Лібертарій", який в цілому присвячений теорії та практикам самоорганізації, взаємодопомоги і лібертарним суспільним альтернативам.

Цього разу в центрі уваги незвичайна тема: студент-історик і волонтер Микита Грицай розповість про життя у Херсоні під час російської окупації у 2022 році. Працюючи у цьому місті впродовж двох років та досліджуючи усну історію місцевих мешканців, Микита дійшов цікавих висновків щодо повсякденного життя, економіки, кооперації та самоорганізації херсонців у ті складні часи. Своїми міркуваннями він буде радий поділитися з присутніми й дати поштовх публічній дискусії на цю тему.

Після лекції та обговорення плануємо спільний перегляд української кінострічки "Редакція" (2024), яка була знята на Херсонщині й про Херсонщину незадовго до вторгнення.

Час: 22 березня (субота), 15:00
Місце: антикафе "Підпілля" (вул. Канатна, 79)

Можна приєднатися онлайн через Zoom (посилання буде опубліковано перед заходом).

"Low-level food production", "horticulture just for fun", "gardens of Adonis" - такими виразами Девід Ґребер і Девід Венґров у "Світанку всього" окреслювали практики ранніх землеробів, які не підкорювали Природу, а грали з нею і плекали сади замість суцільних полів хімозного рапсу. Такі практики, особливо у поєднанні з ідеями пермакультури та органічного землеробства, є порятунком від лещат пластикової цивілізації і сьогодні.

Греки база тотальна, так і треба жить. А ці хіхли у студії, не розумію, що там роблять, вони ментально заробітчани

#НАрх_ідея

Слава Сонцю Ярому і Матері-Сирій-Землі!

Весною проймайтеся, Весною пробуджуйтесь, травами степовими до Небес тягніться 🌱

У вовчі зграї збирайтеся, люті ігрища на курганах влаштовуйте, нехай дикість і юність переповнюють серця ваші 🐺

Хороводи русалок під пісні очерету застаньте зненацька, танцюйте із ними до упаду, до сміху, до смерті - й народження нового тієї ж миті 🌼

Весна - час надій, час намірів та люті, час для буйства і бурління крові.

Із рівноденням вас, дорогенькі, будьте!

#НАрх_витяги

[мовою оригіналу]

Администрирование создаёт отдельный устойчивый тип отношений - взаимодействие по поводу отчётности, в рамках которого конструируется особая реальность. Претендуя на соответствие фактам внешнего мира, отчётная реальность конструируется наложением интереса подотчетных, т.е. подчинённых уровней госаппаратов, на интересы вышестоящих уровней. Первым нужна положительная оценка их работы, вторым - логичная и понятная картина, не требующая дополнительных усилий для понимания и проверки. В результате коллективного очковтирательства (замечательное слово!) государство имеет тенденцию пребывать в мире статистических фикций - слепнет, но плохо это понимает.

Вадим ВОЛКОВ, "Государство, или Цена порядка" (2018)

Мені здається, що наукова картина світу тримається тільки завдяки технологіям. Бо в усі ці потворні атоми, планети, ДНК можна вірити, тільки якщо ти занурений у світ побутового "комфорту" та розваг, який дають машини. Але коли люди стикнуться лобом з реальністю і машин вже не буде, то від цього картезіанства відмовляються на наступний день.

Тому нема чого боятися, що після глобальної катастрофи не буде опалення або медицини. Виникнуть сотні нових релігій та філософських вчень, які наповнять сенсом ваше життя. І в створенні яких ви можете приймати активну участь. Ось це буде справжній комфорт, а не технологічні ілюзії

#апологія_хуторянства

Тільки так і треба жити.

Нарешті бодай щось цікаве опублікували у марічкосвіті українських технооптимістів, себто dev.ua